Котлета по-страсбурзьки [ВІДЕО]

Четвер, 17 квітня 2008, 19:52

Страсбург–2008 може стати одним з поворотних пунктів у політичній кар’єрі Юлії Тимошенко. Вона використала трибуну в Палаці Європи для виголошення нового порядку денного української політики на найближчі місяці. Отже, Тимошенко скликає альтернативний до Ющенка Конституційний "хрестовий похід".

Попри посередній вплив Ради Європи на глобальні процеси в світі, право виступу на цій трибуні є своєрідним визнанням для українських політиків.

У січні 2005 року Ющенко приїхав до Ради Європи на третій день свого президентства і пообіцяв розкрити вбивство Георгія Гонгадзе. Рік тому Віктор Янукович сподівався взяти Раду Європи союзницею у боротьбі з достроковими виборами. Тепер вперше на арену була запрошена Тимошенко. Це її дебют – досі вона не виступала в закордонних парламентах або на сесіях міжнародних організацій.

За традицією, з нагоди приїзду Тимошенко європейське видавництво філателістів підготувало конверт, де зобразило українського прем’єра поруч з німецьким канцлером Ангелою Меркель, яка мала промову за день до Тимошенко.

При порівнянні виступів цих двох жінок видно, наскільки відрізняються формати української і німецької політики. Тимошенко так і не змогла вийти за рамки вітчизняних проблем. Якщо Тимошенко і виголошувала щось з позиції загальноєвропейської платформи, то в цей момент лише зачитувала написані для неї абзаци, не замислюючись над сказаним. Тоді як Меркель говорила з позиції людини, для якої Європа є щоденним інтересом.

Тимошенко прибула до Страсбургу у вівторок ввечері, для неї були заброньовані апартаменти в готелі "Софітель".

Зазвичай на вході до готелів високих гостей зустрічає керуючий. Але в даному випадку все відбувалося дуже неформатно. На кортеж, яким мала прибути український прем’єр, уже чекав депутат Володимир Вечерко з Партії регіонів, який також є делегатом ПАРЄ. Він був одягнутий у светр і поселився у тому ж готелі, що і Тимошенко.

Побачивши знайоме обличчя, Тимошенко здивувалася.

– Я рада вас бачити. Що ви тут робите? – сказала Тимошенко, протягуючи руку депутату.

– Я чув, що завтра тут буде виступати Юлія Володимирівна, – почав пританцьовувати навколо Тимошенко регіонал, заглядаючи їй у очі.

Було очевидно, що депутат вирішив скористатися виїздом прем’єра за межі України, щоб перехопити її на нейтральній території для вирішення особистих питань.

– У мене є інформація спеціально для вас. Хочу, щоб ви мені виділили час переговорити, – попросив Вечерко, звертаючись до Тимошенко.

Зрештою на другий день вони справді зустрілися, але виглядало все це сумно. Складно уявити, наприклад, щоб депутат опозиційної у Франції соцпартії селився у тому ж готелі, де буде жити Саркозі, щоб спробувати вирішити з ним приватні питання.

Єдиним заходом першого дня у Тимошенко була вечеря зі своєю новою радницею Ханне Северінсен. Стіл сервірували просто в апартаментах українського прем’єра.

Рішення взяти в радники Северінсен показало здатність Тимошенко прораховувати гру наперед. Северінсен 24 роки була депутатом датського парламенту, але вирішила припинити політичну кар’єру, разом з тим втративши і мандат делегата ПАРЄ.

Однак авторитет Северінсен серед учасників ПАРЄ беззаперечний. Схоже, Тимошенко з кожним місяцем потребуватиме дедалі більше підтримки Ради Європи. Український прем’єр хоче залучити цю міжнародну організацію в союзники – при втіленні планів про внесення змін до Конституції.

Крім того, Северінсен і Тимошенко пов'язує давня історія. Датчанка зробила велику послугу опозиційному українському політику в березні 2001 року, відвідавши її у клініці, куди Тимошенко потрапила після арешту і де її було арештовано повторно. Своєю присутністю в лікарні Северінсен наче взяла Тимошенко під міжнародний протекторат.

Зрештою, у брошурах протокольного відділу Кабміну, підготовлених до візиту в Страсбург, Северінсен узагалі фігурувала як член офіційної делегації, хоча прилетіла вона окремо від прем’єра.

Наступного ранку російська делегація з нетерпінням очікувала на появу Тимошенко в Раді Європи, сподіваючись загнати її в кут своїми питаннями. Лідер комуністів Геннадій Зюганов з розчервонілим обличчям ходив кулуарами.

