Доторгувалися?

Вівторок, 20 березня 2007, 16:43
Сьогочасні владно-опозиційні перетасовки до болю нагадують події 2002 року. Переманювання депутатів, перекорювання народної волі під килимом - просто дежавю.

Продаж місць у виборчих списках виборів-2006 був прямим шляхом до того, що депутати ставляться до мандату, як, наприклад, до легкової машини: моя тачка - куди захочу, туди і їду.

Другий ступінь такого торгу - обмін посадами, котрий влаштувала торгашівська помаранчева політеліта.

Це буцімто дало моральне право Морозу на "кидок": всі кидають і торгуються - а я от просто найвдаліше сторгувався.

Отже, головне - гроші і влада. Ось в такій ідеології - причина сучасної кризи.

Присутність великих бізнесменів, що купили собі місця, в парламенті можна трактувати як прозорість української політики.

Це вам не якісь підставні особи, котрі лобіюють невідомо чиї інтереси. Погляньте в Раду: ось тут сидить машинобудування, поруч розташувалися металургія, харчова промисловість, агробізнес і банківська справа. Все як на долоні - і не треба вгадувати, хто на кого зав'язаний.

Проте з бізнесового підходу до влади випливає і ставлення до неї як до елементу бізнесу.

Логіку таких маневрів блискуче описав "мігрант" Київради олігарх Іванов: "Я не політик, я думаю насамперед про бізнес. Якщо змінюється інвестиційний клімат.., то наше завдання - зменшувати ризики".

Приклад Кінаха - дуже показовий.

Згадаймо, що казав цей індивід в 2004 році: "Я навіть не припускаю думки, що Віктор Янукович буде президентом України", "люди з кримінальним минулим не повинні бути президентами держав", "Обираючи таких людей, ми переступаємо межу моралі", "вже змагаються не програми, а світогляди, за якими закликають нас жити: по честі чи "по понятіях".

Зверніть увагу: зараз у владу Кінах йде уже не як представник "Нашої України", а як щось геть окреме.

Зрада Кінаха супроводжується підміною понять. Кажучи про те, що його позиція "залежатиме від того, наскільки політична еліта в Україні зрозуміє, що вищим пріоритетом для неї повинні бути національні інтереси, а не програма окремої партії", Кінах плутає партійну непідлеглість бюрократа, який повинен зберігати позицію держави, і партійно відповідального політика, за цінності якого проголосували люди.

І поки політособи будуть окремо від цінностей (ідеології) - такі маневри будуть нормою.

Не здивуюся, якщо за ним підуть Губський і компанія - та й не єдина це бізнес-група в парламенті.

У козаків був колись вислів "Зрадників - на палю!"

Пане Кінах, коли Ви стояли на трибуні під гаслами "Бандитам-тюрми", і перед Вами стояли сотні тисяч людей, Ви думали про козаків? Мабуть, недарма вони так оцінювали цей злочин.

Автор далекий від того, щоб пропагувати насильство - воно, як відомо, ніколи нічого не вирішувало. "Палею" має стати виборча люстрація.

Ми повинні уважно придивлятися до кандидатів - до кожного з них, і не боятися сказати своє "ганьба" кожному з керівників партій, для яких списки також стали приватною власністю. І чим масовішим буде наше "ганьба", чим більш інформованими ми будемо - тим ефективнішою буде ця люстрація.

Зараз поділ пирога (читай: України) дійшов до крайньої межі.

Заява Чечетова щодо конституційної більшості є дуже знаковою. Мовляв, захочемо - президента скасуєм, захочем - залишимо, захочемо - Конституцію підкоригуємо, захочемо - державну мову поміняємо. І ніхто нам нічого не зробить: все схвачено, лохи, себто, шановна опозиціє.

Думаю, що те, що "дурь видна" аж настільки - наш реальний шанс почистити Авгієві стайні. Повне викривлення волі народу, який віддав свої голоси за одні погляди, а у відповідь отримав "антикризу" - достатній моральний привід для того, щоб провести перевибори.

В іншому ж випадку мовчанка - знак згоди.

Наш вік надто багатий на зраду - куди там часам козацького полковника Галагана, руйнівника Січі. Безпринципна прилипала української політики Кінах, хам Зубик, "мігранти" Борзих, Волков, Зубець, Толстенко і Заплатинський - всі вони повинні опинитися за бортом української політики з клеймом ганьби на їхньому імені.

Вони повинні увійти в історію назавжди, для всіх прийдешніх поколінь - як еталони безпринципності і зради.

Зрадників - на люстраційну виборчу палю!

Автор Остап Кривдик, політолог, активіст

Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування
Реклама:
Головне на Українській правді