Ялта. Нова транскрипція

Вівторок, 15 липня 2008, 11:22

13 липня тишу холодної кримської ночі розривав голос Олега Скрипки. Перед невеликою сценою ресторану Гірський струмок розгорнулася досить сюрреалістична  картина.

Під звуки пісні групи ВВ не шкодуючи сил танцювали президент парламентської асамблеї НАТО П'єр Лелюш, віце-спікер Європарламенту Марек Сівець і заступник глави секретаріату президента Олександр Чалий. А в центрі хороводу в танці відчайдушно кружляв Андерс Аслунд…

Уже п'ятий рік поспіль Yalta European Strategy намагається довести європейським "лідерам думок", що Україна готова ввійти до складу Європейського союзу до 2020 року.

Чотири роки тому, коли відбулася перша Ялтинська зустріч, YES був символом реабілітації Віктора Пінчука після помаранчевої революції. Але з кожним роком гострота подій тих днів поступово зникала. І в п'яту річницю зустрічей зять Леоніда Кучми вправі спростовувати таку постановку питання.

- Мені не потрібна реабілітація, - каже тепер Віктор Пінчук. – Я пишаюся своїм родичанням з Леонідом Кучмою! І я вдячний, що зміг заробити в цій країні. Але нагромадження капіталу – це вже пройдений етап. Тепер прийшов час віддавати.

- Але після помаранчевої революції у вас і насправді був шанс попасти в немилість, - намагається нагадати кореспондент "Української правди".

- У якій немилості, про що ви говорите?! У немилості в кого? Подивіться на них…

У той час, коли Пінчук вимовляв ці слова, у залі Верховної Ради все ще продовжувалося блокування трибуни перед провалом спроби відправити у відставку вже другий за останні чотири роки уряд Юлії Тимошенко.

А неподалік від колонади Лівадійського палацу Леонід Кучма і секретар СНБО Раїса Богатирьова активно обговорювали протистояння Віктора Ющенко і лідера БЮТ.

- У нього є шанс, тільки якщо знову разом з Тимошенко, - щось згадуючи, говорив Кучма.

- Напевно... напевно, так, але..., - напружено відповідала Богатирьова.

- ...але вона, звичайно, мочить його по повній програмі!

- Ситуація патова, Леоніде Даниловичу, просто патова...

Тим часом, цього року організатори YES усіляко намагалися перенаправляти погляди українських політиків убік глобальних проблем планети – продовольчої і фінансової кризи.

І хоча спроби виявилися марними, Віктор Пінчук поставив ще одну галочку у своїх планах відносно YES і вперше назвав Ялту літнім Давосом.

Уже саме відкриття YES-2008 повинне було налаштувати її учасників на "глобалізацію" дискусії.

Під час виступу Віктора Пінчука глядачам на великому екрані продемонстрували інтерпретацію знаменитої фотографії учасників Ялтинської конференції 1945 року.

На картині китайського художника Ши Синнінг між Уїнстоном Черчіллем і Франкліном Рузвельтом домальований Мао Цзедун, як уособлення нового впливового гравця на геополітичній карті світу.

І якщо в Києві Тимошенко в цей день цитувала Маргарет Тетчер, то в Ялті Віктор Пінчук звернувся до Шарля де Голля:

- Він говорив: "У Європі немає діяча, який би допоміг об'єднати європейців, їх об'єднають... китайці".

Головним героєм першого дня Ялтинської зустрічі був керуючий директор Міжнародного валютного фонду Домінік Стросс-Кан. Відомий французький економіст прибув у Ялту відразу після саміту "великої вісімки" (G8) на острові Хоккайдо.

Якби Юлія Тимошенко стала свідком виступу Стросс-Кана, вона б напевно скористалася тезами директора МВФ у суперечці з Віктором Ющенком про те, що інфляція в Україні є результатом не тільки діяльності уряду, але і результатом глобальних світових криз.

