Рейдерська атака на безпритульних

П'ятниця, 15 червня 2007, 12:00

Невеликий дворик в центрі Одеси на вулиці Базарній, всередині якого - двоповерховий дитсадок, критий стандартною радянською плиткою.

На стінах - виноград і плющ, посерединці, біля альтанки - баскетбольне кільце.

Тут багато квітів під коричневими стінами будинків, що оточують цей двір. В альтанці кілька хлопців мовчки грають в шахи, двоє поруч перекидуються м'ячем.

У бібліотечному залі дітлахи трохи воюють між собою за комп'ютер, галасуючи і штовхаючись.

Позаду них - немаленька, в кілька тисяч томів, книгозбірня з трішки потріпаними, але вартими уваги будь-якого книголюба, книгами - бібліотека світової літератури, кілька енциклопедій, класики української літератури, трохи підручників.

Діти, які ще вчора жебракували, ночували в підворотнях або терпіли побої від рідних, почувалися тут як вдома.

Таким я побачив "Світлий Дім", благодійну організацію, що допомагає одеським дітям, минулого літа.

12 років тому його організував священник-салезіянин Олександр Чумаков, в минулому - викладач російської літератури в одній з одеських шкіл.

За підтримки різних сумлінних осіб йому вдалося створити умови для ночівлі, харчування, навчання і психологічної допомоги для більше ніж 50 дітей одночасно.

Зараз у "Світлому Домі" проживає кількадесят дітей і підлітків. У всіх - різна доля: бездомні, потерпілі від насильства в сім'ї чи на вулиці, загублені в бюрократичному круговороті діти. Сам Олександр Чумаков описує типові проблеми тих, хто проживає на території благодійної організації, так:

"Двенадцать лет подряд круглосуточно мы принимали и обеспечивали беспрерывной благотворительной помощью бездомных детей, которые обращались к нам по собственному желанию и добровольно. Мы поддерживали разрушающиеся в бедности и бесправии семьи.

Типичный пример: позавчера к нам за помощью обратилась Алёна N., семнадцати с половиной лет, сирота, воспитаница одесского интерната для детей с ЗПР №88.

В марте прошлого года она вынуждена была покинуть интернат, не завершив образования, из-за беременности. Жилья нет. Мать умерла в 2001, отец в 2003 году.

Сейчас она с трёхмесячным ребёнком находится в нашем Светлом Доме - и это единственное убежище для неё и её дочери. Ни льготы, ни положенные пенсии и дотации, ни "сиротские" её не оформлены, в том числе и во время пребывания в интернате.

Семён L, 17,5 лет: проживал с матерью в арендуемой квартире. Четыре года назад мать была найдена убитой при зверском изнасиловании в сквере в центре Одессы. Дело осталось нерасследованым.

После полугодовой попытки самостоятельной жизни Семён обратился к нам за помощью. За это время документы оказались утерянными. С нашей помощью проведена идентификация.

Два с половиной года понадобилось на восстановление свидетельства о рождении. Из-за проволочек в выписке свидетельства о рождении Семён, окончивший с нашей помощью 11-ый класс в прошлом году, не смог поступить ни в одно образовательное учреждение.

Из-за отсутствия места проживания за пределами нашей благотворительной организации не может прописаться и паспортизироваться. Хочет поступать в педагогический университет (ему это по силам), но сделать этого не сможет."  (http://otiec.livejournal.com/225850.html)

Сьогодні, 14 червня, підійшов останній термін: "Світлий дім" мають виселити. Пряма мова отця Чумакова:

"В первых числах июня месяца и.о. областного прокурора Одесской области обратился к мэру города Эдуарду Гурвицу с требованием запретить "противозаконную деятельность общественной благотворительной организации "Светлый дом": принять немедленные меры по изъятию находящихся в доме несовершеннолетних и помещении их в государственные учреждения опеки и попечительства". Срок исполнения - до 14 июня.

За истекшее время предъявлены заново все документы, факты и свидетельства о законности нашей деятельности. Ответов нет."

Війна за "Світлий дім", крім майнових причин (територія в центрі міста), має ще й філософську. Невеликими, по суті, мізерними коштами, Олександру Чумакову вдалося створити центр нового типу, де дитина не є "власністю" держави з тим, що ставляться до неї як до предмета, а особистістю, з її правами і обов"язками.

"Світлий Дім" неодноразово критикував державні структури, що опікуються неповнолітніми, розказував про порушення прав дітей, про насильство, про спекуляції і несправедливість - пропонуючи альтернативний, гуманний підхід до дітей. І можлива розправа над центром - це знищення небезпечного "конкурента".

Наскільки відомо, питанням закриття благодійного діла "піклується" Генпрокуратура.  Мета - виселити "Світлий Дім" під будь-якими приводами. Востаннє з прокуратури сюди приходили 19 травня, в суботу о восьмій ранку. (http://www.maidan.org.ua/static/mai/1179608343.html)

Олександра Чумакова тоді не було в Одесі, з "гостями" спілкувався голова спостережної ради благодійного фонду В.Куценко, член ради Дібров і ще кілька співробітників фонду.

Тоді четверо працівників прокуратури (з-поміж яких троє відмовилися показати документи, представилася тільки начальник відділу генпрокуратури Людмила Олександрівна Скитенко) влаштували справжній допит дітям, що були в притулку, з одночасним обшуком приміщення.

Конфіскувавши з десяток відеокасет з мультфільмами і молодіжними комедіями, генпрокуратурські візитери близько 12:00 зникли, не залишивши після себе жодних документальних свідчень про свій візит.

Сьогодні ж, 14 червня зранку було відмінено санітарний дозвіл, наданий фонду у 2004 році, – а це означає, що, наприклад, годувати дітей буде вже неможливо.

Показове ігнорування документів фонду, постійні перевірки, неочікувані прокурорські набіги свідчать про одне: мова йде про рейдерську атаку з метою знищити "Світлий Дім" як організацію і як явище - надто багатьом вона мозолить очі.

"Світлий Дім" - не безпомічний: його підтримують відомі в Одесі люди, юристи, громадські діячі. "Дім" відомий своєю діяльністю і в Україні, і за кордоном - і саме тому війна з ним ведеться таким нахрапом. Мовляв, виселимо, а тоді ходіть по судах, сперечайтеся, шуміть в пресі, - але поїзд уже поїде.

Захистити "Світлий Дім" - справа честі всіх свідомих громадян. Він - майбутнє системи опіки за дітьми, яке має прийти на зміну репресивному радянському дєтдомству. Не будьмо байдужими!

 

Остап Кривдик

Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування
Реклама:
Головне на Українській правді