Порошенко на низькому старті

П'ятниця, 15 лютого 2013, 13:57

Петро Порошенко шукає способи повернення у велику політику. Він за крок до рішення про участь у виборах мера Києва. Єдиною перешкодою на цьому шляху може стати рішення Віталія Кличка балотуватися.

Порошенко пов'язує великі плани з походом за посадою мера. Це може стати трампліном для участі у виборах президента 2015 року та розвитку персонального партійного проекту.

Хто би не став президентом через два роки, з великою долею вірогідності наступними можуть відбутися дострокові вибори Верховної Ради. Адже не секрет, що Янукович після переобрання захоче отримати ручний парламент та може інспірувати розпуск. У разі поразки чинного гаранта новий президент також матиме моральне право на перевибори нинішньої Ради, сформованої за допомогою фальсифікацій.

Наміри Порошенка повернутися у велику політику очевидні. Він очолив Міністерство економіки навесні 2012 року, сподіваючись отримати після виборів посаду прем'єр-міністра. Цей крок пропонувався Януковичу для залагодження гострих кутів із Заходом, де Порошенко давно веде активну діяльність та навіть фінансує проекти з брюсельськими експертними установами.

На виборах до Верховної Ради Порошенко підтримав низку мажоритарників у Києві - Бондаренка, Ярему, Бригинця, Ар'єва, що тепер входять до неформальної "групи Порошенка". Будучи депутатами від Києва, вони матимуть вплив на електорат столиці та активно агітуватимуть протягом виборчої кампанії до Київради.

Сам Порошенко оцінює групу депутатів, які дослухаються до його думки, щонайменше в півтора десятки осіб. Після виборів він намагався отримати посаду віце-спікера або голови комітету з питань економічної політики, але відмовився пристати на умову "Батьківщини" вступити до їх фракції.

У підсумку, сьогодні Порошенко працює рядовим членом комітету з питань євроінтеграції. Одночасно з цим у "Батьківщині" стали скаржитися, що "5 канал" перестав звертатися до прес-служби щодо запрошення гостей у студію, і робить тепер це в обхід Турівської, домовляючись безпосередньо з депутатами. А це заважає партії проводити єдину інформаційну політику.

Корисним надбанням Порошенка у контексті виборів мера Києва стало обрання Давида Жванії головою комітету Верховної Ради з питань державного будівництва та місцевого самоврядування. Колишні члени клубу "Любі друзі", як би вони не сварилися, по життю діють злагоджено.

Зараз Жванія активно просуває ідею обрання виборів мера Києва у два тури. Ця формула робить практично неймовірною перемогу кандидата від Януковича, який зберігає теоретичні шанси в разі, якщо вибори відбуватимуться в один тур серед безлічі кандидатів.

Медіа-козир Порошенка

Стартові позиції Порошенка навіть до початку виборчої кампанії виводять його у число гіпотетичних фаворитів. За соціологією близького до Миколи Томенка центру "Українське демократичне коло", рейтинг чинного керівника адміністрації Попова становить 31%, Кличка - 26%, а третє місце поділяють Томенко і Порошенко з результатом 6-7%.

Зрозуміло, що в разі відмови боксера від балотування та визначення єдиного опозиційного кандидата, рейтинг Кличка перерозподілиться на користь такого висуванця.

При цьому Порошенко сконцентрував у своїх руках потужний медіа-ресурс, який має високі рейтинги саме у Києві. Він є співвласником журналу та сайту "Кореспондент", а також "Українського медіа-холдингу".

Згідно з останнім дослідженням УМХ, протягом тижня усі їхні медіа здатні донести інформацію до 90 відсотків виборців столиці. І це - без врахування потенціалу "5 каналу", який також дивляться в Києві - і який за редакційною угодою має уникати поведінки, що може завдати шкоди своєму акціонеру.