Утім, більшість учасників з української сторони виявилися явно дрібнуватими для подібних дискусій і велику частину YES усе одно провели в бесідах на внутрішньополітичні теми.

ЛЕОНІД КУЧМА. СУПЕРСТАР

Відкриттям YES-2008 став Леонід Кучма. Уперше за чотири роки проведення зустрічей він не обмежився роллю весільного генерала і тричі долучався до дискусії.

На панелі "Росія, Україна і Європейський союз: питання газу" екс-президент на подив учасників вступив у полеміку з Борисом Нємцовим і Олександром Чалим. Він переживав через те, що Росія не дотримується домовленостей і має намір побудувати трубопроводи в обхід України, а потім зненацька згадав газотранспортний консорціум, про існування якого українські політики забули ще роки два тому.

- Чого ми можемо домогтися своїми умовами?… Важіль з Туркменії в Україну такий же, як через Україну, і якщо ми збільшимо ціну на транзит, Росія збільшить ціни на газ для Європи. Тоді на нас буде тиснути вже Європа.

На тлі сьогоднішнього безкомпромісного тону російсько-українських відносин слова Кучми звучали як відгомін ностальгії десятирічної давнини.

Єдиним гострим моментом в обговоренні газової теми стали одкровення Олександра Чалого. Зазвичай обережний замглави секретаріату президента вирішив раптом озвучити дійсну позицію більшості українських переговірників.

- У нас є таке прислів'я: заєць, загнаний у куток кусається, - холодно почав Чалий. – І, повірте, ми будемо кусатися. Ви кажете, що піднімете ціни на газ? Добре. Але поки у вас немає іншої труби. Зараз транзитна ставка вас влаштовує... А чому ви впевнені, що ми не можемо підняти її до 9 доларів?! А чому не до 11?

Відповіддю Чалому була тиша. Віктор Черномирдін, що мав стати ключовим доповідачем на панелі, в Ялту не приїхав. А Борис Нємцов при всьому бажанні залишатися єдиним вагомим представником РФ на YES, реальної ваги у власній країні не має. Зараз він усе частіше говорить спогадами про свою молодість у Кабінеті того ж таки Черномирдіна.

Узагалі, відсутність вагомих російських політиків на зустрічах у Ялті стає все більш помітною. І опоненти зовнішньої політики РФ активно цим користуються.

Під час дискусії про вплив виборів у Росії і США на Україну, представники північного сусіда потерпіли повну поразку.

Головними гістьми панелі були два американських стратеги – легендарний республіканець Карл Роув, що обіймав посаду голови Адміністрації Джорджа Буша старшого, і його вічний супротивник і опонент із демократичного табору Боб Шрам.

Невелика дискусія між американцями про нинішніх кандидатів на посаду президента США – Барака Обаму і Джона Маккейна – дещо надихнула українських учасників панелі. Пізніше багато хто з них з подивом визнавали, що "у них обливають один одного не менше, ніж у нас".

Однак головною темою стали все-таки україно-російські відносини у світлі євроатлантичних прагнень України. Скоріше за все, згодом, доповідач від імені Російської Федерації колишній депутат Держдуми Сергій Глазьєв явно пошкодував, що підняв це питання.

- Ми всі бачимо божевільний тиск Америки на Київ у цьому питанні, - впевнено почав Глазьєв, - ми вважаємо, що НАТО не поважає незалежність України. Посольство США фактично стало четвертою владою в країні.

- Я не заслуговую на такі компліменти, - парирував присутній на дискусії посол США Вільям Тейлор. – Я хотів би сказати, що позиція США в цьому питанні дуже чітка: останнє слово все одно повинен сказати народ.

При цьому посол України в Росії вчинив надзвичайно дипломатично.

- Якби отут був Черномирдін, я б сказав, що він має більшу значимість в Києві, ніж американський посол. І це правда! – заявив Грищенко.

