Ідеї революції, або яка революція нам потрібна?

332 перегляди
Сергій Дацюк, для УП
Понеділок, 26 грудня 2011, 10:40

Коли суспільство опиняється на межі революції, його завжди цікавлять другорядні питання – кому помститися за катастрофічну ситуацію в країні, як подолати очевидні ганебні явища, яка соціальна група (клан чи партія) прийде до влади.

Суть можливої революції

Водночас головна ідея української революції – це не вирішення безлічі проблем, які накопичилися, а повернення спільних для українських людей позитивних мотивацій до життя та праці, тобто повернення режиму республіки.

Режим республіки не створюється за допомогою чужих рецептів. Важливий політичний принцип: демократична система кожної країни схожа за своїми ознаками, але режим республіки є унікальним для кожної країни, бо досягається принципово різними засобами.

Інакше кажучи, режим республіки в країні запроваджується тільки політичними інноваціями власної еліти, і ніяк інакше.

Таку можливу революцію можна розділи на політичну, економічну, соціальну та культурну революції.

Далі буде зроблено спробу описати інновації через два сценарії: 1) інновації для збереження цілісної країни; 2) інновації в умовах фрагментації країни.

Фрагментація це не лише федералізація, яка вже більшістю сприймається як необхідна. Фрагментація це політична, соціальна, культурна, але найголовніше – мотиваційна, диференціація, яка відбувається та юридично фіксується в структурі суспільства безвідносно до території.

Політична революція

Політична революція так чи інакше відбувається через конституційний процес. Вітчизняна Конституція не містить ЖОДНОЇ правової чи соціальної інновації.

Натомість демонструє: відсутність механізмів уникнення зовнішнього управління країною, відсутність механізмів гарантій застосування елітою законів до себе, відсутність принципів фундаментального обмеження масштабної корупції в усіх сферах, відсутність класифікації прав та розрізнення можливостей їх захисту.

А також відсутність механізмів захисту режиму республіки, відсутність самоврядування як самодостатнього суб’єкта влади, відсутність загальних цілей бюджетної політики, відсутність самої можливості здійснювати будь-яку територіальну, адміністративну, освітню, медичну, судову та інші реформи.

Інновації для збереження цілісної країни. Свого часу автор зробив спробу викласти інноваційні ідеї конституційного права в роботі "Принципи нової політичної системи". Але і досі ці ідеї не сприймаються серйозно.

Знаючи історію, можна з впевненістю сказати, що українці скоріше доведуть країну до руїни, аніж вдадуться до яких-небудь інновацій.

Інновації в умовах фрагментованої країни. За умов фрагментації країни теж буде можлива політична революція, але вже в набагато гірших політичних умовах.

В цьому разі можна застосувати новий підхід – "супердіарність замість субсидіарності".

Принцип супердіарності означає:

1) уникнення поверненого чи зворотного делегування владних повноважень (спочатку громадяни делегують всі повноваження в центр, а потім отримують їх з доброї волі центру назад на місця, в тих обсягах, в яких центр вважає це за потрібне);

2) встановлення управління розподілом повноважень знизу (не держава визначає обсяг своїх повноважень і повноважень на місцях, а самоврядні громади);

3) замість вічних прописаних в законі повноважень як у центрі, так і на місцях, встановлення тимчасових і періодично змінюваних самоврядними громадами повноважень як за часом їх дії, так і за обсягом,

4) бюджетне фінансування контролюється на місцях, ближче до походження податків, центральний бюджет формується знизу, а не зверху.

Економічна революція

Мета економічної революції – відновити режим республіки в економіці через появу політики щодо публічних ресурсів та через бюджетну революцію.

Інновації для збереження цілісної країни. Публічний ресурс – це загальний принцип, яким має керуватися безліч законів країни.

Публічний ресурс – це ресурс, який має природне або штучне походження і розглядається як загальне суспільне благо, що може використовуватися в інтересах всієї громади країни, де можливості приватного інтересу є обмеженими, контрольованими та публічними.

Доступ до публічного ресурсу та його використання в приватних цілях може бути обмеженим або навіть забороненим.

До публічного ресурсу належать: космос, родюча земля, водойми, повітря над територією країни, родовища корисних копалин та підземні води на території країни, інфраструктури, вітчизняні засоби масової інформації, державний та муніципальні бюджети, публічна влада.

Публічні ресурси підлягають обов’язковій інвентаризації, постійному оновленню та перевірці публікованих даних в режимі он-лайн. В даних публічного ресурсу повинно бути вказано ім’я дійсного, а не підставного, власника ресурсу або його частини та зареєстровано намір способу використання.

Має бути передбачена кримінальна відповідальність за надання неправдивої інформації та за спосіб використання, що не збігається з реєстраційним.

Бюджетна революція – це поява довгострокової політики (бюджетна стратегія) та короткострокової (річна бюджетна резолюція). Головна мета бюджетної революції – розробка нової структури бюджету, спрямованої на його відкритість на громадський контроль.

Найближча бюджетна стратегія України: 1) вихід країни з ситуації зовнішнього управління МВФ; 2) диверсифікація бюджетонаповнюючих сфер економіки; 3) перерозподіл управління бюджетом з центру до місцевого самоврядування; 4) відновлення фінансування армії, освіти, науки, культури.

Бюджетна революція це є і водночас структурна революція.

Інновації в умовах фрагментованої країни. Якщо бюджетна революція в країні не відбудеться, тоді можна вдатися до створення паралельної альтернативної податкової системи – Недержавного (Немуніципального) Податкового Фонду.

