Янукович: останній брюссельський вояж?

Сергій Лещенко, УП
Вівторок, 26 лютого 2013, 02:45

Європейський Союз скорочує Віктору Януковичу простір для маневру.

Його улюблена гра в обіцянки рано чи пізно мала набриднути брюссельським чиновникам. Риску підведено в ході довгоочікуваного саміту Україна-Євросоюз, що відбувся у Брюсселі 25 лютого, в третю річницю інавгурації Януковича.

Травень 2013 року – такий крайній термін оголошено українському керівникові для того, щоб той показав здатність змінюватися.

Так чи інакше, Януковичу вдавалося водити європейців за ніс останні півтора роки, починаючи з вересня 2011, коли в Ялті він вперше пообіцяв докласти усіх зусиль для вирішення питання Тимошенко і Луценка.

Але з кожним місяцем температура стосунків падала. Аж поки навесні 2012 року від поїздки до України не відмовилися європейські президенти. А ще через кілька місяців, восени 2012 традиційний щорічний саміт Україна-ЄС вирішили не проводити в зв’язку з ризиками виборчої кампанії – єврокомісари побоювалися, що Янукович їхнє побачення трактуватиме як дозвіл і дали робити, що заманеться.

Саміт перенесли на лютий 2013 року. І от цей день настав. Фактично, це може бути останній візит до Брюсселя президента Януковича. Наступний 2014 рік відбудеться під гаслом виборчої кампанії, і ніхто з європейських чиновників не захоче стати декорацією в пропагандистських сюжетах влади про "європокращення". Стосунки будуть поставлені на паузу аж поки не закінчаться президентські перегони.

Разом з Януковичем до Брюсселю прибула його нова "сімейна" команда міністрів – Кожара, Колобов, Прасолов. Новий міністр енергетики Ставицький вирізнявся серед присутніх розкішною папкою зі шкіри пітона та великим золотим логотипом Zilli.

Більш абсурдної картини складно було уявити – адже делегація чиновників бідної країни приїхала просити в Єврокомісії гроші.

 

Головна подія саміту – зустріч Януковича з президентом Європейської Ради Германом Ван Ромпеєм і президентом Єврокомісії Жозе Мануелем Баррозу – відбувається в дуже вузькому колі. Туди не були запрошені ні українські міністри, ні європейські комісари.

Про атмосферу, що панувала на зустрічі, свідчать два факти – по-перше, замість запланованих 20 хвилин розмова без свідків тривала понад дві години. По-друге, після переговорів Янукович вийшов до преси втомлений і явно незадоволений – протягом брифінгу він жодного разу не усміхнувся, навіть враховуючи надзвичайно тепличні умови, створені йому прес-секретаркою, яка просто обдурила українських журналістів та примудрилася навіть у Брюсселі зманіпулювати запитаннями із зали.

За підсумками саміту було підготовлено спільну заяву України та Євросоюзу.

Це – ритуальний документ, продукт компромісу двох сторін, які мають поставити під ним підпис. За наполяганням української сторони,  у тексті жодного разу не згадується ні Тимошенко з Луценком, ні "вибіркове правосуддя" – евфемізм, яким євробюрократи назвали кримінальні справи проти колишніх чиновників.

Україна остерігалася, що сама згадка терміну "вибіркове правосуддя" в офіційному документі саміту означала би визнання Україною такого явища. В цьому сенсі європейцям дай тільки привід – для них зафіксоване на папері стає дороговказом на майбутнє.

Компроміс, на який пішла європейська сторона у тексті спільної заяви – прибравши згадку про ув'язнених, водночас змусити Україну визнати готовність виконувати рішення Ради міністрів закордонних справ Євросоюзу від 10 грудня 2012 року, де якраз і йдеться про Тимошенко та Луценка: 

"Рада ЄС підтверджує своє серйозне занепокоєння з приводу політично вмотивованих ув’язнень членів колишнього уряду, що мали місце після судів, які не шанували міжнародних стандартів чесного, прозорого та незалежного процесу... Рада очікує, що українська влада негайно розв’яже питання політично вмотивованих арештів та зробить подальші кроки для реформування судової системи…" Рішення Ради міністрів закордонних справ Євросоюзу від 10 грудня 2012 року

У ході ж прес-конференції після саміту обидва співрозмовники Януковича – ван Ромпей та Баррозу – згадали про "вибіркове правосуддя".

