Консервація Юлії Тимошенко
Чи буде вона прем’єром – відповіді на це питання немає. Незрозуміло навіть, прихід Тимошенко до влади затягується на день, на тиждень чи на два роки.
Очевидно, ще зранку Тимошенко сподівалася завершити цей день тріумфально. Інакше б не з'явилися на трибуні для гостей парламенту її донька Женя з чоловіком Шоном. Однак засідання Верховної Ради навіть не відкрилося.
Найбільш абсурдно зараз почувають себе люди, внесені на посади міністрів нового уряду. Усі останні дні вони ходять до парламенту, чекаючи визначення своєї долі.
Ставши заручниками обставин, кандидати розважаються у кулуарах як можуть.
Так, претендента на сектор палива та енергетики Юрія Продана бачили в книжковому кіоску Верховної Ради за переглядом книг "Домашня консервація" та "Смачна домашня кухня".
Між тим часові рамки, коли зможе запрацювати новий уряд і на чолі з ким, залишаються загадкою.
Партія регіонів вимагає голосувати за прем’єра тільки після обрання керівників комітетів, а це може забрати ще кілька днів.
При тому, що досі не зрозуміло, хто взагалі буде урядом, а хто – опозицією. І в цих умовах визначати голів комітетів нелогічно.
Невдала перша спроба з обранням Тимошенко прем’єром стала справжнім шоком і для її соратників. У середу зранку фракція БЮТ у дещо пригніченій обстановці зализувала рани, отримані напередодні.
– Наша помилка – ми перед голосуванням не попередили журналістів, що може трапитися зрив або фальсифікація…. Тоді б у нас було більше переваг, – кричав хтось з депутатів.
Найрадикальніші вимагали негайного розслідування вчинків Влада Лук'янова і Василя Кисельова з тим, щоб передати їх в руки Генпрокуратури.
Наступним подразником для БЮТівців стала тема, яка обговорювалася на нічних переговорах, де Партія регіонів вимагала розділити деякі комітети парламенту надвоє і замість 24 сформувати 28.
На засіданні відбувся дебют доньки судді Конституційного Суду Віктора Шишкіна – депутатки Еліни Шишкіної.
– Мене звуть Еліна, – почала представлятися двадцятип'ятирічна пані Шишкіна, – вона ж Елеонора, Ельвіра або Елла…
У тиші почулися здавлені смішки.
– Я хочу попередити наших колег, що якщо ми зробимо Партії регіонів ще одну поступку – це буде ублажання агресора, як в 1938 році!
Молода депутатка продовжувала тоном комсомольського парторга.
– Ми що, хочемо опинитись в ролі Англії чи Франції? Я не хочу! Вони сядуть нам на голову, і ми їх потім звідти вже не скинемо! Ніякого розділення комітетів! Нехай буде як є – 24, ніяких 28!
Коли Шишкіна закінчила, оптимізму в залі помітно побільшало – молодь рвалася у бій. Дехто, підбадьорюючи доньку судді, почав навіть аплодувати.
– Дуже гарна промова, – проголосив Олександр Турчинов. – Для початку це було дуже добре!
Депутати знов почали гомоніти, вигукуючи погрози на адресу регіоналів. Проте знайшлися депутати, які змогли отверезити фракцію і відволікти від помсти.
– Панове! – закричав один з депутатів. – Наша головна задача – вирішити проблему з прем’єром. Ми повернемося до Кисельова і Лук'янова, але потім! Після того, як прийдемо до влади! І пан Турчинов повинен нам це пообіцяти.
– Так, так і буде… – підтвердив імовірний перший віце–прем’єр.
– І я хочу додати! – не заспокоювалась Шишкіна, яка увійшла в раж. – Ми не повинні віддавати регіоналам комітет з правової політики! Це ж доля держави! Це Конституція, в кінці–кінців!...
– Еллочка, тебе всі почули, я тебе благаю! Давайте продовжимо роботу, – зупинив її Турчинов, але зал вже не стримувався від сміху.
