Соціалісти Мороза віддають перевагу машинам Джеймса Бонда

67 переглядів
Леон Амчук, УП
Середа, 16 листопада 2005, 17:08

Якби європейські соціалісти ближче познайомилися з Україною, вони б зрозуміли, що це – справді унікальна держава. Там, на захід від Чопа, ліві політики не рідко користуються просто електричками та велосипедами.

Наприклад, їде член Бундестагу від соціал-демократів Герд Вайскірхен на роботу, крутить педалі, за спиною – рюкзак. Чоловік цей, між іншим, за часів Шредера відігравав не останню роль у питаннях міжнародної політики.

Сам Шредер, коли був канцлером, їздив на "Фольксвагені Фаетон" – машина недешева, але сама марка – пролетарська.

Українські ж соціал-демократи (об’єднані) не сприймали такий стиль життя. Вони підсилювали свою одіозність навіть за зовнішніми ознаками – "Мерседеси" та "Майбахи" Медведчука, Суркіса чи Шуфрича зовсім не підходять під назву партії, яку вони обрали для політичної діяльності.

На їхньому тлі соціалісти Мороза завжди виглядали бідними родичами. Але зараз ситуація змінилася – СПУ може дати гідну відповідь СДПУ(о).

До "Української правди" потрапили кілька цікавих фотографій, які нещодавно зробили в Києві. Їх автор – професійний оператор Олексій Шатохін, тому фото виглядають дуже якісно. За його словами, він випадково опинився у сусідній машині та не втримався, щоб не зробити пару кадрів.

На фотографіях – Микола Рудьковський, депутат від самої що не на є Соціалістичної партії України. Але перебуває він не за кермом "народного автомобіля", джипа якогось чи навіть "Мерседеса". Ні, Микола Рудьковський рулить автом під назвою "Астон Мартін Ванквіш".

Для тих щирих шанувальників соціалізму, які люблять втрачати свідомість, повідомимо – вартість подібного нового апарату 2005 року випуску сягає 239 тисяч доларів. Це без розмитнення, яке при ввезенні в Україну сягне ще понад 100 тисяч доларів.

Заради справедливості відзначимо, що Микола Рудьковський осідлав залізного коня не цього, а 2002 року випуску. Відтак його вартість у Західній Європі є трохи нижчою: десь 180-200 тисяч доларів.

Ця марка – легендарна. Це машина Джеймса Бонда. Ось як цей автомобіль вихваляє сайт російського клубу "Астон Мартін":

"Фірма "Aston Martin" ніколи не робила дешевих машин, доступних і просто дорогих. Тільки – дуже дорогі. За суму, витрачену на "Ванквіш", можна запросто купити парочку "Ferrari F360 Modena". Елітні британські автомобілі виготовляють поштучно.

Кожний – на індивідуальному стапелі, немов яхту. Усе робиться вручну, починаючи від кузовних панелей і закінчуючи моторами. Кожний астоновський двигун несе табличку з ім'ям майстра, що його збирав. "Aston Martin" – свого роду шедевр. Колекційна річ. Просто на ній можна ще і їздити. Причому до біса швидко!"

Справді, дводвірне купе "Астон Мартін Ванквіш" може викликати психоз у любителя автомобілів: 12-циліндровий V-подібний двигун, об’єм – 5 935 кубічних сантиметрів, максимальна швидкість 306 км/год. Час розгону до 100 кілометрів на годину – п’ять секунд.

Фото Олексія Шатохіна

Зрозуміло, що історія з Рудьковським має мало спільного з випадком Андрія Ющенка. Там був 19-річний син президента, на голову якому від невідомих спонсорів впало BMW M6. Тут – депутат з бізнесовим стажем. Хоча в базі даних Державної податкової адміністрації та Держкомстату ми не знайшли жодної згадки Миколи Рудьковського як засновника підприємств.

