Гримаси столичної демократії

Наталья Максимова, для УП
Вівторок, 15 серпня 2006, 15:43

"Насамперед, дозвольте виразити вам свою повагу – так починалося повідомлення прес-служби Київської міськадміністрації, спрямоване днями окремим засобам масової інформації. – Дійсним листом повідомляю вам, що найближчим часом у Київській міській державній адміністрації буде прийнята нова схема роботи з представниками ЗМІ.

Дана схема полягає в наступному: усі коментарі представників КМДА, інтерв'ю, а також будь-яка інша інформація, що стосується діяльності адміністрації, буде поширюватися винятково прес-службою КМДА.

Прийняття даної схеми зумовлено прагненням уникнути появи в пресі недостовірної інформації. Також нова схема роботи дозволить прес-службі більш оперативно надавати вам запитану інформацію. Переконливе прохання з усіх питань, що стосуються коментарів та інтерв'ю контактувати тільки з Ганною Конрат або Мариною Матвієнко...

Шановні добродії, прошу вас серйозно поставитися до нових вимог, і не використовувати особисті телефони керівників КМДА, а також не призначати інтерв'ю через приймальні.

Прошу вас завжди пам'ятати про те, що ми відкриті для співробітництва, і зробимо все можливе, щоб воно було плідним для обох сторін. Також буду рада почути ваші побажання і пропозиції". Нижче - підписи двох прес-секретарів КМДА – Ганни Конрат і Марини Матвієнко (стилістика тексту збережена).

У додаток до повідомлення як своєрідне "мемо" був надісланий витяг із закону "Про друковані засоби інформації (пресові) в Україні" з викладом прав і обов'язків журналіста редакції.

Зрозуміло, наступного дня київському мерові довелося коментувати повідомлення своєї прес-служби.

"Я для того, щоб кияни спали спокійно, дав вам можливість бути присутніми на всіх абсолютно головних подіях, що відбуваються в Київській міськадміністрації... Але я не дозволю деяким зовсім безвідповідальним людям робити дурні заяви, що суперечать ідеології моєї команди...

Була заява, що в Києві буде 3 тисячі таксі - це нісенітниця. Таксі в Києві буде мільйон, щоб ціни були нижче…Я попередив того, хто це сказав: буде бовкати дурницю, я буду змушений говорити речі, що йому не сподобаються, або ми розстанемося.…Раптом хтось розповідає про підвищення тарифів…Поки зі мною це питання не вирішено, він не має права навіть заїкатися про це.

Ми визначимо членів моєї команди – Денис Басс, Кильчицька Ірена, Олесь Довгий, цілий ряд відповідальних людей – які можуть коментувати різні події, як належить . Тому що наростає інформаційна атака на Київську міськадміністрацію... Розповідаються казки про те, що гребля звалиться, усе заллє водою. Ми перевірили – нічого такого немає.

Та раптом якісь тарифи збільшені... Брехня! Якщо хтось з чиновників підтверджує інформацію, що не відповідає дійсності, щось коментує – ми навіть позов не можемо пред'явити виданню.

А факти такої брехні існують. Нещодавно один із судів спростував 28 публікацій відносно мого сина. …Ми змушені захищатися в такий спосіб!

З іншого боку, я зацікавлений у вашій присутності... Мені потрібна критика – це нормально, але вона повинна бути конструктивною, і не повинна бути брехнею...

Усі, хто становить собою нуль, так і залишаться нулем... Як тільки я додам їм одну одиницю – вони відразу вийдуть до вас. В іншому – у вас цілком достатньо людей для того, щоб коментувати події, інакше в Києві ми створимо хаос.

...Ви перебріхуєте, от взяли і поставили в незручне положення Яструбинського (начальник керування цінової політики Київської адміністрації – Ред.). Він буде давати вам інформацію, але вона повинна містити ідеологічний відтінок. Він - фахівець з цін, але давати коментарі без ідеологічного навантаження, яке я на ціни навантажую – недобре. Тому, що ви можете донести це у зовсім інший спосіб, шкідливий для киян".

Дозвольте, а як же "Київ – європейська столиця"? Як же демократичні цінності, воля слова?

До речі, повідомлення прес-служби, розміщені на офіційному веб-сайті столичної міськадміністрації, більшою мірою не містять корисної інформації, а, скоріше, навівають спогади про часи "дорогих товаришів", генеральних секретарів ЦК та інших "братів Карла Маркса".

З цих повідомлень можна хіба що почерпнути відомості про те, що тривожить київського мера в даний момент.

При цьому прес-служба Київської міськадміністрації розсилає журналістам лише "кашку" з текстів розпоряджень, причому ретельно відібраних, мабуть, за анонсованим принципом, з ідеологічним навантаженням-начинкою від Леоніда Черновецького.

Малоймовірно, що журналісти, а головне, кияни, чиє столичне життя регламентують ці нормативні документи, задовольняться цією кашею укупі з коментарями людей, що мають заслуги винятково перед мером, і поки досить далеких від тих сфер життя столиці, керувати якими їх призначив новий градоначальник.

А що стосується замовленого "мочилова"... Воно було, є і буде. Поки є ті, хто готовий платити, поки жива політична конкуренція. А головне, доти, доки рішення київської мерії не перестануть бути закритою або лише дозовано відкритою інформацією.

Доки її нормативні акти не стануть доступними для всіх, насамперед, журналістів. А до цього моменту, новому мерові буде складно довести, приміром, що землю на Дніпровській набережній виділяла його духовному наставникові Аделаджі, а також депутату-акордеоністу Табачнику попередня Київрада.

Автор не має ілюзій відносно адекватного сприйняття Черновецьким і його прес-службою даної статті. І все-таки, даний матеріал – не замовлене "мочилово", а реакція журналістів, що постійно працюють з Київською міськадміністрацією, на спробу нав'язати пресі "нову схему роботи".

Журналісти в демократичних країнах є носіями влади, четвертої влади. Правда, політики частіше говорять про це з іронією, неодмінно доповнюючи цей вираз порівнянням професії журналіста з "першою найдавнішою".

Не сперечаємося, що українська журналістика ще далека до якісного виконання ролі "ланцюгових псів демократії". Але вона вже здатна показувати зуби.

А також усвідомлювати те, що спроби "вибудувати схему роботи" із пресою за "потрібним" висвітленням діяльності міської влади свідчать або про її бездіяльність, або про дії, не призначені для широкого розголосу в силу їх, як мінімум, потенційної непопулярності.

Наталя Максимова, для УП



powered by lun.ua
Біле золото. Як у Дрогобичі видобувають сіль у середньовічний спосіб
Екс-священик МП: "Нас одразу налаштували, що істинна церква тільки одна – у Росії"
Дві перемоги та одна невдача: що принесли Україні зустрічі в НАТО та саміт ЄС
Бути діджитал-зомбі: що ти втрачаєш і як пройти детокс від гаджетів за 7 днів
Усі публікації