Електровійна за Молдову
З початку червня з новою силою розгорівся конфлікт навколо постачань електроенергії у Молдову між російською РАО "Інтер ЄЕС" та "Укрінтеренерго". На думку експертів, у цій комерційній війні поки що перемагає Україна.
6 червня був припинений експорт російської електроенергії через територію України у зв'язку із закінченням наприкінці травня терміну договору між українською компанією "Укрінтеренерго" та російською "Інтер РАО ЕЭС". "Укрінтеренерго" стає монопольним експортером електроенергії до цієї республіки, принаймні - до появи на ньому румунських енергетиків.
Молдовський енергетичний ринок є ласим шматком для імпортерів електроенергії. Електроенергетичні потужності самої Молдови дозволяють їй покривати лише третину власних потреб.
Традиційно Молдова одержувала частину енергії від розташованої в Придністров’ї Молдавської ГРЕС, а також купуючи на українському кордоні електроенергію російського та українського проходження, у компаній "Інтер РАО ЕЭС" та "Укрінтеренерго" відповідно.
Ситуація змінилася у листопаді минулого року, коли російська компанія "Інтер РАО ЕЭС", новий власник Молдавської ГРЭС та до недавнього часу головний імпортер електроенергії у Молдову, підвищила ціну на свою електроенергію до 4,08 центи за 1 квт/годину.
В результаті Молдова стала імпортувати необхідні їй обсяги електроенергії з України, купуючи її у державної компанії "Укрінтеренерго". У 2006 році, відповідно до підписаної угоди, Молдова одержить від України 1,5 млрд. квт/годину електроенергії - майже вдвічі більше, ніж торік - за ціною 2,5 центи за 1 квт/годину .
Для повернення чималого ринку збуту "Інтер РАО ЕЭС" обрав тактику тиску, звинувативши "Укрінтеренерго" у зриві постачань електроенергії в Молдову.
В своєму повідомленні 6 червня російська компанія заявила, що не була ініціатором припинення постачань електроенергії в Молдову.
Більше того, протягом 2005-2006 років "Інтер РАО ЕЭС" неодноразово зверталася до "Укрінтеренерго" із пропозиціями виробити погоджену цінову політику при здійсненні спільних постачань електроенергії. Однак, стверджує "Інтер РАО ЕЭС", всі звернення залишилися без відповіді.
Українська компанія відповіла зустрічною заявою, в якій заявила, що не бачить конфлікту в припиненні експорту російської електроенергії в Молдову.
В "Укрінтеренерго" відзначили, що для підготовки технічних і економічних розрахунків, на підставі яких буде прийняте погоджене рішення, необхідний час.
Ситуацію, що склалася, прокоментував "УП" науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Іван Полтавець. За його оцінкою, конфліктна ситуація між "Інтер РАО ЕЭС" та "Укрінтеренерго" є ознакою посилення конкуренції на спільних для України та Росії ринках.
"Після введення в дію нових атомних блоків Україна почала виробляти більше електроенергії, ніж це потрібно для задоволення внутрішнього ринку. Наразі відсутність маневрених потужностей не дає змоги включити дешеву атомну енергію в національне споживання, тому гостро постає питання знаходження нових ринків для електроенергії" – зазначає експерт.
Як наслідок цього, за оцінкою Полтавця, країни стають конкурентами на міжнародному ринку, при чому Україна, фізично розташована ближче до європейських ринків, має переваги перед Росією. Так само, як і у випадку із Молдовою, Україна може зайняти нішу Росії і в постачанні електроенергії до Білорусі.
Подібні твердження висловив і директор Центру досліджень “Енергетика та політика” Руслан Дубас. Він вважає причиною конфлікту вдалий для України приклад переходу енерговідносин на ринкові рейки.
“Після введення двох нових блоків атомних станцій Україні стало вигідніше не забезпечувати транзит російської електроенергії у треті країн, а експортувати свою. Внаслідок того, що вартість транзиту магістральними лініями і Україні зросла на 33 %, Молдові стало невигідно купувати російську електроенергію, чим вдало скористалися українці” – зазначає він.
Що ж стосується перспектив розв’язання "молдовського енергоконфлікту", то, за оцінкою Івана Полтавця, конфліктності можна було б уникнути шляхом дозволу транзиту електроенергії через територію України за ставками, що повністю б відображали витрати на транспортування та покривали інвестиційну складову.
"Тоді конкуренція на ринках відбувалася більш прозоро, а українські постачальники все одно мали б переваги за рахунок менших транспортних видатків" – заявляє він.
Як вдалу енергетичну експансію України молдовський конфлікт назвав випускаючий редактор спеціалізованого журналу "Енергобізнес" Олексій Гуппал.
"Україна давно “хотіла” молдовський ринок, маючи можливість повністю забезпечувати його електроенергією власного виробництва. І якщо раніше постачання на цей ринок проводилося за принципом 50 на 50, то тепер, зважаючи на формальну підставу – закінчення діючого контракту, продовження якого Росія "проспала" - Україна отримала можливість захопити і "російські 50 відсотків" енергоекспорту", - зазначає він.
Втім, Олексій Гуппал припускає і можливу наявність політичної складової у конфлікті. "Згадаймо, як нещодавно ідея України експортувати свою електроенергію в Грузію була заблокована Росією. Заборона експорту у Молдову (та, що важливіше, - у Придністров’я) може бути політичною відповіддю України", - припускає експерт.
В свою чергу, у випадку, якщо підґрунтям конфлікту є політика, то, за оцінкою Гуппала, цей інцидент став першим політичним демаршем України, який приніс країні економічну вигоду.
