Ризики банківської системи
Нещодавно Національний банк оприлюднив попередні підсумки діяльності банківської системи України. Як і раніше, банки розвиваються значно більш динамічно, ніж інші сектори економіки.
Це явище досить легко пояснити – банківська статистика, на відміну від віртуальної статистики Держкомстату, враховує усі грошові потоки, в тому числі і тіньові.
Можливо, саме тому показники фінансового сектору значно випереджали цифри зростання сектору реального.
Так, збільшення зобов’язань та чистих активів за 5 місяців склало 12,3 та 12,1%, проти 2,4% приросту промисловості.
Втім, незважаючи на непогані показники існують певні загрози. Насамперед – це бум споживчого та іпотечного кредитування на фоні помірних показників реального сектору (зокрема, прибутку підприємств).
Впевненість у спроможності повернути кредит значною мірою базується на очікуванні майбутнього зростання прибутків, принаймні їх незмінності, що саме по собі є досить сумнівним припущенням. Тобто якщо темпи набору кредитів значно перевищують темпи зростання виробництва чи доходів працівника, то не виключено, що підприємства та фізичні особи не матимуть змоги ці кредити повернути.
Поки зростання доходів супроводжується зростанням виробництва, все чудово. Наразі ж, в умовах певного охолодження економіки (яке, можливо, припиниться через пожвавлення на ринках металопродукції), у населення та підприємств з часом можуть виникнути проблеми з поверненням дорогих за європейськими мірками кредитів.
Наступний ризик - за рахунок більш низької відсоткової ставки найбільш популярними є кредити у доларах США. Але не слід забувати, що і незмінний валютний курс, і впевнені обличчя членів правління НБУ також не є вічними.
При цьому депозити наші хитрі громадяни волають вкладати саме у гривні, оскільки за ними відсоток вищий. Тобто банки також находяться у досить ризиковій позиції – їм винні у доларах, а вони мають борги у гривні. Тому, приміром, серйозні курсові коливання можуть бути дуже шкідливими у цій ситуації.
Голова НБУ декілька раз озвучував занепокоєння з цього приводу, натякаючи на те, що потрібно стимулювати кредитування у гривні. Оператори ринку відразу почали звинувачувати емісійний центр у схильності до неринкових методів.
Втім, підвищити привабливість кредитування у гривні можна і без значного втручання у ринкові механізми.
З боку НБУ таким заходом могло би стати відповідне зменшення резервування для національної валюти та підвищення для іноземної, більш жорсткі нормативи валютної позиції тощо. На те він і регулятор.
А з боку уряду варто було б забезпечити відсутність політичних потрясінь та стимулювання економічного зростання.
І наостанок – з приводу балансового капіталу, улюбленої теми на більшості банківських форумів. Тут питань стало значно менше.
У цьому році вперше за останні декілька років капітал та чисті активи зростають досить збалансовано (11,2% та 12,1% відповідно).
Крім того структура капіталу порівняно з попереднім роком покращилася - частка статутного капіталу зросла до 63,1% , до 14,0% зросла частка резервів.
Всі інші компоненти, що вводять в оману (результати переоцінки, поточного та звітного років) суттєво зменшилися. Так що з боку капіталу ризики банківської системи лише зменшилися.