- У нас був конструктивний робочий саміт, - читав з паперу свою заяву Ван Ромпей. - Ми зосередили свою увагу на трьох основних сферах, а саме - вибіркове правосуддя, вибори і реформи Порядку денного асоціації. ЄС закликає до рішучих дій і відчутного прогресу в цих областях не пізніше травня цього року. 

Слідом за ним це повторив президент Єврокомісії Жозе Мануель Баррозо:

- Я з нетерпінням чекаю конкретних кроків з боку України, вжитих у трьох ключових областях: зміни до виборчого кодексу, політичні та економічні реформи, а також розв'язання проблеми вибіркового правосуддя. Це - контрольні точки, які повинні бути вирішені в дуже короткий термін.

 Ставицький і папка зі шкіри пітона

Обидва керівники Євросоюзу прямо не згадували прізвищ, але не залишали простору для подвійшних трактувань. Вони назвали справи Тимошенко та Луценка в числі одного з трьох бар’єрів, що стоять на заваді підписання Угоди про асоціацію в листопаді 2013 рок у Вільнюсі.

Інша проблема – це вибори. Євросоюз вимагає схвалення Виборчого кодексу, підготовка якого була здійснена за часів Ющенка та профінансована коштом платників податків ЄС. Сам документ передбачав обрання парламенту за відкритими списками, чим не вписався у бачення Януковича.

Останні вибори в Україні викликали багато критики в євроспостерігачів, але замість виправлення недоліків Київ перед самітом ще більше погіршив своє становище фокусами з позбавленням депутатських мандатів Домбровського та Балоги-молодшого.

Інша одна вимога Євросоюзу – це реформування прокуратури. За словами євробюрократів, у ході останніх місій до України їм фактично було прямо сказано, що зрушень в цьому питанні не буде.

Проведенню саміту передувала підготовча робота з боку опозиції – за тиждень до того Брюссель відвідала Євгенія Тимошенко, яка зустрічалася з третьою особою в дипломатичній службі Євросоюзу Хельгою Шмідт.

До того Київ відвідав єврокомісар Штефан Фюле, який передав останнє попередження українській владі – або вони виконують необхідні умови та виходять на підписання у листопаді, або Угоди про асоціацію не буде декілька років.

Єврокомісар підготував перелік 11 необхідних кроків, які Україна має вжити для укладення історичного договору. Цей документ має статус non-paper, тобто він неофіційний. Але саме за ним Євросоюз звірятиме готовність до договору.

Джерела "Української правди" стверджують, що ці 11 пунктів були передані Фюле особисто прем’єр-міністру Азарову.

Нам вдалося отримати цей перелік.

 

 

За великим рахунком, це – інакше, більш зрозуміло викладені вимоги Ради міністрів закордонних справ Євросоюзу від 10 грудня 2012 року, про які згадувалося вище.

Найважчий і найпринциповіший пункт серед цих 11 – це справа Тимошенко-Луценка. "Вирішити проблему політично-вмотивованих вироків у консультаціях з місією президента Кокса та Квасьнєвського…"

За словами джерел, місія Кокса-Квасьневського знаходить неоднозначне сприйняття у сторін. По-перше, частина європейців нею невдоволена, оскільки після початку роботи вона не домоглася жодних змін у становищі Тимошенко та Луценка, зате активно використовується українською владою як ширма.

З іншого боку, місія може вписати в свій актив те, що становище Луценка та Тимошенко також і не погіршилося, хоча могло, а їх звільнення знаходиться за межами їх компетенції.

За інформацією "Української правди", станом на початок цього року місія Кокса-Квасьневського виробила сценарій виходу з кризи у стосунках з ЄС для Януковича.

Перше. Місія пропонувала Януковичу відпустити Тимошенко на лікування до Німеччини, знявши тим самим з порядку денного постійний конфлікт. Янукович погодився на цей крок за умови відходу Тимошенко від політичної діяльності. "Ваш президент не такий наївний. Він розумів, що в Німеччині Тимошенко отримала би доступ до медіа, до своїх грошей, і через два роки повернулася би до України на білому коні. І тут він правий", - поділилося з "Української правдою" джерело в оточенні Квасьневського.

Друге. У справі Луценка місія пропонувала амністувати або помилувати екс-міністра з гуманістичних міркувань як людину, що потребує медичного догляду. Європейські місіонери сподівалися, що хоча би тут Янукович піде на поступки, оскільки Луценко не становить для нього прямої конкуренції на виборах.

