Підставимо двадцять другу щоку?
За ці два дні всі ЗМІ, кому тільки не було ліньки, подали інформацію про дії групи активістів (чи бойовиків?) Євразійського союзу молоді на Говерлі.
Хто не знає чи забув, для тих зазначу: йдеться про легальну російську молодіжну структуру, яка є учасником заснованого таким собі Олександром Дугіним Євразійського руху і часто проводить масові акції у російських містах – то влаштує "марш чорної сотні", то вийде пікетувати зустріч Гаррі Каспарова з виборцями, то спробує зірвати мітинг зацілілих решток ліберальної опозиції.
Ясна річ, плюралістична демократія, свобода слова, права людини і права нації у їхній сув‘язі серед принципів діяльності цієї організації не помічені. Що ж стосується України, то її новітні євразійці "люблять" ще більше, ніж Захід та демократію: наша країна має існувати тільки у складі "Євразійської Імперії" і тільки під омофором Кремля…
До того, у чиїй геополітичній "команді" грають "орли Дугіна", продовжуючи цим традиції класичного російського євразійства 1920-30-х років, трохи пізніше, а тепер процитую фрагменти із прес-релізу ЄСМ – мовою оригіналу, яку в жодному разі не варто перекладати (втрачається смак!) і яку самі євразійці чомусь вважають російською:
"Силами отдельного горного подразделения ЕСМ на горе Говерла спилен и осквернён символ оккупации Украины – Тризуб. Уничтожена гранитная доска украинской сектантской церкви. Разбит гранитный памятный знак, посвящённый т.н. "конституции Украины".
Вместо символа украинских коллаборантов жовто-блактного прапора над горой водружён стяг Евразийского Союза Молодёжи.
Гора Говерла переименована в пик Сталина.
Этим беспрецедентным актом евразийского энтузиазма ЕСМ заявляет, что время т.н. "незалежной Украины" заканчивается. Вместо уродливого лимитрофного образования мы построим Великую Украину в составе Евразийской Империи.
Также ЕСМ предупреждает, что в случае назначения оранжевой обезьяны – Юлии Тимошенко премьером т. н. Украины, мы не сможем остановить своих украинских активистов от превентивных акций прямого действия против т.н. руководства этой псевдостраны".
Нерозставлені коми, "гранітна дошка церкви", шизофренічне роздвоєння політичного "Я" - в одному реченні "Велика Україна", в іншому – "т.зв. Україна" тощо – це дрібнички у порівнянні з "грандіозними" історичними та географічними знаннями виучеників "філософа" і "геополітика" Дугіна.
Скажімо, тризуб – це державний (або ж династичний, що у ті часи було тим самим) герб Рівноапостольного князя Київського Володимира Великого, хрестителя Русі, і вже в силу цього факту не може бути "символом окупації України"; синьо-жовтий прапор – знов-таки, не символ колаборантства, бо ж під стягами таких кольорів кияни 1240 року захищали місто від орд Батия.
І взагалі, варто було б "імперіям" знати ще одну "дрібничку": 1910 року в Російській імперії було "высочайше учреждено при Министерстве юстиции Особое совещание для выяснения вопроса о русских государственных национальных цветах".
Члени наради проконсультувалися у кращих тодішніх російських істориків і винесли вердикт: "В числе древних русских государственных цветов – синий, голубой, лазоревый, оранжевый, желтый".
То ж яким дивом прапор давньоруських княжих кольорів може стати символом колаборації? Я вже не кажу про те, що гірська вершина, на яку можна, було б бажання, заїхати джипом, аж ніяк не може зватися "піком"…
Зауважу, що кричуще невігластво плюс неосяжне хамство виучеників "філософа" Дугіна – це норма не тільки для радикалів, а й для більшості "поміркованих державників" та "лібералів" сучасної Росії. Але…
Ну, не хочуть люди знати навіть власної історії! Днями Путін якраз заявив – на щастя, з підручниками "вже видно певний порядок", бо, мовляв, чого там тільки не було "наговорено"; тепер же і Сталін буде позитивним діячем, і комуністи – не більше, ніж "прихильниками форсованої модернізації", і ҐУЛАҐ – "невиправданим перебільшенням" у боротьбі з "ворогами народу"…
Ну, слина бризкає у них з рота при словах "Україна", "Грузія", "Естонія", "Америка". Ну, не вважає себе російський народ європейцями (за опитуванням Центру Левади, 71% росіян не відносить свій народ до числа європейських). Але це їхня справа, - аж поки її відлуння не зачіпає інших.