На Порошенка вже виходили представники "молодої команди Черновецького", які пропонували йому свою мережу "бабусь". Водночас, кажуть джерела в його оточенні, гіпотетичний кандидат відмовився від сумнівних послуг.

 Порошенко і Кличко у Давосі. Фото Сергія Ілліна

Фактично, за інформацією джерел "Української правди", Порошенко готовий до кампанії та може не балотуватися в мери тільки у разі, якщо змагатися за цю посаду вирішить Віталій Кличко. Решта кандидатів не сприймається ним як конкуренти, хоча останнім часом пішли розмови про можливе висунення в мери молодшого з братів - Володимира Кличка.

При цьому Порошенко продовжує переговори про підтримку з трьома опозиційними партіями - "Батьківщиною", УДАРом та "Свободою", але не вважає це абсолютною вимогою, оскільки здатен персонально домовитися зі столичними опозиціонерами-мажоритарниками Верховної Ради, які вестимуть агітаційну роботу у своїх округах.

У пошуках слухняної Київради

Другою складовою процесів у Києві є вибори до міської ради. Без своєї фракції будь-який мер приречений на конфлікт із секретарем Київради та депутатським корпусом.

Один зі сценаріїв регіоналів, яким вони намагаються підстрахуватися від поразки на виборах мера - це зміна законодавства та введення в Києві повністю мажоритарних виборів до міської ради.

Це надає владі відчутних переваг. По-перше, це полегшить адміністративне втручання у окремих округах та дозволить сформувати депутатський корпус із лояльних до влади бізнесменів. У підсумку, залежні депутати оберуть залежного секретаря міської ради - та "підвісять" мера.

По-друге, мажоритарні вибори значно ускладнять електорату задачу розрізнення опозиційних та провладних кандидатів. І, по-третє, це дозволить Партії регіонів уникнути іміджевих втрат за очевидний провал виборів за списками.

Водночас досі незрозуміло, якими будуть майбутні вибори у Києві - черговими або позачерговими.

Справа в тому, що з одного боку Леонід Черновецький повністю вичерпав термін своїх повноважень, що сплинув 3 червня 2012 року. Отже наступні вибори мали б бути черговими.

З іншого боку, згідно з чинною Конституцією Кучми, усі чергові вибори міських голів та рад мають відбуватися в один день - в останню неділю жовтня п'ятого року повноважень. А у Верховній Раді лежить звернення Київради від 12 липня 2012 року – вже після відставки Черновецького – з проханням призначити позачергові вибори.

Різниця ж між черговими та позачерговими виборами досить велика. У разі проведення позачергових виборів і мер, і Київрада виконуватимуть свої обов’язки лише два роки. До призначення наступних місцевих виборів по всій країні.

Складний вибір для Кличка

Поки опозиція веде переговори щодо єдиного кандидата, Яценюк не проти використати карту Порошенка в стосунках з…Віталієм Кличком. Згідно з інформацією "Української правди", цими днями тривають переговори щодо висунення Порошенка на посаду мера від "Батьківщини".

Як варіант розглядається сценарій, що "Батьківщина" спочатку заявить про свого кандидата на переговорах між трьома опозиційними фракціями.

Таким чином, Кличка буде поставлено в тупик, вихід з якого за будь-яких умов буде вигідний Яценюку.

Якщо Віталій Кличко піде на вибори сам, Яценюк висловить йому підтримку і автоматично позбавиться конкуренту у сесійній залі напередодні виборів президента. Якщо ж Кличко відмовиться від київських перегонів, Яценюк підніме Порошенка на прапор як кандидата від "Батьківщини", а його перемогу запише собі в актив.

Кличко ж має пояснити свою відмову від вже традиційних претензій на Київ і фактично зробити фальстарт на президентських перегонах. Окрім того, відсутність в УДАРу іншого сильного кандидата у мери ставить їх у незручне становище – або підтримувати Порошенка, який не приховує президентських амбіцій, або висувати свого, знову наражаючись на звинувачення, що боксер розпорошує голоси та підіграє владі.

