Янукович забив гол у ворота донецьких

10 переглядів
Віктор Чивокуня, Донецьк, УП
П'ятниця, 16 лютого 2007, 14:53

Віктор Янукович наніс переможний візит у рідний Донецьк. У підсумку прем’єр забив сухий гол у ворота місцевих водіїв, які першу половину четверга простояли у пробках. Зате Янукович встиг з випередженням графіку виконати свою програму та відбути до Києва.

Як відомо, Ющенко заборонив перекривати рух на дорогах для проїзду кортежів – окрім тих випадків, коли він сам це дозволятиме.

У Києві цього правила так-сяк дотримуються. Наприклад, на виїзді з-за воріт Кабінету міністрів на вулицю Інститутську нещодавно повісили світлофор.

Однак у Донецьку глава уряду став справжнім господарем ситуації. Тому, якби Янукович почув ту кількість матюків від шоферів, він би здивувався показникам власного рейтингу у цьому регіоні.

Янукович прибув в Донецьк у середу ввечері та відразу відправився на футбольний матч "Шахтар" – "Нансі". Його перегляд відбувався у спеціальній ложі в компанії Ріната Ахметова, який екіпірувався у фірмову куртку власної команди. Погода погіршувалася, і Янукович вдягнув кепку а-ля Лужков, тоді як Ахметов – шапочку а-ля Луческу. Нічийний результат, який більше влаштовував французів, не додав настрою прем’єру.

Ахметов перейшов з "Бріоні" на "Адідас". Фото "Остров"

Тим не менше, у четвер зранку Янукович, як і обіцяв, поклав квіти до пам’ятника воїнам-інтернаціоналістам з нагоди річниці виведення радянської армії з Афганістану.

Перед приїздом головного героя біля монументу зібралися місцеві чиновники з букетами в руках. Тут же на появу Януковича чекала заготовлена корзина жовто-блакитних квітів з надписом на стрічці "від прем’єр-міністра".

Власне, самі афганці були представлені лише сімома учасниками бойових дій. Як з'ясувалося, на 11 ранку тут був запланований їхній мітинг, однак людей суворо попросили не приходити завчасно. Янукович вирішив покласти квіти за півтори години до цього, позбавивши себе, таким чином, необхідності перед будь-ким виступати.

Прем’єр вийшов з машини і мовчки виконав усі необхідні процедури, в кінці вклонившись монументу. Так само мовчки Янукович поїхав, жестом і поглядом запросивши сісти в автомобіль донецьких керівників та віце-прем'єра Володимира Рибака.

На батьківщині Януковича розуміють за рухом очей

А мітинг все-таки відбувся. Незабаром до пам’ятника афганцями стали масово сходитися хлопці у чорних куртках та молоді дівчата на підборах і з прапорами Партії регіонів, в рухах яких вгадувалося бажання успішно скласти майбутню екзаменаційну сесію.

Після цього Янукович побував у Свято-Преображенському кафедральному соборі, де зробив щось, про що ніколи дізнатися не вдасться.

Річ у тім, що журналіста "Української правди", акредитованого на всі заходи Януковича, не пустили на об’єкт.

"Нічого страшного, напишете статтю з прес-релізу уряду", - заспокоїв співробітник управління державної охорони, який став посередником між мирським світом і Божим, забарикадувавши своїм тілом вхід у храм.

Сперечатися не мало сенсу. Очевидно, що рішення обмежити спілкування Януковича з оточуючими було ухвалено нагорі, але крайнім би зробили охоронця – як і у випадку трирічної давності, коли журналістів закрили на ключ у прес-центрі, щоб вони не ставили зайві питання Миколі Азарову.

Загалом цей день запам’ятався тим, що безпеку Януковичу організували з небаченим розмахом – наче місцем дії був не дружній Донецьк, а непередбачуваний Івано-Франківськ.

Наступним пунктом програми Януковича були відвідини будівельного майданчику нового стадіону, який споруджує Рінат Ахметов.

Зустрівшись перед входом, вони кілька метрів пройшли по грязюці та зупинилися на оглядовому майданчику.

Ахметов переважно зберігав мовчання, а про будівельні плани Януковичу розповів керівник товариства з обмеженою відповідальністю "Стадіон Шахтар" Володимир Ковалевський.

– Вартість усього проекту 250 мільйонів доларів. Крім арени на 50 тисяч глядачів, ми побудуємо кафе, музей і два ресторани – вони будуть називатися "Платиновий" та "Срібний", - пояснив він.

– Угу, – дав Янукович традиційну для себе відповідь.

– Стадіон здамо в 2008 році. Роботи ведуться цілодобово! – похвалився директор стадіону.

