Нестор Шуфрич: Литвину по морді можуть дати, але вбити – за це не варто переживати

8 переглядів
Сергій Лещенко, УП
Вівторок, 13 березня 2007, 11:00
Продовження інтерв’ю з Нестором Шуфричем. Початок читайте тут: Нестор Шуфрич: Мені важко любити Тимошенко після того, що трапилося два роки тому.

– Зараз багато говориться про можливість дострокових виборів до парламенту. Ви вірите в цю можливість після відповідного рішення Конституційного суду?

– Не вірю. Але я хочу нагадати, що в 1994 році теж не було ніяких підстав для проведення дострокових виборів. Зараз штучно накручується політична криза. І нещодавно пролунала заява Василя Кисельова, що можливі одночасні вибори і президента, і парламенту. До речі, ще до заяви Василя Кисельова я сказав, що ми можемо настільки втратити контроль над ситуацією, що повторимо 1994 рік, і нереальні речі почнуть матеріалізуватися.

От складіть три тези в одну: дострокові парламентські вибори, дострокові президентські вибори і зміни до Конституції разом із достроковими виборами. І уявіть собі зміни до Конституції, де в перехідних положеннях будуть написані терміни дострокових виборів. Можливо таке?

– І якщо будуть дострокові вибори, то в списку якої партії опиниться Шуфрич?

Шуфрич буде поруч зі своїми товаришами. Але не буде жодних дострокових виборів, забудьте!

До речі, зверніть увагу, до сьогоднішнього дня я в жодному політичному прогнозі не помилився. 4 лютого 2005 року я сказав, що уряд Тимошенко піде у відставку у вересні. В січні 2005 сказав, що помаранчеві проваляться, як нездатні працювати у владі, і я ще влітку 2005 року, через півроку після Майдану, говорив, що прем’єр–міністром України буде Віктор Федорович Янукович. На мене дивилися як на божевільного! Але ж це відбулося? Відбулося!

І, нарешті, 26 березня 2006 року, вже після виборів, на каналі НТН я спрогнозував, якою буде коаліція: СПУ, КПУ та Партія регіонів. А зараз кажу, що вибори відбудуться, тільки якщо цього захоче коаліція.

– В цьому інтерв’ю ви апелюєте до невдач інших людей. Тоді як ваш особисто результат на парламентських виборах є набагато більш низьким, ніж у тих, кого ви критикуєте. Блок "Не так" програв вибори? Програв. На відміну від "Нашої України". Крім того, технологи, які були з "Не так!", були запрошені особисто вами.

– Я можу підтвердити, що, дійсно, назва блоку була запропонована людьми, яких запропонував саме я. Але я вважаю, що результат виборів опозиційного блоку "Не так" і "Нашої України" має суттєву різницю. Наш кандидат на президентську посаду, Віктор Янукович, виграв на парламентських виборах. А блок Віктора Ющенка посів тільки третє місце.

Крім того, у мене є багато питань щодо методу підрахунку голосів на минулих парламентських виборах. Я ніколи не повірю, що в місті Одесі за блок "Не так!" в міську раду проголосувало 10%, а в Верховну Раду – менше 1%.

Такого не буває! Але це вже наша провина, що ми не змогли захистити наші голоси.

Але в цілому перемогла наша ідея – біло-синя ідея, частиною якої був і Нестор Шуфрич.

Тому що коли я агітував за опозиційний блок "Не так", до мене підходили люди й говорили: "Несторе Івановичу, дякуємо, ми разом з вами, і ми проголосуємо за Віктора Федоровича".

У мене язик не повертався сказати, що під час парламентських виборів Шуфрич і Янукович – це не зовсім одне ціле. Я їм дякував і казав: "Так само і дійте!". Жодного разу не сказав: "Не голосуйте за Партію регіонів і за Віктора Януковича".

...Чесно кажучи, я сподівався, що опозиційний блок "Не так!" пройде до парламенту, і ми допоможемо в створенні антипомарачевої коаліції. На жаль, цього не сталося. Але відбулася інша антипомарачева коаліція.

– Ще одним сценарієм подальшого розвитку може бути скасування політреформи. Нещодавно в інтерв’ю "Известиям" тодішній спікер парламенту підтвердив, що, справді, зміни до Конституції ухвалювалися з порушеннями.

– Я завжди був максимально відвертою людиною... Я просто обурений певними висловлюваннями Литвина!

Литвин каже в згаданому вами інтерв’ю: "Если бы я был откровенен до конца, думаю, меня бы уже давно убили".

Але я точно знаю, що у 2000 році під час відомих подій, багато моїх друзів робили так, щоб Литвин сам із собою нічого не зробив! Це я знаю точно!

