Федералізація чи феодалізація?

Розмови про федералізацію України, якими так довго годували політикум та народ "регіонали", у щось таки вилилися.

А саме – у заявлений на нещодавньому госпактиві Донецької області намір прем'єра Віктора Януковича скасувати з 2007 року державні обласні і районні адміністрації, цим самим зліквідувавши загальнодержавну вертикаль виконавчої влади.

А ще – у певні бюджетні інновації, які дадуть змогу підкріпити ці дії, водночас залишивши в руках уряду контроль за регіонами.

Нагадаємо заяву Віктора Янукович про те, що вже на осінній сесії парламенту буде розглянуто закон про місцеве самоврядування, який вже з 2007 року надасть владам регіонів можливість формувати регіональну політику та "приймати законодавчі акти тут, в регіоні, регіональні закони, ті закони, за якими житимуть регіони..."

"Якщо ми на осінній сесії розглянемо цей законопроект, то вже з нового року в регіонах будуть інші відносини вибудовуватися. Не буде обласних державних адміністрацій, будуть обласні виконавські комітети, будуть районні виконкоми. Ви вже вибиратимете керівників. І вже відповідальність нестимуть керівники перед своїми виборцями. А вертикаль виконавчої влади ми вибудовуватимемо, і наші відносини з регіонами будуть партнерські. Звичайно, безумовно, у вас буде представлена центральна влада різними контролюючими органами в регіонах, звичайно ж, ми стежитимемо й забезпечуватимемо фіскальну політику", - заявив тоді прем’єр.

А ще у високих владних колах знову ведуть розмову про потребу повною мірою виконувати положення закону про міліцію, де йдеться про місцеву міліцію, яка фінансується з місцевих бюджетів.

До речі, в статті 71 закону про міліцію є дуже цікавий рядок, пов'язаний із нашою темою: "У складі місцевої міліції можуть утворюватися й інші підрозділи".

Отож, на перший погляд, Віктор Янукович щиро прагне реалізувати виборчу програму Партії регіонів і втілити в життя федеральну модель побудови влади в країні, хоча й не називаючи цю модель федеральною.

Бо ж справді, якщо можна буде "приймати законодавчі акти тут, в регіоні, регіональні закони, ті закони, за якими житимуть регіони", перетворити стосунки центру з регіонами на "партнерські", а на додачу ще й розгорнути місцеву міліцію з різними "іншими підрозділами", то хіба це не федерація, якщо не за назвою, то за суттю?

Але не поспішаймо з остаточними висновками.

Одночасно з цими заходами у проект держбюджету той самий уряд Януковича закладає норму стосовно надання Кабміну права з 2007 року контролювати чисельність працівників місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, у разі потреби скорочуючи цю чисельність.

Іншими словами, у разі "неправильної поведінки" когось із тих, кому начебто будуть надані широчезні самоврядні права – аж до ухвалення "регіональних законів", йому одразу ж з Києва зріжуть число працівників – до такої кількості, яка об'єктивно унеможливить виконання покладених на ці самоврядні органи завдань.

А ще на розгляд Верховної Ради такий собі Янукович В.Ф. від імені Кабміну представив зміни до закону "Про місцеве самоврядування" - одночасно із виступом перед госпактивом Донбасу.

Цей законопроект у разі його ухвалення створить ситуацію, коли рішення місцевих структур самоврядування, акти органів та посадових осіб будуть набирати чинності лише після їхньої обов'язкової реєстрації в державних управліннях юстиції відповідних рівнів – міських, районних, обласних.

Що це означає?

А те, що орган державної реєстрації перетвориться на прокуратуру, звичайний та Конституційний суди одночасно, бо ж можна буде від імені держави відмовити органу чи посадовій особі місцевого самоврядування у державній реєстрації їхніх актів, якщо вони, на думку реєстраторів, не відповідатимуть Конституції та законам, порушуватимуть чи обмежуватимуть встановлені законом права, свободи й законні інтереси громадян, і, нарешті, виходитимуть за межі компетенції органу, посадової особи місцевого самоврядування, які його видали.

Таким чином, Кабмін через орган державної реєстрації, який підпорядковується Мін’юсту, не тільки контролюватиме кожен крок місцевої влади, а й спрямовуватиме діяльність всіх органів місцевого самоврядування у потрібне Кабміну річище.

Як поєднуються ці, на перший погляд непоєднувані, ініціативи уряду й особисто його лідера?

Перш за все, вони поєднуються відвертим правовим нігілізмом. Не можна скасувати місцеві державні адміністрації простим законом, для цього потрібні зміни цілого ряду статей Конституції.

А на додачу процес таких змін не може здійснитися впродовж однієї сесії, тобто з 2007 року запровадити нову систему врядування за будь-яких обставин неможливо.

Так само потребує змін до Конституції надання права міським, районним та обласним управлінням юстиції тлумачити Основний та інші закони при державній реєстрації актів органів місцевого самоврядування.

Але Віктор Янукович та його команда, схоже, мають намір якщо не провести ці акти позаправовим шляхом, то хоча б полякати ними своїх опонентів.

А ще – запропонувати регіональним політикам свою систему правил гри, де в обмін на беззастережну лояльність сюзерену – тобто глави Кабміну – васал отримуватиме майже повну свободу дій на контрольованій ним території.

Аж до створення "інших підрозділів" місцевої міліції. Слід розуміти, з тих, кого захоче легалізувати, начепивши їм погони, місцевий бос. І не обов'язково, щоб ця публіка була віддана Партії регіонів – головне, щоб згаданий бос поводився "правильно".

Все, як у класичному феодалізмі – васал мого васала не мій васал, але мені досить контролювати свого васала, не розмінюючись на "шісток" – у давніші часи ті звалися ландскнехтами або кондотьєрами.

Іншими словами, замість проголошеної федералізації, насправді, уряд Віктора Януковича прагне здійснити в країні феодалізацію владних стосунків.

До цього висновку спонукає й аналіз проекту держбюджету на 2007 рік під ракурсом забезпечення за допомогою фінансових важелів відданості Кабміну судів, війська та СБУ.

Автор аналітичної розвідки робить висновок, що фактично нібито суто економічні заходи в проекті бюджету унеможливлюють ефективне здійснення президентом своїх функцій Верховного Головнокомандувача та гаранта Конституції і є формою реалізації "тихого" державного перевороту, результатом якого стане лад, заснований на особистій відданості силовиків і правників лідерам уряду.

Тобто – новітній "промисловий феодалізм".

Тим більше, що в багатьох інших вимірах діяльність "донів" уже давно має суто феодальний характер.

Аж до побудови розкішних обійсть сучасних "герцогів" та "баронів", аж до створення системи особистої залежності шахтарів від їхніх "благодійників", аж до виникнення цілих сімейств і кланів новітнього "нобілітету". Втім, останнє характерне й для деяких опонентів "регіоналів".

Так що видається цілком логічним перетворення України на систему феодальних уділів, які будуть надавати тому чи іншому "князю" чи "лорду" в обмін на беззастережну службу "великому дону".

А в разі, якщо "лорди" й "князі" помилятимуться, до них застосують не тільки фінансові санкції, передбачені бюджетами, але й блокування всіх рішень через органи державної реєстрації.

І чи допоможе місцева міліція, яка залишиться без грошей, коли бізнес твоїх васалів громитимуть якісь невідомі приїжджі голомозі хлопці?

Автор

Сергій Грабовський, заступник головного редактора журналу "Сучасність"