Партія регіонів готується до "кидка"

Середа, 8 лютого 2012, 14:36

Декілька років тому в приватній розмові один з відомих українських олігархів, пояснюючи схему обдурювання партнерів по бізнесу на зорі 1990-тих, використав доволі яскраву метафору. Перед фінальною стадією афери жертву оборудки довго обходили і вмовляли, а насправді – як красномовно пояснив олігарх – "лоха готовили к кидку".

Схоже, минулого року ту саму "підготовку" пройшла парламентська опозиція під час голосування за закон про вибори народних депутатів. Як стало відомо "Українській правді", вже незабаром Партія регіонів під пильним контролем Банкової збирається внести у правила гри на майбутніх виборах зміни, які навряд чи сподобаються опозиції.

Нова редакція закону має з’явитися під гаслом виконання вимог ПАРЄ та приведення закону у відповідність до норм Конституції.

Погані новини для Олександра Турчинова та Арсенія Яценюка полягають в тому, що для народження нових правил гри "регіоналам" не потрібен консенсус з опозицією.

За інформацією "Української правди", зміни в законі про вибори народних депутатів будуть ініційовані у найближчі тижні. Точкою старту стане скасування норми про так зване паралельне балотування.

Ідеться про право кандидата у народні депутати одночасно балотуватись і за партійним списком, і за мажоритарним округом. Ще під час прийняття закону окремі експерти та юристи попереджали, що ця норма не забезпечує рівних виборчих прав усім кандидатам.

Справа в тому, що паралельне балотування вже практикувалося Україні – за часів Леоніда Кучми. Але у 1998 році Конституційний суд своїм рішенням заборонив одній й тій же особі одночасно входити до партійного списку та бути висунутою в одномандатному виборчому окрузі. На думку суддів, така норма порушувала принцип рівного виборчого права і на виборах в одномандатних округах надавала привілеї депутатам-списочникам.

Однак у 2011 році разом з прийняттям нового закону про вибори народних депутатів цей архаїзм повернувся. Як уже повідомляла "Українська правда", право паралельного балотування з’явилось за наполягання комуністів і при активній підтримці однопартійців Володимира Литвина. Вони, щоб підстрахуватися на випадок непроходження до парламенту за списками, прагнули одночасно штурмувати нову Раду за округами.

На той момент, незважаючи на рішення Конституційного суду, цю норму узгодили. По-перше, рішення КС 1998 року стосувалось іншого – старого закону про вибори. По-друге, великі політичні сили на кшталт Партії регіонів та "Батьківщини" самі були зацікавлені в цій нормі, адже вона давала додаткову страховку кандидатам-мажоритарникам. А по-третє, голоси комуністів та литвинівців могли стати вирішальним і додавали голосуванню більшої легітимності.

І от раптом в Адміністрації президента вирішили цю норму скасувати. Згідно з інформацією "Української правди", схема буде така ж, як і в 1998 році – через Конституційний суд. При цьому джерела називають різних суб’єктів, що звернуться до КС.

ВАРІАНТ 1. МАЛОЙМОВІРНИЙ: АВТОР – ОМБУДСМЕН

Згідно з менш вірогідною версією, автором конституційного подання може стати Уповноважений Верховної Ради з прав людини. Нібито саме тому Володимир Литвин форсує розгляд цього питання в сесійній залі. На відміну, наприклад, від призначення нового голови Рахункової палати, яка вже більше семи місяців працює без керівника.

Головними кандидатурами на посаду Омбудсмена називають колишнього генпрокурора Геннадія Васильєва та голову правління Української Гельсінкської групи з прав людини Євгена Захарова. Про призначення Захарова може мріяти лише опозиція. Щодо Васильєва, джерела в Партії регіонів невпевнено заявляють про відмову від розгляду його кандидатури.

