"Антикризові менеджери" Юлії Тимошенко

Вівторок, 25 грудня 2007, 23:43

Призначення Юлією Тимошенко керівництва "Нафтогазу", податкової адміністрації та митної служби говорять красномовніше за будь-які слова.

Усе дуже просто: Тимошенко формує навколо себе пул потужного бізнесу, який рано чи пізно зробить на неї ставку та приведе до керівництва Україною.

Ці три важковаговики відповідатимуть за ключові фінансові потоки держави, що наповнюватимуть бюджет для реалізації виборчих обіцянок Тимошенко.

Новий голова правління "Нафтогазу" Олег Дубина є креатурою "Індустріального союзу Донбасу". Саме на меткомбінаті імені Дзержинського, який належить ІСД, останні роки працював Дубина.

Керівник митниці Валерій Хорошковський є акціонером каналу "Інтер" та давнім партнером російського бізнесмена Олександра Абрамова.

Голова податкової адміністрації Сергій Буряк представляє власну бізнес-групу, до якої, окрім молодшого брата, входить також власник Запорізького автозаводу Таріел Васадзе.

Олег Дубина

Дубина став наступником Тимошенко в 2001 році – після того, як вона була звільнена з посади віце-прем'єра в уряді Ющенка.

Новобранця у велику українську політику привів особисто Кучма, який був вражений його успіхами на "Криворіжсталі" – тоді підприємство вперше показало серйозні прибутки. Одного разу в ефірі "Вуличного телебачення" Кучма навіть заявив, що бере Дубину "під свій захист" і поставив його в приклад іншим.

У середині 1990-х Дубина працював на меткомбінаті імені Дзержинського. Там і відбулося його знайомство з Віктором Пінчуком, там же у нього не склалися стосунки з Ігорем Коломойським і його партнером Вадимом Шульманом. Там же, за розповідями старожилів металургії, одного вечора на Дубину напали з ножем. Серйозних ушкоджень він не отримав.

Майбутній зять президента допоміг перевести Дубину на Алчевський меткомбінат, де ситуація була справді важкою. Дубину в прямому сенсі супроводжувала охорона з автоматами на плечі.

З Алчевська він був переведений на керівництво флагманом вітчизняної металургії – "Криворіжсталлю". Вивести підприємство з кризи вдалося, як заведено казати, завдяки "жорсткій фінансовій дисципліні". Насправді з великою кількістю кредиторів "Криворіжсталь" просто не розраховувалася.

Дубина користувався всілякою підтримкою з боку Кучми і час від часу, ще будучи директором заводу, викликався на сніданки до Леоніда Даниловича. Можливо, у рудоволосому керівникові тодішній президент бачив себе на двадцять років молодшим.

Неоднозначна історія за участі Дубини сталася в 2000 році. Там фігурував банк "Слов'янський", якому в майбутньому довелося стати першою жертвою знищення фінансової опори майбутньої опозиції.

"Слов'янський" кредитував "Криворіжсталь" ще до приходу Дубини, а перед появою нового директора банку вдалося забрати борги назад. Дубина, освоївшись на підприємстві, вимагав анулювати всі домовленості. Почувши відмову, Дубина попередив: "Тоді про це дізнається Папа".

Так "Папа" з великої літери, можливо, вперше подумав, що такий банк як "Слов'янський" ну... мабуть, не потрібен Україні.

Кучма відвідав "Криворіжсталь" узимку 2001 року, де Дубина зміцнив президента в думці про ефективність керівництва на підприємстві. Тодішнього гаранта, який уже потерпав від "Гонгадзегейту", також чекав мітинг підтримки за участі заводчан.

Розчулений порядком на комбінаті, Кучма заявив, що особисто викреслив "Криворіжсталь" зі списку підприємств на приватизацію. Мине буквально кілька років, і Леонід Данилович зрозуміє, що без приватних інвесторів в особі Віктора Пінчука і Ріната Ахметова на "Криворіжсталь" чекає смерть і забуття.

Коли Дубину призначили віце-прем'єром, Ющенко зізнався, що після особистої зустрічі з новим заступником став почувати до нього "симпатію". Відставку Ющенка Дубина пережив з підвищенням – він став першим віце-прем'єром в уряді Анатолія Кінаха.

За іронією долі, саме тоді в Дубини працював помічник на ім'я Ігор Воронін – нинішній керівник компанії "УкрГазЕнерго", дочірнього підприємства "РосУкрЕнерго" на українському ринку.

І, за ще більшою іронією долі, саме Дубина клопотався про переведення до Києва на посаду глави "Нафтогазу" Юрія Бойка – майбутнього хрещеного батька усіх подальших газових схем в Україні.

Тепер Дубина поставлений на керівництво "Нафтогазу", щоб зламати запрограмований сценарій знищення цієї компанії.

