Заколот по-київськи

Понеділок, 17 березня 2008, 10:45

Останніми днями чого тільки не було сказано у ЗМІ про відносини Леоніда Черновецького з Юлією Тимошенко, про інтриги навколо посади столичного голови, про участь у цих інтригах президентського секретаріату...

Але не пролунало головне: а чим же є, з політико-правового боку, позиція глави Київської міської держадміністрації, котрий публічно заявляє про непокору урядовим рішенням і про те, він має свій власний "уряд".

Власне, подібних заяв пролунало з вуст столичного мера за останній тиждень безліч:

про те, що він не спілкуватиметься з Кабміном і не звітуватиме перед ним доти, доки уряд "не відноситиметься до киян по-людськи";

про те, що "від імені всіх киян" він має намір звернутися до президента "з проханням відправити уряд у відставку";

про те, що він "звітувати перед таким урядом ніколи не буде", натомість знов-таки, "від імені всіх киян" готовий зустрітися з прем’єром для відкритої дискусії у прямому ефірі будь-якого телеканалу.

Охочі можуть побавитися у Google, знайшовши там різноманітні варіанти висловлювань Леоніда Михайловича на теми його ставлення до Кабміну, до Юлії Тимошенко, до Віктора Ющенка і до "деяких міністрів". А також на тему свого гарного знання української мови і досконалого володіння тонкощами мови російської.

Звичайно, за неодноразово висловлене якнайщиріше переконання, що у протистоянні з урядом він виступає "від імені всіх киян" пан Черновецький заслуговує... Утім, не буду писати, чого саме, бо мене звинуватять у тому, що я перехоплюю хліб у психіатрів і замість них ставлю діагноз.

Власне, а що такого? Весна, у всіх Наполеонів загострюються їхні комплекси, чи не так?

А от за слова, що киянам однаково, якою мовою говорить мер, тому що для них важливіше одержувати соціальну допомогу й почувати себе забезпеченими, Льоня-Космос заслуговує тільки по пиці – і від україномовних, і від російськомовних жителів столиці. Міський голова вважає їх, як це випливає із його слів, не громадянами, у яких є вищі цінності, в тому числі і мовно-культурні, а бидлом, для якого важить передусім повне корито.

Та справа не в цьому, не в цих штрихах до автопортрету найвизначнішого політичного клоуна України початку ХХІ століття. А в тому, - ще раз підкреслю це, - як оцінити останні заяви Леоніда Черновецького, а саме неодноразово висловлену публічно відмову підкоритися Кабміну.

А для того, щоб це зробити, погляньмо на відповідні статті Конституції України (між іншим, документу прямої дії, якщо хтось це забув).

"Стаття 116. Кабінет Міністрів України:

1) забезпечує державний суверенітет і економічну самостійність України, здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання Конституції і законів України, актів Президента України;

2) вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина;

3) забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування;

...

9) спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади"

Наступна стаття містить не менш зрозуміле положення:

"Стаття 117. Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов‘язковими до виконання".

Ну, а далі – найцікавіше:

"Стаття 118. Виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації. Особливості здійснення виконавчої влади у містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України.

...

Голови місцевих державних адміністрацій призначаються на посаду і звільняються з посади Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України.

Голови місцевих державних адміністрацій при здійсненні своїх повноважень відповідальні перед Президентом України і Кабінетом Міністрів України, підзвітні та підконтрольні органам виконавчої влади вищого рівня. Місцеві державні адміністрації підзвітні і підконтрольні радам у частині повноважень, делегованих їм відповідними районними чи обласними радами. Місцеві державні адміністрації підзвітні і підконтрольні органам виконавчої влади вищого рівня".

Уже з цього зрозуміло, що твердження правника Леоніда Черновецького, що він як Київський міський голова і глава міської держадміністрації не звітуватиме перед Кабміном, а звітуватиме перед президентом, який, мовляв, "згідно букви і духу Конституції та законів України наділений необхідним рівнем легітимності", виглядають юридично безграмотними і нікчемними.

Бо ж якщо саме Кабмін "забезпечує державний суверенітет і економічну самостійність України, здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання Конституції і законів України", а на додачу ще й "вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод",то відмовитися йому відзвітувати не може ані міський голова, ані – тим більше – глава місцевої держадміністрації, який безпосередньо відповідальний одночасно і перед главою держави, і перед урядом.

Ба більше – читаємо далі Основний Закон:

"Стаття119. Місцеві державні адміністрації на відповідній території забезпечують:

1) виконання Конституції та законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади".

Утім, можливо, ситуацію докорінним чином змінює те, що Київрада під орудою Черновецького ще торік ухвалила рішення перетворити міську держадміністрацію на свій власний виконавчий орган? Читаємо далі:

"Стаття 143. Органам місцевого самоврядування можуть надаватися законом окремі повноваження органів виконавчої влади... Органи місцевого самоврядування з питань здійснення ними повноважень органів виконавчої влади підконтрольні відповідним органам виконавчої влади".

Таким відповідним органом щодо столичних структур і є Кабінет Міністрів.

А тепер поставимо логічне запитання: що означає, у світлі наведених вище положень Конституції, публічна відмова Леоніда Черновецького бути підзвітним і підконтрольним Кабміну?

Скидається на те, що перед нами не більше і не менше, ніж банальна спроба антидержавного заколоту, коли на Київ перестав поширюватися суверенітет України, забезпечувати який покликаний уряд разом з місцевими органами влади.

Причому заколоту поки що безкарного, оскільки київського мера "кришують" певні впливові персони у президентському секретаріаті та у політико-фінансових колах. І заколоту вкрай небезпечного, оскільки дурний приклад, як відомо, заразний...

Звичайно, президент Ющенко та його оточення можуть сказати: нічого страшного не трапилося і трапитись не може – Черновецький не раз заявляв, що підкоряється главі держави, це тільки перед урядом він відмовляється звітувати.

Але ж чи може чиновник високого рівня (яким є голова КМДА) самостійно вибирати, кому бути підзвітним і підконтрольним, а кому ні, які положення Конституції виконувати, а на які начхати?

І навіть міський голова найбільшого мегаполісу країни, обраний, до речі, далеко не "всіма киянами", а приблизно чвертю столичного електорату, - хіба має він право порушувати – ні, навіть не Основний Закон, де міститься чимало двозначностей і неузгодженостей, - а засадничі принципи конституціоналізму як такі?

Виглядає, ближчі дні стануть випробуванням не міцності урядової коаліції і не дієздатності уряду Тимошенко.

Ближчі дні будуть випробуванням для людини, яка за посадою є гарантом додержання Конституції і територіальної цілісності країни. То чи складе Віктор Ющенко "тест Черновецького"?

Сергій Грабовський, кандидат філософських наук, член Асоціації українських письменників

Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування
Реклама:
Головне на Українській правді