Осінь 2006. Чергові похорони справи Гонгадзе?

5 переглядів
УП
П'ятниця, 1 грудня 2006, 18:06

Валентина Теличенко вже багато років займається справою Георгія Гонгадзе як представник його вдови Мирослави. Вона знає кожен нюанс цієї справи, пам'ятає всі дати і заяви.

Бували часи, коли вона була налаштована вкрай песимістично – тоді доводилося ледве не воювати з прокуратурою за кожен документ. Потім настав час обережного оптимізму – коли заарештували і посадили на лаву підсудних підозрюваних у вбивстві журналіста.

Але такого розчарування і майже розпачу на обличчі адвоката ми не бачили вже давно. Зараз, як і шість років тому, у прокуратурі роблять все, щоб ізнову поховати справу Гонгадзе.

І все це відбувається на тлі різких заяв представника матері Георгія Сергія Головатого, який жодного разу так і не з'явився в суді, але дозволяє собі різко критикувати процес. Гірше того – недавня історія з тілом, знайденим у Словаччині, яку безсоромно розіграв Луценко в політичних іграх із прокуратурою.

Здається, волі й зацікавлення у розслідуванні справи Гонгадзе вже немає ні в кого з політиків. Залишився сухий розрахунок і впевненість в тому, що згадування імені Георгія приверне увагу до будь-якої заяви, навіть до брехні.

Про це ми і говорили з Теличенко – про те, що діється навколо розслідування, і які наміри "донецьких" у прокуратурі. Підсумок розмови невтішний.

- Пані Валентино, ви ведете справу Гонгадзе майже від її початку, яка насправді ситуація з нею зараз, і чи можна сподіватись на якийсь прогрес?

- Мене, як представницю потерпілої Мирослави Гонгадзе, постійно запитують: чи будуть колись викриті замовники та організатори вбивства її чоловіка – журналіста-засновника "Української правди"?

Після перемоги помаранчевої революції я завжди відповідала: такий шанс існує. І була щиро в цьому переконана. Тепер цієї впевненості немає.

Те, що відбувається навколо справи Гонгадзе сьогодні, абсолютно не сприяє подальшому слідству. Навпаки – все навмисно робиться з метою остаточно заблокувати розслідування стосовно замовників злочину й за будь яку ціну не допустити судового вироку щодо виконавців убивства.

- Якщо раніше можна було чітко казати, що слідству у справі перешкоджає влада, хто сьогодні перешкоджає слідству?

- Працюючи на випередження судового вироку, розпочато інформаційну кампанію щодо обставин, які є предметом судового слідства. Спекуляції навколо належності тіла, плітки про те, що на лаві підсудних не справжні вбивці, розмови про закритість судового процесу (зараз він відбувається у режимі відкритих засідань – УП) – все це складові цієї кампанії.

Мета її – не допустити вироку щодо виконавців убивства. Відсутність вироку суттєво утруднить, фактично унеможливить, викриття замовників та організаторів.

Водночас, відсторонено від розслідування справи слідчих генпрокуратури, які працювали з нею тривалий час, і саме вони встановили виконавців злочину, котрі зараз на лаві підсудних вже дали свідчення та визнають свою вину.

- Тобто, ви переконані в тому, що на лаві підсудних не підставні особи?

- Так, переконана. Як тільки виникають бодай найменші підстави засумніватися, я все роблю, щоб ці підстави перевірити.

- Наприклад...

- Спочатку була заява Тараса Чорновола, що судять не справжніх убивць, що обвинувачені в убивстві Георгія Гонгадзе насправді вбили бізнесмена Білоцерківського та ще якісь злочини вчинили й "сторгувалися" чи то з прокуратурою, чи з кимось іншим на те, щоб понести відповідальність за вбивство журналіста Гонгадзе.

Згодом, Ігор Пилипчук, депутат ВР 3-го скликання, розповів журналістам, що, нібито, "за наявними в нього даними", вбивали інші люди, а ці тільки вивозили...

Після перевірки виявилося, що обидві заяви абсолютно безпідставні.