І не тільки Україну та її громадян. Існування неототалітарної держави з низьким рівнем життя та ядерною зброєю – загроза всьому людству.
Але зараз йдеться саме про Україну і про діяльність на її території "бойового загону" російської "партії влади" - нагадаю, що "старі" євразійці, емігранти з Радянської Росії, тим не менше з ідейних міркувань у 1920-30-х роках працювали на ОҐПУ та НКВД; як на мене, абсолютно відсутні підстави вважати, що "нові" євразійці мають якийсь інший "дах", надто вже нахабно і фахово вони діють, як у самій Росії, так і за її межами.
При цьому їхня діяльність чітко підпадає під дію Кримінального кодексу України - щодо російських громадян – у тій частині, де йдеться про знущання з державних символів та заклики до насильства, щодо українців, які, очевидно, теж брали участь в акції, має йтися про статтю 111 Кодексу: зрада Батьківщини, допомога іноземній організації в здійсненні підривної діяльності проти України, строк від 10 до 15 років.
Отут-бо й починається головне.
Те, що якась наволоч намагається сплюндрувати національні символи, як формальні, так і неформальні (гора Говерла), - явище, знане практично в усіх країнах. Скажімо, навіть в Ізраїлі нещодавно знайшлася купка виродків-неонацистів, симпатиків Гітлера – з усіма діями, які звідси випливають.
Але в усіх нормальних країнах подібне бидло суворо переслідується органами правопорядку і секретними службами, його, зрештою, нерідко ставлять на місце самі громадяни. А у нас?
Як могло так трапитися, що за останні роки ЄСМ вчинив кілька майже публічних актів вандалізму в Україні, і ніхто за це не покараний? Як можна було вільно вчинити те, що заманулося євразійцям, на Говерлі? Що робить Генпрокуратура?
Чим займається "лежачий поліцейський" Цушко, котрий наче й написав заяву про відставку, але не пішов з посади? Зрештою, на кого працює СБУ – на Україну чи на сусідню державу? Чи у силових структурах зібралися самі тільки нехлюї та нездари?
Та за часів Кучми вас усіх за одне місце б підвісили, панове міністри та генерали, якби ви впродовж 24 годин не знайшли організаторів та виконавців вандалізму!
Бо ж Леонід Данилович мав-таки гарт парторга і знав: там, де йдеться про ідеологічні цінності, не може бути послаблень, бо ж завалиться уся державна споруда.
Інша річ, що тоді захист цих цінностей робився не від щирого серця, а із суто прагматичних міркувань – але ж тоді євразійці в Україну не потикалися!
Зараз же наче й вистачає щирих українців – але ж де були пильні члени "Пласту", яких чимало на Західній Україні? Де була суцільно патріотична, як свідчать результати виборів, місцева громада? Чи, може, той патріотизм був істотно притлумлений доброю грошвою, яка, схоже, водиться у євразійців?
Ба, а де Тягнибок зі своєю "Свободою"? Де "захист українців? Хоча, якщо придивитися, політичні ідеали Дугіна і Тягнибока майже тотожні, з єдиною відмінністю – один говорить про Росію, інший – про Україну, в якій панує така собі "суверенна демократія"? a la Путін…
…Може, хтось же зі знаних наших політиків та урядовців прочитав повідомлення про шабаш на Говерлі і радіє – он, мовляв, як тим "помаранчевим" дісталося! Як круто по улюбленій Ющенковій символіці потопталися! А ще й неканонічну церкву дістали! Молодці євразійці!
Але чи варто радіти цим політикам? Адже для ЄСМ вони – таке саме "хохляцьке бидло", як і "помаранчеві". Хіба що більш дурне: його у стійло на заріз заганяють, а воно ще з радощів мукає. Отож пам‘ятайте, вітчизняні аматори євразійства з числа "сепаратистських діячів", тобто усіх урядовців і депутатів без винятку: якщо своїх відвертих ворогів сусідська тоталітарна наволоч ненавидить, то вас вона просто зневажає. І подзвін цей – і по вас…
Звичайно, можна зробити вигляд, наче нічого не сталося. Можна підставити ворогові ще одну щоку, вчинивши наче по-християнськи.
Але чи вистачить у нас у всіх щік, панове депутати і генерали, пластуни і скаути, бізнесмени і пролетарії, симпатики БЮТ, НУНС, ПР, СПУ, а також пересічні громадяни?
 |
Сергій Грабовський, кандидат філософських наук, член Асоціації українських письменників