Нещодавно, всередині 2007 року Дубина, будучи керівником меткомбінату імені Дзержинського, вголос обурювався діями "УкрГазЕнерго" з самовільного підвищення цін на газ – без попередження і "фактично заднім числом".

Нинішнє призначення Дубини на "Нафтогаз" не повинно було викликати спротив з боку Ющенка, який підтримує теплі стосунки з Сергієм Тарутою – іншим акціонером "Індустріального союзу Донбасу". Вони разом з Дубиною зустрічали Ющенка під час відвідин президентом Алчевського меткомбінату місяць тому.

Ющенко зустрів Дубину на заводі ІСД. Фото прес-служби президента

Між тим, і сама Тимошенко, і Гайдук, який пролобіював нинішнє призначення керівника "Нафтогазу", не приховують його ролі в сучасній історії України – стати "дубиною" для "РосУкрЕнерго".

Сергій Буряк

Колись популярна теза про те, що багаті на керівних посадах не будуть красти, спростована за всіма статтями після приходу Леоніда Черновецького на посаду мера Києва.

Але саме це лунає як єдине пояснення рішення Тимошенко, за яким легальні мільйонери Сергій Буряк і Валерій Хорошковський отримали, відповідно, керівництво Державною податковою адміністрацією та Державною митною службою.

Хоча, крім цього, є інший фактор – Тимошенко було важливо показати всім: люди, які повірили в неї, мають віддачу у вигляді конкретних призначень на "золоті" посади.

Отже, Сергій Буряк є сином останнього керівника Державного банку Української РСР. Василь Буряк – шанована у фінансових колах людина, яку вважають фігурою масштабу Вадима Гетьмана.

І, знову ж таки, за іронією долі, саме батько Буряків як головний банкір Радянської України підписував протоколи, за якими тепер неможливо висунути до Росії претензії за знеціненими внесками в Ощадбанку СРСР.

Сергій і його молодший брат Олександр, відповідно до звіту "БрокБізнесБанку" за минулий рік, є основними акціонерами цієї установи.

Старшому належить 44,7% статутного капіталу, молодшому – 43,3%. Вони є найбагатшими депутатами за шкалою задекларованих доходів. Сергій заявив 521 мільйон гривень, Олександр – 525 мільйона.

Братам Бурякам дозволено порушувати корпоративний дрес-код. Фото Олександра Прокопенка

Уже в 25 років Буряк-старший керував "БрокБізнесБанком", що має дуже просте пояснення – цю фінансову установу було створено на місці "Орендкоопбанку" в 1991 році, до чого доклав руки батько молодих банкірів.

Зараз банк Буряків розвиває стратегічне партнерство з корпорацією "Укравто" Таріела Васадзе – за деякою інформацією, він навіть має там міноритарний пакет. Також у числі акціонерів банку в 2005 році значився горлівський хімічний гігант "Стирол".

У 2001-2002 роках Буряки зближуються з Віктором Ющенком, якого вони знали за спільним банківським минулим. За них клопоче і брат вождя Петро Андрійович.

До всього, Сергій Буряк є кумом Віктора Ющенка. Виявляється, майбутній президент хрестив дитину банкіра разом з іншою відомою особою в київській тусовці – Оксаною Хант, власницею магазину гламурного одягу "Санахант".

Зрештою, перед парламентськими виборами 2002 року молодший Буряк Олександр потрапив до списку "Нашої України", а каса блоку "за дивним збігом обставин" поповнилася 1,5 мільйонами доларів.

За брата просив старший Сергій, який тоді балотувався на окрузі в Хмельницькій області. Всередині "Нашої України" це читалося як намір Буряків у майбутньому парламенті примкнути до фракції Ющенка.

Але ці ілюзії проіснували до першого ж результативного голосування. Олександр Буряк був виключений з фракції "Нашої України", оскільки він пішов проти партійної лінії та підтримав обрання Володимира Литвина спікером парламенту. Сергій Буряк до фракції Ющенка взагалі не записався, але також голосував "за".

У бурхливому 2004 році Буряки особливо нічим не вирізнялися – наприклад, брати дружньо підтримали політреформу в авторстві Медведчука.

Після помаранчевої революції Буряки були взяті на перевиховання до блоку Тимошенко, де їх поставили відповідати за Хмельницький обласний штаб.

Якщо набратися нахабства і повірити тим, хто це стверджує, то за кожного з братів каса БЮТ отримала по п’ять мільйонів доларів.

Після невдалих спроб Тимошенко стати прем’єром в 2006 році вони втрималися перед пропозиціями приєднатися до антикризової коаліції, за що здобули повагу в її очах. Вона навіть спеціально приїздила на засідання ради Нацбанку, щоб відстояти позицію старшого Буряка.

