Фонд державної війни

10 переглядів
Мустафа Найєм, для УП
Субота, 26 квітня 2008, 13:20

Рейдерам 90-х лише в кращих мріях снилося захоплення підприємства без натовпу охорони, без фальшованих рішень суду і в супроводі самого прем’єр-міністра. Як би не називали події п’ятниці навколо Фонду держмайна, ззовні це виглядало як перехоплення влади однією гілкою влади над відомством, що підкорялось людині іншої гілки влади.

У страсну п’ятницю Фонд державного майна перетворився одночасно на символ влади і втілив всю гостроту конфлікту між Віктором Ющенком та Юлією Тимошенко.

Вперше за весь час свого прем’єрства Тимошенко відкрито дозволила своєму підлеглому не виконувати укази президента. Крім того, Тимошенко дебютувала в ролі критика Ющенка, яка може натякати на його критично низький рейтинг.

Але вага цього конфлікту куди більша, ніж простий контроль за фінансовими потоками та ще одну башту влади. Події останніх тижнів стали демонстрацією того, що вплив президента на Конституційний суд стрімко падає.

На фоні боротьби навколо нової редакції Основного закону втрата позиції в КС може стати нищівною для Віктора Ющенка.

Боротьба за Фонд держмайна має подвійне дно, під яким ховається один з найбільш привабливих об’єктів державної власності, що досі не приватизований – Одеський припортовий завод. 99,52% підприємства, які пропонуються на продаж, можуть принести до бюджету уряду Юлії Тимошенко щонайменше 3 мільярди гривень.

У секретаріаті президента наполегливе бажання Тимошенко будь-якими способами взяти під контроль Фонд держмайна пояснюють саме тим, що це єдине джерело, яке може забезпечити продовження виплат компенсацій вкладів Ощадбанку.

Втім сама прем’єр впевнена, що перешкоди, які ставить секретаріат на шляху продовження приватизації, мають на меті створити штучний дефіцит доходної частини бюджету.

Поразка, яку отримав Віктор Ющенко в п’ятницю під стінами Фонду держмайна почалась ще минулого тижня.

17 квітня офіційний сайт Конституційного суду видав короткий абзац про те, що суд припинив розгляд подання президента з приводу конституційності розпорядження Кабінету міністрів про відсторонення Валентини Семенюк з посади голови ФДМУ та звільнення її заступників. Причиною припинення розгляду називалось… відкликання Віктором Ющенком свого звернення.

Пізніше виявилось, що за лаконічною заявою Конституційного суду приховувалось перше фіаско президента. В повному варіанті рішення КС, яке судді вирішили не оприлюднювати, додається більш неприємне для Секретаріату пояснення припинення справи, ніж банальне відкликання.

Згідно з документом, що потрапив до "Української правди", подання президента не розглядалося б навіть, якби він його не відкликав. "Ухвалою третьої колегії судді Конституційного Суду України від 2 квітня 2008 року відмовлено у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням президента України щодо відповідності Конституції України розпоряджень Кабінет міністрів від 6 лютого 2008 року…".

Підставою відмови є невідповідність подання вимогам, передбаченим Конституцією та непідвідомчість Конституційному Суду питань, порушених у конституційному поданні президента.

З іншого боку треба зазначити, що третя колегія Конституційного суду недоукомплектована – в ній замість шістьох суддів лише чотири. Відсутні Сюзанна Станік та Валерій Пшеничний. Отже і впливати на прийняття рішення саме цією колегією було легше, ніж якби питання розглядали перша або друга колегії.

Тем не менш КС не став на сторону голови держави. Особливо кидається в очі той факт, що відмовила президенту у відкритті провадження третя палата Конституційного суду, до складу якої входить... голова КС Андрій Стрижак.

Таким чином зламано версію, що Стрижак є людиною, близькою до Віктора Балоги – і водночас підтверджено припущення про його зв’язки з Віктором Медведчуком.

17 квітня КС виніс остаточний вирок і припинив розгляд першого звернення президента.

Але, як стверджують джерела "Української правди", під ухвалою підписались не всі судді. Відлік почався на дні.

П’ятниця і всі вихідні пройшли у переговорах з Конституційним судом. У неділю ввечері секретаріат все ще сподівався, що не буде оприлюднено ні повний варіант ухвали КС, ні рішення третьої колегії про відмову у відкритті провадження.

