Як банк Арбузова і сина Януковича замінив Печерський суд

164 перегляди
Катерина Каплюк, УП
П'ятниця, 4 березня 2011, 15:31

У ході цього розслідування "Українська правда" зрозуміла одну з істин поточного моменту історії - пересічним громадянам неможливо відстояти права в судах, якщо навіть самі суди не завжди отримують те, що мало б належати їм за законом.

У цій публікації ідеться про 10-поверховий будинок на розі вулиць Гайцана та Московської в самому центрі Києві, неподалік від легендарного кінотеатру "Зоряний".

Спочатку цю споруду зводили як нове приміщення для Печерського районного суду. Але після здачі в експлуатацію компанія-забудовник не змогла отримати винагороду та продала будівлю. За зниженою ціною її отримала компанія, що належить оточенню Віктора Януковича.

За даними джерел "Української правди", ще в 2009 році в цьому приміщенні хотіли зробити штаб-квартиру Партії регіонів. У будівлі розпочався ремонт, і навіть було розписано, де знаходитимуться кабінети членів політбюро.

Але потім відбулися вибори президента, і керівництво Партії регіонів роз'їхалось по владних кабінетах. А в приміщенні, де спочатку планували здійснювати правосуддя, а пізніше мали засідати партійні вожді, розмістився... дрібний донецький "УкрБізнесБанк", що пов'язаний із сином президента Олександром Януковичем та теперішнім головою Нацбанку Сергієм Арбузовим.

 

Новий суд – в обмін на старі будинки

І сьогодні, і раніше легендарний Печерський районний суд знаходиться в двох приміщеннях – на Хрещатику, 42-а та на вулиці Гайцана, 4.

У вересні 2001 року Київрада виділила ділянку на Гайцана, 2 для зведення адміністративного будинку "з прибудовою до будинку суду" кооперативу "Гарант". Наступного року до планування будівлі доєдналась новостворена компанія "Промбудіндустрія".

У 2003 році головою Печерського райсуду була Ніна Фадєєва. За словами тогочасного директора "Промбудіндустрії" Олександра Шихненка, керівниця суду виступала проти побудови офісного центру під стінами суду. Вона апелювала до розпорядження президента "Про забезпечення судів приміщеннями" від 1996 року, в якому було зазначено, що Печерський суд потрібно забезпечити приміщенням, що відповідатиме вимогам судочинства. Окрім того, зведення бізнес-центру під стінами суду було б недоцільним з огляду безпеки, адже в суді розглядаються кримінальні справи, і на засідання привозять злочинців.

Підприємець запропонував їй угоду: на Гайцана, 2 коштами "Промбудіндустрії" побудуть нове приміщення суду, а два старі будинки Печерського правосуддя (на Гайцана, 4 та Хрещатику, 42-а) передадуть у власність його компанії. Уже 10 липня 2003 року це рішення ухвалила Київрада, і проект будівництва був адаптований спеціально до вимог суду.

21 грудня 2006 року рішенням Київради оренда ділянки була переоформлена на "Промбудіндустрію". Земля була надана в короткострокову оренду на 5 років для будівництва Печерського райсуду, яким керував тоді Володимир Колесниченко - нинішній голова Вищої ради юстиції та кум депутата Сергія Ківалова.

"Ми збудували цей суд "під ключ". Там були кабінети суддів, зали засідань, в підвалі були камери для тимчасового утримання", - розповів пан Шихненко з фірми "Промбудіндустрія".

Компанія-забудовник провела оцінку вартості будинку і в березні 2007 року надіслала листа Олесю Довгому з проханням обміняти новобудову, де мав би розміщуватися суд, тепер уже на п’ять будівель в центрі міста.

До старих приміщень Печерського райсуду на Хрещатику, 42-а та Гайцана, 4, додалися також адреси Трьохсвятительська, 4-г, Боричів узвіз, 8 та Воровського, 29.

Київрада погодилася з такою пропозицією і в травні 2007 року постановила: якщо вартість нового приміщення суду буде перевищувати вартість двох старих будівель суду, то "Промбудіндустрія" отримає ще два будинки - на Трьохсвятительській та Боричевому узвозі.

Після цього відбувається найцікавіше.

Старі приміщення Печерського суду та інші необхідні будівлі на той час перебували у комунальній власності територіальної громади Києва. Але тут виявилось, що обміняти приміщення не так і просто.

Адже відповідно до Господарського кодексу України, який вступив у дію 1 січня 2004 року, "не може бути об'єктом міни майно, яке належить до державної або комунальної власності, у разі якщо друга сторона договору міни не є відповідно державним або комунальним підприємством".

Цікаво, що Господарський кодекс був прийнятий 16 січня 2003 року. Тож на момент рішення про обмін будівель забудовник мав час дізнатись про незаконність своїх дій. Але це не зупинило підприємців у їх бажанні заключити угоду. "Тодішня голова Печерського райсуду Ніна Фадєєва подивилась на мене і спитала, чи таке можливе, - розповів пан Шихненко. - Я сказав: я вам пропоную, і впевнений, що в нас все вийде. Ми потрапили на прийом до Олександра Омельченка (екс-мера Києва), і оскільки була програма будівництва судів, було підготоване відповідне рішення Київради".