- Але ж контроверсійні заяви роблять не тільки люди, далекі від справи. Наприклад Сергій Головатий, а нещодавно й заступник міністра охорони здоров'я Валерій Івасюк, заявили про те, що нібито досі не доведено, що Георгія Гонгадзе немає в живих. Як ви це прокоментуєте?

- Під час досудового слідства у справі Гонгадзе було проведено чотири експертизи за межами України: в Росії, США, Швейцарії та в Німеччині.

ДНК тіла, що досі знаходиться в морзі на вулиці Оранжерейній, порівнювали з ДНК мами Георгія, з ДНК його дітей, а також із ДНК самого Георгія.

Всі експертизи дали однаковий результат – це тіло належить журналісту Гонгадзе.

Висновки різняться лише коефіцієнтом імовірності.

Але методика визначення належності тіла за фрагментом ланцюжка ДНК не дає стовідсоткового результату за жодних умов. Тим не менш, у кількох експертизах похибка не перевищує 0,01%.

- Була ще мюнхенська експертиза, яка дала негативний результат...

- Так, лише одна-єдина експертиза, проведена поза процесуальними рамками слідства в мюнхенській лабораторії "Генедія", дала негативний результат. Але на сьогодні не вдалося встановити, який саме біологічний матеріал аналізували в Мюнхені.

Відомо, що рештки померлої людини взяли в таращанському морзі журналісти, причому це відбулося вже після того, як обезголовлене тіло раптово зникло.

Під час судового процесу близькі друзі Георгія і судмедексперт Ігор Воротинцев свідчили, що не впевнені, чи належав цей біологічний матеріал саме тому тілу, яке вони оглядали. Крім того, не виключено, що біологічний матеріал могли підмінити на шляху в Німеччину.

- Тобто, ви не схильні довіряти цій експертизі?

- Наприкінці 2000 року Сергій Головатий заявляв з трибуни Верховної Ради, що, мовляв, "генпрокуратура ніколи не визнає приналежність таращанського тіла журналісту Гонгадзе, бо його похорони означатимуть похорони режиму Кучми".

Сьогодні Головатий з не меншим пафосом та впевненістю доводить протилежне. Я переконана, що розмови про те, що не встановлено належність Таращанського тіла – спекуляції.

З іншого боку – суд ще не досліджував експертизи, й оцінки, які публічно висловлюють саме народні депутати та високі посадовці, є тиском на суд. І вони – а серед них є й люди з юридичною освітою – не можуть про це не знати. Виникає питання, вони роблять це свідомо?

- Що ви думаєте про інформацію щодо тіла невідомого, яке було знайдено в 2001 році у Словаччині?

- Це ще один приклад спекуляцій. Насправді, у виявленого там тіла лише три характеристики збігаються з описом Георгія Гонгадзе. Це – стать, приблизний вік і статура загиблого. Більше нічого.

Натомість, у морзі в Києві знаходяться рештки тіла, щодо якого проведена низка експертиз ДНК з позитивними результатами. Крім того, в його шлунку було виявлено рештки їжі, яка відповідає тому, що їв Георгій Гонгадзе перед зникненням.

В м'язових тканинах руки виявлено осколки саме в тих місцях, де їх мав журналіст. Існують й інші підтвердження належності цього тіла Георгію, які невдовзі буде досліджувати суд.

Отже, в політиків не було жодних підстав підіймати стільки галасу навколо словацього тіла. А генпрокуратура, на жаль, замість того, щоб одразу все чіткого роз'яснити, послалася на неправильно оформлені документи Інтерполу...

- Ви кажете, що Генпрокуратура нещодавно вдалася до чергової заміни слідчих у справі... Чи не призведе це бажання внести "свіжий погляд" до того, що справа зависне ще на кілька років?

- Складається враження, що як тільки слідча група занадто близько підходить до певних осіб, її одразу ж змінюють, щоб новий склад починав знову перевіряти давно відкинуті версії. Лише одна відмінність – раніше слідчі наближувалися до виконавців, а зараз – до безпосередніх організаторів та замовників злочину.

Я не можу позбутися думки, що все це нова влада робить навмисно.

Твердження заступника генпрокурора Рената Кузьміна, що "было принято решение, чтобы человек с новым взглядом, с новым мышлением и с новым подходом взял дело и оперативно в нем разобрался" важко назвати серйозним.

