"Масажний кабінет" від Віктора Ющенка
Результати виборів 30 вересня стали неприємною несподіванкою для Віктора Ющенка. Однак, отямившись від невдачі, він зрозумів і вигоду свого становища.
Наявність чисельної фракції Партії регіонів у парламенті дозволить Ющенку грати в стримування Тимошенко і побудову їй противаги. А свої публічні обіцянки на користь демократичної коаліції як аргумент Ющенко наводить регіоналам.
По суті, Ющенко розводить обох опонентів, використовуючи їх взаємне несприйняття собі на користь та висуваючи все нові й нові вимоги. Зверху всієї цієї конструкції Віктор Ющенко бачить місце для себе в ролі арбітра.
Насправді ситуація хитається між двома варіантами подальшого розвитку подій.
Демократична коаліція
Цей напрямок найбільш пророблений у публічній площині й має навіть готових претендентів зайняти друге і третє за впливовістю крісла на владному Олімпі:
Тимошенко – прем'єр, Кириленко – спікер
У понеділок відбулося засідання керівного органу блоку "Наша Україна – Народна самооборона" – політради. Хоча формального голосування не було, однак інший варіант, окрім коаліції демократичних сил, там навіть не обговорювався.
Зустріч призначили в офісі Олександра Третьякова на вулиці Спаській, де раніше сидів центральний апарат партії, а тепер залишилися тільки кабінети В’ячеслава Кириленка і його служб.
На політраді було ухвалено перше кадрове рішення після виборів – висунути Кириленка в спікери. Зрозуміло, що йшлося про формат демократичної коаліції, оскільки закладений в ній принцип передбачав, що "Нашій Україні" відійде посада голови Верховної Ради як менш вдалому партнеру.
Також було вирішено ініціювати зустріч політради блоку з Ющенком, а також зібрати всіх майбутніх депутатів на обговорення поточної ситуації.
Крім того, політрада створила дві робочі групи. Одна займатиметься написанням програми уряду, яку узгоджуватимуть з Тимошенко, інша група готуватиме проекти законів.
За інформацією джерел "Української правди", умовою Банкової є ухвалення низки рішень відразу після обрання спікера, ще до голосування за прем’єра.
Так, у перші ж дні роботи Верховна Рада має пакетом схвалити нормативні акти, які стосуються виборчих обіцянок помаранчевих, а також зміцнення влади Ющенка.
Серед іншого, до пакету входить:
– проект закону про обмеження недоторканості депутатів (привіт американським технологам!)
– зміни або скасування закону про Кабмін, які мають розширити повноваження президента.
– законодавчі зміни, спрямовані на посилення впливу президента на місцевому рівні. Губернатори, яких призначає Ющенко, мають бути наділені правом погоджувати керівників управлінь міністерств і відомств в областях і районах – а зараз ці рішення ухвалюються виключно вертикаллю уряду.
– проект закону про опозицію. В останні дні було домовлено, що опозиція має отримати чималий перелік посад: віце-прем'єра, віце-спікера, керівництво спеціально створених контрольних комітетів парламенту, заступників міністрів та заступників губернаторів, а також представників у спостережні ради державних монополій та Рахункову палату.
– проект закону про регламент. Зараз діяльність парламенту визначається постановою самої Верховної Ради, що унеможливлювало втручання президента у внутрішні процедури законодавчого органу. Після ухвалення закону Ющенко отримає новий важіль впливу на парламент, схвалюючи чи відхиляючи зміни до регламенту через інструмент вето.
Серед іншого, зміни до регламенту мають передбачати застосування імперативного мандату.
Загалом одним голосуванням планують ухвалити сім-вісім законів.
Ідея Ющенка, яка наштовхнулася на невдоволення БЮТ – це перепідпорядкування президенту Державної податкової адміністрації та Міністерства внутрішніх справ.
Колись Ющенко, будучи економістом, виступав за те, щоб податкова була частиною структури Міністерства фінансів – тобто ДПАУ відносилася до урядової вертикалі. Зараз, в розпал боротьби за президентську владу, він переглянув власні погляди.
Однак, як вдалося дізнатися, справжнє обурення Тимошенко викликав намір підпорядкувати президенту МВС – тоді як БЮТ ось-ось збиралася висунути на посаду головного міліціонера країни Олександра Турчинова.
Ця кадрова пропозиція жива ще з 2005 року. Тоді, після помаранчевої революції та перед голосуванням на прем’єра, Тимошенко вмовила Ющенка призначити Турчинова на МВС.
