Правило українського політика: не знаєш, як діяти – запитай у народу
Протягом усього часу, що минув від парламентських виборів 26 березня, в Україні триває активна дискусія щодо формування влади. Формат урядової коаліції, прізвище майбутнього прем'єр-міністра, а також принципи здійснення влади за умов введення в дію конституційної реформи є сьогодні топ-темами вітчизняного політикуму.
Якщо проаналізувати заяви українських політиків та експертів щодо перспектив формування парламентської більшості, то основними сценаріями розвитку подій в країні є:
1. Формування парламентської більшості демократичною коаліцією у форматі БЮТ-НСНУ-СПУ, на користь якої послідовно виступали речники Блоку Тимошенко, Соціалістичної партії та "політичної" частини "Нашої України".
2. Створення так званої "прагматичної", або "великої" коаліції, до якої могли б увійти Партія регіонів та "Наша Україна". Її підтримували ряд лідерів "Нашої України" – Юрій Єхануров, Євген Червоненко, Олександр Третьяков, радники президента Віра Ульянченко та Олександр Пасхавер, який вважав таке об'єднання "цілком можливим на основі економічних програм".
Підтримували "велику" коаліцію також діячі, які колись мали значний вплив на прийняття державних рішень – Леонід Кучма, Павло Лазаренко, Олександр Волков.
Однак політики, виголошуючи такі заяви, напевне, забули просту річ – перед початком коаліційних перемовин необхідно брати до розрахунку громадську думку щодо тих чи інших варіантів конфігурації влади.
В цьому контексті показовими є результати всеукраїнського репрезентативного опитування, яке здійснили фонд "Демократичні ініціативи" та Київський міжнародний інститут соціології з 28 квітня по 4 травня цього року.
До речі, на них посилався у нещодавньому інтерв'ю польській "Газеті виборчій" президент Ющенко, визнаючи, що саме демократична коаліція має найбільшу суспільну підтримку.
Справді, об'єднання БЮТ, "Нашої України" і СПУ у парламенті для формування уряду підтримують 47,1% респондентів. Цікаво, що серед тих, хто голосував 26 березня за "Нашу Україну", демократичну коаліцію підтримали 86,6% виборців, а об'єднання з Партією регіонів – лише 7,3%, що в абсолютних цифрах дорівнює одному відсотку громадян України.
Очевидно, що рівень підтримки "Нашої України" як політичної сили у разі створення "прагматичної" коаліції буде не набагато вищим.
Об'єднання у форматі Партія регіонів + "Наша Україна" підтримує значно менша кількість опитаних, аніж демократичну коаліцію (38,5%). Такий варіант розвитку подій підтримує переважно електорат Партії регіонів (83,9% її виборців) та КПУ (56,4%).
Участь Партії регіонів у формуванні влади є для них символом "реваншу" Віктора Януковича після поразки на президентських виборах.
При виборі майбутнього прем'єра беззаперечними лідерами є Віктор Янукович (35,2%) та Юлія Тимошенко (31,6%).
Прихильники БЮТ, "Нашої України" та СПУ при виборі прем'єр-міністра були доволі одностайними: 64,2% прихильників цих політичних сил вважають найкращим кандидатом на посаду саме Юлію Тимошенко.
Юрія Єханурова підтримують 12,5%, Олександра Мороза – 11,4% (найбільшу підтримку ці політики мають серед виборців "Нашої України" та СПУ відповідно).
Цікаво, що в той час як виборці соціалістів все ж віддають перевагу Морозу як майбутньому прем'єру (62,8%), то електорат "Нашої України" найбільше схильний бачити майбутнім главою уряду Юлію Тимошенко, а не Юрія Єханурова (36% та 32,8% підтримки відповідно).
Не почули виборці і позицію окремих політиків та експертів щодо необхідності призначення "технічного", "компромісного" прем'єра.
Так, Арсенія Яценюка, якого деякі експерти називали перспективним кандидатом у прем'єри, бачать зараз на цій посаді лише 0,8% українців. Найнижчою ж серед усіх запропонованих кандидатур на посаду прем'єра є підтримка Петра Порошенка (0,2%).
Право політичної сили, яка у межах урядової коаліції набрала найбільше голосів, на очолення урядової коаліції виборці зрозуміли набагато раніше, ніж деякі політики.
Традиції кучмізму, коли прем'єр-міністр призначався непублічно, а його постать до призначення була здебільшого "темною конячкою" для народу, зараз відійшли в минуле. Однак не всі політики це усвідомлюють
Не менш показовою є думка населення і з питань можливого референдуму про ставлення громадян до конституційної реформи. Свого часу Петро Порошенко, Анатолій Кінах, Роман Зварич підтримували ідею такого референдуму.
Зокрема, Порошенко заявляв, що "теза президента про референдум є цілком правильною", а Роман Зварич назвав референдум "дуже дорогим соціологічним опитуванням", хоча й не заперечував проти його проведення.
Очевидно, не варто витрачати бюджетні кошти на "дорогі" опитування – достатньо провести звичайні і недорогі, для того, щоб зрозуміти, що ідея перегляду політичної реформи не буде підтримана на референдумі.
Так, дві третини громадян України вважають, що президент України повинен прийняти чинні зміни до Конституції і керувати державою в нових умовах. Така позиція домінує серед прихильників всіх без винятку політичних сил. І лише 16,2% респондентів підтримують ідею скасування політичної реформи.
Чому ж політики і експерти, які дають поради президенту, роблять це настільки некомпетентно, адже їхні поради не знаходять підтримку у суспільстві?
Чи це є свідченням їх непрофесіоналізму, чи ознакою того, що окремі радники та політики в черговий раз ставлять Віктора Ющенка у незручне становище?
Розстановка сил у новому парламенті України та позиції провідних політичних сил дали змогу "Нашій Україні" обирати з ким об'єднуватися, що створило ілюзію так званої "золотої акції".
Але, як свідчать дані соціологів, затягування з прийняттям політичного рішення про формування коаліції посилюють негативні для цієї політичної сили тенденції громадської думки.
Незрозуміла для суспільства історія з коаліційними перемовинами призвела до падіння рейтингу "Нашої України". Якби найближчого тижня відбулися дострокові вибори до Верховної Ради, проголосувати за цей блок виявили готовність вже не 14%, а лише 10,4%.
В той час як позиції інших основних політичних сил залишаються незмінними і навіть дещо сильнішими, порівняно з результатами 26 березня.
Створення урядової коаліції БЮТ - "Наша Україна" - СПУ та призначення прем'єр-міністром, у відповідності до європейських традицій формування урядів, Юлії Тимошенко було і залишається найбільш імовірним варіантом розвитку подій.
Водночас, цілком реальною є загроза зниження суспільної підтримки майбутнього уряду та парламенту через загальну деморалізацію суспільства, втому від безкінечного коаліційного процесу.
Цього можна було би уникнути, якби президент України (якому суспільна думка відводить активну роль у коаліційних переговорах) відразу після оголошення результатів виборів рішуче висловився на користь демократичної коаліції.
Це повністю відповідало б суспільним очікуванням, підвищило б авторитет влади, і президента зокрема, та дозволило б заощадити чимало часу для вирішення нагальних проблем життєдіяльності країни, насамперед – соціально-економічних.
Тому з наведених даних опитувань громадської думки одна порада для українських політиків є цілком очевидною: не знаєш, як діяти – запитай думку народу.
Станіслав Лячинський, для УП