Це означає, що громадяни можуть сплачувати свої податки до цього Податкового Фонду, відмовляючись сплачувати їх у державний чи муніципальний бюджети.

Цей Фонд має бути повністю відкритим для контролю он-лайн, мати прозору політику витрат фінансів на публічні потреби. Юристи Фонду мають захищати право громадян сплачувати податки у недержавний податковий фонд в державних та міжнародних судах.

Соціальна революція

Соціальна революція має на меті відновити соціальні умови режиму республіки. через розвиток середнього класу, тобто здійснення бізнес-революції.

Інновації для збереження цілісної країни. Метою розвитку середнього класу є зовсім не економічні показники (рівень зарплати чи валова його кількість в країні), а створення активних суб’єктів для сильних місцевих громад та дієвого громадського контролю.

Розвиток середнього класу є неможливим без обмеження олігархічного бізнесу в країні.

Олігархічним є крупний бізнес, статки якого становлять більше 1% номінального ВВП країни ($136,4 мільярдів – 2010, більше 1% – 6 чоловік).

Крупним бізнесменам має бути заборонено: без юридично зафіксованого продажу їх бізнесу займати будь-які владні посади; брати участь у тендерах з державним фінансуванням; будь-яке монопольне використання публічних ресурсів навіть за умов дотримання ними закону про публічний ресурс.

Інакше кажучи, монопольне становище олігархічних бізнесів має бути подолане дієвим обмеженням їх економічних прав.

Бізнес-революція є реалізація принципу соціальної відповідальності бізнесу: свободу використання доходу має лише малий та середній бізнес, а крупний бізнес у використанні доходів має обмеження:

1) вся економічна діяльність всередині країни має здійснюватися через інститути країни (офшорна економіка заборонена взагалі і переслідується аж до кримінальної відповідальності);

2) витрати доходів крупного бізнесу відбуваються за такими пріоритетами:

а) заробітна плата вище, ніж середня в сфері діяльності; б) соціальне і страхове забезпечення робітників; в) відновлення засобів виробництва та дійсні інновації і г) лише потім отримання прибутку, якщо залишаються кошти;

3) якщо представник крупного бізнесу на якихось своїх підприємствах не може виконувати такі умови, він може продати ці підприємства, а якщо він вдається до корупції чи шахрайства, його бізнес громада націоналізує примусово та продає іншому власнику.

Інновації в умовах фрагментованої країни. Якщо не вдасться здійснити бізнес-революцію, тоді вочевидь необхідно буде проводити примусове розукрупнення олігополій.

Мета – знищення легальної олігархічної корупції в уряді, знищення домінуючого впливу олігархів на політику та економіку країни. Для розукрупнення олігополій необхідна інтелектуальна дискусія в країні, наслідком якої має стати спеціальний закон про розукрупнення олігополій.

Культурна революція

В сучасному світі засоби масової інформації не завжди виконують функцію масової комунікації. В такій ситуації, щоб з’явився ринок інтелектуальних ідей, необхідна, перш за все, інформаційна та мотиваційна революції.

Інновації для збереження цілісної країни. Інформаційна революція – це привнесення в соціальну дійсність нових соціальних ідей через нові засоби масової комунікації.

Для цього необхідна клубна неполітична інтелектуальна діяльність, яка включає можливості Інтернет. Водночас сам по собі Інтернет, без наочної живої клубної комунікації, є недостатнім.

Мотиваційна революція – це створення нових неспоживацьких мотивацій.

Сьогодні світ переживає загальноцивілізаційну кризу, яка є наслідком вичерпаності потенціалу споживчої культури для людського розвитку.

Нова неспоживацька культура, для якої ще навіть назви нема, з’являється в дуже небагатьох місцях світу і є поки що маргінальною.

Якщо вузькі кола українців спроможуться на роботу в творенні нової неспоживацької культури, то країна матиме шанс на розвиток в перспективі.

Інновації в умовах фрагментованої країни. Фрагментація країни дасть можливість здійснювати неймовірні інновації як експеримент в деяких фрагментах.

Наприклад, стане можливою повна заборона споживчої реклами від виробників по телебаченню, зберігаючи при цьому організоване місцевими громадами інформування про товари споживання за спеціальною структурою: порівняльний аналіз товарів за споживчими якостями та ціною.

Також можна здійснити повну заборону споживчих кредитів від усіх юридичних осіб (банки, магазини, тощо), запровадивши натомість споживчу кооперацію самої місцевої громади з функцією безвідсоткових споживчих позик.

Освітня та наукова революції всередині споживацької культури принципово неможливі. Вони стануть можливі тільки після припинення дії споживчих мотиваційних компресорів таких як споживча реклама від виробника та споживчий банківський кредит.

Деякі ідеї освітньої революції висвітлені в статті "Изменения через образование". Деякі ідеї наукової революції описано автором в його роботі "Онтологизация науки и выхода за ее пределы".

Це ідеї не політики. Це ідеї суспільної дії. Все, що вище описано, є дуже складним, потребує велетенських інтелектуальних та організаційних зусиль. Набагато легше влаштовувати демонстрації на майданах, вулицях та під владними будівлями. Але це і є революція. Справжня Революція.

Сергій Дацюк, для УП

powered by lun.ua
Вибори президента України 2019: цифри, дати і кандидати
Вимкнути пилосос. Чому податок на прибуток треба замінити
Жовта картка для Молдови: у ЄС заговорили про можливість призупинення безвізу
Глава ДТЕК Максим Тимченко: Нам не потрібен ніякий "Роттердам+"
Усі публікації