Втім, понеділок приніс Віктору Ющенку друге фіаско – під ухвалою КС з’явився повний комплект підписів. Це стало сигналом для обох таборів.

У вівторок, за інформацією "Української правди", в уряді на нараді у вузькому колі було прийнято остаточне рішення іти ва-банк і зробити все, аби до кінця тижня Фонд держмайна очолив Андрій Портнов.

Вочевидь, у секретаріаті знали про рішення третьої колегії і, не дочекавшись остаточного вироку, забрали свій позов. Зрозуміло також, що повторний позов готувався заздалегідь, адже був поданий в той же день, що і відкликання.

За доказовою базою повторне звернення президента майже ідентичне першому. В ньому лише розширюється теза про те, що Фонд держмайна не є органом центральної виконавчої влади. Першого разу голова держави лише констатував цей факт, а в другий раз його юристи вирішили пояснити це детальніше.

Серед іншого вони посилаються на те, що 30 січня минулого року Віктор Ющенко своїм указом виключив Фонд держмайна з переліку "органів центральної виконавчої влади зі спеціальним статусом". Юристи секретаріату пояснюють це вимогами Конституції.

В уряді до такого обґрунтування Ющенка ставляться скептично:

- Ви знаєте, от є стілець. Він залишиться стільцем, навіть якщо ви назвете його ліжком! – зіронізувала Тимошенко у коментарі "Українській правді" в п’ятницю зранку.

Цікаво, що і сам Ющенко неодноразово змінював думку з цього приводу. Наприкінці 2005 року, коли прем’єром був вкрай лояльний до нього Юрій Єхануров, він видав указ, в якому ФДМУ визнається центральним органом виконавчої влади. Тепер ситуація змінилась – підпорядкування Фонду уряду Юлії Тимошенко стає дедалі небезпечнішим.

Повторне подання президента доповнилося ще одним досить цікавим пунктом. Якщо в перший раз Віктор Ющенко вимагав скасування лише звільнення голови Фонду держмайна, то в другому зверненні він вимагає припинити також службове розслідування стосовно Валентини Семенюк.

На вечір вівторка позиції президента були досить впевненими, адже формально повторне звернення до КС гарантувало Валентині Семенюк продовження роботи на посаді голови Фонду. Але в секретаріаті вирішили перестрахуватися - вже не юридичними методами, а силовими.

Віктор Балога звернувся до вже перевіреного інструменту - управління державної охорони, а Валерій Гелетей отримав нову сферу для застосування свого досвіду.

За інформацією "Української правди", близько сьомої вечора 23 квітня Ющенко таємним указом № 395/2008 вніс будинок Фонду держмайна до переліку об’єктів, що охороняються Управлінням державної охорони.

Цей факт "Українській правді" підтвердив і сам Валерій Гелетей.

- Це зроблено з середи, коли було видано відповідний указ президента. Охорона також надана голові Фонду Валентині Семенюк, - сказав Гелетей. Він не став коментувати причин, сказавши, що виконує акт глави держави.

На репліку, що указ Ющенка з цього приводу досі не оприлюднений, Гелетей зазначив, що офіційно публікуються на сайті не всі нормативні акти за підписом президента.

Взяття будинку Фонду під охорону УДО проходило майже за тим же сценарієм, що й зміна керівництва Генпрокуратури влітку минулого року.

За словами очевидців, Гелетей з’явився у Фонді в супроводі майже тридцяти осіб у штатському, які оточили периметр. В будинок він увійшов разом з десятком людей в повній захисній амуніції, але без зброї.

Теоретично, підлеглі Гелетея могли опинитись в досить складній ситуації, адже на той момент Фонд охороняв спецпідрозділ МВС "Титан", який ніхто не попереджав про передачу будинку під захист управління держохорони.

За інформацією "Української правди", керівництво МВС дізналось про усунення "Титану" від… Валентини Семенюк.

- Передзвонив Гелетей і сказав, що зі мною хоче поговорити Семенюк. Вона лише сухо сказала, що відмовляється від наших послуг, бо тепер її охоронятиме УДО, - розповів "Українській правді" один з керівників МВС. - Ми були здивовані, адже формально "Титан" мав би використати силу, щоб не допустити цих хлопців навіть на ганок.

