Казус Слюсарчука. Частина 2

Читайте в першій частині про історію Слюсарчука та як він потрапив у коридори влади.

Крах Слюсарчука

Фатальним для Слюсарчука став виграш шахового матчу у комп’ютерної програми Rybka. Оскільки це ніколи не вдавалося навіть іменитим гросмейстерам, то "доктора Пі" запідозрили у шахрайстві.

Першим під сумнів дипломи і феноменальні здібності Слюсарчука поставив не "Експрес", а російський форум професійних шахматистів "Chessglum" .

Гросмейстрів насторожила аномальна помилка комп'ютера на 10-му ході в першій партії, коли "Rybka" одразу ж потрапила до доволі складної позиції. Хоча про цю помилку відомо давно, і вона записана в базах програми.

Також майже всі ходи Слюсарчука в обох партіях відтворювали те, що й пропонувала машина.

У Ігоря Юрченка, який працював зі Слюсарчуком у 2009-2011 роки в програмі на радіо "Ера", є своє пояснення.

"Від самого початку він говорив, що переграє "Рибку", бо запам’ятає всі партії, завдяки якійсь здатності моментального аналізу", - розповів УП Юрченко.

"Його спонсори подарували йому дуже потужні комп'ютери. Коли я бував у нього в квартирі, я бачив як ці комп'ютери цілими днями щолкали у шахи. Після кожної партії видавалися звіти, які збирали комп'ютерники. Потім Слюсарчук забирав їх собі у портфель і вивчав їх. Якби він готував шулерство, то навряд би носився з цим портфелем цілими днями", - сумнівається Юрченко.

Не повіривши у те, що Слюсарчук – геній, "чесглумівці" вирішили розвінчати його міф. І взялися за його дипломи, викладені на той момент на сайті Слюсарчука (зараз закритий).

Найбільший доробок в цьому плані належить форумчанці  Chessglum Cвітлані Єршовій, яка почала аналізувати наукові доробки Слюсарчука, і з'ясувала, що вони є плагіатом з робіт інших науковців. Вона друкувала роботи встик одна з одною, показуючи, що роботи Слюсарчука – лише передрук. 

Там же на Chessglum були викладені дипломи Слюсарчука. Єршова звертає увагу на те, що Слюсарчук виклав на своєму сайті диплом про перепідготовку в Санкт-Петербурзі у 1993 році.

Диплом вже російського вузу виписаний на бланку радянського зразка , і з печаткою "Ленінградського ордена Леніна державного університету". Єршова засумнівалася, що у 93 році Пітерський університет міг видавати дипломи на радянському бланку.

Матч з "Rybka" . Фото зі сторінки "Вконтакте" Слюсарчука

"Українська правда" надіслала запити щодо навчання Слюсарчука до обох російських університетів.

"Уважаемая Татьяна, мы неоднократно давали информацию в СМИ Украины и следственным органам Украины, что Слюсарчук никакого отношения к обучению в нашем ВУЗе не имеет. Все свои запросы высылайте на имя нашего учредителя - Министерство здравоохранения Российской Федерации. С уважением, РНИМУ", - повідомили редакції в університеті Пирогова.

В Пітерському університеті заявили, що інформацію надати не можуть: ""Руководствуясь федеральным законом от 22.10.2004 "Об архивации в деле Российской федерации", в ответ на ваш запрос от 06.08. 2012 сообщаю, что предоставленние вам сведений о Слюсарчуке А.Т. возможно на основании письменного нотариального разрешения Слюсарчука А.Т".

Досі в ЗМІ фігурує лише відповідь, надана проректором Московського медичного університету Володимиром Владіміровим, де він запевняє, що Слюсарчук ніколи не навчався в університеті імені Пирогова.

Слід відзначити, що самого Владімірова звільнили з медичного університету після скандалу про торгівлю дипломами вузу.

Щодо навчання на психолога, то, за інформацією УП, слідство знайшло в пітерському вузі особову книжку Слюсарчука. Але не диплом. Слюсарчук так і не назвав людей, з якими він начебто навчався у виші.