Досить цікаву думку висловив Леонід Кучма. За його словами, якби Джордж Буш не приїхав в Україну напередодні саміту в Бухаресті, Україна була б прийнята як кандидат у члени НАТО. "Заяви Буша в Києві були передчасними", запевняв екс-президент.

- Ви запитуєте мене, чому ми проти розширення НАТО? – оживився Глазьєв – я вам розповім. Справа в тому, що ми поважаємо прагнення України. Але мільйони людей по обидві сторони кордону між нами не хочуть справжнього кордону між Україною і РФ! Історично і культурно – це та ж сама країна. Якщо ж Україна опиниться в НАТО, ми змушені будемо ввести, наприклад, ті ж візи.

У залі піднявся легкий шум. Бесіда набувала скандального характеру. Але на відміну від українських політиків, що на багатьох теледебатах замість твердої відсічі здатні лише на виправдання, європейці виявилися більш стійкими до подібних нападок.

- Ви знаєте, для мене щось нове в тому, що зараз кордон у нас не справжній, між Росією й Україною, - здивувався Марек Сівець. – І взагалі, я не розумію, як ви з однієї сторони поважаєте суверенітет України, а з іншої сторони продовжуєте тиснути з усіх напрямків – економічний тиск і візи і т.п. Це неефективно! Змініть свою фізіологію, вибирайте ретельніше слова.

Сергієві Глазьєву довелося відступити. Він невиразно, під смішки в залі спробував пояснити, що він не представляє офіційну точку зору Росії і навіть є опозиціонером. Більше тема Росії і НАТО на YES не піднімалася.

ОЛЕКСАНДР КВАСНЄВСЬКИЙ: "МРІЙТЕ ПРО ЗОЛОТУ МЕДАЛЬ"

10 липня, у першу ніч YES-2008, серед шуму світської вечері Віктор Пінчук гордо простягнув Григорію Немирі аркуш паперу. Під невеликим текстом стояла дата наступного дня – 11 липня.

- Нам пише Саркозі! - посміхався Пінчук.

- Так? - здивувався віце-прем'єр, вчитуючись у текст листа. – Дуже цікаво... дуже. Але я б обережно його цитував...

Лист президента головуючої в ЄС Франції був сповнений оптимізму. Саркозі пообіцяв, що вже на початку 2009 року буде підписане угода, що "позначить нову еру в розвитку відносин між Україною і ЄС", у тому числі щодо візового режиму.

З боку президента Франції подібна обіцянка виглядала досить дивною і несподіваною. У Ялті, чомусь, ніхто не згадав, що той же Саркозі ще рік тому під час виборчої кампанії виступав категорично проти розширення ЄС, зокрема, проти вступу Туреччини.

Утім, Ялтинська зустріч ще раз підтвердила: українські політики занадто втягнуті у внутрішню боротьбу, щоб почути сигнали Євросоюзу, якими б оптимістичними і багатообіцяючими вони не були.

Спроби колишнього президента Польщі Олександра Кваснєвського відвернути увагу учасників ключової панелі YES-2008 "Україна: Повістка – 2020" - спікера Арсенія Яценюка і віце-прем'єра Григорія Немирі від внутрішніх розборок виявилися марними.

Врешті слово взяв Леонід Кучма. У 2004 році лідери Майдану саме його називали головним гальмом України на шляху в Європу. І навряд чи тоді їм могло спасти на думку, що через чотири роки той же Кучма під стримані кивки Кваснєвського скаже їм в очі:

- Зрозуміло, що для українців наприкінці тунелю світла поки не видно…Ну, про що може йти мова, якщо ми не можемо домовитися між собою?!

Це була зоряна година Леоніда Кучми. У тиші залу почулися схвальні вигуки. Колишній президент надихнувся ще більше.

- У мене питання до глави Верховної ради, людини зі здоровим глуздом, - звернувся Кучма до помітно здивованого Яценюка. – Арсенію, от скажи, будь ласка, ти ж розумієш, що країна не може рухатися до президентських виборів у такій нестабільній ситуації. Ну, невже не можна домовитися на цей час?