– А яка географія робочих? – поцікавився прем’єр.

– Дві третини – турки. Третина – наші люди, – відповів Ковалевський.

– А хтось є з Середньої Азії? – чомусь запитав Янукович.

– Ні.

– Єдина проблема – це будівництво об’їзної дороги, – сказав Ковалевський Януковичу. Прем’єр мовчки перевів погляд на мера Донецька, який одразу пообіцяв знайти 76 мільйонів гривень.

У цей момент за спиною Януковича з'явився молодий чоловік у касці, помаранчевому жакеті та захисних окулярах, одягнутих зверху на звичайні. "Це – керівник турецької будівельної компанії", – Ахметов представив його прем’єру.

Турецький будівельник побачив живого прем'єра

Хлопця звали Айкут Озагач, і він був директором фірми "Єнка", яка виграла тендер на будівництво стадіону.

"Турки – дуже гарні робітники, вони працюють без вихідних, тільки один день на Новий рік і один день - на початку Рамадану", - пояснив Ковалевський. "Вони будують в режимі фаст-фуд... Точніше, без фуд", - виправився він.

Сам турецький начальник пояснив, що раніше будував "Свісс-отель" у Москві, а тому добре знає російську мову. Зараз кожні семеро з десяти працівників на будівництві стадіону "Шахтар" – його співвітчизники.

Їхня середня зарплата – 750 доларів, і вони мешкають у трьох гуртожитках неподалік. Тридцять відсотків робочих – дончани, яким платять близько двох тисяч гривень, тобто майже в два рази менше.

"У них немає ні суботи, ні неділі, ні дня, ні ночі", - пояснив вибір на користь турків Ковалевський. Втім, за неофіційною інформацією, Ахметов зупинився на "Єнка" через обіцянку вкластися у встановлені терміни і готовність платити високі штрафи в разі порушення графіку. Німецька фірма, яка також претендувала на ці роботи, злякалася жорстких умов Ахметова.

"Стадіон Шахтар буде п’ятизірковим за класифікацією УЄФА! У нас в Туреччині є тільки один такий – Олімпійський стадіон у Стамбулі", - пояснив турок.

На брифінгу для мас-медіа Янукович, вражений будівництвом, отримав пас від журналістки телеканалу "Україна", що належить Ахметову. Поставивши запитання, вона напросилася на комплімент для свого шефа.

"Я володію питанням з моменту ідеї будівництва стадіону", - вписав Янукович себе у історію.

"Цей стадіон із мрії перетворюється на реальність, і завдяки особисто Ахметову, - Янукович на секунду зупинився і додав ім'я по-батькові, - Рінату Леонідовичу і компанії СКМ цей стадіон сьогодні будується!".

Янукович повідомив, що "домовився" з місцевою владою (а, фактично – зі своїми підлеглими) вирішити проблему об’їзної дороги. "Це – один із прикладів, коли бізнес і влада несуть соціальну відповідальність", - заявив Янукович.

Прем'єр також повідомив, що уряд включився у боротьбу за проведення чемпіонату Європи з футболу 2012 року в Україні та Польщі.

"Під нашу заявку ми покажемо законопроект, який буде ухвалений у парламенті і який буде створювати умови для цих змагань", - пообіцяв Янукович.

Втім, уже після від'їзду Януковича гендиректор "Шахтаря" Сергій Палкін сказав, що не вірить в те, що в України залишилися хоч якісь шанси виграти цей тендер.

Янукович також повідомив присутнім, що президентські кандидати на посади міністра закордонних справ і глави СБУ Володимир Огризко і Віктор Король мають низькі шанси отримати ці портфелі: "Попереднє опитування показало, що більшість налаштована негативно з різних причин". Чому – Янукович не уточнив.

Зате прем’єр виступив за відновлення вільних економічних зон: "Механізм вільних економічних зон та територій пріоритетного розвитку в Україні себе виправдав".

"Шановні колеги, брифінг закінчено!", - оголосив прес-секретар Януковича. Сам прем’єр, схоже, цього не почув, і ще кілька секунд роздивлявся журналістів, чекаючи на продовження. Однак місцеві мас-медіа правильно сприйняли команду, після чого Янукович повільно пішов до автомобіля. "Всім залишатися на місцях", - оголосив охоронець.

Янукович був готовий розповісти ще про щось, але журналісти його не атакували

Ахметов у машині Януковича провів його в аеропорт, але через кілька годин найбагатший українець з'явився на виїзному засіданні комітету Верховної Ради з економічної політики, членом якого він є.

Ахметов, який від 4 серпня минулого року не ходить на сесійні засідання парламенту, також вперше фізично брав участь у зборах рідного комітету.

