Арсеній Яценюк оголосив політику "закручування гайок"

178 переглядів
Сергій Лещенко, УП
Понеділок, 30 листопада 2009, 15:52
Арсеній Яценюк нарешті дав відповідь на питання про свою команду, відсутність якої була популярним докором на його адресу.

Третій за рейтингом політик України став на чолі партії "Фронт змін". Донедавна вона існувала лише на папері під продаж. До одруження з Яценюком носила назву "Національна трудова партія". Наповнюватися нова політична структура буде за рахунок громадської організації "Фронт змін".

Для партійного дебюту було обрано виставковий центр на Лівобережній, стіни якого оформили тканиною темно–зеленого та чорного кольорів, що стали символом весняної депресії Яценюка.

Разом з приглушеним освітленням це створювало атмосферу бункеру. Такі декорації органічно виглядали би в наступній частині "Термінатора", де командувач повстанського підпілля давав би вказівки своїм партизанам.

За столом на сцені засідали троє "комісарів" – Яценюк і двоє найближчих до нього людей – Андрій Пишний по праву руку та Андрій Іванчук – по ліву. Все відповідно до ієрархії.

Яценюк і Пишний (ліворуч) та Іванчук (праворуч)

З боків сцену прикрашали два п'ятиметрових гайкових ключі, розфарбовані в різні кольори. Тепер це – символ партії Яценюка.

Дизайнери навіть оформили поліграфічну продукцію цими "ключами" у положенні хрест–навхрест, що нагадувало людські кістки з прапора піратів. Але вершиною креативу стала трибуна у вигляді циліндру, яка з зали нагадувала гігантську новорічну "хлопушку".

Не було сумно і тоді, коли делегати оплесками підтримував ту чи іншу репліку Яценюка – в цей момент прожектори починали загоратися і гаснути в ритмі "цветомузыки", знайомої за дискотеками 1990–их.

Подібне оформлення коронації Яценюка на партійний престол підсилило враження, що ці "білі комірці" у дитинстві не награлися у войнушку, і тепер надолужують втрачене в політиці – створивши зрозумілу тільки для себе систему символів та виголошуючи промови захмарного пафосу.

Партійне керівництво у статуті "Фронту змін" прописано нетрадиційно.

У партії є голова – цю посаду обіймає найближчий соратник Яценюка, в минулому керівник державного експортера електроенергії "Укрінтеренерго" Андрій Іванчук.

Набір його повноважень виглядає як у першої особи – він здійснює "поточне керівництво діяльністю партії, без доручень представляє її у всіх зовнішніх відносинах, укладає угоди, розпоряджається майном і коштами партії, робить заяви від імені партії".

Але насправді він – лише прораб. Бо статут "Фронту змін" передбачає існування аятоли – Лідера партії, який "визначає політичний курс партії, приймає політичні рішення, має право вето на будь–яке рішення керівних органів партії".

Тепер Яценюку буде простір реалізувати своє право "казнить и миловать".

"Лідер партії скасовує рішення керівних органів партії, відкриває і закриває партійні дискусії, виносить рішення за їх результатом", – прописав він для себе повноваження.

Оскільки з'їзд став місцем зібрання прихильників Яценюка в одному місці, то це дало змогу побачити кадровий резерв.

Досі "Фронт змін" у Верховній Раді був представлений лише одним депутатом – самим Яценюком. Але, як виявилося, членом партії також став нардеп Сергій Василенко, який пройшов до парламенту за квотою "Народної самооборони".

На виборах–2007 він очолював штаб НУНС в Криму, де працював начальником управління Міністерства надзвичайних ситуацій. Його пов'язують близькі стосунки з начальником міліції півострову Геннадієм Москалем. До ради партії також увійшов екс–заступник міністра внутрішніх справ Володимир Хоменко, який звільнився у вересні цього року.

Секретаріат партії очолив Ярослав Демченков – радник Яценюка в Мінекономіки та Дмитра Табачника, коли той був віце–прем'єром.

З представників бізнесу очікують на появу в "Фронті змін" власника "Фуршету" Ігоря Баленка.

