Чому дострокові вибори не можуть відбутися восени
Після заяви Віктора Януковича про згоду Партії регіонів йти на дострокові парламентські вибори, багато хто вирішив, що пік політичного протистояння пройдено. Залишилися лише деякі дрібні технічні труднощі, які, здавалось би, можливо подолати за декілька днів.
Метушня навколо підготовки пакету необхідних документів, яка чомусь так надовго затягнулась, відвернула увагу від суті того, що в дійсності відбувається.
На перший погляд, заява правлячої коаліції відносно бажання підготувати добру правову базу для проведення дострокових виборів виглядає досить обґрунтованою. Ніхто не зацікавлений у тому, щоб результати виборів було б легко оскаржити у суді в наслідок недоробок у законодавстві.
Правда, трохи насторожує той факт, що найбільшу зацікавленість у проведенні "чесних виборів" виявляє саме та політична сила, яка свого часу, у 2004 році, була викрита у небачених масштабних фальсифікаціях і зараз тримає у своїх руках адміністративний ресурс.
Спостерігаючи за процесом врегулювання політичної кризи, ніхто не звернув увагу на два дуже важливих нюанси.
По-перше, як повідомив Тарас Чорновіл, коаліція не погодиться йти на дострокові вибори за указом президента. Щоб не створювати прецедент. І це, не зважаючи на те, що згідно статті 106 Конституції таке право є у президента.
Однак, парламент, за заявою депутата, згоден прийняти рішення про саморозпуск. Правда, така норма відсутня у Конституції, але це не засмучує правлячу коаліцію. Треба, як вони вважають, просто внести зміни до Конституції України.
Виходить дуже порочна логіка.
З одного боку правляча коаліція вимагає строгого додержання Конституції, особливо з боку президента. Але з іншого, вони готові виконувати головний закон країни лише до того часу, поки він їм не заважає. В іншому випадку вони пропонують спочатку внести зміни в Конституцію, а потім знов її виконувати.
Другий важливий нюанс стосується дати дострокових виборів.
Підкреслимо, що ні Янукович, ні, тим більше, представники коаліції в робочій групі жодного разу не назвали конкретної дати. Робоча група взагалі відмовилась розглядати це питання.
Окремі представники коаліції (ті, які не вирішують проблему) наполягають на тому, що дострокові вибори можуть відбутися лише восени. В якості підтвердження своїх слів наводять різні причини.
Починаючи від бажання покращити законодавство щодо дострокових виборів, і закінчуючи ствердженням про абсолютну неможливість провести вибори улітку.
Майже кожного дня проходять зустрічі президента й прем’єра. Багато хто очікував, що результатом цих зустрічей буде встановлення дати виборів. Але не так сталося, як гадалося.
А чи варто було очікувати позитивного результату? Ми вважаємо, що ні.
Якщо скласти факти - відмову признавати укази президента, уперте уникнення відповіді щодо дати виборів, то легко прийдемо до висновку, що правляча коаліція грає зовсім в іншу гру: вони взагалі не збираються йти на дострокові вибори.
Затягування переговорного процесу – це лише тактичний хід. А ідея проста.
Згідно з абзацом другим статті 77 Конституції України "позачергові вибори до Верховної Ради України призначаються Президентом України і проводяться в період шістдесяти днів з дня опублікування рішення про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України". На цій нормі Конституції і грає коаліція.
Президент, який видав указ про дострокове припинення повноважень Верховної Ради 26 квітня, не має права призначати вибори пізніше, ніж на 24 червня.
В той же час, він не може відмінити свій указ, тому що це автоматично означало б визнання повноважень парламенту впродовж усього терміну конфлікту, тобто повну поразку.
Які ж варіанти залишаються у президента?
1. Якщо президент довіриться парламенту (щодо саморозпуску) і відмінить свій указ. Це буде все одно, що повна капітуляція. Він опиниться поза грою.
В цьому разі дострокові вибори стануть неможливими, які б обіцянки й дії при цьому не були зроблені парламентарями. Знайдеться тисяча причин, із яких Верховна Рада відмовиться себе розпускати.
2. Якщо президент видасть новий указ у червні-липні, та призначить вибори на вересень-жовтень. Буде порушена пряма норма Конституції щодо 60-денного терміну (стаття 77). Результати таких виборів можуть бути оскаржені будь-якою людиною в будь-якому районному суді. Сенсу в такому указі немає.
3. Якщо президент буде видавати все нові та нові укази через кожні два-чотири тижня з урахуванням 60-денного терміну, то на них просто перестануть звертати увагу. Авторитет президента впаде остаточно. Наслідки будуть ті ж самі, як у першому варіанті. Про дострокові вибори треба буде забути.
Що ж залишається президенту? Лише один варіант.
Самому встановити остаточну дату дострокових виборів. Видати третій останній указ, не чекаючи на рішення нелегітимного вже парламенту. В указі врахувати вимоги статті 77 Конституції щодо 60-денного терміну. Тобто, якщо указ буде надрукований в травні, вибори повинні відбутися не пізніше липня.
Що стосується покращення законодавства щодо дострокових виборів, то, враховуючи, що практично всі необхідні документи вже давно підготовлені робочою групою, можна дати один день парламенту для прийняття цих документів.
Якщо парламент не погодиться на пропозицію президента, брати відповідальність на себе та на РНБО. Іншого шляху не має.
Народ, як свідчить історія, завжди вибачить помилки, але ніколи – нерішучість.
Олександр Коваленко, для УП
