"Джинсова" революція переноситься на понеділок

Понеділок, 20 березня 2006, 13:24
Революції бувають на посткомуністичних просторах Євразії різні - від варшаво-празьких "оксамитових" до грузинської "троянд" і киргизькою "тюльпанів".
Не кажучи вже про нашу Помаранчеву, що вразила світ своєю енергетикою і естетикою. Анонсована "джинсова" революція в столиці Білорусі трохи не стала "сніжною". Продовжувалася вона рівно чотири години.

ДЕНЬ ВИБОРІВ

За запевненнями членів ЦВК РБ, своїм правом голосу скористалися 92,6% громадян держави. Причому, в Гомелській області, що межує з Україною, явка склала 95,6% виборців. У подібний ентузіазм віриться насилу.

Голова ЦВК Білорусі Лідія Єрмошина. Фото Reuters
Підрахунок голосів ще продовжується, законом на цю процедуру виділено, як і в Україні, повних десять днів.

Але за попередніми даними, після ударної обробки всіх бюлетенів за одну ніч з фантастичною перевагою лідирує вже майже тричі "батька" - 82,6% від числа тих, що взяли участь в голосуванні.

Його головний опонент, що має статус "єдиного кандидата від опозиційних сил", Олександр Мілінкевіч, за тими ж даними Центрвиборчкому, зібрав урожай в 6% голосів. Це приблизно в п'ять разів менше, ніж цифра, якою оперує штаб кандидата. 

Лідія Ермошина, керівник тутешнього "незалежного" Центрвиборчкому сказала так: "Ділянки, особливо в лікарнях, показують об'єктивну тенденцію і дають характерний електоральний зріз. На підставі цих даних можна судити про те, що Олександр Лукашенко здобуває переконливу перемогу".

Однією з родзинок минулих виборів стало масове так зване "дострокове голосування". Також достроково голосували і міліціонери, прикордонники, військовослужбовці. У "бацькиній" армії за Лукашенка проголосували (або ж "налічили") 98,4%, тоді як Мілінкевіч набрав менше пів відсотка.

Опозиційний сайт Хартія-97 наводить найцікавіші приклади чесних виборів по-білоруськи.

У Новополоцьку на виборчій дільниці не зареєстрували спостерігача, який був висунутий шляхом збору підписів. Члени комісії сказали, що допустять його до спостереження, якщо людина приведе з собою всіх, хто підписався за його висунення...

Один з лідерів білоруської опозиції Олександр Мілінкевич виступає у своєму штабі. Фото AFP
У штаб Олександра Мілінкевіча подзвонили члени виборчої комісії Залізничного району Вітебська і повідомили, що вони всі підписали підсумковою протокол ще напередодні.

На ділянці Жовтневого району Мінська за дострокове голосування дарували годинник.

Цікаво, що білоруси, що живуть у вільних країнах Європи, голосували так, як українці в Римі, Чікаго і Варшаві за Ющенка-2004. Так, в Берліні Мілінкевіч набрав 72,5% голосів, а в Бельгії - 62%. А діаспора в Росії всі як один віддала свої голоси Лукашенко (у 2004 - Януковичу). Тенденція однак...

Згідно опублікованим опозицією даним екзит-пола, проведеного московським "Левада-центром", Лукашенко залишається першим з 47,4% голосів, зате Мілінкевіч набрав 25,6% (керівник його штабу Сергій Калякін називає цифру понад 30%).

Правда, сьогодні вранці керівник центру, один з патріархів радянської соціології пан Левада повідомив, що його фірма в Білорусії не працювала зовсім.

Цікаво-цікаво... Адже саме на поважного соціолога посилається команда лукашенківського опонента, і саме на цих цифрах заснована головна ідеологема білоруських революціонерів - жоден кандидат не отримав бажаної довіри і повинен відбутися третій тур.

У той же час "ручний", за оцінками незалежної білоруської преси, аналітичний центр "Екоом", озвучив свій варіант екзит-пола, де за нинішнього главу держави проголосували 80,2%. Як бачимо, ці дані практично співпадають з цифрами "всенародної підтримки" останнього диктатора Європи.

МІНСЬКИЙ МАЙДАН

Втім, з останнім визначенням категорично не згодна яскрава білоруська журналістка Ірина Халіп. "Лукашэнка проста смешны, таму што ён г**но". Ці явно політнекоректні слова прозвучали не в редакційній "курилці", а на найбільш масовому за останні роки мітингу на центральній площі Мінська - Кастричніцкой.