Якщо існувала потреба підсилити слідчу групу, можна було просто доповнити її людиною "з новим мисленням".

- Чому ж зараз знову міняють слідчих, адже з боку генпрокуратури не видно було жодного руху у справі?

- На мій погляд, заміна головних слідчих свідчить про намір заблокувати подальше розслідування, бо навіть талановитому слідчому потрібен час на вивчення матеріалів нової справи – а там близько 100 томів – та особисте спілкування з численними свідками.

Наразі ж питання часу є принциповим – з кожним днем все складніше дістатися істини. З часу вбивства Георгія минуло більш ніж шість років. З кожним днем свідки все більше забувають важливі обставини подій, втрачаються цінні речові докази.

Наприклад, в архівах закінчується термін зберігання документів, які могли б підтвердити окремі факти.

- Як ви особисто оцінюєте, яка група слідчих найбільш ефективно працювала в цій справі?

- З матеріалів справи, яку передано до суду, найефективнішою при розкритті справи Гонгадзе була робота слідчих Романа Шубіна, Юрія Столярчука та Юрія Грищенка. Але саме цих слідчих неодноразово відстороняли від розслідування справи.

- У Верховній Раді кілька місяців тому створено чергову комісію по справі Гонгадзе. Чи маєте ви якесь сподівання на цю комісію, чи це буде лише чергова площадка для піару?

- На мій погляд, парламентська комісія не повинна перебирати на себе функції слідчих, а з'ясувати, що заважає ефективно розслідувати справу в частині замовників та організаторів, вивчити та дати оцінку фактам тиску на суд по обвинуваченню виконавців злочину.

Варто також з'ясувати, чи справді мали місце фальсифікації при розслідуванні вбивства журналіста. А допитувати Мельниченка повинні слідчі, тобто ті, кому належить це робити, відповідно до чинного законодавства України.

- Ви говорите про тиск на суд. В чому він проявляється і наскільки фатальними можуть бути його наслідки?

- Сьогодні ще зарано робити висновки про результати тиску – суд ще тільки допитує свідків, оцінок ще ніхто не робив. Але працювати важко і учасникам процесу, й суду, як мені здається.

На мою думку неприпустимими є випади на адресу суду, які дозволили собі народні депутати Олександр Мороз, назвавши суд інсценізацією, та Сергій Головатий, котрий навіть удався до персональних образ на адресу судді.

Я особливо стурбована цими оцінками, зважаючи на те, що саме депутати Верховної Ради голосують за призначення суддів, можуть блокувати їхній кар'єрний ріст або сприяти йому.

Пізно буде реагувати на факти тиску на суд після того, як уже виявляться результати цього тиску, його необхідно припини одразу.

- Повертаючись до нашого першого питання, чи вірите ви, що справу все ж таки вдасться довести до кінця і покарати винних?

- Справа Гонгадзе – не лише справа про перевищення службових повноважень трьома міліціонерами, які вбили раніше невідому їм особу. Справа про вбивство засновника "Української Правди" – політична, і в цьому давно і ніхто не сумнівається.

Саме тому вона є особливо важкою для розслідування, саме тому важливим є контроль з боку парламенту, саме тому для її ефективного розслідування необхідна політична воля найвищого керівництва держави, зокрема її головної посадової особи – президента України.

Міняти генеральних прокурорів можна скільки завгодно, але злочин проти Гонгадзе залишатиметься нерозкритим доти, доки президент не подбає, щоб слідством займалися досвідчені професіонали, а політики не могли блокувати розслідування й тиснути на суд.

Пасивність президента, яку ми зараз спостерігаємо, на жаль, не сприяє подальшому розслідуванню справи Гонгадзе.



powered by lun.ua
#Свинарчуків_за_ґрати! Найгучніший скандал в оборонці сім місяців по тому
Коломойський двічі програє у справі Приватбанку. Що це означає?
Як підняти зарплати лікарям, медреформа у 2020 році та конфлікт у МОЗ: інтерв'ю міністерки Зоряни Скалецької
Brexit на фінішній прямій: про що Борис Джонсон домовився у Брюсселі
Усі публікації