Утім, розповідають й інше. Ніби на фінішній прямій шлях до посади Омбудсмена Ніні Карпачовій може перейти… радник президента Олена Лукаш. Варто нагадати, що в разі призначення пані Лукаш на цю посаду, в неї автоматично може виникнути конфлікт інтересів, адже її чоловік очолює Службу зовнішньої розвідки. Тим не менше принаймні три джерела в Партії регіонів розповіли, що Олена Лукаш – одна з вірогідних кандидатів на посаду Уповноваженого Верховної Ради з прав людини.

Але сценарій, який планується реалізувати після подання до Конституційного суду, такий, що може "підмочити" репутацію новообраного Омбудсмена і вже в перші ж дні видати його ангажованість Партією регіонів.

Тому більш вірогідним виглядає інший сценарій.

ВАРІАНТ 2. ПАРТІЯ РЕГІОНІВ ГРАЄ "НЕЗАЛЕЖНИМИ"

Як стверджують джерела "Української правди", автором подання в Конституційний суд стануть народні депутати. Згідно з законом, для цього потрібно мінімум 45 підписів народних обранців.

Утім, подання буде єзуїтським. Формально Партія регіонів не буде мати до нього жодного стосунку. На Банковій нарешті знайшли спосіб як використати так званих "незалежних" депутатів, що вийшли зі складу опозиційних фракцій. Наразі, позафракційні депутати та група "Реформи заради майбутнього" налічують 46 голоси – достатньо, щоб звернутись до КС. Самі регіонали "засвітяться" лише у випадку, якщо не вдасться домовитись з усіма "незалежними".

За даними редакції, подання буде готове найближчими тижнями. Згідно з процедурою, Конституційний суд може розглядати звернення народних депутатів упродовж трьох місяців. Відповідь КС має бути отримана не пізніше початку процедури висування кандидатів. Таким чином, терміни подачі конституційного запиту обмежені березнем.

Суть звернення буде полягати в проханні розтлумачити зокрема частини 4 та 5 статті 52 закону щодо загального порядку висування кандидатів у депутати і дати оцінку відповідності цих норм Конституції України. Результат розгляду вже відомий. На Банковій обережно припускають, що КС дослухається до застережень парламентарів і, підтверджуючи своє ж рішення 1998 року, заборонить паралельне балотування.

І хоча це не головний етап сценарію, вже навіть таке рішення Конституційного суду нанесе удар по лавах опозиційних сил. Очевидно, мішенню є парламентська опозиція. Тобто БЮТ, НУНС та "Фронт змін".

По-перше, можливість паралельного балотування надавала опозиціонерам міцний механізм підстраховки своїх кандидатів. Іншими словами, більшість мажоритарщиків мали парасольку у вигляді місць у списку. Якщо програєш по округу – в тебе залишається шанс пройти за списком.

Тобто, за чинним законом, сильні опозиціонери могли висуватися у мажоритарному окрузі, не боячись при цьому програти. Якщо паралельне балотування буде заборонено, велика кількість округів втратить рейтингових опозиціонерів, бо всі вони зажадають записатися в список, щоб гарантовано обратися на новий термін. І регіонали, що підтримуватимуться за рахунок адмінресурсу, значно підвищують свої шанси на перемогу.

По-друге, паралельне балотування надавало широкі можливості для політичного маневру на заздалегідь програшних округах. Наприклад, БЮТ міг би висунути сильного кандидата зі списку на якийсь мажоритарний округ десь в Донецькій області. Під час кампанії такі "самураї-одинаки" могли б стати непоганою зброєю – корочка кандидата в народні депутати надає достатньо можливостей для контрпропаганди в тилу у опонентів.

Утім, скасування подвійного балотування має й іншу мету – консолідація невеликих політичних сил на електоральному полі Партії регіонів. Перед парламентськими партіями, що знаходяться на межі прохідного бар’єру, виникне дилема: все ж таки ризикнути та балотуватись за списками, або забути про партію і – знову ж таки ризикуючи – висунутися по мажоритарці.

Але поруч з цими ризиками буде маячити ввічлива пропозиція від штабу "регіоналів" – або влитися у лави Партії регіонів, або погодитись на адміністративну підтримку в окрузі. Незалежно від того, що вибере жертва, у майбутньому скликанні Ради її голос автоматично буде на боці провладних сил.

