Неправда в заявах про лікування Віктора Ющенка

Поява в "Українській правді" інтерв'ю Хареса Юссефа та його зміст викликали у мене велике здивування та розчарування.

Я особисто не знайомий із паном Юссефом. Проте, мені добре запам'ятався епізод, який трапився ввечері 23 лютого 2005 року в Києві (день народження Ющенка – УП).

Невеличка і досить скромна за мірками традицій українського політикуму святкова вечірка добігала кінця. Більшість з гостей збиралась на вихід.

Коли президент України залишав святкову залу, вже на виході до нього підскочила молода людина високого зросту.

Схопивши Віктора Ющенка за руку, він почав щось нашіптувати йому. Президент і невідомий із східною зовнішністю разом спускалися сходами вниз...

Я поцікавився в одного з українських урядовців, який стояв поруч мене: "Хто це такий?" У відповідь прозвучало дослівно таке: "Це один із дилерів від бізнесу, араб за походженням. Колись він намагався увійти в довіру до Кучми, крутився серед його оточення. А тепер вже зазирає в душу і новому президенту. З притаманною на Сході хитрістю він кого завгодно використає у власних інтересах".

Так я вперше почув про людину на ім'я Харес Юссеф та єдиний раз побачив його на власні очі.

Тепер вже не секрет, що сірійцю таки вдалося "зазирнути в душу" президенту України та його дружині.

І сьогодні він вже розповсюджує через "Українську правду" власну версію обставин отруєння, встановлення діагнозу та лікування Віктора Ющенка. При цьому у читача складається враження, що не без благословення самого президента…

Дозволю собі заперечити сірійському бізнесмену. Щодо викладених у його інтерв'ю фактів стосовно діагностики та лікування Ющенка дерматологом із Женеви, то, на моє переконання, він вводить українське суспільство в оману.

Перше. Твердження Хареса, що нібито іще у жовтні 2004 року саме швейцарцями був встановлений діагноз діоксинового отруєння, абсолютно не відповідає дійсності.

Сам швейцарський дерматолог в інтерв'ю українському телебаченню на минулому тижні заявив, що вперше пацієнта зустрів 20 грудня 2004 року!..

Насправді, як початковий, так і кінцевий діагноз захворювання Віктора Ющенка були поставлені у віденській клініці "Rudolfinerhaus". І про це добре відомо самому пацієнту та його родині.

Друге. Репліку, яку Харес Юссеф приписав швейцарському доктору Сора стосовно лікування Віктора Ющенка "лекарства неправильные, их надо выбросить" не вимовить вголос навіть фельдшер, не кажучи вже про лікаря з поважною репутацією.

Кожному фахівцю в медицині відома класична формула: "Спочатку кінцевий діагноз, а тоді і кінцева концепція лікування"...

Щоб встановити правильний діагноз, необхідно провести комплекс різноманітних досліджень.

Жодний лікар-фахівець не дозволить собі виголошувати діагноз хворому заочно, без наявних результатів аналізів крові, рентген-радіологічних та гістологічних висновків, інших об'єктивних даних.

Тим паче коментувати процес лікування з порадою "ты должен полностью у нас обследоваться", як це робить пан Харес.

У вересні-жовтні 2004 року у Віктора Ющенка спостерігалася патологічна симптоматика зі сторони різних органів, прояви цілого комплексу окремих хвороб, які потребували лікування.

Це фото обійшло шпальти всіх світових газет після появи новин про отруєння кандидата в президенти України

Тоді у клініці "Rudolfinerhaus" він цілодобово отримував адекватну терапію, що позитивно вплинуло на його загальний стан та подальший перебіг захворювання.

Третє. Шкірні прояви гострого отруєння діоксином, які й досі спостерігаються у Віктора Ющенка, були лише частиною загальної симптоматики отруєння діоксином.

Вони з'явилися пізніше, ніж інші ознаки захворювання. Крім того, щоб пов'язати ці зміни саме з дією діоксину, було необхідно провести низку досліджень, що ускладнювалось із огляду на суб'єктивну причину – статус пацієнта, який був кандидатом у президенти України.

Мова тоді йшла про необхідність біопсії тканин обличчя.