На сьогодні правоохоронці заявляють, що дипломи Слюсарчука підробні. І що він обдурив міністерство освіти при отриманні докторського ступеня, надавши фальшиві документи.

У розпал скандалу минулого року директор департаменту атестації кадрів Міністерства освіти Віктор Бондаренко заявив, що 27 вересня 1997 спеціалізованою вченою радою Московської медичної академії імені Сєченова підтверджено захист кандидатської дисертації за спецтемою; а 27 березня 2003 спеціалізованою вченою радою Російського державного медичного університету Пирогова підтверджено захист докторської дисертації за спецтемою.

Він же заявив, що в 2010 році Андрій Слюсарчук звернувся в міністерство освіти України з проханням підтвердити його вчені ступені і звання, що й було зроблено на підставі офіційних запитів до РФ.

Наукові праці та публікації Андрія Слюсарчука, за твердженням Бондаренка, не були надані російською стороною у зв'язку з їх секретністю.

- У лютому 2010 року ми робили офіційний запит у Вищу атестаційну комісію Російської Федерації, ... і отримали офіційну відповідь, що Слюсарчуку дійсно був виданий диплом доктора наук, і що захищався він по секретній проблематиці. 7 квітня того ж року була зібрана рада з 12 фахівців в галузі нейрохірургії, психіатрії, кардіології та суміжними напрямками. Вони ознайомилися з документами, роботами Слюсарчука, заслухали його доповідь та прийняли рішення присудити звання доктора медичних наук в Україні, - розповів Бондаренко в інтерв'ю газеті "Комсомольська правда в Україні".

Втім вже українською строною Слюсарчуку була видана державна премія. На думку екс-міністра освіти Станіслава Ніколаєнка, яку він висловив в ефірі програми на "Інтері", ця премія видана незаконно, бо за такий короткий час викладання на півставки до такого дослужитись неможливо. Більше того, є версія, що Слюсарчук ту роботу не писав, а нею з ним розплатилися.

Слюсарчук – жертва спецслужб?

За словами Юрченка, одразу після того, як про Слюсарчука став писати Chessglum, а також вийшли статті кількох інших видань, він став говорити, що це змова проти нього спецслужб сусідньої держави.

"Потім він зникав кудись по 2 рази на місяць, повертався, і в притаманному йому напівістеричному тоні розповідав: я їх попустив, тепер все припиниться", - згадує знайомий Слюсарчука.

Зараз Слюсарчук теж запевняє, що він жертва спецслужб. Що він довгий час працював на російську ФСБ, і навіть мав створити для них якісь спеціальні ліки.

Крім того, за словами Слюсарчука, його гіпнотичні здібності використовували при допиті чеченців.

Він також назвав адвокатам списки осіб, які могли б підтвердити його співпрацю з ФСБ і роботу в лабораторії над ліками. Одним з названих вчених був Петро Гаряєв, доктор біологічних наук, який займається вивченням, псевдонаукового, на думку багатьох, "хвильового генома".

УП зв’язалася з Гаряєвим електронною поштою.

На запитання, чи знає він Слюсарчука, вчений відповів: "Нет. Я видел его выступление в записи, не более... Если то, что он демонстрирует и говорит, правда - тогда это талантливый человек".

У травні 2012 на друзів Слюсарчука вийшов екс-співробітник СБУ, який повідомив, що "доктор" давно перебував в розробці спецслужб Росії та України через свої незвичні здібності.

"Це був генерал у відставці, який працював при Ющенку. Він розповів, що перед тим, як допустити Слюсарчука до Ющенка вони провели його ретельну перевірку, виїжджали до Москви. Там їм підтвердили, що Слюсарчук таки в них працює і має закриту дисертацію. Крім того, за його словами, арешт Слюсарчука - спецоперація російських спецслужб", - розповів друг Слюсарчука.

