Віктор Ющенко провів незабутній день з урядом Юлії Тимошенко

Зрозуміло, що жодна серйозна розмова не буде відбуватися в такому приміщенні.

Більше того, мало що змінилося б, навіть якби журналісти пішли – тому що все одно залишаться працівники апарату уряду та запрошені губернатори і депутати. А справді визначальні рішення ухвалюються в розмові бажано двох, а максимум трьох осіб, при тому за щільно зачиненими дверима.

Минулого разу, коли планувалося засідання Кабінету міністрів за участю Ющенка, воно не відбулося. Сталося це восени минулого року – президент розвернув свій кортеж на шляху до Кабміну, коли дізнався, що йому відвели місце не посередині президії, а збоку від Януковича. Так він боровся із зазіханням антикризової коаліції на його повноваження.

Уже після дострокових виборів Ющенко навідувався на сьомий поверх гігантської будівлі по Грушевського – тоді Янукович проводив нараду і всіляко намагався прогнутися перед президентом. Знущаючись, Тимошенко навіть назвала цей стиль поведінки свого візаві "що подать і де почухать".

Тепер уже самій лідерці БЮТ довелося приймати Ющенка в себе так, щоб він не образився. Його посадили між Тимошенко і Яценюком та дозволили виступати скільки заманеться. Пізніше про це багато хто з присутніх шкодував. Хоча, наприклад, регламент прем’єру обмежили 10 хвилинами, про що їй Ющенко кілька разів нагадував.

Коли позаминулої осені Ющенко так і не дійшов до Кабміну Януковича, на тому засіданні вирували пристрасті та відбувалися розмови на підвищених тонах. Тодішній прем’єр намагався звільнити кількох губернаторів за спиною в президента.

Зараз засідання відрізнялося кардинально – народ сходився на Кабмін у піднесеному настрої.

Депутат Ляшко, який вже кілька годин перебував у новому статусі, говорив з міністром праці Людмилою Денисовою наче з підлеглою.

– Люда, я тобі все передав у приймальню. Як подивишся – набери, – розпорядився Ляшко. – Я тепер заступник у бюджетному комітеті!

Губернатор Київської області Віра Ульянченко зібрала навколо себе усіх керівників обласних адміністрацій і, підморгуючи їм, повідомила:

– Значить, слухайте сюди і перекажіть усім, кого зараз немає. Коли закінчиться Кабмін – всі ідемо до секретаріату президента. Будемо з новим роком вітати Віктора Андрійовича…

– А чим?

– Чим–чим... Новорічною ікебаною! – відповіла Віра Іванівна.

Свіжопризначений керівник податкової Сергій Буряк уперше брав участь у засіданні в такому високому статусі чиновника, тому виглядав напружено. Ще більше він напружився, коли до нього підійшов глава Нацбанку Володимир Стельмах з щасливою усмішкою.

Стельмах протягнув йому руку в привітанні та майже миттєво вклав Буряку в долоню помаранчеву папку. Відкривши її, голова податкової побачив об'єктивку і автобіографію якоїсь людини – зазвичай такий пакет роздають перед призначенням на керівні посади.

Підморгнувши, Стельмах відійшов, а Буряк став вчитуватися в рекомендацію. У документах значилося прізвище "Анатолій Косолапов", колишній голова податкової Одеської області. Що означали всі ці маніпуляції, стане зрозуміло незабаром, коли почнуться кадрові перестановки на підвідомчій Буряку території.

Про близький прихід Ющенка свідчила поява в залі засідань Віктора Балоги. Він зайшов через задні двері, якими користуються перші особи держави. Балога, не зупиняючись, попрямував до Юрія Єханурова. До них тут же підскочив Юрій Луценко. Перекинувшись парою фраз, вони розійшлися по місцях. Але Єхануров підвівся та підійшов до Раїси Богатирьової, яка непомітно зайняла найвіддаленіше крайнє крісло.

– Дозвольте представитися, міністр оборони Єхануров! – заявив він, взявши руку Богатирьової в свою і в поцілунку нахилившись до долоні секретаря РНБОУ.

Єхануров не приховував захоплення Богатирьовою. Фото прес-служби президента

Чесно, ніхто з присутніх не зміг пригадати подібних проявів Єханурова до Тимошенко чи інших привладних жінок.

Журналісти оточили Богатирьову з вимогою пояснити, чи іде вона з посади секретаря РНБОУ, як того вимагає її рідна партія. Однак Богатирьова була непохитна.