Наступного дня в уряду з'явилась зброя і проти Гелетея. 24 квітня була винесена ухвала Окружного адміністративного суду Києва, якою на час розгляду позову Кабміну дія указу президента зупинялась. Головним аргументом Кабінету міністрів є все той же другий пункт ухвали Конституційного суду про рішення третьої колегії відмовити Ющенку у відкритті провадження.

Іншою ухвалою суд припинив дію указу президента про зупинення приватизації Одеського припортового заводу. Позивач – тобто Кабмін – називає указ Ющенка "очевидно протиправним" та таким, що "може завдати значних матеріальних збитків державі".

В четвер Андрію Портнову не вдалося вмовити Валентину Семенюк добровільно залишити свій кабінет. Спираючись на державну охорону, вона відбивалась протягом дня.

Тактична перемога Віктора Балоги у передачі будинку Фонду під охорону УДО призвела до того, що в п’ятницю вранці у вузький провулок, де розташований Фонд, в'їхав автомобіль самої Тимошенко. А менш ніж через півтори години прем’єр оголосила Андрія Портнова в.о. голови Фонду державного майна.

Реакція з боку секретаріату виглядала хаотичною. Акти, якими президент ще раз скасовував розпорядження Кабміну, навіть не редагувались і слово в слово копіювали попередні укази.

Втім команда Юлії Тимошенко правильно розрахувала час удару. Попереду свята і навряд чи секретаріату вдасться гідно відповісти.

В Кабміні стверджують, що Фонд повністю взятий під контроль: весь документооборот знаходиться під контролем людей, лояльних до в.о. голови Фонду, а кабінет голови ФДМУ тепер буде розташований в будинку уряду.

До того ж, стверджують в уряді, валютні та гривневі рахунки вже переведені на ім’я Андрія Портнова, і в п’ятницю Кабмін наказав усім відомствам країни вести переписку з Фондом держмайна лише за наявності підпису Портнова.

А вже наступного вівторка, коли країна буде готуватись до травневих свят, в Кабміні пройде засідання голів всіх регіональних відділень ФДМУ під головуванням того ж Андрія Портнова.

Єдине питання, яке залишилось вирішити новому керівництву ФДМУ – здобуття печатки відомства. Але за наявною у "Української правди" інформацією, команда Андрія Портнова вже готується до виготовлення її дублікату.

Втім у секретаріату швидко може з’явитись достатньо важелів, аби відновити у Фонді владу Семенюк. Тому, незважаючи на конфліктну ситуацію, нове керівництво ФДМУ буде активно готуватися до приватизації Одеського припортового.

Юлія Тимошенко запевняє, що приватизація відкладена лише на деякий час. Отже, не виключено, що одразу після свят уряд висуне з рукава ще якийсь джокер і поки у секретаріаті намагатимуться придумати юридично вивірені шляхи нападу, прагматизм учасників аукціону візьме верх, і Одеський припортовий таки буде проданий.

За різною інформацією відкритий аукціон з продажу ОПЗ пройде 20 або 25 травня в великому залі нарад будинку уряду.

- Об’єкт занадто привабливий, щоб інвестори відмовились від нього, - розповів "Українській правді" Андрій Портнов. – За моєю інформацією головні претенденти – ті, хто звернулись до Антимонопольного комітету - вже дали згоду на участь у конкурсі, не дивлячись на конфлікти між відомствами.

Одеський припортовий дійсно має велике стратегічне значення і не виключено, що деякі учасники конкурсу захочуть взяти участь у аукціоні навіть незважаючи на майбутні ризики.

- Ми будемо гарантувати всіляку юридичну підтримку переможцю конкурсу, - запевняє Юлія Тимошенко.

Після заяв про червоні картки та наказів не виконувати укази президента приватизація Одеського припортового заводу може стати останнім ударом по іміджу президента. А неприватизація – останнім цвяхом для уряду Тимошенко.



powered by lun.ua
12,5 млн за корупціонера. Як розбагатіти завдяки закону про викривачів
Святослав Вакарчук: Якби я був президентом, точно не починав з посилення своїх повноважень
Власник Avellana Gold Брайан Севедж. Хто керує ринком золота та чому Україна відлякує великих гравців
#Свинарчуків_за_ґрати! Найгучніший скандал в оборонці сім місяців по тому
Усі публікації