Брехуни

Свій шлях вони починають з великої і підлої брехні. Вона їх супроводжує постійно, у всій їхній діяльності. Брешуть, починаючи з кандидатів, а продовжують у якості переможців та опозиції. І результатом цієї суцільної брехні є непридатна для гарного життя Україна.

Найголовніша брехня визначає все – суспільно-політичний устрій, діяльність влади і народу, та, в кінцевому рахунку, і невпинну руйнацію України.

В класичному варіанті найбільша брехня звучить так: "Дайте мені владу, і я зроблю вас щасливими". Звісно ж, існує безліч різновидів. Але суть одна – щастя країни залежить від однієї людини, і ця людина – я.

З тими, чий електорат – "козли", все зрозуміло. Козли, вони і є козли, худоба, одним словом. А для худоби потрібна кошара та робота, за турботу ж заплатять спочатку шерстю, а потім і життям.

Так само все зрозуміло з тими, хто агітував та обирав своє блідо-сердешне божество. Божество тому таким і є, що воно всемогутнє. Щоправда, ця всемогутність чомусь завжди супроводжується всілякими кризами, бензиновими, цукровими, м’ясними, газовими.

Що це дуже могутнє божество, свідчить те, що його прагнення до влади вилилося вже у світову кризу. Сьогоднішня активність підданих блідо-сердешного божества, з її благословення, коли вони, гірше бридкої мухи, в інтернеті лізуть з вихваляннями у коментарі, а на вулиці продерлися на стовпи з "Вона працює", наштовхує на думку, що тепер дійсно уже вся "Галактико в Опасносте!".

Були сподівання, що президент, котрого народ обрав на Майдані, діятиме по іншому, скаже – "Люди, ви мене привели до найвищої влади, але насправді найвища влада належить вам. І відтепер ми з вами спільно врятуємо Україну. А я зроблю все можливе, щоб ваше право керувати своєю країною, ви могли реалізувати в повній мірі".

На жаль, цього не трапилося. Президент всю свою увагу приділив спілкуванню з тими, кого на Майдані обіцяв посадити в тюрми. Хоча, деякі демократичні елементи у діяльності Ющенка і проглядаються, вони настільки незначні і несистемні, що всерйоз про них говорити недоцільно.

Останнім часом з’явилася ціла черга бажаючих побути президентами. Здавалося б, серед них повинен з’явитися хоч б один, котрий би сказав, що все в країні залежить тільки від народу, від того, як люди управляють своєю країною, як працюють, як підтримують порядок та законність.

Але немає таких. Всі прагнуть стати президентом шляхом вихваляння своєї залізної руки або дубової голови. Один навіть роздягнувся і заявив, що баби за нього одним місцем голосуватимуть. І подібного маразму ми ще надивимося вволю.

Звісно, можна було б порадіти цьому всеукраїнському цирку з таким чудовим конкурсом клоунів. Але для нас ця вистава досить дорога, і дуже збиткові наслідки. Про те, що думає весь світ відносно української клоунади, і те, як ми виглядаємо в очах цивілізованих людей, краще і не говорити.

Втім, те, що ми звикли бути посміховищем в очах світу, ще можна пережити. Вкрай неприємно, але ж не смертельно. А от те, що ці клоуни потім своєю брехнею намагаються країною управляти, має чіткі і конкретні наслідки – швидке зменшення кількості населення. Це вже, у прямому значенні слова, несе смерть для нації.

Над народом себе можна поставити безліччю способів – можна завоювати країну і стати на чолі окупаційного режиму, можна оголосити себе диктатором і запровадити диктатуру, а можна з допомогою брехні перемогти на виборах і досягти точнісінько такого ж самого результату.

Останній шлях найлегший, і зовні виглядає навіть досить цивілізовано, мовляв люди зовсім безпомічні, от і покладаються у всьому на владу. Але суть від такої зовнішньої добровільності не міняється. І критерієм слугує чітке розмежування двох станів суспільства – або люди керують всіма справами в країні, або влада керує людьми. В нашій державі – останнє.