Однак нинішнє призначення на податкову виглядає несправедливим стосовно Таріела Васадзе, який не став міністром транспорту начебто через неготовність "цілком відмовитися від бізнесу на користь служіння державі".

Треба бути зовсім наївною людиною, аби вірити, що Буряк готовий до цього, і він викреслить з життя свою рідну фінансову установу. На розвиток якої було покладено сили всієї родини – і до того ж не в одному поколінні.

Утім, в столичних банківських колах заведено вважати, що справжньою амбіцією Буряка є прагнення повернутися на місце батька – стати главою Нацбанку України. І податкова адміністрація – це лише сходинка до великої мети.

Валерій Хорошковський

Якщо працевлаштування Олега Дубини і Сергія Буряка мають більш-менш адекватні пояснення, то Валерій Хорошковський – справжній сюрприз від Юлії Тимошенко.

Хорошковський – це непересічний індивідуум сучасності.

Його звичка слідкувати за зовнішністю вже стала об’єктом знущань з боку конкурентів. Він приділяє істотну увагу проявам свого статусу. Наприклад, у робочі дні Хорошковський їздить на роботу в "Майбаху" покращеної комплектації – довжиною 6,25 метра. У вихідні він пересувається спортивним "Бентлі" вишневого кольору. І та, й інша машина мають однакові козирні номери, які відрізняються лише однією буквою.

"Майбах" Хорошковського під комітетами Верховної Ради
Хорошковський займає головний кабінет на каналі "Інтер"

Можливо, саме зараз для Хорошковського є шанс зламати стереотипи, які закріпилися за ним протягом останніх років.

І, при всій абсурдності на перший погляд, логіка з його призначенням на митницю простежується.

Сам Хорошковський як людина, не позбавлена амбіцій, ще на початковому етапі робить ставку на Тимошенко як імовірного керівника України зразка чи то 2010, чи то 2015 року.

Можливо, у майбутньому це дозволить йому стати одним з найближчих соратників. Відомо, що під час останніх виборів Хорошковський регулярно зустрічався з Тимошенко, щоб, як він пояснює, "бути в курсі всіх політичних процесів у державі".

Враховуючи намір Тимошенко поновити програму "Контрабанда – Стоп", посада на митниці дає Хорошковському майданчик для: а) постійного перебування в епіцентрі подій; б) для щоденного контакту з Тимошенко і в) для регулярної появи на телеекрані власною персоною.

Очевидно, що партнерство це взаємовигідне.

По-перше, Тимошенко отримує лояльність каналу "Інтер". Попри заплутану історію з придбанням цього активу, Хорошковський є його акціонером – хоча опоненти продовжують стверджувати, що він не одноосібний власник.

По-друге, Тимошенко може сподіватися, що корупція на митниці якщо не зникне, то хоча б структурується, а ставки хабарів стануть непосильними для дрібних контрабандистів.

По-третє, наявність грошей у Хорошковського дозволяє сподіватися на викоренення принаймні "махрових" зловживань на рівні однієї-двох тисяч доларів.

Інформація про те, що Хорошковський є членом команди Віктора Пінчука, застаріла на років п’ять.

Причини, як завжди, слід шукати в грошах. Хорошковського чи то примусили, чи то переконали продати "Укрсоцбанк" за заниженою ціною. За банк, який зараз коштує три мільярда доларів, він отримав від зятя Кучми, за різною інформацією, від 100 до 300 мільйонів.

Насправді зараз Хорошковський є третьою фігурою у трикутнику з Віталієм Гайдуком і Юлією Тимошенко.

Саме Гайдук рік тому привів Хорошковського до Ющенка на посаду першого заступника секретаря РНБОУ. І пішли вони також разом, коли Гайдук не захотів бути інструментом в руках Віктора Балоги.

Тому Хорошковського можна вважати ще одним доказом зближення Тимошенко і власників "Індустріального союзу Донбасу".

Однак, крім Гайдука, Хорошковський може стати корисним для Тимошенко як гарант у стосунках з іншою впливовою фігурою. Мова іде про російського металургійного мільярдера з "Євраз Груп" Олександра Абрамова, який уже намагався поставити на Ющенка в 2004 році, але нічого корисного, окрім головного болю, з того не отримав.

Сам Хорошковський, очевидно, не вважає посаду головного митника вершиною кар’єри. Колись у 2002 році, ставши фронтменом "Команди озимого покоління", він просто говорив, що вже в 2004 досягне того віку, який дозволить йому балотуватися на посаду президента.

Очевидно, що грати цю карту протягом найближчого десятиліття будуть інші люди. Але мріяти вирости у справжнього олігарха не заборонено нікому.

Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування
Реклама:
Головне на Українській правді