Кваснєвський закивав ще більше. Під час революції він уже був свідком того, як домовляються в Україні. "Я думав, що буде краще", - тихо, майже пошепки говорив він кореспондентові "Української правди" під час однієї з вечерь.

Тим часом Кучма від обвинувачень перейшов до пропозицій.

- Ми ж усі розуміємо, що йти знову на дострокові парламентські вибори не можна! У мене спікерові взагалі є пропозиція: а давайте ми всіх депутатів відправимо в довгострокову відпустку, залишимо Януковича, Литвина і цих... як їх... Кириленків... Нехай вони і голосують! Повір, вони домовляться.

Зал вибухнув реготом. Це було глузування не тільки над словами екс-президента. Так Європа глузувала з України. А Україна, в особі Арсенія Яценюка, могла тільки виправдуватися.

- У нас усі в очікуванні президентських виборів... Костюмчик уже приміряють, Леоніде Даниловичу, от основне лихо! Тому сьогодні говорити, що вони помиряться, неможливо. Але і питання про дострокові парламентські вибори до президентських не постане. От таке в мене внутрішнє передчуття.

- Ви знаєте, нам не треба говорити, що наступного року буде боротьба, - намагався повернути спікера до теми розмови Кваснєвський. – Ми не наївні, ми все розуміємо і бачимо. І не треба говорити, що до цього нічого неможливо зробити для наближення України до Європи.

Але спікера було вже не зупинити. Він ще довго скаржився на те, що уже восени парламентська трибуна стане майданчиком для президентських виборів. Причому було незрозуміло, спікер шкодує про це чи радіє.

З одного боку, на думку багатьох учасників YES, нинішній спікер навряд чи захоче брати участь у боротьбі фаворитів на майбутніх президентських виборах.

З іншого боку, за інформацією "Української правди", недавно одна із соціологічних служб провела опитування про можливих лідерів т.зв. "третьої сили". Респондентам серед інших пропонували вибрати Петра Порошенка, Олега Тягнибока, Віктора Балогу й Арсенія Яценюка. Дах можливого рейтингу політичної сили під проводом глави Секретаріату президента склав близько 2 %, Петра Порошенка – близько 4%, Олега Тягнибока майже 8%, а найвищий – 12,7% виявився у спікера парламенту.

Виступ Яценюка в Ялті наштовхував на думку, що він непогано ознайомлений з результатами цього опитування.

- Радянські кадри відійшли! Усі. Практично ці кадри, у тому числі ті, хто будували незалежну Україну – їх нема, - переходив на крик глава Верховної ради. - А нової еліти немає. Ми стали займатися молодими лідерами. Тими, хто найближчим часом зможе взяти на себе керування країною. Я думаю через якихось п'ять років у нас буде ця нова еліта...

- Здається, я знаю, кого він має на увазі, - хитро посміхнувся Олександр Кваснєвський.

Яценюк, посміхаючись, промовчав, а дискусія так і не вийшла на тему перспектив вступу України в Європейський союз до 2020 року.

Пізніше на брифінгу Олександр Кваснєвський продовжував справно відігравати роль головного адвоката України в Євросоюзі.

- Я сам був спортсменом. І знаю, що, коли ти йдеш на Олімпійські змагання, треба думати про золоту медаль. Не думай про те, що ти займеш восьме місце, інакше не потрапиш навіть у фінал... Нехай ви не потрапите в 2020, сріблом може стати 2023 або 2025. Треба все одно прагнути.

За задумом головне завдання YES полягає в тому, щоб сіяти зерно оптимізму в розумах людей, що впливають на прийняття рішень у Європі. З цим українські політики не справилися.