"Я вірю Сашку", - казав тоді Ющенко. Однак, завдяки неймовірним зусиллям Порошенка, це рішення вдалося зупинити. До гри підключився Мороз, який підтримав ідею відправити на МВС Луценка – і зрештою Турчинова переставили на місце голови Державної податкової адміністрації.
Однак Тимошенко на зустрічі тет-а-тет вдалося ще раз переконати Ющенка – він зробив Турчинова главою СБУ. Уже потім були кримінальні справи, де фігурували автори схеми "РосУкрЕнерго", дзвінки Третьякова з проханням не арештовувати нинішнього керівника "УкрГазЕнерго" Ігоря Вороніна, заяви Ющенка про його прослуховування...
Тепер і сам Ющенко розуміє усі ризики для себе від присутності Турчинова на силовому відомстві.
По-перше, він пам’ятає приклад подій навколо Генпрокуратури. Міліція, непідконтрольна президенту, робить його заручником чужої гри. А Турчинов, на відміну від Цушка, в кризових ситуаціях у істерики впадати не буде.
По-друге, Ющенко знає, що Турчинов є носієм неопублікованого компромату на нього.
Однак ситуація для президента ускладнюється однією обставиною. Як стверджують джерела в "Нашій Україні", існує таємний документ з приблизною назвою "Протокол про розмежування сфер впливу" між президентським блоком та БЮТ після виборів, підписаний кілька місяців тому.
З боку "Нашої України" його готували Віктор Балога та його перший заступник Іван Васюник, з боку Тимошенко – вона сама і Олександр Турчинов.
За цим протоколом, міліція переходила саме до сфери відповідальності БЮТ.
При чому немає однозначної інформації, чи робився такий протокол з відома Ющенка, або, як спроби призначення губернатора Дніпропетровської області, за його спиною.
Якщо лінію Ющенка стосовно підпорядкованості міліції вдасться відстояти, то в гру за Міністерство внутрішніх справ включиться і "Народна самооборона", яка пропонуватиме Геннадія Москаля.
Це, втім, зруйнує можливий діалог з Партією регіонів – один з її лідерів Борис Колесніков саме Москаля вважає організатором його арешту у 2005 році. А ще Колесніков приберіг на післявиборчий період викриття про те, як, за його версією, "фальсифікувалася" кримінальна справа проти нього.
Отже, бути висунутою на посаду прем’єра від коаліції – це лише половина успіху для Тимошенко. Можливим сценарієм є невдале голосування за її кандидатуру, коли лідерка БЮТ не дорахується кількох голосів до 226.
Опонентам не треба навіть особливо шукати людей, які б раптово захворіли у день обрання прем’єр-міністра. Антитимошенківська команда в НУНС нараховує щонайменше 15 осіб, починаючи з Івана Плюща та Юрія Єханурова. Тому БЮТ шукатиме додаткових партнерів для коаліції, знайти яких вона може тільки в блоці Литвина.
Тема кадрових апетитів екс-спікера досі ніким не розкрита. А сам Литвин оформив відпустку на своїй кафедрі в Національному університеті Шевченка і поїхав у далекі краї покращувати здоров'я після виснажливої виборчої кампанії. Саме тому на зустріч з президентом прийшли його заступники.
Широка коаліція
Переговори про це, як і рік тому, відбуваються пошепки і без анонсування в пресі. Цей варіант передбачає повноцінну участь Партії регіонів у коаліції, а не надання їй прав почесної опозиції, як це в пресі вималював для них Ющенко. Тандем людей, які мають зайняти головні керівні посади у варіанті "ширки", також відомий:
Янукович – прем'єр, Плющ – спікер
За словами людей в оточенні Януковича, головною умовою, на якій вони погодилися брати участь у дострокових виборах, була згода Ющенка створити широку коаліцію.
Крім того, стверджують джерела в штабі регіоналів, на переговорах по виходу з кризи, які відбувалися між Ющенком і Януковичем за участі послів США та Німеччини, озвучувалася формула "післявоєнного" співіснування в Україні: "Той, хто посяде перше місце, отримає прем’єра, друге – спікера, третє – широкі права при формуванні уряду і комітетів парламенту".
Розлучатися з владою Партія регіонів не налаштована. Хоча зараз ситуація виглядає спокійною, однак штаб Партії регіонів готує оприлюднення даних про підкуп виборців з боку Тимошенко.
Пошук причини, яка б дозволила назвати результати виборів сфальсифікованими, може призвести до відмови регіоналів складати присягу депутатів. Це й зробить майбутній парламент з гіпотетичною помаранчевою коаліцією недієздатним.
