Підземний міжнаціональний конфлікт ®
Це не перший скандал навколо агресивних російських бізнесменів.
Не встигла відгриміти сумно відома "Озерка", не встигли клацнути наручники на руках знаменитого Максима Курочкіна, як нові "авторитети" з російськими паспортами виходять у фокус уваги громадськості України.
Причому серед фігурантів називають особи, які політично та економічно є якщо не "стовпами", то принаймні немаленькими цеглинами вертикалі влади російського президента.
Мова йде про конфлікт навколо тих об'єктів, які є "візитівкою" Києва – торгівельних комплексів "Метроград" та "Метрополіс", готелів "Либідь" та "Русь".
Про епопею з готелем "Русь" біля двох тижнів тому писала українська преса, зокрема, "Дзеркало тижня". 24 листопада група разом з державним виконавцем і працівниками міліції на 4-й поверх готелю "Русь", де розміщуються офіси ТОВ "Курені" та ТОВ "Місто Слави", прорвалося кілька десятків невідомих осіб спортивної статури.
Оголосивши офісні приміщення зоною виконавчих дій, зазначені особи за мовчазної підтримки співробітників міліції вигнали, із застосуванням сили, всіх працівників із кабінетів, після чого виламали двері, відкрили сейфи, захопили документи підприємств і навіть особисте майно співробітників.
Проте, суть події загубилася за зовнішніми яскравими деталями.
Суть же того, що відбувається, полягає в рейдерському захопленні активів українського бізнесмена Мстислава Скоробагатова.
Останній є власником половини майна компаній, які володіють "Метроградом" і "Метрополісом". Власність немаленька – її ринкова вартість складає близько 200 млн. долл.
Другою половиною майна володіє британська фірма Humalita Limited, керівником якої є британець індійського походження Байрам Чанрай.
У той же час російські Інтернет-видання стверджують, що індус, що протягом багатьох років був партнером Скоробогатова, продав свою частку депутату держдуми РФ Зелимхану Муцоєву.
Ця особистість заслуговує окремої уваги.
Муцоєв входить у сотню найбільш багатих людей Росії. Інгуський бізнесмен володів Першоуральським трубним заводом, контролює ряд будівельних компаній і торгівельних мереж, у тому числі центральний московський магазин "Дитячий світ", що на Лубянській площі. (До речі, ходять чутки, що цей магазин було відчужено тією ж бригадою, яка зараз "працює" з відчуження "Русі" та "Метрограду"). Російський журнал "Финанс" оцінив статки Муцоєва в 270 млн. доларів.
Муцоєв - не тільки бізнесмен, він і політик. Він є членом пропутінської "Єдіной Росії".
Тепер варто повернутися до відносин між акціонерами "Метрограду". Незадовго після того, як з'явилася інформація про зміну власника Humalita Limited, як на Скоробогатова почав здійснюватися тиск, який важко співставити з британським темпераментом.
Будь-кому, хто спостерігає за діями опонентів Мстислава Скоробагатова, згадаються ті правила, які недавно панували в російському бізнес-середовищі. А саме, рейдерство як культура ведення бізнесу.
Читайте на Економічній правді |
Інвестиційна привабливість Верховної Ради Бюджет "залізної" коаліції. Репортаж |
А тема корупції у міліції і судах була присутня достатньо.
Так, потерпілі від захоплення готелю "Русь" стверджують, що протиправні дії стосовно їх власності здійснювались за сприяння співробітників Печерського РУ ГУМВС у м. Києві.
Щодо судів, то очевидним є той факт, що дві ухвали, на основі яких було зроблено напад на "Русь", були прийняті різними судами, але вони є ідентичними за змістом і стилістикою, а також мають однакові граматичні помилки.
Це вказує на те, що вони були написані одним автором і тому це дає підстави для порушення кримінальної справи за статтею 375 КК України (постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови).
Можливо, також про наявність російського сліду у справі про "наїзд" на Скоробогатова свідчить також і той факт, що суди, які прийняли два телепатично однакові рішення, знаходяться у сфері впливу російського бізнесу – у Харківській та Луганських областях. А саме, Кечігевський районний суд Харківської області та Жовтневий райсуд Луганської.
До речі, співгромадянин Муцоєва Максим Курочкін, який зараз вивчає особливості українського СІЗО в буквальному сенсі зсередини, прямо називав Харківську область як надзвичайно сприятливу територію для ведення бізнесу для росіян. У той же час, не уточнюючи чи розповсюджується "сприятливість" на "потрібні" судові рішення.
Крім того, що у справі "працювали" підкуплені міліціонери та судді, методи роботи були також, скажімо так, далеко не британськими. Це і штурм приміщень, і вивіз опонентів у невідомому напрямку, з метою залякування і примушення піти на умови нападників.
Таким чином, російський почерк тут проглядається майже зі стовідсотковою ймовірністю. У таких умовах можна погодитися з припущенням російських журналістів про причетність до подій у Києві впливових депутатів російської держдуми, які до того ж мають в прямому сенсі авторитет серед кримінальних кіл, а також надійну політичну "кришу" в Кремлі.
І той факт, що фірма-опонент прописана на Туманному Альбіоні, не має викликати подиву – адже відома практика, що російські бізнесмени працюють під вивісками компаній з цілком респектабельних країн.
На щастя, є достатньо людей, які розуміють, м'яко кажучи, неприродність ситуації, коли іноземні бізнесмени використовують грубі кримінальні засоби для захоплення української власності у самому центрі столиці держави.
Наразі Київське юридичне товариство звернулося з листом до керівників парламентських фракцій. Юлії Тимошенко, Раїсі Богатирьовій, Петру Симоненку та Івану Бокию надіслано ці звернення, де, зокрема, висвітлено "геройську" роль Жовтневого районного суду міста Луганська та Кегичівського районного суду Харківської області.
Також депутат-нашоукраїнець Микола Яковина надіслав запити до генпрокурора і міністра внутрішніх справ з приводу згаданих подій.
13 грудня дану проблему має розглянути міжфракційна комісія. Слід очікувати, що депутати виявлять патріотизм та волю захищати законність. Адже саме Верховна Рада має зараз найбільший вплив у державі і саме від неї залежить, наскільки країна буде убезпечена від іноземних "наїздів".
Адже в умовах жорсткого контролю з боку влади в Росії, навряд чи бізнес із пропискою в РФ та посвідченням Державної Думи ішов би на настільки жорсткі дії, якщо б не відчував "нагорі" мовчазну згоду.
Публікується на правах реклами