 

У результаті погані передчуття справдились, і до будинку, який мав стати новим офісом Печерського райсуду, так і не заїхали вершителі правосуддя.

Фірма "Промбудіндустрія" оформила право власності на нову споруду по Гайцана, 2, а вже у вересні 2008 року продала будівлю новому власнику - фірмі "Українська міжрегіональна інвестиційна група".

У власності цієї компанії 10-поверхівка перебуває і досі, а Печерський райсуд продовжує поневірятися по двох малопристосованих будівлях.

Чому ж сталося, що найскандальніший суд України так і не отримав свого приміщення, а на землі, яка виділялася для його будівництва, виріс бізнес-центр?

"Українська правда" зв'язалася з тогочасним директором "Промбудіндустрії" Олександром Шихненком, який стверджує, що вони чекали 9 місяців після здачі будинку в експлуатацію на реалізацію угоди з боку Київради. У результаті надійшла відповідь, що юридично оформити це неможливо через вищенаведену статтю Господарського кодексу.

"Нам надійшла пропозиція – давайте Печерський суд заїде в будівлю, а потім ми розберемося із вами. Але оскільки ми витратили багато кредитних коштів, ми на такий крок не пішли. Довелося навіть виставляти охорону, бо була така інформація, що в суд хочуть заїхати, а потім як хочете – так і розбирайтесь", - розповів пан Шихненко.

Ціна об'єкту – знижена в 5 разів

Хто ж стоїть за цими угодами, в результаті яких Печерський райсуд втратив 10-поверховий офісний центр?

Почнемо з продавця – фірми "Промбудіндустрія", яка побудувала офіс. Серед числа її власників значився вже згаданий нами Олександр Шихненко, а пізніше до нього приєдналися Василь Мартиненко та Ірина Нечипоренко.

Ці люди пов'язані безпосередньо з... колишнім головою Печерського райсуду Володимиром Колесниченком.

Так, дружина Володимира Колесниченка Тетяна і син Олександра Шихненка Роман володіють по 16,7% у фірмі "Великий бір" в Чернігівській області.

Інший засновник фірми "Промбудіндустрія", яка звела офіс суду, Василь Мартиненко також разом з Тетяною Колесниченко є акціонерами ТОВ "Баштанська птахофабрика".

Окрім того, як зізнався Колесниченко, пан Мартиненко є його братом. І в бізнес-партнери до нього Колесниченко пішов після звільнення з місця судді Печерського районного суду Києва указом президента від 5 квітня 2007 року. Тоді Ющенко розпустив парламент, Колесниченко намагався заблокувати волю президента, за що втратив посаду.

"Три роки я був без роботи. Моя сім'я шукала якийсь вихід, щоб зайнятись бізнесом, і брат люб'язно взяв нас у долю цього бізнесу ще задовго до того, як вирішувались питання, пов'язані з цим проектом по "Промбудіндустрії", - зазначив Володимир Колесниченко в коментарі "Українській правді".

За словами пана Колесниченка, із екс-директором "Промбудіндустрії" Олександром Шихненком він познайомився, коли став головою Печерського суду та вирішив поцікавитись ходом будівництва нового приміщення.

Тобто виходить, що серед засновників фірми, яка мала отримати кілька козирних ділянок за побудоване приміщення Печерського райсуду, були близькі до голови цього суду люди.

Покупці із "Зоряного"

Новий власник будівлі на вулиці Гайцана - товариство з обмеженою відповідальністю "Українська міжрегіональна інвестиційна група".

Ця фірма була зареєстрована 8 серпня 2008 року, лише за місяць до того, як компанія купила бізнес-центр, який так і не став приміщенням Печерського райсуду.

Директором "Української міжрегіональної інвестиційної групи" є житель Донецька В'ячеслав Білан.

 

Фірма зареєстрована за адресою: Донецьк, вулиця Челюскінців, 157-б. За цією ж адресою розташоване одне з відділень "УкрБізнесБанку", що пов'язаний з сином Януковича.

Між фірмою "Українська міжрегіональна інвестиційна група" та Партією регіонів існує міцний, хоча і непублічний зв'язок. 

Дана компанія та В'ячеслав Білан станом на січень 2011-го виступають єдиними засновниками... кіноцентру "Зоряний", де й зараз знаходиться штаб Януковича і керівницею якого виступає дружина глави ДУС Андрія Кравця.

 

"Українська правда" спробувала отримати коментар пана Білана. Він як директор фірми, що придбала офісну будівлю, міг би пролити світло на обставини, чому туди так і не переїхав Печерський райсуд.

