Чого досягла Молдова, погіршивши відносини с Росією. Уроки для України
У 2005 році, під час виборів до парламенту Молдови, а згідно чинної конституції цієї республіки, де-факто це й вибори президента, відносини між Молдовою і Росією стали доволі непростими.
Президент Воронін, який на початку проголошував більш глибоку співпрацю з Росією, на минулорічних виборах кардинально змінив риторику і, незважаючи на свою комуністичну ідеологію, почав активно виступати за євроінтеграцію і створювати перешкоди для спостерігачів від країн СНД з моніторингу виборів.
В результаті, 2005 рік увійшов до новітньої історії регіону як рік загострення російсько-молдавських відносин. Слід зауважити, в останні роки Росія фактично дотувала економіку Молдови, і за рахунок наднизьких цін на енергоносії, і не заперечуючи проти працевлаштуванням громадян Молдови на території РФ.
До того ж Росія була і основним споживачем молдавських товарів, для яких ринки багатьох країн були закриті.
В той же час, керівництво республіки доклало максимум зусиль для погіршення відносин з Росією. Захищаючи свої національні інтереси, керівництво РФ запровадило санкції на імпорт багатьох категорій товарів із республіки Молдова.
(Для величезного російського ринку обмеження по імпорту із Молдови не були відчутними, проте для маленької Молдови ці обмеження мали дуже серйозні наслідки, тому що багато ринків, в том числі ЄС, закриті для молдавських товарів).
На минулому тижні Національне бюро статистики Молдови – офіційний статистичний орган – опублікував інформацію, за якою, в 2005 році дефіцит зовнішньої торгівлі (перевищення імпорту над експортом) – склав $1,221 мільярдів. Ця величезна для Молдови сума на 55,8% більше, ніж в 2004 році, коли дефіцит був, без малого, $783 мільйонів.
Експорт в минулому році зріс лише на 10,8%, що в три рази менше темпів приросту імпорту – 30,7%. Такий дисбаланс компенсувався значними грошовими потоками в країну від громадян, які знаходяться на заробітках за кордоном. Призначення переважної частини цих грошей – споживання.
Хоча приріст експорту в 10,8% по суті немалий, та це найнижчий показник за останні роки. Головна причина зниження темпів приросту експорту – це санкції введені Російською Федерацією на цілий ряд молдавських продуктів.
Внаслідок цього, в 2005 році експорт з Молдови в Росію, яка є основним торгівельним партнером, знизився на 1,6%, хоча за перші 5 місяців 2005 року, до введення санкцій, приріст складав 14,3%.
Росія поки залишається основним торгівельним партнером Молдови, проте її доля в загальному експорті знизилась з 35,9% в 2004 році до 31,8% в 2005. Доля країн СНД в загальному експорті залишилась майже без змін: 50,5% проти 51,0% в 2004. Доля ж експорту в країни ЄС в 2005 році знизилась до 29,7% з 30,1% в 2004 році.
Зниження експорту в Росію трохи компенсувалось збільшенням експорту в треті країни. Експорт до України зріс на 54%, до Білорусі – на 21,3%, до Румунії – на 12,9%. Також значний приріст експорту був до Польщі, Туреччини і Словаччини.
Проте високі показники приросту експорту до цих країн стали в першу чергу результатом дуже низької абсолютної бази в 2004 році.
Важливо зауважити, що дефіцит торгівельного балансу Молдови в 2005 році був більшим за експорт з країни в тому ж році – $1,221 мільярдів проти $1,091 мільярдів. Таким чином, дефіцит торгівельного балансу склав майже 41,0% від рівня ВВП, що вище за й так вже високий рівень 2004 року – 30,2% від ВВП.
Прогноз макроекономічної ситуації в Молдові на 2006 рік невтішний. Основними чинниками, які матимуть значний вплив на економіку країни, є рішення керівництва РФ припинити видачу акцизних марок для імпортерів молдавської алкогольної продукції і рішення РАО "Газпром" підвищити ціну на природний газ, який постачається в республіку до $160 за 1 тис. куб. м.
Освоєння ж європейських ринків для молдавської продукції і залучення зовнішніх інвестицій в економіку є проблемними питаннями для країни, незважаючи на європейський вибір Молдови і зовнішню підтримку нової демократії під проводом комуністів в цій країні.
Досвід Молдови, може бути повчальним і для України. Будувати міждержавні відносини з країнами необхідно виходячи з прагматичних інтересів кожної зі сторін, проте при цьому необхідно брати до уваги і поважати інтереси іншої сторони.
Не варто давати волю емоціям, оскільки вірним залишається старий принцип: "Ламати – не будувати". Зруйнувати відносини легко, але запропонувати і створити щось нове не так просто. Тим більше, що зацікавленість і критичність цих відносин для кожної зі сторін різна.
Олександр Кава, для УП