Джерел кажуть, що Кокс і Квасьневський написали Януковичу клопотання про звільнення Луценка, яке підтримала його дружина. І в адміністрації президента начебто почали навіть готувати проект указу, але роботу було зупинено після останнього випаду Луценка проти Януковича та його сина.

Це все непрямо підтвердив сам Янукович протягом "спілкування" з народом – згадав і про образи від Луценка, і готовність розглянути його справу. Про те, що Янукович в кроці від рішення про звільнення Луценка, підтвердила і польська "Газета Виборча" з посиланням зустріч Януковича з президентом Коморовським у Віслі.

 

Як оголосив Ван Ромпей Януковичу на саміті, контрольний час, коли буде зрозуміло, чи є шанс на укладення Угоди про асоціацію в листопаді - це травень 2013 року.

Тоді має відбутися перегляд виконання наведених вище 11 вимог. Євробюрократи пояснюють, що так влаштована їхня кухня – червень вони присвятять засіданню Ради співробітництва Україна-ЄС на рівні прем’єрів, липень-серпень буде часом відпусток, а у вересні міністри закордонних справ ЄС повинні визначитися, що робити з Україною.

Як стверджують джерела, в ході останнього лютневого візиту Фюле особливо попередив, що виконати треба всі пункти, а не тільки ті, які подобаються українській стороні. "Це не той випадок, коли ви з вишні зриваєте тільки ті ягоди, які вам подобаються. Це – пакет вимог, і ви не можете обирати – це ми виконуємо, а це - ні", - джерела дослівно цитують єврокомісара, який відповідає за Україну. "Поки не виконані всі вимоги, вважається, що не виконана жодна".

При чому рішення має бути ухвалено консенсусом усіма країнами Євросоюзу, тоді як думки у них полярні – від підписання авансом, як того вимагає Польща, що остерігається російського впливу, до євроскептичних настроїв Голландії. Багато залежатиме від того, як поводитиметься Тимошенко в цей момент – до неї дослухається канцлер Меркель.

"Головною метою цього саміту в Брюсселі було передати Януковичу серйозний сигнал. Усе, з ним не буде більше зустрічей до побачення у Вільнюсі в листопаді. А після Вільнюса у Януковича в його каденції не буде другого шансу на підписання Угоди про асоціацію", - каже співрозмовник "Української правди" в європейській дипломатичній службі.

Є кілька причин, чому листопад – це крайній термін.

По-перше, в 2014 році відбудуться вибори до Європарламенту, за підсумками яких буде сформована нова Європейська комісія, що почне входити у курс справи, визначатися з пріоритетами – і не факт, що Україна отримає такого завзятого єврооптиміста, як Штефан Фюле.

З іншого боку, Україна та Угода про асоціацію – це персональна амбіція Фюле, шанс для нього показати, що він вартий чогось як політик з перспективами. На відміну від свого попередника Гюнтера Ферхойгена, на долю якого припало грандіозне розширення Євросоюзу, мандат Фюле не був відзначений епохальними подіями. Тому шанс заявити про себе для чеського єврокомісара – це укласти Угоду про асоціацію.

Ну і друга причина, чому підписання Угоди про асоціацію не перенесуть на 2014 рік – бо це вже буде початок виборчої кампанії в Україні. Ніхто з єврочиновників не хоче робити подарунок Януковичу, красуючись із ним перед телекамерами.

"Якщо Янукович має волю змінити ситуацію – він може це зробити зараз, до Вільнюса. Якщо волі він не має – то вона у нього не з'явиться і після Вільнюса, - розповідають джерела в Європейській дипломатичній службі. – Тоді навіщо його та свій час на порожні розмови?"

Очевидно, якщо Угоду про асоціацію не буде підписано до кінця 2013, то далі включиться традиційний механізм євробюрократії. Вони ув’яжуть цей крок з чесністю проведення президентських виборів. Їх буде оголошено черговим тестом для української влади. А в реальності укладення угоди буде перенесено щонайменше на два роки. І це – ще дуже оптимістичний прогноз. Згідно з песимістичним Угоду, під російським впливом, не буде вже підписано ніколи.

 

 

Поїздка журналіста "Української правди" на саміт організована за сприяння представництва Європейського Союзу в Україні



powered by lun.ua
Президентсько-Богданська республіка. Як Зеленський концентрує владу
Шантаж на тлі виборів: чому розмова з Зеленським може привести до імпічменту Трампа
Розрядка 2.0
Пилорами, контрабанда, зниклий аеродром. Чим живе мала батьківщина прем'єра Гончарука
Усі публікації