Що Росія зробить з Україною після Білорусі?

Під час російсько-білоруського нафтового конфлікту багато йшлося про те, що Україна може виграти від того, що відносини Росії та Білорусі в енергетиці значно погіршилися.

Цей інцидент свідчить про те, що агресивні плани Москви продовжують реалізовуватися, і що Україну вже найближчим часом чекає наступне коло енергетичних війн із Російською Федерацією.

Приклад твердого "утихомирення" Білорусі підтверджує наявність планів Кремля, відповідно до яких у найближчі 9 років Росія практично перестане постачати енергоносії в країни СНД.

Як тільки РФ перестане залежати від України, Білорусі й інших країн – транзитерів енергоносіїв, цим державами доведеться імпортувати нафту з Каспію і навіть з Близького Сходу. З газом же ситуація буде ще неприємнішою, якщо не сказати – катастрофічною.

Так, згідно із затвердженими планами російського уряду, у 2010 р. поставки "блакитного палива" до країн СНД мають скласти близько 29 млрд. куб. м у порівнянні з 44,7 млрд. в 2006 р. А у 2015 р. цю цифру планують зменшити аж до 10 млрд. куб. м.

"Коли врахувати, що туркменський газ "Газпром" теж розраховує в основному забирати собі, то очевидно, що очікується критична ситуація з постачанням України і Білорусії", – говорить Михайло Крутихін, партнер і аналітик агентства RusEnergy, головний редактор мережного щотижневика The Russian Energy.

Як вважає Крутихін, Росія, і "Газпром" зокрема, намагаються якомога швидше зменшити залежність експорту російських енергоносіїв від їхнього транзиту.

"І в жертву цій меті будуть принесені будь-які політичні союзи й союзники (як реальні, так і уявні)", – вважає Михайло Крутихін. Якщо "під роздачу" потрапила братня Белорусь, то Україні, яка у свідомості російського пересічного громадянина перебуває вже без п'яти хвилин у НАТО, можна тільки поспівчувати.

Нинішній господар Кремля Володимир Путін не переслідував у бійці з колишніми союзниками ніяких суто політичних цілей.

Кремлівське начальство прагне одержати якнайбільше прибутку від торгівлі енергоносіями до закінчення президентських повноважень Путіна, а також забезпечити максимальні прибутки після чергових президентських виборів, коли сам Путін буде змушений піти на спочинок.

Загрозу російського енергетичного хабарництва все більш відкрито визнають у ЄС і посилено готують інструменти для того, щоб боротися з жадібністю "Газпрому" і Ко.

У хід йдуть як дрібні демонстрації незадоволення, так і стратегічні ходи.

Читайте далі на Економічній правді