Сварки в київській "Батьківщині"

Тим часом напередодні київської кампанії тліє тихий конфлікт у київській "Батьківщині". Так, роботою керівника осередку партії Юрія Одарченка незадоволені нові союзники з "Фронту змін" – зокрема, Микола Мартиненко, який колись очолював київську "Нашу Україну".

Мартиненко має будівельний бізнес у столиці – компанію St. Sophia Homes. Він прямо зацікавлений у масштабному представництві своїх інтересів у Київраді через людей у новій фракції "Батьківшина".

Для цього йому потрібно якщо не самому стати на місце Одарченка, то принаймні прибрати його з посади.

 Порошенко, Льовочкін, Мартиненко

Одарченко, у свою чергу, заручився підтримкою активу київського осередку "Батьківщини", здійснивши серед них розподіл округів у Києві. Офіційно він це називає "закріпленням кураторів за територіями", але реально вони збігаються з майбутньою виборчою картою.

Таким чином, Одарченко задовольнив апетити своїх підлеглих у київській "Батьківщині", які мають високі шанси тепер стати депутатами Київради. Мало хто звернув увагу, але вони вже ведуть виборчу кампанію - перед Новим роком чинні керівники районних осередків "Батьківщини", лояльні до Одарченка, розвісили по Києву привітання на білбордах.

Здавати Одарченка на поталу Мартиненку не налаштований і Турчинов, який в такому разі втратить контроль над організацією в столиці, де живе базовий виборець "Батьківщини". Окрім того, на Одарченка заведено організацію вуличних акцій у Києві, які при всьому критичному ставленні до них виглядають більш виграшно на фоні "Фронту змін", який просто займається скупкою людей за гроші.

З іншого боку, тиск на керівництво "Батьківщини" з метою посунення Одарченка здійснюють депутати, обрані за округами Києва. Вони надіслали Турчинову листа невдоволення політикою Одарченка протягом виборчої кампанії.

Враховуючи давні стосунки між Порошенком і Мартиненком, це може бути однієї великою грою, коли перший через підконтрольних мажоритарників інспірує заміну керівника осередку, а другий заходить на цю посаду або заводить лояльного менеджера, при чому гарантуючи першому підтримку на виборах мера.

Окрему гру проводить інше крило опозиційного альянсу – партія "Реформи і порядок", яка давно прагне отримати від Турчинова київську "Батьківщину" для Остапа Семерака. Останній проводив зустрічі з Яценюком на тему столичного осередку.

Прецедент Домбровського

Відчуваючи сценарій повернення Порошенка у велику політику через мерські вибори, Банкова намагається зробити його більш договороспроможним, взявши у заручники близького соратника Олександра Домбровського, якого разом із Павлом Балогою намагаються позбавити депутатства.

Ця історія - прояв нового стилю розмови з парламентом, який приписують "сімейному уряду" та новому куратору Верховної Ради Сергію Арбузову, що посунув Андрія Клюєва від процесу збору голосів. Його дебютом у цій ролі стали невдалі голосування, пов'язані із заміною керівництва Нацбанку, коли раптом не вистачило декількох депутатів.

Публічне побиття Домбровського і Балоги - це не стільки сигнал опозиції від Банкової, скільки своїм же депутатам-регіоналам про те, що їхня недоторканість більше нічого не важить. Адже по кожному з них знайдеться свій Кармазін та свій суддя, який виявить помилки в його декларації або "згадає" про фальсифікацію на виборах. І завойований потом і кров'ю мандат заберуть за одним дзвінком.

Задача Банкової - контролювати, щоб з наближенням президентських виборів ні в кого з власників медіа-ресурсу або грошової схованки не виникло бажання зіграти в самостійний сценарій, диверсифікуючи ризики та ставлячи на кількох кандидатів одночасно.

Усі яйця мають бути в одній корзині. Корзині Януковича.

Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування
Реклама:
Головне на Українській правді