Бандитизм на Пейзажці

П'ятниця, 7 грудня 2007, 17:19

Здається, українські політики загрались у політику. Чи принаймні роблять вигляд, що ось уже два місяці як ніщо інше, окрім нової коаліції, їх не цікавить. У той час очолювані ними установи, відомства, партії, організації тощо продовжують наполегливу і методичну роботу з привласнення України – землі, заводів, фабрик.

Ця історія нестара. Новим, принаймні для Києва, є те, що політики та наближені до них замахнулись на дещо більше: через масові незаконні виділення землі та забудови у центрі міста намагаються позбавити історії, простору міста, культури, власної гідності.

В історії з масовим нищенням центру Києва замішані політики усіх кольорів та ідеологій. Тут немає злодіїв та борців із беззаконням.

Сумновідомий масовий розпродаж землі Київрадою відбувся завдяки голосуванню зокрема фракції НУНС, що декларує боротьбу з корупцією, а в історії, про яку йтиметься нижче, головним замовником виступило Міністерство закордонних справ, яке до вівторка очолював новообраний спікер ВР, "надія української політики" Арсеній Яценюк.

Більше того, схоже, що підвищення пана Яценюка тільки розв'язало руки забудовникам. Адже уже на наступний день після його обрання близько сьомої ранку в тиші та тумані почали вирубувати дерева на Пейзажній алеї, де планується будівництво будинку на замовлення Міністерства закордонних справ.

Передісторія

МЗС намагається привласнити ділянку на перетині провулку Десятинного та Пейзажної алеї з 2004 року. Отриманий тоді дозвіл на будівництво вдалось скасувати у 2006 році зусиллями мешканців сусідніх будинків.

Проте 12 вересня 2007 року на засіданні містобудівної ради було затверджено проект будівництва 9-поверхового будинку для співробітників МЗС, просто на краю Пейзажної алеї, попри чинну заборону будувати.

Дана ділянка входить до складу кількох заповідників - "Стародавній Київ", "Місто Володимира", на ній також розташована пам'ятка археології - підмурки Західного палацу доби Київської Русі. Територія належить до охоронної зони ансамблю споруд Софійського собору, котра перебуває під захистом ЮНЕСКО.

Тому скасування дозволу на будівництво було цілком логічним. Проте подальші події показали, що це було єдине логічне та законне рішення у цій справі.

Останні події

Після затвердження проекту будівництва у вересні 2007 року (повторимось: скасування дозволу на будівництво від 2006 року залишається чинним), на території Пейзажки почалась підготовка до будівельних робіт.

Акції протесту місцевих жителів та інших киян тільки тимчасово зупинили процес. 6 грудня роботи поновились: не маючи жодних законних підстав було спиляно 16 дерев.

У той ранок місцеві мешканці вибігли з довколишніх будинків, намагаючись зупинити вирубку. Викликали міліцію, паралельно обдзвонюючи представників ЗМІ.

Першого разу міліціонери приїхали через годину, за словами мешканця Десятинного провулку Сергія Бобиря. Наказали виконавцям припинити вирубування. Ті опустили бензопили, але як тільки машина правоохоронців поїхала, просто перейшли з Пейзажної за паркан планованого будівництва і продовжили вандалізм там. Через півгодини повернулися на алею і знову взялися за своє.

Мешканці знову викликали міліцію. А тим часом почалася фізична бійка. І що цікаво: окрім власне робітників, на місці з'явилися п'ятеро мордоворотів-найманців, як їх назвав Сергій. Добре треновані молодики стали шеренгою і відгороджували жителів прилеглих будинків, а тим часом робітники підганяли кран і намагалися пиляти наступне дерево.

Кілька місцевих жителів змогли прорватися крізь шеренгу, забрати ключ у оператора підйомника та заховати його. Безумовно, молодики активно намагалися забрати його назад.

Кияни робили фотографії та фільмували події.

Коли мордовороти це помітили, то звернулися до хлопця з камерою: "А че ты тут снимаешь? Камера дорого стоит?" На що фотограф слушно відповідає. "Твоя свобода - дороже". З боку мордоворота лунає "непереводимая игра слов с использованием местных идиоматических выражений".

Скидається на погану сценку з фільму про бандитів, найсумнішим у якій є те, що події, вочевидь, санкціоновано на найвищому рівні.

Юридичне підґрунтя забудови

Ми намагались дізнатись, на основі яких документів відбувалась вирубка дерев. Ось що ми довідались.