Останні чотири роки він працює нардепом на 5 тисяч гривень у місяць, а до 2002 був помічником депутата Валентини Семенюк. В інтерв’ю "Українській правді" два роки тому Рудьковський заявив, що бізнесом більше не займається, та переповів романтичну історію свого підприємництва:

"Перші 100 доларів я заробив у 1991 році, прибираючи сніг на вулицях у Відні. Першу 1 000 доларів я заробив, коли вантажив хліб у нічну зміну в пекарні у Відні. А перші 10 000 доларів я заробив, працюючи менеджером з експорту одягу до Сибіру. Перші 100 000 доларів я заробив, створивши фірму з австрійцями з постачання для нафтовиків Сибіру одягу й продовольства".

На питання, чи заробив він мільйон, Рудьковський тоді відповів: "Я не є настільки багатою людиною, як ви малюєте". Очевидно, що з тих часів заможнішим стати було складно – тим більше перебуваючи у принциповій опозиції до режиму Кучми.

Водночас про цього депутата ходить і багато чуток. Уже навіть утворилося мовне кліше - "свердловина Рудьковського в Полтавській області". Про її долю хіба що не легенди складають: начебто спочатку Рудьковський передав її Порошенку, потім Порошенко відмовився ділитися, і депутат-соціаліст знову отримав до неї доступ за допомогою Нестора Шуфрича.

Тобто теоретично у Рудьковського гроші на "Астон Мартін" є. Тим більше що його прізвище згадувалося у контексті фірм, які стали найбільшими трейдерами "Криворіжсталі" протягом кількох місяців державного управління цим комбінатом. Щоправда, сам герой публікації це рішучо спростував.

В будь-якому випадку, існує питання моралі – наскільки правильно для депутата з фракції соціалістів, яка порвала на грудях не одну сорочку на захист найзнедоленіших, користуватися таким автотранспортом. Тим більше враховуючи досвід побутової скромності європейських соціалістів – на яких, вступивши в Соцінтерн, рівняється партія Мороза.

P.S. Як видно на одній з фотографій, під номерним знаком значиться назва салону "Авто-реал". Коли ми туди зателефонували, то нам повідомили, що вони не займаються "Астон Мартінами".

"На цій машині їздить наш друг. Він сам собі її завіз", - сказали в "Авто-реал". На уточнення, чи часом це не народний депутат розсікає на "Астон Мартін", відповіли: "Ні, це звичайний смертний".

Згідно з даними ДАІ, ця машина значиться на людині з прізвищем Єлізаров, а право управління нею також має брат Миколи Рудьковського з дружиною.

Сам же Микола Рудьковський в коментарі "Українській правді" сказав, що ніякого "Астон Мартіна" в нього немає.

"Ні, це не правда. Це все одно, що сказати, що в мене є корабель міжпланетного сполучення. І то це буде правдивіше, бо нещодавно я такий купив донечці", - розсміявся Рудьковський.

"Я не хочу сказати, що я ходжу на роботу пішки, але такого автомобіля в мене немає", - додав депутат.

Він також заперечив, що коли-небудь їздив на такій машині, а на закид, що в "Української правди" є підтвердження – Рудьковський попросив "показати фотокартку".

P.P.S. Через дві години після виходу матеріалу Микола Рудьковський сам зв’язався з "Українською правдою" і знову сказав, що "не володіє цим автомобілем".

За його словами, він користувався згаданим "Астон Мартіном" лише протягом одного дня. (Хоча у нас в редакції відразу виникло питання, чи оформлював депутат довіреність на цей один день?).

"Астон Мартін - це надто жорстка машина. У мене хвора спина, тому я не можу на такій їздити. У мене "Лексус", бо це найбільш м'який автомобіль", - додав Рудьковський.

"Хоча скажу чесно: "Астон Мартін" – машина чудова, є до чого прагнути. Були б гроші – купив би. Шкода, що АвтоЗАЗ такі не виробляє", - пожартував Рудьковський.



powered by lun.ua
Американець на чолі ЗСУ та "догідливий" Зеленський: що показали нові слухання у Конгресі США
Гаврилюк, Ярош, Парасюк, Соболєв, Луценко та інші. Де зараз та чим займаються герої Майдану
Дмитро Разумков: Я не бачу передумов ні для ротації уряду, ні для дострокових виборів
Затримання "банкіра Порошенка": що треба знати про справу голови "Укрексімбанку"
Усі публікації