За трибуною - голова партії Андрій Іванчук. За столом - лідер партії Арсеній Яценюк

З'їзд Яценюка проходив за традиційним сценарієм – нетрадиційними були лише декорації. Спочатку про необхідність почати нове життя оголосили партійні активісти.

– Я задаю себе вопрос – зачем я здесь? Я против самодовольно улыбающихся хозяев жизни, продающих родину оптом и розницу… – виголосив прихильник Арсенія.

Після обговорення кандидатури Яценюка на сцену вийшов голова партії "Фронт змін" Андрій Іванчук, який свого начальника та друга дитинства чомусь називав виключно по імені–прізвищу–по-батькові.

– Арсеній Петрович Яценюк дав завдання – створити політичну партію "Фронт змін". Сьогодні ми можемо доповісти, що ініціатива Арсенія Петровича Яценюка впроваджена в життя, – відрапортував Іванчук флегматичним голосом.

– Було дуже важко донести до людей, що ти хочеш зробити, – визнав він. – Але 200 тисяч людей об'єдналися в громадянську організацію Арсенія Петровича Яценюка "Фронт змін".

Голова партії розповідав про героїзм свого вождя, начебто ішлося не про нашого старого-доброго Арсенія Петровича, а щонайменше про Василя Івановича – Чапаєва.

– Арсеній Петрович Яценюк не побоявся виступити проти влади! - Іванчук продовжував рекламувати партійного лідера.

З його слів випливало, що наш герой пройшов якщо не концтабори, то щонайменше – шлях декабристів. Хоча насправді єдине "заслання", куди їздив Яценюк – це заступником губернатора Одеської області до Василя Цушка.

– ...Арсеній Петрович Яценюк не піддався на спокуси і обіцянки, - урочисто резюмував Іванчук. - Він нас ні на кого не проміняв!

Під дружні оплески Яценюка обрали на посаду.

– Я довго думав, що подарувати Арсенію Петровичу Яценюку, якого я знаю 25 з 36 років свого життя...

З цими словами Іванчук протягнув Яценюку гайковий ключ.

– Щоб у вас був інструмент закрутити всі гайки, які були колись в нашій сильній країні!

Виглядало це все аж занадто двозначно – бо термін "закручування гайок" має пряму аналогію з епохою політичних репресій.

Яценюк підняв подарунок жестом, яким зазвичай тримають над головою булаву.

– Шановна громадо! Можете бути переконані, всі гайки будуть закручнені! Цей інструмент працюватиме краще ніж швейцарський годинник, – зі знанням діла пообіцяв новий партійний лідер, який протягом виборчої кампанії перейшов на скромні японські Casio.

Яценюк виклав своє бачення майбутнього.

– Ми не будемо створювати бізнес–проект, який передбачає – дав гроші на партію та отримав можливість розподіляти ресурси. Таких партій вистачає в Україні – це наші опоненти БЮТ і Партія регіонів!

Голос Яценюка наростав.

– Вони – антидержавницька змова, зруйнували українську державу! Я очолю контрреволюцію проти цієї антидержавної революції! Це наше завдання! – заявив Яценюк, виставляючи вказівний палець наперед.

– Я чітко заявляю: державна влада в Україні буде націоналізована! Вона буде належати 46 мільйонам українців, а не двом акціонерам країни!

Пафос Яценюка не відставав.

– Наша ідеологія – державницька! Ми не ліві та не праві. Ми – державники!

– Я вас запитую, – почав він з нотками проповідника, – чи готові ви відмовитися від тих благ, які були і які обіцяли інші партії?

Далі Яценюк переповів про страждання, які переніс сам на цьому шляху місіонера.

– Я відмовив усім, хоча до мене стояли черги з чемоданами, з олігархами – які казали: "Ми зацікавлені, щоб ви влилися в систему".

Присутні слухали Яценюка, затамувавши подих. Єдине, що псувало картинку – це трибуна. З залу вона виглядала як реквізит фокусника для номеру "виступ людини, поміщеної в циліндр".

– ...Перше, що я зроблю на посаді президента – цей парламент буде розпущено, – пообіцяв Яценюк.