За окремі висловлення Литвина в цьому інтерв'ю по морді можуть дати, але вбити – за це Володимир Михайлович може не переживати. Якщо йому не дали цього зробити у 2000 році, то сьогодні він давно вже нікого не цікавить.

Литвин каже, що "зміни до Конституції, як би їх не продавлювали у Верховній Раді, не пройшли на початку 2004 року". Якщо пам’ятаєте, тоді не вистачило шість голосів...

Я пригадую, як відразу після голосування я був у кабінеті Медведчука. І при мені відбулася розмова Медведчука із Кучмою. Коли Медведчук говорить: "Леонид Данилович, нас продал Литвин. Его люди не проголосовали за изменения в Конституцию".

На що Кучма йому відповідь: "Да этого не может быть! И я сейчас поеду к Литвину, поговорю с ним, потому что он не может пережить то, что реформа провалилась!".

Чи вірив Кучма в те, що він говорив? Чи був Кучма в ту хвилину щирий? Але той тон, з яким Медведчук тоді (після провалу політреформи) говорив з Кучмою, він, мабуть, собі більше ніколи в житті не дозволяв!

Тому що Медведчук дійсно глибоко вболівав за внесення змін до Конституції. Він розумів, що попереду (на виборах президента-2004) страшне протистояння! І все, що пов’язано з помаранчевим безладом, було наслідком неухвалення змін до Конституції.

Тому що, якби в квітні 2004 року відбулася політреформа, то логіка політичної боротьби в Україні повністю пішла б іншим шляхом, і ніхто би не боровся за президентський пост так, як це сталося.

Головним гравцем став би політикум в обличчі політичних партій, лідери яких пішли б до народу агітувати за себе, і не було би протистояння стінка на стінку. Так що якраз Литвин і є причиною того горя, яке відбулося в грудні 2004 року.

– Для когось горе, для когось – свято!

– Ну, я вам скажу відверто, зараз горе для всіх – і для помаранчевих, і для біло–синіх. Але якщо Литвин в цьому інтерв’ю говорить такі слова, то він має покласти на стіл знак Героя України! Тому що умовою голосування за внесення змін до Конституції в грудні 2004 було саме надання йому звання Героя України.

Я про це знаю точно, тому що головою комісії з підготовки документів до нагородження був Віктор Володимирович Медведчук. Литвин фактично шантажем вимагав цей орден. І є купа політиків, які підуть зі мною в суд підтвердити ці слова.

Я просто, мабуть, не вправі передати розмову Медведчука і Кучми з приводу надання Литвину звання Героя України. Але Литвин цим інтерв’ю зняв певне табу. Не випадково в країнах є закони, де 25–50 років не оголошують певну інформацію. Зараз Литвин відкрив ящик Пандори.

– Ну, у вас із ним були важкі стосунки ще коли ви були депутатами...

– Ні! Я би зараз дуже хотів, щоб ці слова прочитав Кучма. Щоб він зрозумів, хто був зрадником. Тому що Кучма завжди казав: "Мой Володя не мог!". Одного разу, щоправда, щось у Леоніда Даниловича прокинулося, і він на прес–конференції розповів анекдот про Вольдемара і патрони, які він підносив німцям. Мабуть, щось відчув... (Шуфрич говорить злорадно) Але потім, після чергового обіду з "любимым Володенькой", забув про це.

Я дуже радий, що Литвин цими словами визнав, що він був нашим зрадником. Литвин каже, що при ухваленні змін до Конституції були негаразди з процедурою розгляду питання. Так ти ж тоді проводив цю процедуру!

Виходить, що, наш голова Верховної Ради діяв неконституційно і всіх нас завів у цей блуд? Я в це ніколи не повірю! Він зараз хоче спробувати сподобатися і вашим, і нашим.

Для мене завжди було загадкою, чому Литвин обдурив тоді Кучму – якщо обдурив – проваливши реформу. Відповідь буде дуже простою – амбіції! Він не міг підкоритися тому, що до реформи він не мав жодного стосунку, що це – продукт Мороза, Симоненка і Медведчука, який був підтриманий Кучмою.

А в грудні 2004 зміни до Конституції були ухвалені завдяки Порошенку і Литвину, які відразу хотіли підпиляти владу за спиною Ющенка. Вони хотіли ухвалити закон 3207–1, щоб зміни до Конституції вступили в дію з 1 вересня 2005 року.

І тоді Порошенко, який розраховував стати прем'єр–міністром, разом з Литвином стали б двома повновладними господарями України. І тоді усе могло би бути по–іншому. Але не так сталося, як гадалося. Прийшла Тимошенко і стала прем'єр–міністром.

Напевно, не випадково в народі для всіх цих помаранчевих є анекдот. Дзвінок Ющенку з приймальні: "Віктор Андрійович, до вас жінка з косою". "Що, смерть?". "Якби ж – Юлія Володимирівна!"