Він взявся допомогти в організації зустрічі, яка відбулася в приміщенні "Першого міжнародного українського банку", що належить СКМ. Крім того, всіх депутатів пригостили обідом в ресторані готелю "Донбас-палац" за рахунок цього закладу.

Сам Ахметов пропустив ранкову програму учасників виїзного засідання, яких повезли на промислові об’єкти Донецька. До всіх інших він приєднався уже безпосередньо на початку наради, яка перші три години проходила в атмосфері, що швидше сприяє здоровому сну, а не пошуку рішення, що робити з вільними економічними зонами.

Розуміючи, що він потрапив у безвихідь, коли й перервати ці страждання, просто пішовши, буде негарно, але й слухати занудні промови неможливо, Ахметов розважався як міг: стійко усміхався у об’єктиви фотожурналістів, а потім приліг у кріслі.

Єдине, що чітко відчувалося – присутні депутати намагалися продемонструвати свою зверхність над міністрами, показуючи, що їх доля після політреформи саме в руках Верховної Ради.

Жертвою цього дня став міністр економіки Володимир Макуха. Спочатку він не відчув кон’юнктури. Макуха просто не знав, як за дві години до того Янукович розхвалив вільні економічні зони – його виступ наштовхував на думку, що від ВЕЗ більше лиха, ніж радості.

Потім голова комітету Володимир Заплатинський вказав Макусі, що не можна чхати на точку зору депутатів при підготовці законів.

"Хотів би вам нагадати і порадити звертати увагу на зауваження депутатів, тому що уряд же у нас коаліційний", - сказав Заплатинський і пробовтався на одну секретну тему.

Як відомо, зараз антикризова коаліція та Кабмін підготували єдиний закон про засади зовнішньої і внутрішньої політики. Це питання веде той же Макуха. Так от, за словами Заплатинського, "комітет не зміг дати висновок на цей закон, тому що він антиконституційний".

Але найбільш різкий рознос Макусі влаштував друг Ахметова Борис Колесников. Йому не сподобалася фраза міністра, що вільні економічні зони не виправдали очікування на прихід іноземних інвесторів, і три чверті вкладених туди грошей були не західними, а українськими.

"Основу будь-якої економіки, довіру до країни утворюють виключно вітчизняні інвестори! Коли міністр економіки так пригнічено говорить про те, що 75% – це вітчизняні інвестори – це як мінімум насторожує! А як максимум – ставить питання про професійну компетентність!".

Колесников і Ахметов з задоволенням позували перед журналістами

Колесников також вирішив нагадати, що урядовці тепер є залежними від депутатів – він звернувся до голови комітету, щоб той дав доручення Міністерству фінансів: "Нехай на наступне наше засідання підготують детальну доповідь, чому в Україні найвищий у Східній Європі податок на прибуток?".

Тоді ж на наступному засіданні мають винести остаточне рішення комітету стосовно вільних економічних зон.

Сам Ахметов, коли почав виступ, домігся тиші в залі. "Рінат Леонідович попросив мене дати йому можливість висловитися з цього приводу", - запросив до слова Заплатинський. Але зі цитат Ахметова так і залишилося незрозумілим, він "за" чи "проти" вільних економічних зон.

"Інвестори, особливо західні, обережно ставляться до будь-яких пільг. Тому, заробивши мільйон, втрачаєш мільярд", - сказав Ахметов, але тут же згадав, що ВЕЗ успішно прижилися в Дубаях або Шанхаї.

Підкреслюючи, що сам він не потребує вільних економічних зон, Ахметов заявив: "Я переконаний – великому бізнесу преференції не потрібні, великий бізнес уже виріс із коротких штанців!".

Ця фраза сподобалася Ахметову – вже після закінчення, спілкуючись з журналістами, він повторив її ще раз, підтягнувши брюки – показуючи, що вони на ньому сидять як слід.

Ахметов задоволений довжиною власного одягу

"Нам потрібні не вільні економічні зони, а економічно вільна країна. Я за те, щоб вся Україна стала вільною економічною зоною! Україна повинна стати найкращою країною для ведення бізнесу в Європі!", - згадав він пафос своїх заяв річної давності, коли Ахметов говорив майже те саме: "Я мрію, щоб Україна тримала в руках кубок найкращої країни Європи!".

Щоправда, тоді при владі були його опоненти, а зараз – однопартійці. Саме в них Ахметов повинен тепер питати графік втілення його заповітного бажання.



powered by lun.ua
Справа Гандзюк: це тільки початок?
Українська сонячна енергетика: як не повторити долю Ікара
Як вибрати сир до смаку та з чим його їсти. Пояснює експерт
По той бік легітимності
Усі публікації