– Ви зараз все дізнаєтеся! Безпека і оборона країни не постраждають, якщо ви трошки почекаєте, – заявила Богатирьова в новому образі.

Ющенко, Тимошенко і Яценюк, зайшовши до зали, розсілися на місцях з різним виразом обличчя. Якщо президентське не передавало взагалі жодних емоцій, то Тимошенко переводила погляд з одного міністра на іншого і усмішкою з ними віталася.

Про те, що на засіданні Кабміну він нічого нового не почує, знав Віктор Балога. Ще він знав: єдиний спосіб провести ці кілька занудних годин з користю для себе – це не концентруватися на словах з трибуни, а розважатися в міру можливостей.

Тому Балога дістав олівець з блокнотом, щоб підготувати записку до Арсенія Яценюка. Журналіст "Української правди", коли прочитав її зміст, був здивований цинічною іронією глави секретаріату президента.

Отже, Балога, дивлячись на Івана Васюника, який став гуманітарним віце–прем'єром і тепер старанно занотовував виступ Ющенка, написав Яценюку таке повідомлення (орфографію збережено):

"Вельмишановний Іван Васильович Васюник, думає, жалкує, жабо давить, чому він не йшов у депутати, може б також..."

"Жабо давить" у виконанні Віктора Балоги

На жаль, на фотографії записка не дописана до кінця, однак можна бути впевненим – далі Балога натякав, що у спікерському кріслі замість Яценюка міг опинитися саме Васюник. Адже колись і Яценюк, і Васюник перебували в однаковому статусі першого заступника глави секретаріату президента.

Тим часом Ющенко, використовуючи свій звичний тембр повчання і моралізування, заряджав атмосферу снодійною енергетикою.

– Я хотів би звернутися до новопризначеного уряду з вітанням кожному міністру, кожному посадовцю... Ви маєте унікальну можливість, яка випала на центральний уряд за останні 10–15 років. У парламенті вперше є демократична коаліція... Я просив би вас осмислити місію...

І так далі, і тому подібне. Президент був традиційним навіть у тому, що знову кілька разів вжив своє нове слово–паразит "акцепт".

Між тим зала засідань уряду жила своїм життям. Записки передавалися з ряду в ряд.

Виконувач обов’язків глави СБУ Валентин Наливайченко теж вирішив написати Яценюку. Про що там ішлося, автор цих рядків повторити не наважиться, але скаже, що в тексті фігурувало слово "собутильник". І охоронець, який забирав записки до президії, після контрольного прочитання взагалі вирішив не передавати адресату цей клаптик паперу.

А інтрига з Богатирьовою вирішилася дуже просто. Останнім реченням у своїй вступній промові Ющенко представив її всім присутнім як нового секретаря Радбезу та запросив до слова її суперницю Юлію Тимошенко.

– Я щаслива, що сьогодні, можливо, вперше... Я навіть не згадаю, коли таке було, що Арсеній Яценюк – голова Верховної Ради – також присутній на нашому засіданні, – почала Тимошенко, демонструючи з усіх сил щастя.

У наступному реченні вона прокоментувала ідею Ющенка приходити на кожне засідання уряду, яку напередодні було анонсовано секретаріатом президента.

– Думаю, що започаткована президентом практика є прекрасною! – Тимошенко видавлювала ці слова з себе, наче мазохістка. – Ми будемо сподіватися, що це буде досить часто використовуватися у нашій спільній діяльності!

Далі Тимошенко торкнулася бюджету–2008, де пообіцяла, що нею не буде зупинено жодної пільги.

– Але ми вводимо систему, коли пільги не будуть отримувати заможні люди, – попередила прем'єрка, однак не розкрила таємницю, як визначатимуть людей, гідних субсидій.

Тимошенко заявила, що бюджетом передбачено державні гарантії на борги "Нафтогазу", бо "з 1 січня міг бути оголошений технічний дефолт".

– У бюджеті посилені всі соціальні програми. Ми зробили це, маючи всього вісім днів, щоб видати цей бюджет в достатньо вдосконаленому вигляді. З цим завданням уряд справився! Я хочу подякувати Віктору Пинзенику і Міністерству фінансів, яке працювало цілодобово...

Тимошенко говорила і говорила.

– Вікторе Андрійовичу, мені приємно повідомити, що ваша ідея, започаткована ще в 2004 році про виплати при народженні, отримує достойне продовження: на першу дитину в цьому бюджеті закладено 12 400 гривень, на другу – 25 000, на третю і далі – 50 000 гривень.