"За його словами, Слюсарчука закрили у СІЗО, щоб він не передав інформацію, яку він здобув у Росії, спецслужбам інших держав. Начебто зараз спецслужби багатьох держав вивчають досвід впливу на свідомість людей, а також можливості "виключення" їх через гіпноз і так далі. Він показав доповідну записку, де йшлося, що Слюсарчук був об’єктом розробки через свої здібності", - додав співрозмовник.

Зважаючи на те, що спецслужби цікавляться і торсіонними полями, не було б так вже й дивно, що Слюсарчук з ними справді співпрацював. Питання в іншому – був він суб’єктом чи об’єктом досліджень.

Так само питання, як тоді агента спецслужб іноземної держави допустили до президента України?

Автор розслідування Світлана Мартинець цю версію про спецлужби відкидає: "Мені теж таке казали, але я не знайшла тому підтверджень. Він зробив таку кар’єру не тому, що був агентом, а тому, що мав нетрадиційну орієнтацію. І погрожував багатьом, що розкаже про їх зв’язки".

Як повідомили джерела УП серед колишніх правоохоронців, СБУ ще за часів Ющенка зібрала матеріал на Слюсарчука. І тека з документами на нього лежала в адміністрації президента, допоки вже при Януковичі її не передали "Експресу" в рамках боротьби з Дмитром Табачником.

"Я почала це розслідування від приниження людської гідності, а не тому, що мені щось передали з адміністрації президента чи ще звідкись. Цей чоловік занадто довго морочив мені голову, не міг нічого сказати конкретного. А коли він пообіцяв мені розмазати мізки по стіні стіні, я вирішила з'ясувати, що це за людина. Я не писала якісь запити, я їздила по містах, шукала, змусила колег перелопатити купу інформації", - заперечує Мартинець.

"Які там нюанси ви вишукуєте, якщо людина заходила і лізла в мозок людини без права на те? Він робив операції по 9 годин. За той час людина могла померти в нашій районній лікарні просто від запалення легень", - обурюється автор розслідування.

Божевільний чи ні

За рік перебування в СІЗО Слючарчук двічі проходив психіатричне обстеження. І львівські, і київські психіатри не знайшли підстав вважати його неосудним.

У Львові у Слюсарчука виявили, згідно з інформацією ЗМІ, порушення психіки прикордонного рівня – невроз, залишкові явища черепно-мозкових травм, алкоголізм, наркоманію тощо.

Між тим, за час перебування в ізоляторі, Слюсарчук спочатку намагався порізати собі вени, а потім погрожував повіситися. Дещо про його перебування у СІЗО розповів Юрій Луценко.

"Завезли (Слюсарчука) влітку в мою колишню камеру 158. В перші дні він сильно буянив, кидався на конвой, покусав за руку працівника СІЗО. В камері бився головою об стіну, погрожував повіситися", - розповів екс-міністр.

"За правилами СІЗО, це призвело до того, що в його картці обліку з'явилася "червона полоса" - схильний до агресії та самогубства". Тепер він має спати у видимості "глазка", і в СІЗО він буде під особливим наглядом", - пояснив екс-міністр.

Вихід цієї інформації викликав велике схвилювання у пенітенціарників. Вони навіть готові були надати УП діагноз доктора.

Можливо, така реакція була пов’язана з тим, що в якийсь момент у Слюсарчука з'явився намір отримати неосудність, і він таки почав грати божевільного.

Цікаво, що на початку процесу дехто з його прихильників пропонував доктору оплатити підкуп експертизи і бути визнаним неосудним. Тоді Слюсарчук відмовився, але влітку в нього з'явилась інша стратегія.

До речі, після зустрічі в СІЗО Слюсарчука і Василя Волги, лікар справив позитивне враження медичними знаннями на екс-голову Держфінпослуг. І тепер адвокат Волги також буде захищати і Слюсарчука.

Пацієнти

В день, коли вийшла перша розгромна стаття "Експреса" про Слюсарчука, в "Українську правду" зателефонував розгніваний Микола Рудьковський. Він кричав у слухавку, що Слюсарчук справді геній, що ця людина не винна, і що ми просто передрукували новини жовтої газети, а він точно знає, що це – брехня.