– У Тимошенко є шанси стати президентом, вона – енергійна особа. А я хочу дружити з Україною і не хочу, щоб вона потрапила при Тимошенко в НАТО, – поділився Зюганов темою, яку він би хотів порушити у своєму запитанні.

Але він, як і більшість присутніх, не уявляв, що в Тимошенко зовсім інші наміри відносно посади президента.

Зате, схоже, український прем’єр протягом вечері з Северінсен поділилася з нею секретом своїх справжніх політичних планів.

– Ви думаєте, вона хоче бути президентом? – запитала "Українська правда" Северінсен, яка вийшла на ґанок Палацу Європи зустрічати Тимошенко.

– Думаю, Юлія хоче бути не президентом, а прем’єр–міністром з сильними повноваженнями, – відповіла вона.

На Тимошенко після прибуття в Раду Європи чекала традиційна процедура – запис у книзі почесних гостей. Як відомо, минулого року тут сталася ціла серія конфузів. Віктор Янукович свої побажання переписав зі шпаргалки, при цьому зробивши кілька помилок. А Тимошенко цю історію добре знала, бо під час виборів неодноразово на мітингах знущалася зі свого опонента і його граматики.

Тепер випробування настало перед самою Тимошенко. Вона зігнулася над столом під спалахом фотокамер і написала: "Рада Європи є потужним генератором духу свободи, верховенства права для всього світу. Удачі!".

Тимошенко не повторювала помилок Януковича. Фото Олександра Прокопенка і "Української правди"
Вийшло не так погано, як могло бути, але замість русизму "удачі" більш гармонійно виглядало би побажання "щасти".

Протягом виступу Тимошенко зал Ради Європи виглядав заповненим на половину, хоча зазвичай бере участь у засіданнях лише кожен п’ятий делегат.

Тимошенко розпочала виступ, зачитавши з аркушів формальні подяки господарям і висловивши компліменти Раді Європи. Однак майже відразу вона відклала папери і почала говорити без підказок.

Виступ Тимошенко, на перший погляд, був побудований в її традиційному стилі. Однак, читаючи між рядків, можна було багато чого дізнатися нового.

Як і слід було очікувати, Тимошенко виступила перед присутніми як спадкоємець ідей Майдану. Однак тут же прем’єр зробила розподіл – вона є борцем за ідеали революції, тоді як поруч перебувають люди, які заважають втіленню цих принципів у життя.

– Помаранчева революція була тільки початком перетворень. За свободу після помаранчевої революції нам довелося боротися не раз, і ця боротьба продовжується і сьогодні.

– Дострокові вибори привели до уряду ту команду, яку хотів бачити народ. Але чи достатньо було цих виборів, щоб реформи просувалися швидко? Як виявилося, ні! – знову Тимошенко провела риску між "своїми" і "чужими".

Поступово Тимошенко підбиралася до свого головного месіджу.

– Ми маємо в Україні ще один виклик – виклик, породжений поспішними змінами до Конституції.

Далі Тимошенко назвала причину – "це змішання функцій між президентською і виконавчою гілками влади".

Свідомо чи ні, але Тимошенко застосувала некоректне формулювання. В Україні не існує президентської гілки влади – президент офіційно є главою держави і перебуває над усіма гілками влади: законодавчою, виконавчою і судовою.

– В Україні сьогодні прийшов час міняти Конституцію, – проголосила Тимошенко, звертаючись до зали, в якій мало хто розбирався, у чому ж особливості української політики. – Час робити Конституцію збалансованою, гармонійною, яка відповідає європейським принципам.

– Тому і президент, і парламент, і всі політичні сили без виключення працюють над такими змінами до Конституції.

Це твердження можна сміливо віднести до розділу маніпуляцій, бо перераховані нею сили працюють над кардинально різними змінами до Конституції. Ющенко пише проект нового основного закону з підсиленням влади президента. Тимошенко ж бере курс на парламентську республіку.

Далі Тимошенко взялася перераховувати "ключові позиції, які треба міняти в Україні".

За законами конспірації, головне повідомлення вона заховала. Про ідею зробити в Україні парламентську республіку вона сказала наче між іншим, у другу чергу.

– Нам потрібно провести розмежування функцій влади і зробити Україну традиційною парламентською республікою, як це сповідує досвід Європи, – сказала Тимошенко голосом, який не видавав особливих емоцій. Якби хтось з присутніх не уловив суть сказаного у цю мить, він міг би подумати, що нічого суттєвого він не пропустив.

Далі Тимошенко повідомила ще одну цікаву новину. За її словами, консультації щодо конституційних змін "сьогодні відбуваються успішно".