Вперше за дев'ять років у політиці Шуфрич потрапив до виконавчої влади

– Ви постійно критикуєте інших, тоді як ваша партія, СДПУ(о), переживає кризу та поступово помирає.

– Ви зрозумійте, активність партії залежить від того, хто при владі! Коли СДПУ(о) була в опозиції, вона була активна. Зараз ми співчуваємо і підтримуємо Партію регіонів і коаліцію разом із урядом.

Сьогодні СДПУ(о) іде, якщо хочете, в фарватері Партії регіонів. Ми віддали себе, всі свої можливості, за перемогу Януковича.

– Як ви думаєте, буде поглинання Партією регіонів СДПУ(о) чи ні?

– Можливі різноманітні об’єднавчі процеси.

– Чому не відбувся з’їзд, який мав прийняти відставку Медведчука з посади лідера СДПУ(о) ще у вересні минулого року?

– Не було заплановано з'їзду щодо прийняття відставки Медведчука. Він подав у відставку, але політбюро партії відставку відхилило і пропонувало це ж зробити з'їзду СДПУ(о).

– Але так не можна! Якщо людина не хоче працювати, чому ви її змушуєте?

– Дозвольте нам, об’єднаним соціал–демократам, розібратися самим! Ви знаєте, чим ми відрізняємося від помаранчевих? Ми спочатку дискутуємо в закритому режимі, ухвалюємо рішення, і потім це рішення стає предметом загальної дискусії в суспільстві.

У помаранчевих – навпаки: спочатку дискусія в суспільстві, що має бути всередині партії, в результаті якої вони вже самі не знають, куди їм бігти. І ситуація нагадує мені той анекдот: "Знаєте, чому не можна займатись коханням на Червоній площі? Тому що замучать порадами".

Тому, повертаючись до вашого запитання: яка зараз може бути активність СДПУ(о) як партії? Тим більше, я хочу нагадати, що дуже багато наших керівників зараз є або членами уряду, або на керівних посадах.

– Так, і саме ви працевлаштовуєте представників СДПУ(о) по вертикалі міністерства з надзвичайних ситуацій. Той же екс-депутат від СДПУ(о) Володимир Заєць, вчитель за фахом, став керівником в МНС у Києві!

– Я хочу сказати, що Заєць – це не тільки вчитель за фахом, а державний службовець найвищого рангу! Як народний депутат двох скликань він займався саме чорнобильськими проблемами. І, повірте мені, досвід двох скликань є достатнім, щоб виконувати завдання, які зараз стоять перед Зайцем.

І я зараз не хочу порівнювати, як ад’ютант Балоги, щоб не сказати "портфельоноша", відповідав за безпеку Деснянського району міста Києва, будучи рядовим міліції. Не буду згадувати і окремих "досвідчених" помаранчевих міністрів.

– Люди, які працювати разом з Сергієм Медведчуком у податковій Львівської області, зараз теж знаходять собі місце на керівних посадах в МНС. Чи не є це партизацією міністерства?

- Те, що на посади в міністерство прийшло декілька полковників і генералів із податкової служби і служби КРУ, свідчить тільки про те, що ми хочемо максимально покращити фінансову дисципліну міністерства після керівництва людей, яким ближче був бізнес, ніж будь-яка державна робота.

Я ж не буду зараз нагадувати, що Балога був начальником якоїсь там бази, а свого часу говорили, що він відповідає за мукачівський бандитський общак!

– На яких підставах чоловік депутата Олени Бондаренко з Партії регіонів очолює вертикаль МНС у Донецькій області?

– По–перше, він є депутатом обласної ради, тобто знає регіон. По-друге, він є кандидатом технічних наук за спеціальністю "охорона праці", пов’язаною із безпекою в шахтах. Тобто він є фахівцем саме цього напрямку...

– Далі – помічник Віктора Медведчука стає начальником департаменту контролю та моніторингу міністерства надзвичайних ситуацій...

– Просто людина, яка два з половиною роки забезпечувала документообіг адміністрації президента, а до того близько восьми років працювала в апараті керівництва Верховної Ради, ще до Медведчука – така людина, мабуть, є професіоналом з цього питання. І логічно, що я запросив одного з найкращих фахівців в Україні на цю роботу.

– А губернатор Закарпаття часів Кучми Іван Різак з'явиться нарешті в міністерстві?

– Я ще раз кажу, що з Іваном Михайловичем відбулася розмова, і не тільки у мене – він поки утримується від повернення до державної служби. Хоча я передав йому своє бажання працювати разом.

– Але те, що ви зараз робите – це повторення того, чим ви докоряли помаранчевим – чистки, люстрація, зміна людей...

- Хвилинку! В принципі, я мав би повне моральне право після того, що творили помаранчеві, робити все, що вважаю за потрібне. Але я такого не роблю, чим дивую себе самого і моїх друзів...

