Коаліція Тимошенко і Януковича: спроба третя

37 переглядів
Мустафа Найєм, Сергій Лещенко, УП
Четвер, 4 грудня 2008, 10:54
Словом "ублюдки" уже заявив про змову верхівки БЮТ і Партії регіонів, а двоє людей Вінського у фракції оголосили, що не підпишуть коаліційну угоду.

Колись непримиренні опоненти втретє за рік наблизилися до того, аби утворити коаліцію.

Перший підхід до "снаряду" лідери найбільших політичних сил намагалися зробити навесні. Спочатку Тимошенко у Страсбургу оголосила про бажання будувати парламентську республіку. Після цього відбулося загострення між прем'єром і Банковою з приводу зміни влади у Фонді держмайна та приватизації Одеського припортового заводу.

І хоча спроба укласти "шлюб" виявилась невдалою, тоді вперше з’явилась інформація про успішну підготовку нового варіанту Конституції під патронатом Віктора Медведчука: єдиного від БЮТ та Партії регіонів.

Сценарій ламала лише одна людина – Рінат Ахметов, який проводив виснажливі раунди тренінгу Віктора Януковича. "Те, що ви робите – це принизливо! Ми тільки підсилимо Юлю, яка зрештою піде на Схід", - викорчовував Ахметов свого лідера з обійм Тимошенко.

Другий підхід до створення більшості був майже успішним.

За інформацією "Української правди", активна фаза переговорів між БЮТ та Партією регіонів припала на липень місяць цього року.

За багатьма свідченнями, саме нова Конституція і стало віссю, навколо якої почали обертатись всі домовленості між політичними силами. При цьому жодна сторона відкрито не заперечувала, що одним з координаторів розробки Основного закону був Віктор Медведчук.

І, скоріш за все, саме тоді в секретаріаті президента почали турбуватись про іноземне похоження нового парламентського союзу. Представники БЮТ та Партії регіонів, здебільшого юристи, доволі часто з'являлись у московському офісі Медведчука.

Про саме ці фобії говорить і виступ Ющенка на закритому з'їзді "Нашої України" минулої суботи: "Наші союзники (з БЮТ) почали небачений демонтаж демократії. Фінал – нова Конституція, написана не в Україні. В липні її пропонувалося внести від БЮТ, але прем’єр-міністр побоялася, що там залишаться її відбитки пальців. Тому треба було провести переговори з Партією регіонів, щоб вони буква в букву внесли це від свого імені".

Події у Грузії лише прискорили знаходження порозуміння.

Джерела "Української правди" у БЮТ та Партії регіонів стверджують, що остаточна домовленість про створення коаліції була досягнута у двадцятих числах серпня… у Москві. За їхніми словами, саме там представниками Тимошенко і Януковича був парафований текст коаліційної угоди.

Спільне голосування БЮТ і регіоналів 2 вересня було повністю продуманим і фактично мало стати пострілом стартового пістолета до оформлення коаліції.

Час був вибраний ідеально. Адже цього разу Ріната Ахметова в країні не було. Власник СКМ прибув у Київ лише шостого вересня, коли секретаріат президента публічно вже оформив політичний шлюб своєї екс-союзниці як зраду національних інтересів.

За інформацією джерел з Партії регіонів, окрім самих регіоналів, вмовити Ахметова дати "добро" новій більшості також намагалися представники керівництва Росії.

Але в Партії регіонів залишалася ще одна група, для якої був неприйнятним союз з БЮТ – команда Фірташа-Бойко. На відміну від Ріната Ахметова та Бориса Колеснікова, які замість коаліції пропонували йти на вибори, лобісти РосУкрЕнерго запропонували свій варіант коаліції – з НУНС.

За інформацією "Української правди", технічним прем’єром такої більшості мав би стати Юрій Бойко.

Багато регіоналів єдиною причиною зриву цих домовленостей називають те, що Віктор Ющенко не міг гарантувати підтримку такої більшості з боку фракції НУНС.

Розподіл сил "за" та "проти" коаліції БЮТ-Партія регіонів у вересні та сьогодні має велику різницю. Якщо восени Ахметов та Фірташ могли дозволити собі розкіш посилатися на суб’єктивні фактори – неприйняття Тимошенко як політика, відносини з Ющенком тощо – то сьогодні їхнім єдиним радником є калькулятор.

І ця лічильна машина підказує, що союз з непередбачуваною фракцією НУНС, яка не може взяти на себе жодних забов’язань, здатен лише затягнути апаратний ступор виконавчої влади. Більше того, навіть якщо такий шлюб станеться, новий уряд почне реально діяти не раніше лютого-березня.

