Секретне будівництво Генпрокуратури. За 280 мільйонів

274 перегляди
Тетяна Ніколаєнко, УП
Середа, 21 грудня 2011, 20:30

Як відомо, в українському бюджеті грошей немає. Принаймні для чорнобильців, багатодітних матерів і дітей війни. Але бюджетний дефіцит не стосується потреб влади – гроші на покращення умов її життєдіяльності завжди знайдуться.

Майже 300 мільйонів знайшлося на резиденції президента, 180 - на укріплення берегів, де відпочивають можновладці, десятки мільйонів - на вертолітні майданчики.

Втім, у влади є і секретні статті витрат, про які можновладці воліють "не говорити вголос".

Українці могли б і не дізнатися, що Генеральна прокуратура будує собі ще одне шикарне приміщення, якби роботи не велося цілодобово, зводячи з розуму мешканців сусідніх будинків.

Ціна цього будівництва на сьогодні - 284 мільйони гривень! За ці гроші можна було б купити 35,5 тисяч метрів житла за середньою ціною у 8 тисяч гривень.

Але довідатися про цю закупівлю неможливо. Тому що номер "Вісника державних закупівель", в якому розміщено результат цієї закупівлі, просто... не вивісили в інтернеті.

Як з'ясувала "Українська правда", будівництво нового приміщення ГПУ на Різницькій має дуже специфічну тендерну історію.

Перше оголошення про реконструкцію прибудованої частини будинку Генпрокуратури по вулиці Різницькій, 13/15 з'являється у "Віснику державних закупівель" 14 лютого 2011 року.

23 лютого торги було відмінено "через відсутність подальшої потреби у закупівлі товарів".

Але вже наприкінці березня Генпрокуратурі знову закортіло розширятися. Про що сповіщає Вісник держзакупівель № 37/2 від 28 березня 2011.

Скласти проектну документацію для нового приміщення мали з травня по липень 2011 року.

У відкритих торгах з визначення проектувальника взяли участь три компанії:

1) Державний науково дослідний та проектно-вишукувальний інститут "НДІпроектреконструкція", яке бралося за роботу за 1,4 мільйони гривень;

2) ВАТ "Трест Київспецбуд" з ціновою пропозицією в майже 992 тисячі гривень ;

3) ЗАТ "Укратоменергобуд" з ціновою пропозицією в 696 тисяч гривень.

 Перемогла, цілком логічно, пропозиція "Укратоменергобуд", з яким 31 травня 2011 укладається договір.

ЗАГАДКОВИЙ БУДІВЕЛЬНИК

Тема "Укратоменергобуду" заслуговує на окрему увагу.

Ця компанія не має навіть офіційного сайту, де б можна було прочитати про її здобутки. Щоправда, це не заважає їй освоювати бюджетні мільйони на тендерах.

Наприклад, цього року компанія виграла тендер на будівництво дороги до Жулян на 174,35 мільйонів гривень.

Як пишуть "Наші гроші", раніше компанія виграла державні тендери на сотні мільйонів гривень (204 мільйонів), пов’язані виключно з ДП "Енергоатом" та місцевими органами влади міста Енергодар Запорізької області, де знаходиться Запорізька АЕС.

У 2008 році "Укратоменергобуд" виступив постачальником комп’ютерної техніки для Міністерства закордонних справ на 26 мільйонів гривень.

В Інтернеті компанію подекуди називають "фірмою-прокладкою", через яку освоюють мільйони гривень на тендерах.

У 2008 році народний депутат Андрій Деркач, який раніше очолював ДП "Енергоатом", опублікував депутатське звернення до прем’єра Юлії Тимошенко, у якому навів приклади "корупції, масштабних зловживань та правопорушень з боку керівництва Мінпаливенерго України", пов’язаних з виконанням робіт ЗАТ "Укратоменергобуд".

"Зокрема, за результатами аналізу договорів, укладених між ДП НАЕК "Енергоатом" та ЗАТ "Укратоменергобуд" (Київ) в період 2005-2007 років встановлено, що в процесі укладення і подальшого виконання мають місце суттєві порушення законодавства, які призводять до порушень встановлених державних будівельних норм, багатократного завищення вартості робіт, послуг та обладнання, технологічних порушень в роботі АЕС, тощо", – наголошував у запиті Деркач.