– Які прогнози? Конституція зі змінами буде прийнята. І це значить, що Україна пройде ще один етап шляху до демократії, – пообіцяла Тимошенко.  

Пізніше на брифінгу вона навіть зробила прогноз, що політреформа буде проведена "протягом року". Щоб вкластися в терміни, зміни до Конституції будуть ухвалюватися у першому читанні або вже на поточній сесії, або на наступній.

– Мені не треба вам пояснювати, що парламентська республіка має переваги над будь–якими потужними монополізованими системами влади, – спробувала Тимошенко взяти делегатів ПАРЄ у союзники.

За декілька хвилин Тимошенко попросила Раду Європи продовжити "надавати допомогу" в процесі змін до Конституції – як відомо, ПАРЄ має механізми загальмувати конституційний процес або дати йому зелене світло.

– Я пам’ятаю часи революції, коли моніторинговий комітет ПАРЄ був поряд з нами... Я пам’ятаю роботу двох мужніх жінок, пані Северінсен і пані Вольвенд, які стояли разом з нами на барикадах, міряли температуру українського суспільства і разом з ПАРЄ надавали допомогу. Наша співпраця має продовжуватися, – закликала Тимошенко. Можливо, прем'єрка хотіла зробити приємно доповідачкам, але вона поставила під сумнів їх незаангажованість.

Прем’єр продовжувала закріплювати за собою нішу головного борця з корупцією в Україні. Серед ініціатив Тимошенко – вже давно виголошена ідея передати Рахункову палату опозиції, а також формування Конституційного суду "без партійної приналежності". Враховуючи наміри кожного з таборів переписати Конституцію під себе, боротьба за КС почнеться з новою силою.

Прем'єр також розповіла делегатам про наближення виборів президента в Україні, про програму "Контрабанда–стоп" та інші речі, далекі для більшості присутніх. Зазвичай виступ в ПАРЄ намагаються присвятити проблемам, які турбують весь континент. Для Тимошенко ж ПАРЄ було "байконуром" для старту нової внутрішньоукраїнської кампанії.

Закінчивши виступ, Тимошенко перейшла до відповідей на питання делегатів ПАРЄ.

– Мадам, по–перше, ви можете сісти. Немає потреби постійно стояти, – звернувся до неї президент ПАРЄ де Пуч.

Тимошенко опустилася в крісло, але коли почала відповідати на питання, знову підвелася і вже більше не сідала.

Російські делегати дорікали Тимошенко питаннями про НАТО і утиски російської мови. Європейці звинувачували у недемократичності норми імперативного мандату, на якій наполягає Тимошенко.

Зрештою, Тимошенко відповідала в традиційному стилі.

– Весь український політикум дійшов до висновку, що поки повинно бути таке обмеження – і переходити з фракції у фракцію неможливо, не втративши мандат, – заявила Тимошенко.

Категоричність, з якою це сказала Тимошенко, змушувала замислюватися над поняттям "весь політикум". Їй добре відомо, що значна частина "Нашої України" виступає проти імперативного мандату, не говорячи про Партію регіонів.

Кілька представників європейських країн ставили питання до Тимошенко явно на прохання українських опозиціонерів.

– От я думаю, чому ви ідете на виборах у Києві першим номером списку. І як взагалі могли бути призначені вибори в Києві, якщо судом не доведено злочини мера, – звернувся до прем'єрки, демонструючи знання українських реалій, британський делегат Майкл Хенкок.

Тимошенко опонує Хенкоку. Фото О.Прокопенка
У залі сталося пожвавлення.

– Я хотіла подивитися, з якого боку ці оплески, – обернулася Тимошенко. – Я бачу що частково і з боку української делегації.

Тимошенко взялася запевняти, що для проведення виборів у Києві достатньо і того, що мер "підозрюється парламентом у проведенні нечесних оборудок з землею".

– Вибори мера Києва відбудуться і, я переконана, наша команда буде серед переможців, – чомусь вирішила Тимошенко повідати європейським депутатам цей секрет.

Російський делегат Костянтин Косачов змалював ситуацію в Україні, наче зачитував некролог.

– Після помаранчевої революції відбувається закриття російськомовних шкіл. У регіонах, де російськомовні мають більшість, насильно вводять квоти на російськомовні засоби масової інформації. А останнім часом взагалі почали закриватися кінотеатри, бо там забороняють показувати нетитровані фільми...

– А ще в Україні їдять немовлят! – підхопила його тон Тимошенко. – Такі страсті нагнітати не треба! Навпаки, українці в Україні стали нацменшиною після запровадження радянської диктатури.

