Тепер ти – расист

Весняний наступ опозиції починається на новій ділянці фронту. Ділянка неочікувана, і перед фантазією опозиційних стратегів можна тільки схилитись. Словом, тепер що Ющенка, що Тимошенко оголошено не більше не менше, а розпалювачами расизму в Україні.

На те, що йдеться про цілий план, вказує системність. Минулого тижня закинуто пробний камінь – голова парламентського комітету ВР з прав нацменшин Ігор Шаров направив Тимошенко листа про загрозливу ситуацію з ксенофобією, в якому одночасно йшлося і про… дрімучу русофобію, яка, мовляв, зустрічається в деяких українців.

Тобто 70 нападів на національному ґрунті, які, за наведеними в листі даними, відбулися протягом минулого року, безпосередньо пов'язані з русофобією? І шестеро іноземців, які внаслідок таких нападів позбулися найдорожчого – життя – повинні лягти плямою не просто на українські державу й суспільство, а саме на окремих їх представників?

Не знаю, що мав на увазі пан Шаров. Зате деякі його колеги за депутатським корпусом, виступаючи в останній програмі "Свобода Савіка Шустера", свою точку зору роз'яснили дуже відверто.

Вони там, окрім іншого, обговорювали і питання ксенофобії. Якщо хто не знає, сам телеведучий Шустер з нещодавнього часу активно взявся до боротьби з цим ганебним явищем на громадських засадах, і це викликає неабияку повагу. Але його гості вирішили боротись по-своєму.

Наприклад, Нестор Шуфрич сказав, що расизм в Україні – це явище "останніх двох-трьох років", а все тому, що саме в ці роки "ми постійно чуємо: "Україна для українців!". І прямо назвав тих, хто на думку Шуфрича, поширює це гасло, провокуючи напади на людей з іншим кольором шкіри: Банкова.

А Анна Герман сказала, що напади відбуваються тому, що люди живуть бідно і шукають винних, а якби жили багато, то винних не шукали б. "Щаслива людина шукає не ворогів, а друзів", – цілком справедливо сказала пані Анна. За цією логікою, щоправда, виходило, що для ліквідації ксенофобії українці мусять негайно стати такими ж щасливими, а особливо багатими, як років десять тому. Тоді ж про ксенофобію у нас ніхто й не чув…

Втім, представники коаліції, як воно буває майже завжди, на цілком безглузді закиди абсолютно нічого путнього відповісти не змогли. Хіба що В'ячеслав Кириленко цілком справедливо вказав, що ксенофобію – особливо на ідеологічному рівні – практикують якраз далеко не бідні люди, а часто це і взагалі золота молодь.

З іншого боку, а що вони могли б сказати? Що в Росії, де, як ми добре знаємо, немає ні бідності, ні тим більше українського націоналізму, в минулому році тільки ВБИТО за расу більше 70 осіб? І в цьому році – вже 33 людини? Тобто у них там, без усяких Ющенка й Тимошенко, фашисти здійснююсь одних лише ВБИВСТВ більше, ніж у нас – незаконних дій в цілому?

Так відповідь була б очевидна: ось, і тут вам Росія ворог!

Насправді, звісно, Росія тут ні до чого. Тобто, безумовно, зв'язки між нашими та тамтешніми нацистами існують. Недарма і в нас кількість расових злочинів зростає практично тими ж темпами: за весь минулий рік – шість убивств, за цей – уже два… Але "імпорт расизму" має місце навряд чи.

Це наша біда, і ганьба теж наша – як люблять повторювати ті ж регіонали, спільна, незалежно від мови та політичних поглядів.

І насправді проблем тут такий комплекс, що страшно стає. От, скажімо, навіщо Україна підписала угоду про реадмісію з ЄС, не маючи шансів підписати таку ж угоду з Росією? Щоб зробити тут фільтраційний табір для мігрантів з Азії, чий потік росте щороку і в найближчому майбутньому ростиме далі?

Якби вітчизняні нацисти серйозно ставились хоча б до своєї убогої "філософії", вони мусили б воювати за "чистоту раси" з Ющенком... Але їм значно цікавіше "воювати" з яким-небудь окремо взятим корейцем чи конголезцем – по п'ятеро на одного.

Та й не в політиці навіть справа. Хто такі нинішні скінхеди? Це, панове депутати, покоління, чиї дитинство та перехідний вік припали на сумнозвісні дев'яності. На часи первісного накопичення вашого, панове депутати, капіталу. Так от тепер вони в усіх напрямках і випромінюють той світогляд, який у них тоді склався.

І це – проблема гігантської складності, між іншим, тут ніякі закони не допоможуть, треба лікувати масову психологію…

Але, щоб ви не сумнівались, ні слова про ці та багато інших речей з вуст гостей Савіка Шустера не пролунало. Значно ж цікавіше воювати з окремо взятим Ющенком.

Та й набагато простіше.

Олександр Михельсон, 4Post, для УП