Але скандальність "Укратоменергобуду" – не єдина темна пляма цієї закупівлі.

Ще за півтора місяці до укладання угоди з проектувальником "Укратаоменергобуд", 15 квітня 2011 року оголошено закупівлю "Реконструкція з прибудовою адміністративного будинку Генеральної прокуратури України по вул. Різницькій, 13/15 у Печерському районі Києва".

Кінцевий строк подання конкурсних пропозицій для будівельників – 18 травня, до 9:30. Тоді як проектувальник був законтрактований аж 31 травня.

Як сталося так, що будівельника визначили раніше, ніж склали проект - це логічна загадка. Її могло б вирішити слідство Генпрокуратури, якби йшлося про такі дії з боку інших суб’єктів господарювання.

А так виходить, що в протоколі за 15 квітня вже виписано будівництво, угоду по складенню проекту якого буде підписано аж 31 травня, і що коштуватиме бюджету майже 700 тисяч.

Новобудова з вертолітним майданчиком і зимовим садом

Судячи з додатку № 2 до цього протоколу, Генпрокуратура збиралася будуватися з королівським розмахом . Відповідно до технічного завдання, новобуд планувався на 14 поверхів, з вертолітним майданчиком і зимовим садом. Будівля передбачає 4 ліфти, один з яких обслуговуватиме починаю з паркінгу.

Додаток 2

                                                            ТЕХНІЧНЕ ЗАВДАННЯ

 

Адміністративна будівля та Зал засідань

Проект прибудованої адміністративної будівлі та Зали засідань являє собою комплекс з двох частин різної поверховості, які вписані в існуючий міжбудинковий простір.

В’їзд до новобудов здійснюється з боку вулиці Гусовського.

Адміністративна будівля являє собою 14-поверхову споруду з посадочним майданчиком, прямокутну в плані з розмірами 33,0м × 18,0м. Відмітка верху майданчика +50,000 м. Будівля оснащена 4-ма ліфтами та двома сходовими клітинами. Адміністративна частина ув’язана з існуючою будівлею по вул. Різницькій, №13/15 для забезпечення зв’язків між поверхами обох споруд. З другого поверху новобудови передбачений перехід до зали засідань.

Зала засідань – 4-поверхова споруда складної прямокутної форми з основними розмірами 23,0м × 32,5м та висотою ~30,0 м. На рівні землі під залом – вільний простір для короткочасного паркування легкових автомобілів та проїзду пожежних машин. Верхній поверх – зимовий сад з легких металевих конструкцій та скла. Будівля оснащена 4-ма ліфтами, один з яких слугує для зв’язку з паркінгом. Для протипожежного виходу з зали засідань передбачено дві сходові клітини безпосередньо на вулицю.

Каркас обох будівель – металевий з монолітними залізобетонними перекриттями.

Під обома будівлями та на території всього міжбудинкового простору розміщено підземний паркінг загальною площею 2640 м2.

Для прокладання інженерних мереж передбачається підземний прохідний технологічний канал, який пов’язаний з трансформаторною підстанцією та підземним паркінгом.

Фундаментом комплексу слугує залізобетонна монолітна плита на пальовій основі.

Зовнішні стіни адміністративної будівлі та Залу засідань виконуються із скляних навісних фасадних систем фірми "Zerringer", які мають високотехнологічні, теплотехнічні та звукоізоляційні властивості.

Внутрішні перегородки каркасного типу по системі "Knauf": звукоізоляція "Rockwool" в "тілі" каркасу, який обшивається гіпсокартонними листами товщиною 12,5мм в з обох боків.

Стелі підвісні із гіпсокартону та акустичних матеріалів.

Всі приміщення будівлі опалюються.

Покрівля – ПВХ мембрана по утепленій залізобетонній монолітній плиті покриття.

Опалення, вентиляція, кондиціонування, електропостачання та інші інженерні системи передбачаються відповідно до будівельних та санітарних норм і правил безпечної експлуатації будівель та споруд.

В додатку № 3 до цього ж документа виписано, що термін та місце виконання робіт: травень 2011-грудень 2011року. Хто взявся би збудувати 14-поверхівку за 7 місяців?

Розкриття пропозицій відбулося 18 травня 2011. У конкурсі брали участь чотири структури - його знову виграв ЗАТ "Укратоменергобуд", який дав найнижчу ціну 312,9 мільйонів гривень і пообіцяв виконати роботи до грудня 2011 року.

