Феншуй вам, а не прапор!
– Микито Сергійовичу, в нас у колгоспі корови дохнуть!
– Пофарбуйте корівник у зелений колір!
– Микито Сергійовичу, все одно дохнуть!
– То фарбуйте в червоний!
– Микито Сергійовичу, всі здохли!
– Шкода, в мене ще стільки гарних ідей…
Із радянського фольклору
Що потрібно змінити в Україні, щоб нарешті настало "покращення нашого життя вже сьогодні"? На думку деяких "експертів", достатньо лишень перевернути національний прапор догори дригом.
А деякі "професіонали" вже починають цю нову національну ідею реалізовувати на практиці…
Останнім відзначився на цій плодючій ниві Віктор Янукович. До його 57-річчя - яке для Партії регіонів та уряду стало чи не державним святом - видано книжку нібито авторства Віктора Федоровича "...І рік при владі. Віктор Янукович: від кризи – до економічного зростання".
Власне, не будемо зараз аналізувати економічне зростання особисто Віктора Януковича за час після призначення на посаду, хоча підозрюємо, що майновий стан прем'єра за рік біля бюджету таки справді покращився і криза безвладдя в нього минула.
Книжка стала скандальною не через її пікантну назву і тим паче не через зміст (подібні видання взагалі рідко хтось відкриває, вони використовуються винятково в чиновницьких кабінетах як декоративний атрибут лояльності до начальства), а через обкладинку.
Після того, як на презентації цю дурість помітили журналісти, рупор Партії регіонів газета "Сегодня" запевнила з посиланням на одного з радників прем'єра, що наклад книжки передрукують у нормальному, державницькому вигляді.
Мовляв, і сама книга ще в широкий друк не запускалася – поки що віддрукували лише сотню сигнальних примірників до дня народження Віктора Федоровича. Правильно, треба ж було прем'єрові щось у далекій Барселоні почитати!
Звісно, найлегше списати черговий конфуз Януковича на недолугість тих, із ким йому доводиться працювати.
Ну, набрали, як завжди, в команду людей, що ніколи прапора не бачили, а якщо й бачили, то звикли, що він або біло-синьо-червоний, або взагалі з серпом і молотом. Але ж це вже не перший випадок!
Влітку 2004 року на вулицях Черкас з'явилися лайт-бокси з рекламою кандидата Віктора Януковича. Місто з самого ранку вголос реготало – адже головний проросійський кандидат вітав громадян на тлі жовто-синього УНРівсько-ОУНівського прапора!
Уже за кілька днів рекламістам довелося знімати зображення ультранаціоналістичного проФФесора (а нині в Україні подібне розташування смуг на прапорі підтримують лише окремі праві радикали) і міняти на звичайного.
Тобто жовто-синя карма переслідує Віктора Федоровича здавна. От лише звідки коріння цієї пошесті?
Як можна забути просту й зрозумілу формулу: синє небо вгорі, жовті лани під ним?
Хоча… може, просто соратники Януковича звикли до того, що небо – не синє, а сіре в клітиночку?
На щастя для Партії регіонів, у її лідера якраз щойно з'явилися послідовники, для яких кольорове збочення – не якась прикра помилка, а усвідомлений феншуй.
4 липня в секретаріаті давно розпущеної Верховної Ради було зареєстровано законопроект №4002 – "Про державний прапор України".
Загалом цілком непоганий законопроект, якби не одна (найголовніша) стаття, яка міняє місцями смуги на прапорі.
Необхідність такої зміни обґрунтовується в "пояснювальній записці": мовляв, нинішнє поєднання кольорів "згідно китайських національних вчень трактується як прогресуючий занепад, нещастя (синій колір символізує Небо, а жовтий - Землю). Протилежне розташування цих самих кольорів розуміється як найбільш гармонічне поєднання Неба і Землі, чоловічого і жіночого і має прямо протилежне трактування — Щастя".
Он воно що! Якщо в Росії, як кажуть, усі проблеми від того, що Ленін не за феншуєм лежить, то з нас кольори знущаються. Як гостро підмітив один із користувачів Інтернету, "якщо УНР мала такий щасливий прапор, чом же їй так не пощастило?"
Далі в документі міститься просто геніальний висновок: оскільки китайців більше мільярда, то зміна прапора "сприятиме покращенню іміджу країни на міжнародній арені".
Автор цієї законодавчої містики – депутат V скликання Олег Антіпов, виключений із фракції БЮТ. Із тексту законопроекту чітко видно, що виключили його недарма…
Утім, перевернути прапор в ім'я прекрасної половини людства (як називав китайців поет-технолог Володимир Цибулько) – це ще, виявляється, квіточки. У авторського колективу законопроекту – консультантів Антіпова Едуарда Афоніна та Бориса Чечнєва – ще багато різних прапороносних ідей.
Наведемо кілька цитат із книжки кандидата філософських наук Чечнєва "Дух, буква і закон", яку видавав доктор соціологічних наук Афонін (професор Національної академії державного управління при президенті України):
"Наиболее предпочтительным для нас был бы тот знак, который делает Волю (голубой, синий) и Мудрость (желтый) не соподчиненными, а вертикально устремленными и соединяющими собой Небо и Землю. Попробуйте поставить наш флаг вертикально и (используя практику "золотого сечения") найти на нем место для рогов Тельца. А в месте стыка желтого и голубого позвольте пробиться зеленому ростку Возрождения.
Или же, и это было бы еще красивее, как мне кажется: вертикальные полосы синего (Воля) и Красного (Любовь) соединяют рога Тельца желтого цвета (мудрость), а в месте соединения синего и красного между рогами - пустить зеленый росток Возрождения".
Цікаво? Далі ще веселіше: "В идеале, наш главный руководящий символ мог бы выглядеть так: все поле флага, разделенное на два поля (желтый и голубой, или красный и синий) сделать однотонным – фиолетовым… В нижней части фиолетового поля (используя практику золотого сечения) расположить "золотые" (желтого цвета) рога белого теленка женского рода, а между ними, - третий рог - зеленый росток с Бриллиантовым Наконечником ("склонность к духовной работе").
Быть может, это и есть тот знак, под которым Украина войдет в Европейский Союз?"
Може, битися в двері Євросоюзу рогами – це й ефективно, але з таким "ідеалом" і такими методами "державного управління" нас швидше приймуть до союзу племен Мумбо-Юмбо.
А з такими "консультантами" – не дивно, що Олег Антіпов в особистому щоденнику в Інтернеті називає себе "депутат-самолет".
Хоча, може, вся ця катавасія має значно простіше підґрунтя: що як Віктор Федорович просто попрохав Антіпова допомогти узаконити вже надрукований жовто-синій прапор?
Вибори ж на носі, а навіть 100 примірників агітаційних брошурок на дорозі не валяються…
 |
Юрко Космина