То що, народ має стояти із свічкою біля того ліжка, де влада керує Україною? Мені відразу заперечать, мовляв, люди не вміють. Так, люди не вміють. А влада вміє? Ось тут би нам і влаштувати перекрикування один одного, з владою, вміє вона країною керувати, чи ні.

Але я пропоную кращий і значно корисніший варіант, загальноприйнятий, до речі, у цивілізованому світі. Давайте навчимо всю націю основам управління. Почнемо з найпростішого – подолання суцільної злочинності влади, про котру свідчить найвищий у світі рівень корумпованості.

Навчимо відкликати тих, хто не виправдав довіри. Розбиратися в економічних показниках, навчимо, як змінити "кривосуддя" на правосуддя. Навчимо наводити в країні порядок, підтримувати його і потім гарно жити.

Не може одна людина здійснити те, що під силу тільки розумній, згуртованій нації. І партії, чи якійсь коаліції, це не під силу. Тому всі, хто сьогодні рветься до влади, є безсоромні і відверті брехуни.

І кожного разу їх брехня має абсолютно протилежний обіцянкам результат. Вони, як наркотики, затуманюють свідомість народу, створюють ефемерні ілюзії, отримують з рук народу дозвіл безконтрольно розпоряджатися країною, і руйнують її.

І за розповсюдження цієї брехні – "я прийду, я зроблю", потрібно карати не менш суворо, чим за хімічні наркотики. Бо результатом систематичного вживання наркотиків є руйнація організму та його смерть.

Результатом поширення серед народу брехливих наркотиків кандидатами а потім і владою, є руйнація України, котра неодмінно призведе до летального наслідку, якщо народ не знайде у собі сили відмовитися від життя у наркотично-брехливому тумані.

До речі, дружина Віктора Януковича була абсолютно права, говорячи про наколоті апельсини. Все без винятку, чим ощасливлюють лідери народ, в тому числі і її чоловік, переповнене наркотиком брехні та ілюзій. Звісно, є і безсумнівні лідери, котрі на додачу до брехні, почали використовувати і зомбування.

А як по іншому? Та так само, як в реальному житті. Відмовитися від ілюзій, що хтось здатен вирішити людські проблеми. І, як це не важко, почати покладатися тільки на себе. В першу чергу, на свій розум. Так, він майже повністю атрофований, так, він наскрізь просякнутий химерними ілюзіями.

Але, якщо відмовитися від подальшого заповнення його брехнею, якщо почати хоча б трішечки думати, то є шанс з часом почати нормальне повноцінне життя. Всім суспільством, всією країною. Але кожному потрібно починати з себе, і допомоги оточуючим позбавитися цієї залежності.

Відмова від брехні про всемогутність влади в цілому, означатиме відмову і від окремих політично-олігархічних кланів, що постійно змагаються за право керувати країною. Натомість все більшого поширення почне набувати об’єднуючий суспільство процес єднання навколо корисних для усієї громади цінностей.

Зокрема, почне бути вигідним діяти чесно, а не злочинно, працювати, а не красти у суспільства, казати правду, а не брехати, працювати на розвиток суспільства, а не на його руйнацію. Але це буде вирок нинішній брехливій системі злочинних кланів.

І розпочати шлях у краще майбутнє ми можемо з дуже простої речі – повної відмови у довірі і допуску до влади тих, хто поширює в народі найбільшу і найбільш злочинну брехню "Дайте мені владу, і я зроблю вас щасливими".

Майбутнє за об’єднанням нації в єдину спільноту, котра діятиме і спільним розумом і спільними зусиллями. А все, що намагається розділити, пересварити і очолити цю спільноту, є тією пліснявою, котра має зникнути при настанні сонячних для українців часів. І, на відміну від природи, хмари й туман брехні над українським суспільством нам розвіяти під силу.

 

Сергій Трегубенко для УП