Тимошенко розповіла, що її родина теж повинна відноситися до нацменшини, бо розмовляє російською мовою.

– Але моя родина почуває себе щасливою, розмовляючи на тій мові, на якій їй зручно, – додала Тимошенко. – І коли я кажу мамі вивчити українську мову, вона каже, що вже літня, щоб її учити, але вона в душі українка.

Так само Тимошенко переслідували питанням НАТО – вона висловила надію, що в грудні Альянс визначиться, давати чи ні Україні план дій по здобуттю членства.

– Я можу абсолютно чітко сказати: жодна країна не може мати право вето на обрання Україною системи колективної безпеки, – відповіла вона на російські спроби заблокувати ПДЧ.

Водночас Тимошенко знову почала апелювати до міфічної системи європейської безпеки, яку вона назвала "дуже перспективним варіантом", а також про необхідність інформаційної кампанії, яку досі ніхто не розпочинав.

– Я хочу навести вопіющий приклад, коли на одному з ток–шоу в борця проти НАТО попросили розшифрувати НАТО, і він не зміг розшифрувати. Це говорить про те, наскільки в Україні потрібна публічна дискусія і гарна інформація, – сказала Тимошенко.

Після закриття ранкового засідання у кулуари вийшов російський політолог Сергій Марков, який на останніх виборах до Держдуми став депутатом парламенту і отримав статус делегата ПАРЄ. Бурхливо жестикулюючи, він поділився враженнями:

– Юлія Володимирівна – яскравий політик, яка гарантовано буде лідером української держави. І питання тільки, коли вона отримає всю повноту влади. Тоді вона не буде цяцькатися, як Ющенко чи Янукович, з олігархами, - почав Марков розсипатися в компліментах, але потім змінив тон.

– Але складається враження, що Тимошенко на Майдані чимось заразилася. Вона виступає, за звичкою їй аплодують, але правдивість сказано викликає сумніви. Її прямо запитують: ви так багато роздаєте обіцянок, коли ж все обіцяне вами станеться?

У подальших заходах у Страсбурзі Тимошенко нового нічого не повідомила, а по-другому колу торкнулася сказаного з трибуни ПАРЄ.

Фото О.Прокопенка
Своїм виступом на Асамблеї Тимошенко перейшла межу в стосунках з Ющенком, яку на Банковій відносно неї перетнули набагато раніше.

Фактично Тимошенко стає локомотивом процесу, спрямованого на ліквідацію Віктора Ющенка як політика, та утворення двопартійної системи. У прямому політичному протистоянні Ющенко приречений програвати Тимошенко, його шанс – це вибори президента, де за домовленістю він вийшов у другий тур з наперед програшним суперником.

На сесії ПАРЄ Тимошенко прямо назвала ціну такої поступки – ослаблення президента і підсилення глави уряду.

Цікаво, що ще місяць тому Нестор Шуфрич натякав на плани Тимошенко: "У моєму розумінні, у Ющенка був єдиний шанс – це зміцнити в Конституції повноваження прем'єр-міністра і переконати Тимошенко не йти на вибори президента".

Очевидним партнером Тимошенко в цьому є Партія регіонів, також зацікавлена розподілити галявину на двох. Інша справа, що Тимошенко три роки тому виступала проти парламентської республіки як осередку олігархії, а зараз змінила свої погляди.

Власне, гра в парламентську республіку вже сьогодні може сприйматися "Нашою Україною" як порушення коаліційних домовленостей, оскільки там передбачалося підсилення повноважень президента.

Банкова вважає, що Тимошенко свідомо провокує розпад коаліції, щоб бути відправленою у відставку, поки економічна криза не почала гасити її рейтинг. Сама Тимошенко пожартувала, що її уряд збирається працювати найближчі 10-15 років, тому такі розмови не відповідають її намірам.

Насправді те, чим займається Тимошенко, на технологічній мові називається "ламати формат". Наприклад, коли їй дорікатимуть газовими проблемами, вона відповідатиме про необхідність європейської моделі розподілу повноважень. Коли її звинувачуватимуть в інфляції, вона говоритиме про підсилення уряду, щоб він міг нести відповідальність напряму перед виборцем. І так далі.

А той факт, що свою політичну заяву Тимошенко оголосила в Страсбурзі, закриває їй шляхи для відступу. Тимошенко не залишила сама собі іншого сценарію, як боротися за парламентську республіку. Найцікавіше настане, коли будуть очевидні її союзники в цьому процесі.

Поїздка журналіста "Української правди" до Страсбургу організована коштом Ради Європи



powered by lun.ua
Головне на Українській правді