У листопаді на запит Української правди Генпрокуратура повідомила, що шляхом "більш детального обрахунку обсягів робіт та впровадження сучасних технологій, спрямованих на зниження матеріаловитрат, загальну вартість зменшено до 280 мільйонів гривень".

"Остаточну суму з реконструкції буде визначено після проведення відповідної експертизи кошторисної документації", - повідомляє прокуратура.

"Облаштування посадочного майданчику та зимового саду у будівлі Генеральної прокуратури по вулиці Різницькій 13/15 в кошторисній документації не передбачено".

Загублений вісник

Звісно, зекономити 32 мільйони – це похвально. Але все ж це не знімає запитань по закупівлі.

У міжнародному бюлетені "Вісника державних закупівель" вказано, що угоду укладено лише на 99 мільйонів, а не на 312 (як вказано у результатах торгів), і не 280 (як стверджує Генпрокуратура). Така ж сума 99 мільйонів стояла і в українській версії "Віснику". Щоправда, з якихось невідомих причин, цей номер відсутній в Інтернеті.

- Можливо, в нього вносять правки і знову викладуть за кілька днів. Або ж його могли зняти за вказівкою АМКУ або Мінекономіки, – пояснив "Українській правді" один з працівників "Вісника".

У відповідь на запит у "Віснику" повідомили, що номер справді зняли, щоб внести правки. Щоправда, там не уточнили, про які правки йдеться.

- Це частий випадок. Вони завжди так роблять, коли хочуть приховати корупцію, – зазначає журналіст Олекса Шалайський, який давно вже слідкує за тендерними справами.

Водночас у Генпрокуратурі визнають, що у "Віснику" була допущена помилка якраз в ціні будівництва - вказали 99 мільйонів, а насправді мало бути зазначено 312 мільйонів. У підсумку - взагалі жодного оголошення з конкретними цифрами вартості прибудови до Генпрокуратури в українському "Віснику держзакупок" немає.

Між тим, якщо уважно пошукати на сайті державних закупівель, то можна знайти ще кілька тендерів, про які так і не довідалась громадськість.

Наприклад, Генпрокуратура закупила на 10 мільйонів послуги з розроблення пакетних програмних засобів (єдина система статистики та аналізу органів прокуратури України) у ТОВ "Летограф ІТ консалтинг і послуги Україна" та Поточний ремонт приміщень будівель Генеральної прокуратури України по вул. Різницькій, 13/15 та Грінченка, 3-б на 999,9 тисяч у ТОВ "Айтекс".

Нещодавно ж видання "Наші гроші" порахувало, що Генпрокуратура провела тендери на суму 34 мільйони, матеріали щодо яких не були оприлюднені.

Виникає запитання, а чому прокуратура так не любить світити свої витрати?

Майбутня 14-поверхівка ГПУ поки що має аж 1 поверх 

ГПУ без вікон і дверей

"Українська правда" звернулася за роз’ясненням ситуації до Михайла Тернавського, який був відповідальним у Генпрокуратурі за тендери з будівництва. Але чиновник відмовився відповідати на питання, які ставили під сумнів законність дій Генпрокуратури під час будівництва нового приміщення.

Цитуємо розмову повністю:

- Навіщо Генпрокуратурі знадобилось приміщення, якщо вона не так давно отримала нове?

- Це приміщення на Різницькій збудували ще в 1997. Зараз нам не вистачає приміщень. Ось я сиджу в приміщенні без вікна взагалі. Багато працівників сидять у приміщеннях без вікон. Або в кімнаті, де має сидіти одна людина, сидить три.

- А навіщо вам вертолітний майданчик і зимовий сад?

- Зараз їх немає в проекті.

- Але навіщо вони були?

- Я цього вам не можу сказати.

- А як так сталося, що ви почали будівництво до того, як завершили розробку проекту?

- Ми проект розробили ще минулого року, тому роботи йшли паралельно.

- І вночі. Чому ви порушували норми будівництва?

- Я не можу вам це коментувати. Звертайтесь з запитом до керівництва Генпрокуратури. Ви ставите мені питання, які не в моїй компетенції. Це все одно, якби я питав у вашого кур’єра, як працює УП.

