А тим часом на місцях…

Вівторок, 18 серпня 2009, 10:05

Поки політикум країни обговорює подробиці звернення Медвєдєва та відповіді Ющенка, перипетії навколо Євро-2012, вчинок міського голови Ужгорода Ратушняка, а загалом усім гуртом спочиває у серпневих відпустках, низи втратили спокій. На рівні місцевої влади усе бурлить і шумить так, наче на дворі старт виборів, і підстав цьому більш ніж багато…

Регіони намагаються зрозуміти: хто ж керує!?

Це тільки на перший погляд відповідь лежить на поверхні. Згідно стереотипного уявлення, Секретаріат президента очолила представниця партії "Наша Україна", а тому кадри в обласних та районних державних адміністраціях від партії "Єдиний Центр" потрохи департизуються, або замінюються на позапартійних та представників тієї ж "Нашої України". Але насправді усе виглядає інакше.

Майже усі кадрові надбання єдиноцентристів по Україні збережені. Правда, для виду частина осіб відхрестилася від Балоги, але, насправді, і далі продовжують підтримувати тісні контакти. На тому ж Закарпатті, де встановлена монополія на усіх рівнях місцевих державних адміністрацій партією "Єдиний центр", – жодних зрушень.

Мало того, що свої посади продовжує зберігати повний склад Закарпатської ОДА, так і нові кадрові призначення по районах облдержадміністрацією надсилаються з партійного пакету "Єдиного Центру".

Так, до прикладу, у Кабінет Міністрів надійшло погодження на посаду голови Рахівської РДА, яке було надіслано Секретаріатом президента за поданням Закарпатської ОДА. Посаду райдержадміністрації в Рахові готується зайняти заступник голови партійної організації "Єдиний Центр" в Рахівському районі Віктор Медвідь.

Район більш ніж показовий, адже саме на його території знаходиться славнозвісна Говерла, з якої цього року, як і у 2001-ому, розпочав старт на президентських виборах Віктор Ющенко.

Отже, існує ширма у вигляді сварки Балоги і Ющенка, а насправді, йдуть закулісні перемовини між діючим складом команди Ющенка про території і співпрацю? Тоді кадрові призначення на посади адміністрацій, які, до речі, для команди "Єдиного Центру" є останньою надією на майбутніх виборах, і є лакмусовими папірцями таких перемовин?

Хто з ким? У яких же стосунках перебувають Балога і Тимошенко?

Такі кадрові призначення виявляють і іншу картину, зокрема дещо проливають світло на переговори, які відбуваються між "Єдиним Центром" і блоком Тимошенко. Так, після отримання подання на призначення голови Рахівської РДА, Кабінет Міністрів надав згоду на призначення Віктора Медвідя головою адміністрації.

Хто повірить, що це випадковий факт? І це при тому, що в Закарпатті давно відомо про опозиційність БЮТ до коаліції Балоги та Партії Регіонів. Остання, до речі, з кожним днем тільки міцніє.

Уряд прийняв таке рішення навіть попри протест місцевої організації БЮТ, яка заявила: "Ми не знаємо, як себе поводити в контексті майбутньої виборчої президентської кампанії, оскільки призначення представника "Єдиного Центру" виборцями Рахіщини розцінюється як перемога Балоги.

За кого нам тоді агітувати людей, якщо Кабмін, котрим керує голова партії "ВО «Батьківщина" та майбутній президент України погоджує на керівні посади представників Балоги, який вже 8 років незмінно "князює" в Закарпатській області, та в районі зокрема?

На даний момент відповіді на це запитання ми самі для себе не знайшли. І тому не зможемо виправдати перед виборцями таке рішення очолюваного Вами Уряду, а перед Вами – результати виборів. На сьогоднішній день виборці району надіються на Вашу перемогу, але надія може стати зневірою вже завтра".

Підтвердження перемовин знайшлося, і аж забагато, минулого тижня. Так, на пленарне засідання 25-тої сесії Закарпатської обласної ради, де повинні були набути повноваження 14 нових депутатів від БЮТ, і, відповідно, покинути сесійну залу 14 депутатів, які ще 2006-го року пішли з фракції і приєдналися до коаліції Партії Регіонів та Балоги, не з’явилося жодного народного депутата України!!!

І це попри те, що віце-спікер Микола Томенко тримав дане питання "на контролі". Волання і дзвінки обласного осередку БЮТ до всеукраїнського керівництва дали нульовий ефект, тому результат стався прогнозований – 14 депутатів і далі голосують в обласній раді, хоча згідно застосованого рішення про імперативний мандат і чинного закону про вибори депутатів місцевих рад, ці обранці давно втратили свої повноваження.

Вибори місцевих рад України

До речі, про вибори. Саме питання дати місцевих виборів не дає спокою владі в регіонах навіть там, де відсутні перипетії з місцевими державними адміністраціями та коаліціями у радах. "Коли будуть вибори місцевих голів та місцевих рад?" – через це питання втратили спокій усі сільські, селищні, міські голови та депутати місцевих рад, які дізналися про те, що вибори 2011 року далеко не константа.

Ще до літа цього року більшість депутатів місцевих рад були впевнені, що їх обрали на 5 років, але уважне ознайомлення з відповідними розділами Конституції ставить цю дату під сумнів. Так, у статті 141 Основного закону сказано: "До складу сільської, селищної, міської, районної, обласної ради входять депутати, які обираються жителями села, селища, міста, району, області на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п'ять років".

Це спочатку прочитали усі, але ж далі вказано: "Частина перша статті 141 набирає чинності з дня набуття повноважень Верховною Радою України, обраною 2006 року.

А от на цей момент в ейфорії обраних нових рад 2006-го року мало хто звернув увагу і тільки тепер мізкують, так скільки ж років повноважний склад місцевих рад – 4 чи 5? Тим більш в умовах, що обрана 2006-го року Верховна Рада України набула повноважень у травні 2006-го року, тобто тоді, коли усі місцеві ради вже приступили до діяльності.

Тільки повертаючись у кінці липня з відпусток, або йдучи на них у серпні, представники місцевої влади почали усвідомлювати, що питання про внесення змін до Конституції щодо проведення усіх місцевих виборів у 2011 році, під час позачергового засідання ВРУ на порядку денному Верховної Ради відсутнє.

А отже, питання залишається відкритим. І це в умовах того, що розпочинаються президентські вибори, а зміни до закону про місцеві вибори перебувають тільки на стадії проектування.

Чи, можливо, Верховна Рада хоче провести заново вибори в умовах закритої пропорційної виборчої системи? І формування списків відбудеться у січні-лютому і стануть вагомим доповнення до виборчих кас основних фаворитів виборів?

Питань більше ніж відповідей, і складається враження, що на державному рівні забуто, що відповіді на саме ці питання є ключовими факторами у здійсненні вибору на користь тієї чи іншої політичної сили. Саме тому, все більше і більше, особливо у великих містах та на рівні областей, виникає "місцевих блоків" політичних партій з найрізноманітнішими назвами.

Олександр Солонтай, депутат Закарпатської обласної ради (фракція БЮТ) для УП

powered by lun.ua
Головне на Українській правді