З огляду на економічну кризу, вигідніше мати не міфічних партнерів, а готовий уряд – і чим раніше, тим краще. А якщо раніше Банкова грала на побоюваннях Ахметова та Фірташа за свій бізнес, то тепер цей аргумент працює швидше проти самого президента

Сьогодні коаліція БЮТ і Партії регіонів реальна як ніколи. Проти цього сценарію Ахметов більше не бореться з попереднім завзяттям. У нього зникла мотивація.

Коли у вересні він зупинив Януковича на шляху до заручин з Тимошенко, Ахметов мав аргументи для лідера своєї партії – "навіщо вам грати у юліній виставі, якщо після дострокових виборів ви будете прем'єр-міністром?"

Але, забезпечивши виконання своєї частини плану, Ахметов не побачив, щоб аналогічне зробив Ющенко. Вибори може й були оголошені, але ж не відбулися. Хоча вже 7 грудня регіонали уже могли би святкувати перемогу.

Ахметов відмовився бути крайнім ще раз і відпустив процес. Він погодився поважати ту позицію, яку займе фракція: хочете коаліцію з Тимошенко – значить, буде коаліція з Тимошенко.

Неконтрольована економічна криза, яка заглиблюється в Україні, руйнує капіталізацію СКМ. Участь у владі навіть на правах молодшого партнера – це хоч якась можливість впливати на процес.

Щоб переконатися, чи не шукала Тимошенко додаткових аргументів для Ахметова, залишилося прослідкувати, чи буде прем'єрка і далі такою ж безкомпромісною в питаннях "Дніпроенерго" і "Венко".

Однак і Янукович не хоче звинувачень з боку бізнесменів Партії регіонів у таємних змовах з Тимошенко. Він прагне, щоб об’єднання з БЮТ виглядало природнім – мовляв, ми пропонували усім, але погодилися тільки вони.

Тому в середу на зустрічі з однопартійцями Янукович оголосив: "Досить кулуарних переговорів, оголошуємо офіційні – до вівторка, з БЮТ і НУНС". Хоча результат цього діалогу йому відомий наперед – з високим ступенем вірогідності.

У секретаріаті Ющенка процес зближення Тимошенко і Януковича відслідковують у стані підвищеної боєготовності. "Президент може зупинити це в будь-який момент. У нього в руці рубильник – він може розпустити Верховну Раду", - запевняють джерела на Банковій.

Натомість вони пропонують Тимошенко альтернативу – віддати голоси за спікерство Івана Плюща. Сивобородий патріарх не погодиться грати в технічного спікера. І його прихід на посаду голови парламенту – це гарантія того, що Верховна Рада пропрацює до 2012 року.

Але Тимошенко переконана: обрання Плюща – це перший крок до її відставки.

За останньою інформацією, стратегічно у Тимошенко дві дороги.

Перша – це і далі пошук голосів під обрання Литвина спікером. Такий сценарій був актуальний два тижні тому, однак зірвався після того, як Литвин, отримавши гарантії від Тимошенко, пішов домовлятися про підтримку своєї кандидатури до Ющенка.

Литвин не хотів бути зобов’язаний своїм працевлаштуванням якійсь одній особі – ні президенту, ні прем’єру.

Зараз Ющенко дав команду НУНС орієнтуватися на Плюща, тому Тимошенко побачила шанс ще раз спробувати провернути комбінацію з Литвиним – щоб обрати його з мінімальною перевагою, без голосів президента.

Тому, за останньою інформацією, Тимошенко доручила Юрію Луценку закумулювати у фракції НУНС 25 депутатів за обрання Литвина.

Другий сценарій Тимошенко, на якому вона глибше зосередилася останніми днями – це стратегічні домовленості з Януковичем, провайдером яких виступає Андрій Клюєв і депутати з його орбіти.

Зрозуміло, що домовленості Тимошенко і Януковича не можуть стосуватися лише обрання спікера – це повинна бути гра в довгу, коли кожна сторона отримає значні переваги від цього неприродного союзу. Головна вимога Тимошенко – вона залишається прем’єром до 2012 року, і жодні всенародні вибори, в яких вона братиме участь, до того часу проводитися не будуть.

Такий тайм-аут потрібен Тимошенко, щоб компенсувати втрати від можливого союзу з Януковичем.

Умова Януковича – це сатисфакція за 2004 рік, коли, як він досі думає, в нього вкрали президентство. Тимошенко погодилася виправити цю "історичну несправедливість".