- А як сталося так, що у вас розходяться в різних документах суми, які ви маєте заплатити "Укратоменергобуду"?

- Я не можу вам цього сказати. Пишіть офіційний запит.

Після цього редакція направила ще один запит до Генпрокуратури, де просила пояснити "темні місця" тендерної документації.

У відповідь Генпрокуратура заявила, що будівництво почали раніше, ніж з'явився проект, щоб знести старі гаражі, трансформаторну станцію і перенести тепломережі.

 

 

Однак тоді виникає питання, як демонтажні роботи вели без проекту. І чи давала на це дозвіл київська влада.

Чому Генпрокуратура будувала вночі і з попом?

Окрім колізії з неспівпадінням цифр у тендерній документації, є ще одне запитання щодо цього будівництва Генпрокуратури.

Чи дотримується найвищий наглядовий орган держави законності при будівництві? 

Оскільки,  за документами, будівництво мало бути завершене до кінця 2011 року, Генпрокуратура давала дозвіл вести його "в робочі дні з 20.00 до 8.00 год., у вихідні дні за погодженням із Замовником".

Як результат, влітку 2011 року мешканці прилеглих будинків забули, що таке сон. Його змінили світло ліхтарів у вікнах, відбійні молотки, скрип крану і колоритне "Вася, бл***, цемент подай!".

При цьому Печерське відділення міліції не звертало уваги на порушення норм громадського порядку Генпрокуратурою.

- Так, до нас надходили скарги. Відповідно до закону ми провели опитування. Зібрали свідчення. А потім нашому начальнику подзвонили з прокуратури і запитали: "У вас якісь проблеми"? А начальнику проблем не треба. Тим більше у вигляді перевірки з ГПУ. Генпрокуратура взагалі єдине відомство, на яке міліція ніяк вплинути не може, – розповів один з високопоставлених київських міліціонерів.

Лише після того, як на кількох телеканалах вийшов сюжет про нічне будівництво, ГПУ змінила свої стаханівські норми будівництва на людські. І тепер з гордістю повідомляє, що веде забудову виключно з 8 до 20 у робочі дні. 

Щоправда, відомство Пшонки не пояснює, а чому вона це робила влітку.

Крім того, ГПУ забула уточнити, що все ще будує у вихідні. При чому будує так, що у сусідніх будинках, за словами мешканців, пішли тріщини. Сусіди прокурорської штаб-квартири впевнені, що ті порушили норми забудови і зводять нове приміщення занадто близько до житлових будинків.

- А ще там постійно виступають води річки Клов, яка раніше там протікала. Вони бють сваї, а вода піднімається. Вони сиплють щебінь, а вода підіймається. Вони навіть попа приводили на будівництво. Він там молився на воду, - каже мешканка будинку біля Генпрокуратури.  

Люди бояться, що будівництво Генпрокуратури може коштувати їм власних помешкань.

Мешканцям цього будиночка не поталанило найбільше. Будівництво йде у них під вікнами

-  Ми міряли лазерною лінійкою. Вони будують не за 18 метрів, а за 9 від будинку. У людей у квартирах вже тріщини пішли, - каже мешканка будинку на Рибальській Ольга.

Адже навряд чи хтось відшкодує збитки сусідам Генпрокуратури.

Та й як шукати справедливість у органу, який пише,  що "Генеральна прокуратура України, відповідно до покладених на неї функцій, не володіє інформацією щодо безпосереднього ведення робіт".

Шкода, що у деяких слідчих прокуратури немає вікон і вони не бачать, що коїться у них на подвір’ї. Виходить як приказці: "в своєму оці колоду не видно".

На сьогодні на об’єкті, який мали закінчити до кінця року, збудовано аж один поверх. Зате виконавцю робіт вже заплачено 71 мільйон.

- Ну не розстрілювати ж їх, – відповів Тернавський на питання про незавершене будівництво.

Ні. Але проти Луценка порушили справу за значно скромніші розтрати.



powered by lun.ua
В підвішеному стані: що відбувається з ринком нерухомості Києва
Бунтівна Барселона: як вирок проти сепаратистів занурив Каталонію у безлади та протести
Театральний продюсер Олена Матвієнко: В Україні балет ризикує опуститися до рівня сільського клубу
Російський політолог Морозов: Порошенко був цвяхом у черевику в Путіна
Усі публікації