Особливі ревнощі мала викликати фраза, що за новим бюджетом компенсують погорілі внески "Ощадбанку" розміром до тисячі гривень.

Регламентом Тимошенко було відведено 10 хвилин, і завжди "пунктуальний" Ющенко не відмовив собі у задоволенні перервати її виступ.

– Юліє Володимирівно, ви використали 9 хвилин 55 секунд.

– Буду зараз скорочуватися, Вікторе Андрійовичу, – пообіцяла Тимошенко.

Усім своїм виглядом вона підкорювалася йому, але продовжувала виступати у своє задоволення.

– Завершуйте, Юліє Володимирівно! – скомандував Ющенко так, наче в Україні й досі діє розподіл повноважень між президентом і прем’єром за старою редакцією Конституції.

– Вікторе Андрійовичу, я ще маю дві хвилини, щоб довести до кінця, – пообіцяла Тимошенко і встигла прорекламувати кілька напрямків бюджету свого Кабінету міністрів.

– Та цей бюджет ніхто з міністрів навіть не бачив! – тихо обурювався на місці Володимир Литвин, який був присутній тут як лідер фракції свого імені.

Далі почалося обговорення бюджету урядовцями та губернаторами. Монотонні промови з трибуни остаточно переключили зал на свої проблеми.

Раїса Богатирьова слухала виступи, перемовляючись з Віктором Балогою. З усіх промов вона записала до нотатника тільки кілька слів – і тільки тих, які говорив Ющенко.

Потім Богатирьовій – очевидно, зі штабу Партії регіонів – прислали на телефон новину. Борис Колесніков оцінив її вчинок з переходу до Радбезу у критичних виразах. Богатирьова взяла аркуш з блокнота та переписала для Балоги слова Колеснікова: "РБ была хорошим членом команды и имеет заслуги. Но будет конфликт интересов. Например, по НАТО..."

Гіркота простежувалася в тому, як Богатирьова, показуючи це Балозі, підкреслила слова "была членом команды…"

Богатирьова пише Балозі, що про неї сказав Колесніков

...Завершити обговорення на Кабміні мав Арсеній Яценюк, який прорапортував Ющенку про успішно завершену роботу – формування всіх комітетів парламенту:

– Пане президенте, Верховна Рада готова до своєї ключової функції – законодавчої діяльності!

Ющенко взявся закрити засідання. Те, як це виглядало, зробило абсурдними всі його зауваження до Тимошенко про зайвий використаний час. За регламентом, Кабмін мав завершитися о 14:00. Реально це сталося о пів на четверту.

Для початку президент "стисло підвів риску" хвилин на двадцять, знову згадавши про "унікальний шанс", який виник у зв’язку з формуванням демократичної коаліції.

Коли вже наближалося півгодини його промови, комуніст Петро Симоненко не витримав і повернувся до податківця Буряка.

– Сєрьожа, з тебе не тільки пляшка, а й пончик! Ти обіцяв, що він вкладеться у п’ять хвилин при підбитті підсумків!

А Ющенко продовжував виступати, звертаючись до міністрів, яких він уже знає років по десять, на "ти".

– Даю тобі, Юрій Іванович, десять днів! – заявив Ющенко Єханурову. Він вимагав, щоб той швидко запропонував ідеї покращення фінансування армії.

Ющенко переходив з теми на тему – здавалося, не існує питання, якого він не торкнеться у своєму заключному слові. Президента знову обурили повільні темпи підготовки до чемпіонату Європи з футболу.

– Січень – це останній місяць планування Євро–2012! Щоб з лютого ми вже казали – будівельна площадка готова і ми починаємо зводити об’єкти, – заявив він, звертаючись до уряду загалом і кожного урядовця зокрема.

Президент також обурився способами приватизації, як вона відбувалася в часи попереднього уряду.

– "Луганськтепловоз" продали просто без конкурсу! Був один учасник і дві його дочірні структури, а потім голова Фонду державного майна звинувачує американців. Та конкурсу не було, шановна! – апелював Ющенко до відсутньої на засіданні Валентини Семенюк.

У наступному реченні президент згадав про схеми татар на Кременчуцькому НПЗ, однак взагалі обминув тему "Дніпроенерго".

– Юлія Володимирівна, це не велика проблема – знайти гроші на забезпечення дітей, які навчаються в ПТУ. Теж саме стосується дитинки–сиротинця, – повідомив Ющенко свою соціальну вимогу.