Замовником будівництва є Міністерство закордонних справ. Що б там не проводилося, проводиться воно за ордером ТОВ "УМ Інвест". (Директор Назаров В.Ю. Тел. 251-13-83.)

Вказано, що на Пейзажці проводяться археологічні дослідження. Ви колись чули про археологічні дослідження, основним елементом яких була б вирубка дерев?

Виконавцем робіт є фірма "Сванея" (Директор Буряк Андрій Олександрович. Тел. 489-05-59).

Пан Буряк показав документ, на основі якого проводиться вирубування дерев: Акт №004. Дозвіл Міністерству закордонних справ видав директор Комунального підприємства з упорядкування зелених насаджень Шевченківського району м. Київ Свінтановський О.В. 28 квітня 2005 (!!!).

Нагадаємо, що рішення про надання ділянки після цього було скасоване у 2006 році. І хоча МЗС подало до суду, це не дає йому права проводити жодних робіт на території, допоки іде судовий розгляд справи.

Попри все це усе тому ж Міністерству закордонних справ було видано ордер на проведення робіт 6 липня 2007 року (пан Буряк не дав прочитати, ким саме видано ордер, вдалось розгледіти тільки номер - № 139).

Крім того, що виділення ділянки скасовано, що будь-які роботи заборонено, ще при переданні ділянки дерева, на відміну від неї, залишилися на балансі Київради. Тобто МЗС отримав дозвіл на вирубування двічі не своїх дерев?

Під час другого приїзду міліція склала протокол, і виконавець сказав, що спиляно було вже 16 дерев. У ордері стоїть дозвіл на 33.

Тим часом приїхали представники викликаної Державної екологічної інспекції. Ними було складено акт, за яким приписано: заборонити будь-яку діяльність на ділянці до повного з'ясування обставин, а панові Буряку з'явитися не пізніше 7 грудня до Держекоінспекції для пояснень з приводу того, що він робив.

Проте в п’ятницю зранку, 7 грудня, вирубка дерев продовжилась.

Історія незавершена. І розібратись у ній буде складно. Забудовники порушили усі, які тільки можна, закони та приписи, які стосуються забудов: будівництво ведеться за умов скасованого дозволу на володіння ділянкою; проект не було узгоджено ані з Верховною Радою, як того потребує закон, оскільки ця ділянка належить до особливо цінних земель, ані з Мінкультом чи Державною службою охорони культурної спадщини, ані зі Спеціалізованим управлінням протизсувних підземних робіт, відповідно до вимог Правил забудови Києва.

Зрозуміло, що узгоджувати ніхто і не планує. Це ж тільки зайва бюрократична морока та витрата грошей на хабарі, адже у здоровому розумі та без значних вливань до гаманця, жоден чиновник не дасть дозвіл на забудову цієї території, адже це повністю порушить ансамбль цієї історичної частини міста, що заборонено законодавством та міжнародними договорами України з ЮНЕСКО.

У справі порушено стільки законів, постанов, що говорити про моральний бік справи буде якось уже зовсім наївно.

Про політичний бік навіть не хочеться думати. "Не для запису" джерела у Містобудівному комітеті кажуть, що забудову Пейзажки курують із секретаріату президента, раніше ЗМІ писали, що в долю входять Петро та Ярослав Ющенки.

То чи справді цей будинок роблять "для співробітників МЗС" - чи міністерство використовують лише як прикриття для капіталу?..

Надто багато запитань залишається без відповіді у цій історії.

Зате у нас є молодий демократичний проєвропейський спікер. Це ж головне. От тільки, якось ми дивно рубаємо вікно в Європу, Арсенію Петровичу...

А сам Яценюк 7 грудня, поки йшло спилювання дерев, запевнив, що він зупинить забудову на Пейзажній алеї.

На прес-конференції в якості голови Верховної Ради він сказав: "За два тижні перед моєю відставкою з посади міністра закордонних справ україни я дав доручення юридичному управлінню міністерства закордонних справ скасувати всі договори-доручення, які були підписані ще три-чотири роки тому з цього приводу. і я думаю, що вже з посади голови верховної ради ми це питання завершимо."

Спиляні дерева вже не повернеш - але ми будемо затамувавши подих стежити за тим, як надія української політики дотримується свого слова.

Артем Чапай, для УП

powered by lun.ua
Головне на Українській правді