Хто провокує націоналізм і ксенофобію в Україні, або: Чи існує в Україні п’ята колона?

19 переглядів
Олег Романчук, для УП
П'ятниця, 10 квітня 2009, 10:38

2 квітня 2009 року фракції КПУ і ПР у повному складівідмовилися від голосування під час прийняття Верховною Радою у першому читанні змін до статті 338-ї Кримінального Кодексу щодо посилення кримінальної відповідальності за наругу над державними символами України.

Лідер червоних Петро Симоненко, пояснив, що комуністи не мають наміру захищати нинішню державну символіку України, оскільки її було прийнято недемократичним шляхом: "Прапор і герб — символіка націоналістів, які співпрацюють з фашистами. Значна частина країни їх не сприймає".

Зазначений законопроект підтримали 228 депутатів із 437 присутніх у залі. Цифри більш ніж промовисті. І ще. Того ж дня сесійна зала була обліплена плакатами з гаслами: "Сменим власть", "Остановим кризис", "Власть – в отставку!", "Кризису – стоп!", "Литвин, твоя коалиция грабит людей"…

Мимоволі пригадалася влучна сентенція французького філософа Шарля Бернара: "Якщо ти не розмовляєш мовою тієї землі, на якій живеш – ти або завойовник, або гість, або тобі бракує розуму".

Карлові Марксу приписують дуже схожий, не менш крилатий вислів: "Якщо ти не знаєш мови того народу, на землі якого живеш, то ти або гість, або наймит, або окупант".

Нащадки большевицьких завойовників у Верховній Раді відкрито вшановують комуністичний тоталітаризм – з ініціативи Симоненка і Царькова українським парламентом прийнята постанова "Про відзначення 90-річчя створення комсомолу України".

Відтак Кабінету Міністрів рекомендовано здійснити необхідні заходи, передбачивши проведення урочистих зборів представників організацій ветеранів комсомолу у Національному палаці мистецтв "Україна".

Рекомендовано також Державному комітету телебачення і радіомовлення, місцевим державним адміністраціям, органам місцевого самоврядування сприяти організаціям ветеранів комсомолу у проведенні заходів, пов'язаних з відзначенням ювілею комсомолу України – насправді республіканського загону ВЛКСМ.

Цікаво, як прореагував би на подібну ініціативу німецький Бундестаг у разі пропозиції (депутатської ініціативи) відзначити 3 липня 2009 року 83-річчя Гітлер-югенду?

П'ята колона у ВР реально існує. Зрештою, про це прямо заявив і Віктор Ющенко, відповідаючи на репліку кореспондента російського радіо "Ехо Москви" Венедиктова, що, мовляв, адресований президентові України лозунг "Орден русофобу номер один", який у Верховній Раді почепили українські депутати, не російські.

У відповідь Віктор Ющенко парирував: "Ні, це не наші депутати. Це п’ята колона, яка ніколи не мала коріння національного. І звичайно, вона педалює, спекулює цими стосунками. Я не думаю, що на цю аудиторію взагалі потрібно ставити якийсь орієнтир. Я кажу про ту партію, котра називається комуністичною, яку складно назвати українською комуністичною партією".

У парламенті не українська компартія представлена. Реально існує "так звана КПУ", яка є активним учасником антиукраїнської п’ятої колони. Знищивши десятки мільйонів українців під приводом боротьби з "українським буржуазним націоналізмом", комуністи зі своїми поплічниками продовжують збиткуватися над українським народом і тепер.

"Політику Сталіна сьогодні засуджують публічно навіть деякі з наляканих комуністів.

Але ніхто з них не почуває і не несе відповідальності за зруйнування української (а також польської, єврейської, кримськотатарської та інших) громад, за масову конфіскацію працею нажитого людьми майна, за тотальне викорінення приватної власності з соціально-економічного життя, внаслідок чого українська людина на тривалий час, донині, втратила ґрунт під ногами і не може почувати себе самостійним, незалежним від опіки держави громадянином.

За сучасних умов демократичного устрою уже незалежної України комуністи, застосовуючи ту ж саму імперську методологію протиставлення народів і класів, облудно зловживаючи свободою слова, знову звинувачують у націоналізмі й свідомо ведуть інформаційну війну проти спроб українського відродження". (Анатолій Карась, доктор філософських наук).

Нісенітницю-міф про український націоналізм блискуче спростовує Вадим Джума, депутат Дніпропетровської обласної ради:

"Українці ніколи не були проти росіян, вони виступали проти комуністів і окупантів України, а також тих найманих покидьків та злочинців, які представляли комуністичну владу більшовиків. З 1917 до 1932 із Росії в Україну їхали наводити лад від радянської влади тільки "швондєри", ті у кого на той час не було ні двору, ні тину.

Пригадайте розповіді літніх розкуркулених селян: "Бачиш, онучок, засцяний п’яниця під тином лежить, його дід був більшовиком-комуністом, у шкірянці казенній з револьвером відбирав майно, морив голодом українців, так от він теж завжди був загидженим нехлюєм.