Рудьковський заявив, що він сам у нього лікувався, і саме Слюсарчук йому допоміг, хоча звертався він до багатьох лікарів.

Після цього Рудьковський став спонсором гри Слюсарчука з "Рибкою". Крім того, за інформацією УП, він також оплачує послуги адвокатів доктора Пі.

Рудьковський із вдячності став спонсором Слюсарчука. Фото зі сторінки "Вконтакте" Слюсарчука

Окрім Рудьковського в Слюсарчука є два вдячні пацієнти - кримські депутати. Один з них сам лікувався у доктора, іншому – Валерію Гриневичу - Слюсарчук виходив маму після операції.

Коли УП потелефонувала Валерію Гриневичу, той не приховував роздратування: "Я не хочу нічого розповідати ЗМІ. Я вже виступав на Інтері. І що? Нічого не допомогло. Я навіть президенту писав. Тепер ми будемо його захищати іншими методами. Що ще казати, якщо сам професор Бєляєв підтвердив, що він геній!? А геніям треба багато чого пробачати", - заявив Гриневич.

Крім того, про Слюсарчука розповідають багато дивовижних історій, як він лікував людей від раку або зашивав на ходу. Він брався лікувати різні хвороби.

"Брату мого однокурсника Віталію Городченку зробили операцію. Він декілька днів ходив на перев'язки і одного вечора, дивлячись телевізор, відчув, що в ліжку стало щось дуже тепло внизу живота. Включив світло і побачив що з рани струмком тече кров. Поверхом нижче жив Слюсарчук. Його швидко покликали. У Слюсарчука був в гуртожитку пристрій для запаювання судин і він ним зупиняв кровотечу. Слюсарчук казав, що якби чекали швидку, то він стік би кров'ю", - розповів той таки Андрій Новосад УП.

Водночас свідок у справі Слюсарчука Олександр Лозовий переконаний, що саме від рук доктора Пі загинув його батько.

"В тата дуже боліла голова. Він пішов до свого друга-лікаря у нас у місті, і той порадив звернутися до Слюсарчука. Той послав нас у "Євролаб" робити аналізи, і сказав, що треба операція. А потім довгий час її відкладав. Я дуже просив батька поїхати за кордон і не втрачати час. Але він хотів лікуватися саме у Слюсарчука. 8 серпня Слюсарчук зробив одну операцію, потім поїхав. Батько навіть прийшов до тями. Потім він повернувся, зробив іншу. Батько впав у кому, і помер", - розповів Лозовий УП.

Свого часу "Експрес" описав смерть маленького сина священника після операції Слюсарчука. Але сам священник кілька разів у ЗМІ стверджував, що не вважає Слюсарчука вбивцею. Малий під час новорічних свят упав і отримав черепно-мозкову травму. Коли дитину привезли в лікарню, лікарі сказали, що не зможуть його врятувати, сказали, що мозок мертвий. А Слюсарчук сказав, що мозок живий і став робити операцію. Дитина померла вже після операції, коли Слюсарчук поїхав.

У серпні "Комсомолка" випустила публікацію, де на три історії людей, які звинувачували Слюсарчука в тому, що він покалічив їх родичів, припадало три історії людей, які йому дякували.

Дякували щоправда за те, що допоміг виявити пухлину чи крововилив, за медикаментозне лікування, але не операцію.

Коли телеканал "Інтер" знімав передачу про Слюсарчука для них виявилось проблематичним набрати людей, які б розповіли, як постраждали від Слюсарчука. Хоча журналісти шукали героїв по статтях "Експресу".

Лікарі помічали, що Слюсарчук не так тримає скальпель, але нічого не казали. Фото зі сторінки "Вконтакте" Слюсарчука

"Коли ми знімали передачу про Слюсарчука для "Інтера" виявилося, що люди, які звинувачували Слюсарчука не дуже хочуть їхати на ефір і просили гроші за переїзд, а люди, які хотіли його підтримати – їхали самі", - розповіла одна з авторів програми Наталія Конова.  