Конструктив у засідання вніс Йосип Вінський, який щойно повернувся з переговорів. Він не бачив у провальному голосуванні за Юлію Тимошенко великої трагедії. Навіть більше – досвідчений соціаліст знайшов у цьому і плюси.
– Я хочу, щоб ми всі почули: ми з'ясували, що насправді голосували всі 227 депутатів. І це – наша головна політична перемога! Далі буде легше. Вся Україна просто побачила обличчя наших опонентів!
– Наша головна мета – щоб сьогодні–завтра був сформований Кабінет міністрів. А система підрахунку голосів, я впевнений, запрацює вже сьогодні. Треба тільки провести декілька тестових голосувань.., – розповідав Вінський.
Не виключено, що вже тоді він знав результати нічної перевірки системи "Рада" Службою безпеки України.
Усю ніч у залі парламенту і на третьому поверсі, де розташований технічний підрозділ системи підрахунку голосів, працювало десятеро співробітників СБУ разом з двома наближеними до Тимошенко депутатами – Євгеном Шаго і Андрієм Кожем'якіним.
– Ми перевірили всі робочі місця, де не спрацювала картка, – розповів пізніше Шаго. – І Денькевича, і Федорчука, і Омельченка. Все було в нормі. Лише у Федорчука три рази не реєструвалася картка. Але знайти якісь наслідки втручання нам не вдалося.
За словами Шаго, у вівторок вдень, перерізавши кабель біля місця спікера, регіонали пішли громити сервер "Ради".
Проте самі регіонали і деякі співробітники апарату Верховної Ради пошкодження кабелю заперечували. А продуктом нічної перевірки став протокол комісії СБУ, зміст якої члени Партії регіонів і БЮТ трактували кожен на свою користь.
І ті, й інші намагалися якомога скоріше довести результати до відома журналістів – протоколи в коридорах парламенту поширювали і регіонали, і БЮТівці.
– Щоб правильно голосувати, треба правильно натискати, – звернувся регіонал Сергій Ларін до комуніста Адама Мартинюка.
– Та я сам недавно постраждав через голосування, – зізнався екс–перший віце–спікер. – Якось я веду сесію, а мені товариші кажуть: "Адам Іванович, а що це ви голосуєте і ухиляєтеся від лінії партії?" Я відповідаю: "Не може бути!" А потім дивлюся – справді, мій голос зараховано неправильно.
За словами Мартинюка, ці неприємні ситуації трапляються, коли депутат натисне кнопку надто рано – коли ще не йде звуковий сигнал, або надто пізно – коли залишається менше двох секунд до завершення голосування.
Тому всі невдачі помаранчевих їх опоненти спихнули на невміле володіння системою "Рада".
 |
| Донька та зять Юлії Тимошенко на трибуні парламенту очікують прем'єрства своєї мами. Фото Reuters |
Але навіть якби підрахунок голосів працював ідеально, Юлія Тимошенко навіть у статусі прем’єра могла б і досі не закінчити формування свого уряду.
– Я мав розмову з декількома нашоукраїнцями, – розповідав на фракції Андрій Шкіль, – і вони говорять, що не будуть голосувати за міністрів юстиції, оборони і освіти. Так що ми можемо опинитись в ситуації, коли оберемо нового прем’єра, якому доведеться працювати із старим складом Кабміну.
У зв’язку з кадровими суперечками, засідання фракції "Наша Україна – Народна самооборона" проходило на підвищених тонах. За словами свідків, градус напруги у президентському блоці підсилюється з кожним днем.
– Нас не можна ламати через коліно! – обурювалися діями Банкової лідери Народного руху Борис Тарасюк та В’ячеслав Коваль.
Депутати вийшли з рівноваги через те, що міністрів за квотою НУНС призначив Віктор Ющенко, проігнорувавши пропозиції фракції.
В принципі, президент аналогічно чинив і раніше – однак усі ці роки "Наша Україна" терпіла таке поводження з собою.
Терпіла–терпіла та й розбестила Ющенка, який зрозумів, що може безкарно крутити своєю фракцією, як циган сонцем.