Ознаки згоди Банкової на широку коаліцію вже за кілька місяців до виборів були очевидні. Заступника глави секретаріату президента Ігоря Пукшина можна було зустріти в штабі Януковича на вулиці Липській, а Віктор Балога проводив ресторанні раунди переговорів з Борисом Колесніковим. Остаточні ж сумніви розвіяла відсутність будь-якої реакції з боку секретаріату на перехід "Дніпроенерго" під контроль Ріната Ахметова.
Однак на що Партія регіонів точно не розраховувала, так це отримати таку кількість голосів, якої не вистачить для створення коаліції.
За тиждень до дня голосування керівництво штабу запевняло, що соціологічні опитування гарантують їм 39% на виборах. Презентована ще в серпні стратегія кампанії ставила за мету набрати 37%.
У підсумку неочікувано низьких результатів на виборах 12 керівників обласних штабів виявилися у непрохідній частині списку – незалежно, покращив він результат у своєму регіоні чи ні.
Тож, спроби Партії регіонів подати цифри на табло Центрвиборчкому як перемогу виглядають нещиро. На виборах-2007 Янукович набрав на 135 тисяч голосів менше, ніж рік тому. Ці втрати співмірні з результатами в тих областях, де Партії регіонів намагається закріпитися – так, на всій Київщині за них проголосували лише 110 тисяч.
Щоправда, в самому штабі вважають, що 100 тисяч у них "вкрав" маріупольський соціаліст Володимир Бойко, який невідомо за рахунок чого вдвічі збільшив підтримку СПУ порівняно з кампанією-2006.
Також верхівка Партії регіонів заспокоює себе тим, що погіршення результату за рік на 1,6% (або мінус 135 тисяч) не таке масштабне, як в "Нашої України" (мінус 6,7%, або 238 тисяч).
Однак отриманий результат має стати серйозною підставою для Партії регіонів розібратися в причинах власної невдачі.
І так само очевидно, що на це ніхто не наважиться, оскільки покласти вину на невиконані передвиборчі плани доведеться на Бориса Колеснікова, що означає підняти руку на найбільш впливову людину в партії – Ріната Ахметова. Партія регіонів, на відміну від "Нашої України", не здатна на самокритику.
А нинішні спроби Партії регіонів звинуватити БЮТ у фальсифікації виглядатимуть неприродно. За великим рахунком, регіонали взагалі не приділяли критичної уваги тому, як відбуватимуться вибори у вотчині помаранчевих. Наприклад, "Наша Україна" платила своїм спостерігачам у Івано-Франківській області по тисячі гривень, тоді як Партія регіонів – лише 500 гривень.
У тому, як штаб Януковича поставився до питання захисту результатів виборів, насправді полягає ще одна їхня помилка.
Наприклад, вони вирішили не везти спостерігачів з Донбасу, а найняти на Західній Україні з числа місцевих мешканців, намагаючись заволодіти їх сумлінністю за рахунок грошей.
Однак ці люди, хоч і отримали посвідчення Партії регіонів, однак були солідарні зі своїми друзями, які працювали в структурах помаранчевих.
Зрештою, в умовах, по суті, програних виборів керівництву Партії регіонів залишається один спосіб довести свою ефективність – це взяти реванш у післявиборчих переговорах про створення коаліції.
Зараз на словах регіонали готові до широкої коаліції тільки на умовах прем'єрства Януковича. Жестом у бік Ющенка вони вважають крісло спікера для "Нашої України", паритетний поділ посад плюс узгодження змін до Конституції, які висуватиме президент, і не створення перешкод для їх ухваленя.
Однак у пам'яті ще є свіжими згадки про минулорічні таємні консультації, які проводилися за дорученням Ющенка. Тоді Партія регіонів погоджувалася навіть віддати крісло прем'єра Юрію Єханурову – і, очевидно, що зараз донецькі можуть в якості останнього козиря погодитися і на це.
В іншому разі – у випадку усунення від влади – регіонали із серйозним обличчям заявляють, що відмовляться брати участь у роботі парламенту, а це призведе до нових виборів та продовження роботи чинного уряду.
Утім, готовність скласти мандати не виглядає настільки переконливою з огляду на розбрат всередині Партії регіонів, коли частина людей виявилася усунутою від визначення генеральної лінії.
Зате що точно не подобається регіоналам – це ідея Ющенка в умовах коаліції БЮТ і "Нашої України" надати Партії регіонів статус придворної опозиції, що має забезпечуватися посадами віце-прем'єрів і міністрів. Насправді це є створенням широкої коаліції, тільки не вимовляючи заборонене словосполучення вголос. Так само роблять, коли, наприклад, у журналах на останніх сторінках друкують оголошення послуг "сауни" чи "массажу", і при цьому всім зрозуміло, що клієнти ходять туди за іншим.