Гарантією, що Тимошенко не кине Януковича в цьому питанні та не висуне свою кандидатуру, є обрання президента в парламенті.

Щоб зарезервувати цю посаду для Януковича, потрібно змінити Конституцію, що вимагає 300 голосів. З цим найскладніше – якщо 226 під створення коаліції дві найбільші фракції знайдуть, то три сотні під переформатування основного закону – сумнівно.

Янукович не може ручатися за групу Ахметова, Тимошенко – за людей Пинзеника і стару нац-демократичну гвардію. Однак 300 потрібні не зараз, а через два-три місяці, коли зміни до Конституції ухвалюватимуться в цілому.

Щоб убезпечитися від взаємного кидка через декілька місяців, переговорники навіть запропонували формулу: спочатку – вибори спікера, потім – голосування за нову Конституцію в першому читанні, щоб зробити цей процес невідворотнім. А лише після того– коаліційна угода. Таку послідовність озвучив своїм депутатамлідер фракції БЮТ Іван Кириленко на засіданні у четвер.

Сьогодні, за словами джерел в оточенні Тимошенко, переговорники від БЮТ і Партії регіонів узгодили текст політичного меморандуму про об'єднання в коаліцію перед обличчям світової фінансової кризи.

Цей документ мало відрізняється від того, що був підготовлений у вересні 2008, коли діалог Тимошенко і Януковича досяг найглибшої точки.

До меморандуму також включено перелік законопроектів, ухвалити які береться коаліція.

Водночас співрозмовник "Української правди" стверджує, що меморандум є псевдо- коаліційною угодою. Безпосередньо за текст багатосторінкового документу делеговані Тимошенко і Януковичем юристи ще навіть не сідали.

Найінтригуючий пункт домовленостей – обрання Януковича на посаду спікера. Сьогодні він – головний претендент, але не виключено, що соратники переконають лідера регіоналів не принижуватися до цієї посади, а запропонувати на неї Олександра Лавриновича.

Саме Лавринович став би оператором парламентським  домовленостей, які забезпечать Януковичу обрання президентом у Верховній Раді. І це гарантувало би бізнес-колам Партії регіонів, що Янукович під дією опіуму влади не почне надто самостійну гру.

Хоча переговори між двома найбільшими фракціями значно активізувалися, однак їх учасники з боку БЮТ досі не переконані в надійності регіоналів. І в травні, і у вересні вони вже мали чіткі гарантії з боку Януковича – але двічі він відмовлявся у останній момент.

"У цілодобовому режимі ідуть "консультації експертів" другого ешелону на кшталт Портнова чи Клюєва. І всі розуміють, що нічого не буде, якщо не вдасться досягнути політичної домовленості не тільки з Януковичем, але й з Ахметовим", - сказав співрозмовник "Української правди" з команди Тимошенко.

З іншого боку, самі "експерти другого ешелону" стверджують: якщо переговорний процес опустився на їхній рівень, це означає лише одне – лідери домовились і тепер залишились тільки деталі.

Згідно з інформацією джерел, регіонали вимагають посади як мінімум двох віце-прем’єрів – одним з яких може стати комфортний для Тимошенко Андрій Клюєв. Також Янукович хоче частину економічного блоку – за неперевіреною інформацією, міністром економіки пропонується Ірина Акімова з команди Ахметова.

Джерела також стверджують, що пропозицію про входження в уряд отримав... Віктор Медведчук. Його сватають на посаду, пов’язану з юридичною проблематикою – починаючи з віце-прем'єра і закінчуючи міністром.

Поява Медведчука пояснюється тим, що робота нової коаліції потребує, по-перше, підтримки суддів у боротьбі з президентом, а, по-друге, швидкої підготовки та подання до парламенту майже сотні законопроектів для підкріплення фундаментальних змін до Конституції.

Сам Медведчук морально вже готовий до повернення у владу. Свідки розповідають, що днями під час святкування ювілею Ігоря Суркіса у своєму тості колишній лідер СДПУ(о) говорив лише про одне – поразку помаранчевої революції та повернення порядку в країні.



powered by lun.ua
Як Порошенко готується до виборів в Раду. Ротація команди та іноземні консультанти
Love me тендер: як скандальні фірми захопили паливні підряди "Укрзалізниці" та Міноборони
Зруйнувати Раду Європи: чи зважаться західні столиці на фатальний подарунок Кремлю
Польща наша: як масовий приїзд українців змінив сусідню країну
Усі публікації