Незгоду в НУНС викликали щонайменше три кадрових рішення.
Перше – внесення Миколи Оніщука на міністра юстиції. Сама фракція виступала за Романа Зварича. Однак він, зрозумівши, що навколо нього розгорається нове вогнище скандалу, власноруч зняв свою кандидатуру.
Самовідвід депутати пропонували оголосити і Юрію Єханурову, який несподівано для всіх і для себе опинився за крок до крісла міністра оборони. Однак Єхануров від посади не відмовився – хоча сам навіть не служив в армії.
Тим часом Анатолій Гриценко ходить кулуарами в чорному гольфі та з похмурим обличчям. Головнокомандувач йому навіть не пояснив причин заміни керівника оборонного відомства. Хоча кулуарами гуляли версії: починаючи з утоми Ющенка від Гриценка і закінчуючи низьким результатом НУНС у армії на виборах.
Сам Гриценко заявив, що не спокуситься на посаду в апараті Радбезу, куди в почесне заслання часто відряджають відставних керівників.
– Мені не надходила пропозиція стати секретарем Ради нацбезпеки. Але якщо така пропозиція надійде, я від неї відмовлюся, – пообіцяв Гриценко.
Третє прізвище, яке викликало невдоволення НУНС – це претендент в міністри освіти Василь Кремень.
Джерела у фракції розповідають, що "Наша Україна" хотіла підтримати кандидатуру, рекомендовану радою ректорів вузів – колишнього керівника Могилянки В’ячеслава Брюховецького.
Однак той відмовився. Другим претендентом був Іван Вакарчук – батько співака і депутата від "Нашої України" Святослава Вакарчука.
– Ми внесли прізвище Вакарчука–старшого, але Банкова захотіла призначити Кременя, пам’ятаючи, що він – земляк Ющенка, – поділився бідою один з членів фракції.
– Але Ющенко відплатив нам тією ж монетою. Чому депутати НУНС обурюються, коли президент, не порадившись з ними, подає кандидатури міністрів? І при цьому вважають можливим висувати Кириленка на посаду спікера, не порадившись з Ющенком? – відповів у заочній дискусії інший.
За словами співрозмовників, на фракції лунала пропозиція вилучити прізвища Єханурова, Оніщука і Кременя з постанови про склад уряду – щоб потім змусити внести інші кандидатури.
Депутати самі не відчули, як вбудувалися у дуже вигідний для Банкової сценарій. Посіявши джерело розбрату всередині фракції НУНС, секретаріат президента заклав міну, яка має пригальмувати Юлію Тимошенко на шляху до прем’єрства.
Поки нашоукраїнці будуть з'ясовувати стосунки всередині своєї сили, годинник буде відраховувати час, який Тимошенко вже могла б працювати на чолі уряду.
Проявляти характер "Нашій Україні" треба було раніше, а не перед вильотом, коли коаліційний літак вже вирулює на стартову смугу.
Відтак, у новому уряді зразка 2007 року Юлія Тимошенко може отримати від Віктора Ющенка одразу дві противаги.
По–перше – молодого амбіційного спікера, який, на відміну від Володимира Литвина, має власний погляд на окремі економічні та зовнішньополітичні питанння. Яценюк завжди декларував свою прихильність до відкритих ринків. Жорсткі адміністративні ініціативи Тимошенко знайдуть в його обличчі послідовного опонента.
По–друге, роль справжнього "Порошенка" в майбутніх владних баталіях відведена кандидату на посаду міністра оборони Юрію Єханурову.
З ухваленням змін закону про Кабмін, який не дозволятиме нікому, крім президента, ініціювати відставку шефа Міноборони, Єхануров стане некерованою і повністю незалежною від Тимошенко фігурою в майбутньому уряді.
При тому, що тепер між Тимошенко і Єхануровим постане проблема виконання головної передвиборчої обіцянки БЮТ – про перехід на контрактну армію. І завданням Єханурова буде не дозволити Тимошенко зробити скасування призову козирем на початку наступної президентської кампанії.