Безперечно, тут президент був правий.

Бюджет наступного року передбачає, що на Державне управління справами, по статті якого фінансується діяльність Ющенка і його секретаріату разом з чисельними санаторіями і незабутнім "Мистецьким арсеналом", виділено 1 мільярд (!) 236 мільйонів 929 тисяч гривень.

Тоді як стаття бюджету "підготовка кадрів у профтехучилищах" по всій 46–мільйонній Україні важить аж 2,8 мільярда гривень.

Далі Ющенко несподівано зачепив тему українського державного радіомовлення. Воно, за даними президента, зникло в Одесі та Криму – що загрожує відставкою керівнику Національної радіокомпанії.

Однак Ющенко, неочікувано для багатьох, не переключився на щось нове, а продовжив наступ на інформаційному фронті:

– У мене запитання до Сергія Буряка, – звернувся президент, виглядаючи нового керівника ДПАУ.

Буряк, який сидів у задніх рядках, у цей час намагався з користю проводити години на засіданні Кабміну – він розписував внутрішню пошту.

– У нас є податкова адміністрація в Україні? – гукнувши, запитав його Ющенко.

– Так точно! – випалив Буряк.

– Дякую, прошу сідати, – Ющенко трохи пом’якшив інтонації. – Як трапилося, що в Україні на інформаційному ринку працюють без ліцензії?! Я прошу податкову адміністрацію зайнятися цим питанням з першого ж дня!

Власне, якщо хтось не знав, що це таке за явище – "команди президента силовикам" – то тепер він міг у цьому переконатися наочно.

Ющенко заявив, що у січні хоче провести три наради стосовно телебачення та радіо в Україні.

– Починаючи з кабельного телебачення і закінчуючи законом про мову... Чому з таким трудом іде українська продукція на телебаченні? – знову обурився глава держави.

Ющенко мав на увазі музичні канали, бо це випливало з його наступної репліки.

– Хіба це правда, що в країні, де національна картотека складає 300 тисяч одиниць, можуть виникати проблеми з заповненням простору?

– Неправда! – несподівано голосно відповів Ющенку міністр культури Василь Вовкун. Кілька урядовців, які вже поклали голови на груди, слухаючи монолог Ющенка, від несподіванки здригнулися.

– Абсолютна неправда! – підтримав Вовкуна президент.

Віктор Андрійович тут же запропонував рецепт, як зробити якісним музичне наповнення телебачення.

– Я от думаю, як нам відновити в палаці "Україна" щорічний фестиваль народної творчості? Щоб туди приїздили, починаючи з району... Для багатьох виконавців була би висока честь стояти на цьому подіумі...

Ющенко поділився своїми свіжими враженнями з притихлою залою.

– Я оце дивився концерт "Мелодія двох сердець", який роблять Віталій та Світлана Білоножки... Так там виходять на сцену дві бабусі. Ну, їх відповідно жартома представляють як "секс–бомби"... Ви знаєте, дивовижна радість! У нас величезний потенціал!

Ющенко не зупинявся. Здавалося, він поставив за мету торкнутися всіх тем, де в Україні, на президентський погляд, негаразди.

Віктор Балога, щоб якось витратити цей час, взявся замальовувати олівцем логотип газети "Факти", яка лежала у нього на столі.

Навіть найближчий соратник президента не витримував влаштованої екзекуції словом

Але, оскільки наближалася дев’яноста хвилина промови, дехто не витримував.

– Странно, что он спрашивает, все "почему" да "почему"? – звернувся Симоненко до свого сусіда по кріслу Миколи Азарова, коли Ющенко вчергове висунув претензії. – Эти все вопросы к нему! В таком случае можно и его спросить, почему он сидит в этом кресле и получает зарплату?

Азаров тільки позіхнув. Можливо, він подумав: якби рік тому на засіданні уряду вони посадили президента в центрі, Ющенко б не образився, все б склалося інакше, жили б вони в мирі та злагоді, а прем’єром досі працював би Віктор Янукович...

Однак додумати до кінця він не встиг – Ющенко виступ все–таки завершив.

Тоді міністри пішли на закриту частину засідання Кабміну, члени тіньового уряду відправилися в "Зоряний", а губернатори веселою компанією, віджартовуючись і підштовхуючи один одного, наче малі діти, вирушили на Банкову – вітати президента з новим роком…