Незакінчена історія знищення банку "Надра"

297 переглядів
Віктор Чивокуня, для УП
Понеділок, 13 липня 2009, 14:49

Україна входила у фінансову кризу під звуковий супровід повідомлень про скандали навколо банку "Надра", якому Нацбанк надрукував рекордне на той момент рефінансування у розмірі понад 7 мільярдів гривень. Гарантом для НБУ виступав сірий кардинал "РосУкрЕнерго" Дмитро Фірташ.

Згодом з’явилися повідомлення, що Фірташ під тиском викривальних заяв Тимошенко начебто відмовився купувати "Надра".

Але насправді олігарх не залишив сподівань зробити цей банк стрижнем свого бізнес-конгломерату, про що свідчать події, про які довідалася "Українська правда" в ході розслідування зловживань у банку "Надра".

Банк "Надра" був створений у 1993 році нинішнім депутатом від партії "Єдиний центр" Віктором Тополовим та його партнерами по групі "Київ-Донбас".

У 1997 вони продали цей тоді ще маловпливовий банк "Надра" новим власникам. Ними виявилися громадяни США з херсонським корінням – брати-близнюки Ілля та Вадим на прізвище Сегаль.

На момент, коли Сегалі придбали банк "Надра", вони володіли у Росії "Петрофф-банком".

Загадкові браття ніколи не давали інтерв’ю, не були відомі широкому загалу, та не фігурували в офіційній інформації про власників банку "Надра".

Доводилося чути доволі оригінальну версію, чому вони не афішували свою роль – начебто в 1990-х брати Сегаль придбали свій московський "Петрофф-банк" у Севи Могилевича, і щоб не кидати тінь на банк "Надра", вирішили не оприлюднювати свою участь в українському банку.

Партнером братів Сегаль були Ігор Гіленко, який до 2009 обіймав посаду керівника банку. Четвертим учасником був Вадим П’ятов.

Оцей квартет, в який входили брати Ілля та Вадим Сегаль, Ігор Гіленко і Вадим П’ятов до останніх подій володів контрольним пакетом банку "Надра" – трохи більше 50%.

При цьому на сайті банку в переліку акціонерів фігурували лише два останніх прізвища: Ігор Гіленко - 33.4% та Вадим П’ятов - 19.6%.

Насправді ці дві цифри слід було просумувати і розділити на чотирьох – вийде приблизна картина розподілу всередині контрольного пакету банку.

В банку "Надра" також був другий пул акціонерів, який володів понад 33%.

На початку 2000-их років браття Сегаль продали цей пакет харківському олігарху Олександру Ярославському та його молодшому партнеру Ернесту Галієву.

Ярославський з Галієвим тоді володіли "Укрсиббанком". Їх стосунки з іншою групою акціонерів банку "Надра" не заладилися. Власники контрольного пакету не допускали харків’ян до інсайдерської інформації, побоюючись поглинання з боку "Укрсиббанку".

Зрештою, Ярославський і Галієв назвали свою нетривалу участь в капіталі банку "Надра" "портфельною інвестицією" і продали власний пакет групі західноукраїнських бізнесменів, до якої входили колишній депутат, начальник виборчого штабу Литвина 2006 року Ігор Єремєєв, а також Петро Димінський та Сергій Лагур.

Фронт-менеджером цього пакету був Лагур. На сайті банку "Надра" вказано, що саме він володіє 33,7%. Насправді цей пакет він тримає спільно з Єремєєвим. Третій учасник – екс-депутат Петро Димінський – начебто вийшов з числа акціонерів.

Свідченням того, хто був реальними власниками "Надр", є розподіл робочої площі в центральному офісі банку. Так, Єремєєв і Лагур поселилися на сьомому поверсі будівлі по вулиці Артема, а браття Сегаль – на восьмому.

Такою була структура власності на початок фінансової кризи в 2008 році, а інформація про трьох акціонерів "Надр" – Гіленка, П’ятова і Лагура – досі вивішена на сайті банку, хоча вона вже не має нічого спільного з реальністю.

Фірташизація "Надр"

Восени 2008 року інтерес до банку "Надра" проявив Дмитро Фірташ. Він провів переговори, після чого чи то сплатив задаток за банк, чи то всю суму. Офіційної інформації з цього приводу не існує, а неофіційно джерела розповідають, що Фірташ передав 45 мільйонів доларів.

Але важко сказати - це повна ціна за банк в умовах кризи, чи лише аванс. Бо різниця в цифрах виглядає шокуючою – кілька років тому власники "Надр" планували вивести його на ІРО і отримати капіталізацію в 2 мільярди доларів.