Його мотиви зрозумілі – без дострокових виборів він не отримає фракції в парламенті та не зможе стати політиком загальнонаціонального масштабу.

– Я ставлю перед партією основне завдання – виховання нової касти державних управлінців!

Для цього при "Фронті змін" створено тренінговий центр "Школа влади" для навчання партійних кадрів.

Яценюк чим далі, тим більше входив у смак повноважень лідера "Фронту змін".

– Я ставлю перед вами персональне завдання – зарядити енергією 46–мільйонну націю! – звернувся Яценюк до присутніх однопартійців.

Але на цьому він не зупинився в роздачі доручень.

– Я ставлю завдання: ми повинні нарешті реалізувати результати референдуму, де люди проголосували за скасування депутатської недоторканності та скорочення чисельності парламенту до 300 депутатів.

Яценюк мав на увазі плебісцит 2000 року, організований за "народною ініціативою" Леонідом Кучмою. Яценюку тоді було 25 років, і він працював радником у банку "Аваль". Тому, напевно, був не в курсі про суцільну фальсифікацію того дійства.

Після роздачі внутрішньополітичних команд Яценюк перейшов до свого міжнародного курсу.

– Зовнішня політика Україна звелася до того, де кого краще похлопають по плечу – чи в Вашингтоні, чи в Брюсселі. Чи по спідниці похлопають, як в Ялті, – згадав він останнє побачення Тимошенко і Путіна.

Для України в світі заготовлено унікальну роль, переконаний Яценюк.

– Ми ні до кого не приєднуємося. Україна повинна очолити процес інтеграції східноєвропейського простору. Якщо Москва хоче – хай стає поруч. Не хоче – хай іде до китайців! Тому я ставлю четверте завдання…

Вдосталь надавши вказівок, Яценюк оголосив про перерву зі словами: "Ми переможемо, я вам це гарантую – у нас виходу іншого немає".

Розвивати свій неорганічний імідж "твердої руки" Яценюк продовжив на прес–конференції для регіональних журналістів, яких спеціально для участі в з'їзді звезли до Києва.

– У нас буде жорстка партійна дисципліна, – заявив Яценюк. – Будь–хто, хто після демократичних перемовин усередині партії відмовиться виконувати її лінію, буде позбавлений членства. Це я кажу тим, хто захоче робити коаліції за гроші...

Сам Яценюк пообіцяв бути незламним перед спокусами.

– Мене не цікавить посада прем’єр–міністра, міністра закордонних справ чи глави Нацбанку. Бо якщо я пішов на цей політичний базар – то це означає, що я такий самий політичний зрадник і дрібний торгаш. Такого не буде!

Щоправда, він тут же зробив виняток зі свого правила.

– Єдиний базис для переговорів після виборів – це розпуск Верховної Ради.

Наздогнавши Яценюка, "Українська правда" спробувала дізнатися детальніше про олігархів, які, за зізнанням лідера "Фронту змін", стояли до нього в чергах з валізами грошей.

– Від кого вам надходили пропозиції?

– Від того ж Фірташа, – несподівано відверто сказав Яценюк, бо в таких випадках зазвичай уникають конкретики. – Але я відмовився. Ви ж бачите, що мене більше немає на каналі "Інтер"!

– А в чому полягала пропозиція?

– Робити спільний політичний проект. Але я не буду – ні з Фірташем, ні з Коломойський, ні з Пінчуком. Але той, слава Богу, не пропонує – він розумний, – на долю секунди зупинившись, Яценюк про всяк випадок додав. – І з Ахметовим теж не буду – він і не пропонує, бо в нього є Янукович.

Новий лідер посів місце на сцені за столом, а з'їзд після перерви продовжив свою роботу. Партія ухвалила рішення про участь у виборах до місцевих рад та розійшлася на фуршет, який розпочався хвилиною мовчання за жертвами Голодомору, а закінчився музичним попурі.



powered by lun.ua
Таємниці мормонів. Що відбувається в одному з найбільш закритих храмів України
Як українські медичні технології продовжують життя іноземцям
Голова Держкіно Пилип Іллєнко: Український глядач перестав сприймати російське кіно як ментально близьке
Всі свої
Усі публікації