Тільки з часом, набувши досвіду, починаєш розуміти правдивість цих слів! Дійсно, ніколи нормальна, влаштована, психічно здорова людина не залишила б у Новосибірську або Свердловську дім, родину та поїхала в Україну займатися злочинним мародерством.

Переважною більшістю, то був людський непотріб, визнаний суспільством непридатним, та викинутий ним же, який, натомість, більшовики якісно закамуфлювали під росіян з тією ж самою метою – класової та національної ворожнечі. Міф цей комуністи не гребують підживлювати і досі у свідомості політично безграмотних людей".

П'ята колона існує. І не лише у Верховній Раді. Щоб переконатись у цьому досить лише познайомитись з текстом виступу президента Російської Федерації Дмітрія Медведєва на розширеному засіданні колегії Федеральної служби безпеки 29 січня 2009 року, оприлюдненому на офіційному сайті президента РФ.

Цитуємо: "В ряде соседних государств сохранялась нестабильная социально-политическая обстановка, не прекращались попытки расширения НАТО, в том числе и за счёт так называемого ускоренного вступления в альянс Грузии и Украины.

Всё это, разумеется, потребовало чёткой и слаженной работы всех специальных силовых структур, правоохранительных органов и весьма высокого уровня координации их деятельности.

Должен сразу сказать, что Федеральная служба безопасности в целом успешно выполнила поставленные перед ней задачи. При проведении отдельных операций сотрудники службы проявили подлинное мужество и героизм".

Є запитання? Зрозуміло, що самих оперативних працівників з посвідченнями ФСБ у кишені недостатньо для підбурювання громадської думки в Україні проти НАТО, проти вступу до ЄС.

Треба мати надійне опертя у вигляді масової п'ятої колони. Крім того, кадрові ефесбешнфки і гереушнки, як правило, діють під прикриттям, спрямовуючи у потрібне русло діяльність агентів впливу, довірених осіб у вищих ешелонах влади. Давно час уважно придивитися до бурхливої діяльності багатьох вітчизняних політиків і чиновників.

Ось що пише газета "Дело" 8 квітня: "Проросійські сили почали реалізацію масштабного політичного проекту в Україні, приуроченого до виборів президента. Один з перших кроків – розміщення антиукраїнських білбордів в Києві.

На вулицях Києва появилися рекламні щити зі скандальним підтекстом. На них зображена карта колишнього Радянського Союзу, у кордони якого включена і нинішня Україна.

Однак замість чотирьох букв "СРСР" над 1/6 частини суші красується напис "Проект Росія".…Формальний привід для розміщення білбордів можна знайти в Інтернеті: вихід у світ третьої книжки серії "Проект Росія". Суть проекту зводиться до пропаганди переваг монархічної форми правління….

Російський політолог Дмитро Гусєв з посиланням на свої джерела розповів, що мета розміщення білбордів не в просуванні книги. За його словами, це лише одна з частин "політичного проекту, який задуманий і підтримується адміністрацією президента Росії і групою російських бізнесменів, які хочуть відстоювати свої інтереси в Україні"…

"Мета всього цього – просунути низку тем, які потім будуть розіграні в інтересах одного або кількох кандидатів чи політичних сил на президентських і парламентських виборах. На цей момент проектом не робиться ставка на когось конкретного, але ближче до голосування всі зазначені дії зіллються в один політичний мегапроект", – повідомив політолог.

Професор Анатолій Карась має цілковиту слушність, кажучи про необхідність застосування державою системи заходів, аби остаточно й безповоротно подолати рецидиви комуністичного тоталітаризму в Україні, а отже позбавити ґрунт, на якому безпечно й комфортно почуває себе п’ята колона.

"Закладені комуністами патерналістсько-клієнтальні суспільні відносини залишаються донині визначальними в Україні, населення якого й надалі у своїй переважній більшості позбавлене приватної власності.

Відчай вкрай збідненого населення здатний повторно викликати "привиди комунізму", і цим підло зловживає нинішня компартія України, застосовуючи підступні форми марксистсько-ленінської пропаганди. Не випадково, у новій антиукраїнській інформаційній війні головний удар, як і раніше, спрямовано на дезавуацію трагедії колективізації і Голодомору.

Затримання комуністичної ідеології в Україні через інститут існуючої компартії є основною перешкодою для розвитку громадянського суспільства і демократичного врядування в сучасній формально незалежній Україні; це також залишається чи не основною підбурюючою силою для ксенофобії і негромадянського, радикального, націоналізму".

А все тому, що ЗЛО не було покаране. Логіка дуже проста. Не була знищена СИСТЕМА. Лише трохи модифікована. Тож і пожинаємо сьогодні її плоди.

 

Олег Романчук, шеф-редактор журналу "Універсум", кандидат філологічних наук, для УП



powered by lun.ua
Митрополит Київський Епіфаній. Як в Україні з'явилася автокефальна Церква
Біле золото. Як у Дрогобичі видобувають сіль у середньовічний спосіб
33 українські книжки 2018 року, які варто подарувати дитині, підлітку чи родині
Як створити пасивний дохід
Усі публікації