Вихід інтерівської передачі про Слюсарчука викликав велике невдововлення "Експресу", який звинуватив редакторів телеканалу в тому, що вони продалися за 2 мільйони, щоб обілити Слюсарчука.

"Вони покликали купу людей, які захищали Слюсарчука. Це була програма замовлена його захистом. Нам навіть рота не дали відкрити", - каже Мартинець.

Редактори програми "Інтеру" наполягають – все що вони зробили, це подали дві точки зору.

Серед лікарів згадка про Слюсарчука викликає в основному роздратування.

Відомий психіатр і правозахисник Семен Глузман сумнівається, що Слюсарчук міг бути ефективним лікарем.

"Люди схильні до навіювання. Коли в мене погане самопочуття, і хтось погладить мене по голові, мені стає легше. Але я лікар, і я точно знаю, що в мене не депресію вилікували, а по голові погладили. А бабуся з села цього не знає. І вірить, що її вилікували від смертельної хвороби. Якщо Слюсарчук геній, то нехай висувається на Нобелівську премію, а поки нехай відповідає за злочин", - обурився Глузман в коментарі УП.

Водночас "Комсомолка" цитує директора Київського міського центру серця Бориса Тодурова, який засуджує кримінальне переслідування Слюсарчука.

- Те, що він обдарований надприродними здібностями, - однозначно. Для країни буде втратою, якщо він не зможе реалізувати тут свій дар. А він готовий ним ділитися, готовий лікувати. Для мене дивно, що він не затребуваний на користь суспільства. Спочатку вивчіть феномен, а потім називайте людини шахраєм. Але його ніхто не вивчав. І ще хочу сказати: геніям і талантам треба прощати більше, ніж звичайним людям, - цитує його видання.

Втім нещодавно автору переповіли розповідь одного з лікарів, який був присутній на операції зі Слюсарчуком, і бачив як він неправильно вирізає пухлину. Але виносити на люди він цю історію не став. Так як не робили в тих лікарнях, де він проводив операції. 

Слюсарчук як вирок системі

Семен Глузман переконаний, що Слюсарчук – це вирок всій українській медицині.

"Знаєте, я мрію не тільки про те, щоб суд засудив Слюсарчука, але й про те, що він виніс загальну превенцію по нашій медицині. Бо все це жахливо, і це могло статися лише у нас. У нас, де є сотні професорів, які ніколи в житті пацієнтів не бачили, чи лікарів з дипломами, яких нізащо не можна допускати до лікування. Минулого року такі не надто просунуті країни як Іран і Маврикій відмовились від послуг наших лікарів через їх низьку кваліфікацію. Так, а чим гірші українські пацієнти, що вони їх лікують?", - обурюється Глузман.

"Ви питаєте, як він взагалі потрапляв у лікарні і йому дозволяли оперувати? Я скажу – у лікарню дзвонили з Львівського облздоров'я, і просили допустити "світило". Дзвінок, без письмового доручення, і зараз це нічим не доведеш", - обурюється психіатр.

"Чи будуть покарані ті, хто дозволив йому захищатися? Хто допустив його до лікування людей? Думаю, що ні", - зазначає Глузман.

Як іронізує Глузман, "Слюсарчуку треба було бути скромнішим. Якби він був, скажімо, психіатром, то він би міг довго і успішно працювати. Але він поліз у нейрохірургію, а це вже серйозно".

Один зі знайомих лікарів Слюсарчука зізнався, що той міг би бути справді хорошим діагностом, але робити операції йому було не слід.

Як відомо, існування диплому – це ще не гарантія знань. Але диплом – це щось на зразок вотуму довіри суспільства, яке погоджується на існування такого спеціаліста. Оперування без диплому – це все ж ставлення власного "генію" вище за суспільні норми. А суспільство такого не пробачає.

Тут важко не погодитися з Глузманом, що якби Слюсарчук знав міру своїм амбіціям, то навряд чи був би зараз за гратами.

Так само як і те, що в нормальній країні – казус Слюсарчука був би приводом для великого розслідування щодо всієї медицини, а не лише полювання  за однією "відьмою".