Як виявилось, В'ячеслав Білан є керівником адміністративно-господарського відділу "УкрБізнесБанку" - серцевини бізнес-імперії Януковичів. Однак, він відмовився від будь-яких коментарів щодо своєї діяльності та пообіцяв, що більш детальну інформацію "Українській правді" нададуть його адвокати.

Втім, навіть після повторного прохання упродовж кількох тижнів юристи так і не знайшли час, аби прокоментувати ситуацію. "Українська правда" також направляла інформаційний запит до голови "УкрБізнесБанку" пана Косогова, але відповідь протягом двох тижнів нам так і не надійшла.

Окрім "УкрБізнесБанку", в офісному центрі знаходяться ще кілька компаній, пов'язаних з фінансовою установою Януковичів. Так, для прикладу, поштова скринька "Страхових гарантій", які також розміщуються на Гайцана, зареєстрована на домені "УкрБізнесБанку".

Сімейний бізнес-центр для родини Януковича

Оскільки ніхто з "УкрБізнесБанку" та "Української міжрегіональної інвестиційної групи" не захотів розповідати, як вони купили будівлю, де мав бути спочатку Печерський райсуд, а потім офіс Партії регіонів, ми вирішили з'ясовувати все самотужки.

На початку липня 2008 року перед продажем будівлі "Капітал інвест груп" провела оцінку будівлі. Вартість склала 51,3 мільйона гривень. Це був пік ринкових цін на нерухомість. І саме за таку суму будівлю придбала донецька фірма "Українська міжрегіональна інвестиційна група".

 

Але з'ясувалося, що вартість будівлі на Гайцана кардинально змінювалась протягом короткого проміжку часу. У березні 2007 року в листі до Київради керівник "Промбудіндустрії" зазначав: згідно з оцінкою "Капітал інвест груп", будинок коштує 259,5 мільйонів гривень.

Саме на таку суму вони хотіли отримати від Київради компенсаторів.

Очевидно, що ціна за офісну будівлю в центрі Києва ще до початку кризи не могла впасти в п'ять разів. Тобто або громаді Києва намагалися просунути будівлю за завищеною ціною - або фірмі, пов'язаній з Януковичами, її продали за заниженою ціною.

І тоді питання - що навзаєм за цю поступку отримали продавці? Чи не було це додатковим фактором для того, що пан Колесниченко отримав президентське благословення на посаду голови Вищої ради юстиції?

Хоча продаж будинку відбувся в 2008 році, нові власники лише за рік вирішили переоформити на себе земельну ділянку.

Підготовка та ухвалення відповідного рішення Київради відбулись у казково стислі терміни. Звернення до Київради про переоформлення надійшло 9 жовтня 2009 року, а вже 13 жовтня Київзем підготував відповідний проект рішення, який був винесений на розгляд найближчого пленарного засідання 29 жовтня.

Проте, з першого разу даний проект не пройшов, і лише через місяць було ухвалене рішення на користь "Української міжрегіональної інвестиційної групи", яка отримала землю в оренду на 25 років.

Згідно з попередніми розрахунками, нормативна грошова оцінка ділянки на Гайцана становила 5,4 мільйона гривень. Орендна плата за землю передбачалась у розмірі 603 тисячі гривень. Щоправда, у пояснювальній записці до рішення Київради не вказано, це щорічний платіж чи ні.

 

12 жовтня 2009 року директор з питань економіки та фінансів "Промбудіндустрії" Ірина Буфатіна написала нотаріально завірену заяву щодо надання згоди на припинення права "Промбудіндустрії" користуватись ділянкою на Гайцана.

Тож, "Українська міжрегіональна інвестиційна група" мала укласти новий договір оренди. "Українська правда" вирішила поцікавитись, скільки ж платить за землю новий власник, пов'язаний з банком Януковича.

Відповідь Київзему була вражаючою: "Українська міжрегіональна інвестиційна група" досі не підписала договір оренди.

 

Нагадаємо, на момент продажу будинку фірмі, спорідненій з "УкрБізнесБанком", керівником та акціонером цієї фінансової установи був Сергій Арбузов. Очевидно, що він був в курсі всіх подій, адже йшлося про розміщення очолюваного ним банку в столиці. Невдовзі після цього пана Арбузова призначили головою Національного банку України...

Підсумок цієї історії прозаїчний як для сучасної України.

Печерський райсуд продовжує поневірятися. На прилеглій території зведено бізнес-центр, хоча ділянка видавалася для переселення туди суду. Нерухомість після укладення договору купівлі-продажу тепер має доброчесного правонабувача і до нього не пред'явиш жодних претензій.

При чому власник будівлі, пов'язаний з главою Нацбанку і сином президента, не уклав угоду з містом про користування землею. Що поробиш: перебування в споріднених стосунках з президентською родиною щось у цій країні все-таки значить.



powered by lun.ua
Подкаст "Кляті питання": "Путін поїхав з "нормандського саміту" з відчуттям поразки"
П'ятдесят відтінків червоного
Що відомо про людей, яких підозрюють у причетності до вбивства Шеремета
Від Революції Гідності до революції гніву?
Усі публікації