Скажіть мені, кого я звільнив у МНС? Медведя за власним бажанням! (Анатолій Медвідь заступник міністра часів Балоги) Я зараз не хочу говорити, які в нас є підозри щодо його діяльності, вони зараз з'ясовуються.

Шуфрич і пожежна машина. Фото прес-служби МНС

Давайте порівняємо. Максимум три людини було звільнено при міністрі Шуфричі. При Жванії, коли він очолив МНС, було звільнено близько 180 людей, при Балозі було звільнено близько 250 людей. При цьому Балога звільнив всіх людей Жванії, що мене дуже сильно здивувало!

Але я хочу повернутися до іншої страшної цифри, яку оголосив в грудні 2005 року Ющенко. 18 тисяч звільнених державних службовців! Тому, мабуть, я мав би певне моральне право на якісь різкі дії, але я розумію, що за кожною посадою є родина, за кожною посадою є діти, і я собі ніколи не дозволю знущатися над людьми.

– А хто вам зараз ближчий – Янукович чи Медведчук? До кого ви більше дослухаєтесь і на кого орієнтуєтесь?

– Я – член уряду і виконую всі рішення прем’єр–міністра. До речі, я завжди виконаю будь-які зауваження й рішення прем’єр-міністра з приводу будь-яких моїх дій або навіть висловлювань.

– Вам взагалі комфортно працювати в уряді Януковича? Те, що бачать журналісти – це зверхнє ставлення прем’єра до команди міністрів…

– Я не бачу зверхнього ставлення. А дисципліна має бути, це обов’язкова умова успіху.

– Коли збирався уряд Тимошенко, це був постійний діалог.

– Ні, це був базар! Засідання уряду по 10–12 годин, а вам будь–який фахівець скаже, що після четвертої години плідної дискусії вже ніхто нічого не сприймає. Має бути виконавча дисципліна. І я можу з вами не погодитися, тому що Віктор Федорович завжди вислухає аргументацію міністра.

Найбільш проблемне питання, в якому звинувачують уряд, – тарифи, але і вони почали знижуватися. Я зараз не хочу применшити участь опозиції, хоча вони зменшують тарифи в тих містах, де вони отримали владу.

До речі, питання тарифного протистояння ще раз підкреслило, наскільки вдалою є система влади після впровадження політреформи! Адже конкуренція політичних сил примушує політиків, як влади так і опозиції, конкурувати один з одним заради отримання підтримки в народі.

Зараз це стосується і тарифів, хоча уряд Януковича менш за все винний в тому, що уряд Єханурова заклав тенденцію підвищення цін на газ і своїми постановами встановив підвищення тарифів. Уряд Януковича змушений тихо все це ліквідовувати і вводити в розумні межі.

Це стосується і зарплати, коли політична конкуренція заради підтримки в народі примушує, як владу, так і опозицію, шукати гроші.

Але мене зараз вже дивує позиція секретаріату Ющенка – спочатку вони вимагали підняття зарплат, а коли уряд запропонував підняти більше, ніж передбачав сам секретаріат, відразу почались звинувачення: "Звідки взялись гроші?"

Тобто, і в цьому питанні, бажано було б визначитись: або ви щось пропонуєте для людей, або задля власного піару?

Зараз я хочу подякувати конкретно Миколі Яновичу Азарову, Андрію Петровичу Клюєву, фахівцям з міністерства фінансів за те, що вони, в разі прийняття змін до бюджету від 150 до 200 гривень, піднімуть зарплату контрактникам МНС.

Уряд працює саме для людей, і підняття соціальних стандартів є головним принципом його діяльності. Тепер і політичні партії, і конкретні чиновники, і суспільство в цілому не залежать від забаганок однієї людини – чи захоче вона піти сьогодні на пасіку, чи підвищити зарплатню або зайнятися проблемами ВПК, а можливо, сходити до театру.

– За нашою інформацією, наступним етапом ваших викриттів про роботу Балоги в МНС буде інформація про те, що він надавав літак міністерства, щоб родичі тодішніх урядовців минулого літа злітали на відпочинок до Ніцци.

Зараз це питання з'ясовується. Воно в компетенції не міністра, а перевіряючих: працює Контрольно-ревізійне управління, працює Генеральна прокуратура, будемо чекати їх висновків. Але є інформація, що літаки МНС справді вилітали за межі України...



powered by lun.ua
Реклама:
Коли світ на паузі. Лайфхаки у складні часи від кортадора, дояра і доглядальниці
Серіали червня-2020: "Світила", "Гра в жертву", "Полювання на відьом" та ще чотири новинки
Звичайний легітимізм
Красиво, цікаво і доступно. УП радить місця в Україні, які бачила на власні очі
Усі публікації