Таким Ющенка побачили у Відні, коли він приїхав у клініку

Версію діоксинового отруєння я з моїми колегами-лікарями почав дискутувати після другого перебування Віктора Андрійовича Ющенка в віденській клініці (30 вересня – 10 жовтня 2004 року).

На той час я отримав від австрійських колег фотографії-слайди та деякий науковий матеріал стосовно двох австрійських хворих, які отруїлися діоксином багато років тому.

Саме це дало підставою висунути припущення про отруєння кандидата в президенти України діоксином серед можливих інших версій, що на той час детально вивчались.

Ця версія пізніше підтвердилася під час дослідження зразків тканин та крові хворого у декількох європейських лабораторіях.

Четверте. Випадок "с женщиной из Австрии", який згадує Харес, у жовтні 2004 року не міг напряму асоціюватися з захворюванням Віктора Андрійовича. У цьому легко переконатися, побачивши документальну фотографію постраждалої (див. світлину).

Так виглядає обличчя жінки, яка перенесла отруєння діоксином

Зміни на її шкірі схожі на теперішній стан обличчя президента України.

А восени 2004 року, невдовзі після отруєння, його лице виглядало інакше – появі вугрової висипки, типової для отруєння діоксином, передував сильний набряк.

Таким Ющенко з'явився перший раз на людях пілся отруєння

П'яте. Восени 2004 року у клініку "Rudolfinerhaus" постійно надходили телефонні дзвінки і листи від лікарів, вчених та навіть постраждалих від різноманітних отруєнь.

Вони викладали власні гіпотези й думки відносно захворювання Віктора Ющенка. Ми не залишали без уваги жодної версії, усі вони розглядалися.

Але у той час нам не надходило ніяких сигналів ні від Хареса Юссефа, ні від швейцарських лікарів-дерматологів...

Шосте. Про хворобу кандидата в президенти України було офіційно повідомлено 16 вересня 2004 року.

Якщо припустити, що хтось із фахівців станом на вересень-жовтень 2004 року мав власну гіпотезу щодо причини хвороби – отруєння діоксином, включно і тих, хто тепер робить гучні заяви, то такі припущення мали були оприлюднені чи дискутовані у будь-якій формі – в засобах масової інформації, фаховій пресі, науковому листуванні, телефонних розмовах і таке інше.

Наприклад, влітку минулого року доктор медичних наук, професор, академік Академії природних наук Росії Ігор Гундаров писав відкриті листи через пресу та настирливо запрошував до дискусії, стверджуючи на 99%, що президент України Ющенко не отруєний діоксином, а хворий на проказу.

Такий принцип в медицині називається відкритою дискусією серед фахівців та колегіальністю. Все інше – грубе порушення лікарської клятви Гіппократа...

Нагадаю, що науково обґрунтований лікарський діагноз хвороби Віктора Ющенка був поставлений 11 грудня 2004 року та оголошений наступного дня на міжнародній прес-конференції в клініці "Rudolfinerhaus" у Відні.

Вже через декілька днів після цього ми з професором Михаелем Цимпфером розробили та погодили з багатьма лікарями-фахівцями Австрії та світу відповідну концепцію подальшого лікування пацієнта.

Водночас Віктору Ющенку та його родині звідусіль посипались альтернативні пропозиції щодо подальших місць та способів лікування.

На нього виходили як фахівці, так і відверті авантюристи. Були і ті, хто будь-яким чином намагався увійти в довіру та наблизитись до майбутнього президента України.

Зокрема, згаданий у цій статті "дилер від бізнесу"…

Але це все відбувалося вже після того, як став відомий вірний та повний діагноз хвороби Віктора Ющенка.

Лише згодом, у січні 2005 року він уперше відвідав клініку в Женеві, де його оглянули швейцарські лікарі Сора і Сорг.

І насамкінець.

Мене глибоко засмучує той факт, що окремі сумнівні елементи легко входять у довіру до вищих державних осіб України. Колись вони набивались у друзі до минулого президента, тепер наблизились до нинішнього, а завтра, мабуть, будуть "зазирати в душу" наступному?

Автор:

доктор медичних наук, професор Микола Корпан