Акції банку були оформлені на кіпрські офшори, які й продавалися Фірташу. За словами джерел, угода була закрита 23 грудня минулого року.

Зате точно відомо, що Фірташ подав у Нацбанк гарантії своєї "Group DF" на отримання "Надрами" рефінансування – олігарх цього ніколи не став би робити, не маючи гарантій входження у власність банку.

Але при цьому Фірташ залишив старе керівництво банку на чолі з головою правління Ігорем Гіленком до проведення зборів акціонерів. Однак загострення економічної кризи, блокування акціонерних зборів та виведення коштів з банку змусило змінити владу в "Надрах" іншим шляхом.

10 лютого 2009 року Нацбанк на прохання групи Фірташа ввів у "Надрах" тимчасову адміністрацію на чолі з Валентиною Жуковською.

Жуковську рекомендував партнер Фірташа по каналу "Інтер" Валерій Хорошковський, яку він добре знав, коли вона працювала заступником голови правління "Укрсоцбанку".

Про лояльність Жуковської до Фірташа вказує і той факт, що в останній період частим гостем у її кабінеті став Іван Фурсін – молодший партнер Фірташа в "РосУкрЕнерго".

Сам Фірташ міг легко добитися від НБУ потрібного зовнішнього управляючого для "Надр" – олігарх перебуває у близьких стосунках з заступником глави НБУ Анатолієм Шаповаловим, вони навіть є сусідами по маєткам на дамбі в Конча-Заспі.

Власне, період після продажу "Надр" Фірташу восени 2008 та аж до введення тимчасової адміністрації в лютому 2009 року є предметом розслідування, яке почало СБУ під кураторством Хорошковського.

За інформацією "Української правди", зібраної з різних джерел, ідеться про виведення коштів з банку його колишніми власниками.

Два кредити двом банкрутам

У листопаді 2008 року, вже після відкриття лінії рефінансування для "Надр", старий менеджмент лише частково направив гроші на повернення їх юридичним і фізичним особам.

В умовах, коли банк перебував на межі катастрофи, його керівництво видало кредити структурам, які входять в сферу інтересів Ігоря Єремєєва, на той момент ще власника "Надр".

Зокрема, стверджують джерела в силових органах, 390 мільйонів гривень надійшло на рахунки двох малопримітних фірм.

170 мільйонів гривень у кредит отримало таке собі товариство з обмеженою відповідальністю "К-Л-О".

Фірма "К-Л-О" не має стосунку до однойменної мережі заправок, а видом її діяльності значаться "посередницькі послуги". Зареєстрована вона була в квартирі у Дніпропетровську.

Друга фірма – приватне підприємство "Найт" – отримала від банку "Надра" в кредит 210 мільйонів гривень. Ця компанія зареєстрована в Дніпродзержинську, а видом її діяльності є "роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах".

Далі, розповідають джерела, кредитні кошти лише транзитом затрималися на рахунках двох компаній, а потім вони були розпорошені через низку інших фірм.

Наступні події навколо "Найт" і "К-Л-О" відбувалися синхронно і закінчилися їх закриттям разом з усіма боргами, які вони мали перед банком "Надра".

17 лютого 2009 року обидві фірми ухвалюють рішення про свою ліквідацію.

5 березня, знову в один день, Господарський суд Дніпропетровської області відкриває провадження про ліквідацію компаній "К-Л-О" та "Найт".

17 березня виходять дві постанови Господарського суду Дніпропетровської області про визнання цих фірм банкрутами.

А ще через півтора місяці, 14 травня суд знову в один день виносить дві ухвали – про остаточну ліквідацію ТОВ "К-Л-О" і приватного підприємства "Найт".

Обидва рішення винесені суддею Петренком.

Тут же в судових ухвалах зафіксовано, що компанія "Найт" винна банку "Надра" 230 мільйонів гривень, а "К-Л-О" – 190 мільйонів, але коштів для погашення цих боргів у них немає.

"За результатами ліквідаційного балансу в банкрута відсутнє майно, тому слід прийняти рішення про ліквідацію юридичної особи банкрута. Згідно з законом, вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними", - сказано в судовому рішенні.

Залишається питанням для слідства з’ясувати, як "Надра" без адекватних застав надало такі кошти в позику, куди дивився кредитний комітет, і хто тиснув з необхідністю надання таких кредитів?