Більш ніж 20-тисячний мітинг, зібраний виборчим штабом Мілінкевіча, відгукнувся луною - "г**но! г**но!" Можна собі уявити, як би пом'якше висловитися, засмучення Олександра Григоровича Лукашенко! Судячи з усього, саме за його указом буквально за годину до виступу Халіп озброєні до зубів омоновці покинули центр міста.

У Білорусії і за набагато менші вільності журналістів, і не тільки, кидають за грати - останнім, буквально пару днів назад, нібито унаслідок "використання нецензурної лексики", сів редактор "Місцевої газети" Андрій Шентаровіч.

Безпрецедентний за масовістю мітинг, який вже встигли назвати "мінським Майданом", виглядав блискуче: красиво, яскраво, емоційно. Дежавю - все це було-було...

Правда, київський Майдан був оранжевим, а цей - біло-синім (кольори Мілінкевіча) і біло-червоним, кольори забороненого "бацькою" національного стягу.

І це при тому, що протягом минулих днів на мобільні телефони приходили загрозливі смс-повідомлення: "19 березня на Жовтневій площі Мінська провокатори готують кровопролиття. Бережіть своє життя і здоров'я!". Але до здивування і задоволення мінчан людей виявилося більше, ніж очікувалося.

МВС Білорусії в кращих традиціях заявило, що протестантів були 3 тисячі, організатори назвали цифру вдесятеро більшу. Західні інформагентства указують "вилку" - від 10 до 20 тисяч. Складно сказати, але головна площа Білорусії, перед Палацом Республіки, була практично повною.

Звичайно, досвід українського Майдану невичерпний, як і атом. Причому, користуються його досягненнями і креативом як опозиціонери, так і влада.

В неділю увечері Лукашенко не дав приводу більш ніж 500 іноземним кореспондентам написати чергові опуси про поліцейський режим його імені. Якщо ще вдень весь центр Мінська був блокований міліцією, і людей розвертали зі словами - мовляв, нічого тут гуляти, ніякого мітингу не буде, то після закриття виборчих ділянок правоохоронці організовано покинули центр на міських автобусах ядучо-зеленого кольору.

Екс-кандидат Олександр Козулін закликав співробітників міліції більше не служити диктаторському режиму, і встати на захист народу. Люди проводжали омонівців скандуванням безсмертного гасла Помаранчевой революції "міліція з народом" і... буйним сміхом. Один з маніфестантів заліз на "ментовоз" і танцював джигу з національним стягом в руках прямо на даху.

Це не український Майдан-2004. Це мітинг у Мінську, 2006. На фото добре видно заметіль зі штучного снігу. Фото AFP

Але Олександр Лукашенко теж використовував ноу-хау.

Проти десятків тисяч демонстрантів задіювали. сніжні гармати. Ті самі, які використовуються для підготовки змагань лижників і біатлоністів в малосніжні зими. Як відомо, білоруський вождь Лукашенко любить спорт і, коли немає снігу, в Раубічах, на базі підготовки олімпійців, подібні пристрої "заряджають" спеціально для нього.

Тепер, очевидно, вперше в політичній історії ці пристрої були використані для протидії мітингуючим. Заметіль з штучного снігу - це щось! Потоки повітря були настільки сильні, що зривали головні убори і прапори з вудилищ. Це було не природне диво, а рукотворне, в псевдо-Бєлорусі навіть сніг і той несправжній (до моменту виходу публікації в Мінську дискутують. Частину учасників мітингу рахують, що це була спецоперація "компетентних органів", а інші, що все ж таки погодне явище, хоч і дуже рідкісне, - В.К.)... 

"ДОЖИВЕМО ДО ПОНЕДІЛКА"

На мітингу не раз звучали заклики не покидати площу і "стояти до кінця". Але буквально через декілька хвилин плани раптово змінилися, і тисячі людей організовано покинули свій майдан і пішли услід за Олександром Мілінкевічем. покладати квіти до Вічного вогню.

Після недовгих роздумів було вирішено продовжити "опір режиму" після робочого дня у понеділок. У 18.30.

Інші посилання:

"Бульба – святое дело!"

Выборы от ЛУКАвого

Эскадроны смерти



powered by lun.ua
Головне на Українській правді