- Ви хочете чесної відповіді? 2020 – це практично нереально, - з легким смутком говорив Марек Сівець кореспондентові "Української правди" на заключному прийомі YES-2008. – Але не через нас. Точка відліку тут, в Україні. І проблема не в тому, що отут легкий безлад, а в тому, що з кожним роком вам буде важче, а не легше…

А в цей час с колонок лунали слова пісні "Країна мрій"

Чув я, чи то снилось мені,
Що існує країна мрій,
В тій країні росте чарівний гай.
У гай той може кожен увійти…

ТОНІ БЛЕР. СТАР

Після того, як торік Ялту відвідав Білл Клінтон, багато учасників зустрічі губилися в здогадках, хто стане наступним головним policy-maker YES-2008.

За деякою інформацією, приїхати в Україну Тоні Блера допоміг умовити сам Клінтон. Після закінчення Ялтинської зустрічі 2007 року, екс-президент США обідав із прем'єр-міністром Великобританії і досить тепло відгукувався про YES.

Утім, Блера з YES пов'язує ще одна деталь. Нинішній глава правління YES Стівен Байєрс раніше обіймав посаду міністра транспорту в кабінеті британського прем'єра.

У велику залу Лівадійського палацу Тоні Блер увійшов широко посміхаючись. Дорогу йому вказував хазяїн зустрічі Віктор Пінчук.

- Я летів до вас майже три години, менше, ніж з Нью-Йорка до західного узбережжя, і думав, що Україна повинна бути в складі Європи! – це була єдина не розмита фраза британського прем'єра про європейську перспективу України.

І хоча Тоні Блер викликає набагато менший ажіотаж в українських обивателів, ніж Білл Клінтон, його згода взяти участь у YES могла б бути куди більш значимою.

Справа в тому, що британському прем'єрові вже давно пророчили посаду першої особи в Євросоюзі. І донедавна Блер активно займався реалізацією цієї амбіції.

Але рівно місяць тому 12 червня надії Блера потерпіли крах – Ірландія провалила референдум по прийняттю "Договору про реформи ЄС" або так називаного Лісабонського договору, що повинен був замінити Конституцію ЄС і передбачав введення посади президента Європейської Ради.

У своєму виступі, головною тезою якого був заклик до відкритості і залучення до загальної глобалізації, Тоні Блер вказав на референдум в Ірландії як яскравий приклад закритості.

Але коли британського прем'єра запитали, чому, якщо він так наполягає на відкритості економіки, Великобританія дотепер не ввела на своїй території євро, Блер уникнув відповіді.

Після офіційної частини YES Віктор Пінчук повів Тоні Блера показувати картину китайського художника. У якийсь момент у невеликий кімнатці опинилися Блер, Пінчук, його дружина Олена Франчук, її син Роман і Леонід Кучма.

Пінчук і Блер підійшли впритул до картини.

- Тоні, цю картину намалював китайський художник і назвав її "Ялта"!

- Що, справді?

- Так! І я коли її побачив, то вирішив, що вона обов'язково повинна опинитися тут, в Україні.

За інформацією "Української правди", картина "Ялта" була куплена Віктором Пінчуком на початку цього року на торгах Christie`s за $377 тис.

- Це просто вражаюче, - щиро захоплювався британський прем'єр.

У цей момент Тоні Блер повернувся, і обличчя до обличчя зустрівся з Леонідом Кучмою.

- О! Ви добре виглядаєте...

- Так... - трохи розгублено посміхнувся Кучма.

Виникла коротка пауза. Кучма, як і нинішній президент Віктор Ющенко, практично не знає англійської мови і розмову з британським прем'єром підтримати не міг.

- Леоніде Даниловичу, він говорить, що ви добре виглядаєте, - підійшов Віктор Пінчук і відразу повернувся у бік сина. – Ром, ну чого ти, перекладай!

Хлопчикові очевидно було незручно. На екс-президента мізансцена не справила жодного враження – Леонід Кучма не вперше зіштовхується з нерозумінням Європи.

Потім невелика група по-сімейному пішла у внутрішній дворик Лівадійського палацу.

Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування
Реклама:
Головне на Українській правді