Зі статутних документів фірм "К-Л-О" і "Найт" неможливо встановити їх походження. Власниками обох компаній є фізичні особи, які більше не фігурують в установчих документах інших структур.

Зате в судових ухвалах про ліквідацію "К-Л-О" і "Найт" можна знайти сліди реальних організаторів цієї схеми. Зокрема, видно, з ким ще мали справу ці дві фірми.

Так, товариство з обмеженою відповідальністю "К-Л-О" залишилося винним 500 тисяч гривень компаніям "Вест Ойл Груп" і "Континіум-Укр-Ресурс".

А приватне підприємство "Найт" мало кредиторську заборгованість перед тією ж компанією "Вест Ойл Груп" і спільним україно-англійським підприємством "Західна нафтова група".

І "Вест Ойл Груп", і "Континіум-Укр-Ресурс", і "Західна нафтова група" входять у сферу інтересів луцького бізнесмена і колишнього керівника фракції Литвина Ігоря Єремєєва. Який, про що згадувалося на початку статті, був одним з реальних, але непублічних співзасновників банку "Надра".

Тимошенко і Фірташ знову воюють

Ця схема – не єдина тема, якою зараз займається СБУ в справі банку "Надра".

За інформацією "Української правди", згадані фірми "К-Л-О" і "Найт" брали кредити в банку "Надра" ще в ті часи, коли нічого не віщувало економічної кризи. Заставою за угодами була власність Єремєєва та Лагура – нафтові активи та молокозаводи.

Однак після початку кризи фірми "К-Л-О" і "Найт" уклали вигідні для себе додаткові угоди з банком "Надра". По-перше, отримані ними доларові кредити були переведені в гривневі, а, по-друге, реальна застава була замінена на неліквідну.

Причину такої поступливості "Надр" може розкрити той факт, що Єремєєв обслуговувався у vip-департаменті банку. Керувала цим департаментом одна молода особа, яка після останніх подій було звільнена з "Надр" та перейшло працювати... в єремєєвську групу "Континіум".

Однак на чолі цієї схеми переоформлення кредитів та зміни застави була інша людина – керівник банку "Надра" Ігор Гіленко. Без нього це ніколи не було би реалізовано.

За словами компетентних джерел, після звільнення з посади 11 лютого 2009 року, він вдарився у біга. Існує інформація, що Гіленко поїхав з України та оселився у Підмосков’ї – у Звенигороді – а компанію йому начебто склала одна з віце-президентів банку "Надра".

Він знав, що робив, коли вирішив змінити місце проживання – бо у партнера Єремєєва Сергія Лагура вже намагалися провести обшук.

Однак, якщо Гіленко почне говорити, то непереливки стане вже самому Фірташу. Колишній голова правління банку є носієм іншої важливої інформації – які фізичні особи взяли кредити в "Надрах" після відкриття для нього рефінансування НБУ, отриманого під гарантії Фірташа.

На той момент Фірташ уже призначив ряд своїх людей в кредитний комітет банку, і вони не могли не знати про ці аномальні рішення, коли в розпал кризи гроші направлялися не для розрахунків з клієнтами банку, а на видачу нових кредитів.

Нинішній сценарій Фірташа – це оздоровлення "Надр" під керівництвом лояльної Жуковської та перехід банку під контроль групи "РосУкрЕнерго". Тимчасова адміністрація вже похвалилася першими результатами. На момент приходу Жуковської в "Надрах" на коррахунку було 60 мільйонів гривень, тоді як зараз ця сума збільшилася до 700 мільйонів.

Але головне, з чим бореться Фірташ – це не допустити задум Тимошенко. Вона прагне позбавити свого опонента фінансової площадки, вимагаючи провести рекапіталізацію "Надр" і забрати фінустанову в державну власність. Тоді сплачені олігархом гроші за банк будуть витраченими на вітер.

P.S. Під час підготовки даного матеріалу "Українська правда" зверталася по коментар до Ігоря Єремєєва, Валентини Жуковської та братів Сегалів, однак ніхто з них не відповів згодою. В зв’язку з недоступністю Ігоря Гіленка редакція звертається до нього з проханням вийти на зв’язок та прокоментувати викладені в публікації факти.



powered by lun.ua
Біле золото. Як у Дрогобичі видобувають сіль у середньовічний спосіб
Сам собі оркестр: вінничанин виготовляє інструменти з усього світу за описом з інтернету
Реквієм за гетьманом
Екс-священик МП: Нас одразу налаштували, що істинна церква тільки одна – у Росії
Усі публікації