Така дилема, очевидно повстане перед депутатами "Народної партії" та особисто Володимиром Литвином, перед депутатами "Єдиного центру" та комуністами. Можливо, менш напружений – але все ж таки вибір – повстане і перед окремими депутатами з числа так званих "незалежних".

ЯК КИНУТЬ ОПОЗИЦІЮ

Утім, найбільш "цікавим" буде другий етап комбінації – після рішення Конституційного суду.

За інформацією з достовірних джерел, одразу після рішення Конституційного суду, Партія регіонів ініціює внесення додаткових змін у закон про вибори народних депутатів. Логіка "регіоналів" буде такою: якщо закон – внаслідок рішення КС – зазнав змін, він має пройти повторну легітимізацію у залі Верховної ради.

При цьому в Партії регіонів готові почути заперечення опозиції про те, що рішення КС не потребують підтвердження парламентом. Тому скасовані норми закону щодо подвійного балотування можуть бути вилучені без голосування у сесійній залі.

У відповідь має пролунати вбивчий аргумент: змін до закону вимагаємо не тільки ми – "регіонали", але й ПАРЄ разом з усією європейською спільнотою. Зокрема, щодо зменшення прохідного бар’єру та скасування норми про заборону участі у виборах блоків політичних сил.

Коли ж дійде до розгляду конкретних змін до закону, "регіонали" обіцяють запропонувати трохи більший перелік змін, які стосуватимуться технічних норм закону.

Зокрема вже точно вирішено, що регіонали вимагатимуть змінити:

- процедуру формування дільничних виборчих комісій (ДВК);

- процедуру зняття кандидатів з реєстрації;

- розподіл мажоритарних округів.

Конкретні пропозиції по цих питаннях поки що невідомі. Попередньо передбачається, що в рамках ДВК можуть бути переглянуті квоти представників політичних сил та процедура прийняття рішень. Щодо зняття кандидатур з перегонів, буде запропоновано спростити та пришвидшити залучення такого механізму.

Трохи більше інформації щодо зміни кількості округів у Києві. Як відомо, за столицею додатково закріплений закордонний округ загальною кількістю понад 400 тисяч виборців. На даний момент це означало, що в Києві буде створено три додаткових мажоритарних округи. Очевидно, з огляду на електоральні настрої, Партії регіонів невигідні три додаткових округи в опозиційно налаштованому місті.

Згідно з інформацією джерел "Української правди", планується новими змінами вилучити закордонні округи з голосування за мажоритарних кандидатів. А звільнені округи будуть розподілені між Полтавською, Черкаською і Кримом.

Очевидно, всі вище перераховані зміни викличуть обурення опозиції на чолі з Олександром Турчиновим та Арсенієм Яценюком.

Але тут настане момент істини. Справа в тому, що для внесення змін у закон достатньо лише голосів більшості. Рекламна кампанія з єдності влади та опозиції, прогримівши Європою, вже минула. Ніяких обіцянок Віктора Януковича про консенсус вже немає.

За словами джерел, максимум, на що можуть піти регіонали, це провести обмін: ми вам – дозвіл на участь блоків у виборах, а ви нам – підтримку за зміну процедури формування дільничних виборчих комісій. Якщо ж опозиція відмовиться, публічно буде оголошено, що БЮТ, НУНС та "Фронт змін" відмовились виконувати вимоги ПАРЄ.

Єдина проблема, яка може виникнути у "регіоналів" – це відмова голосувати за зміни в законі з боку комуністів та однопартійців Володимира Литвина. Очевидно, після рішення КС обидві фракції будуть почуватись дещо "кинутими". Утім, голосів може вистачити і без них – якщо за зміни голосуватимуть 46 "незалежних" карток, які разом з 192 голосами Партії регіонів складуть необхідну більшість.




powered by lun.ua
Головне на Українській правді
Підпишіться на наші повідомлення!