Кадрові пертурбації в Збройних Силах України: ну і хто тут "ФСБешник"?

Четвер, 24 жовтня 2013, 12:37

Днями в засобах масової інформації з посиланням на джерела в СБУ та в Міноборони з’явилося повідомлення про можливі кадрові зміни в керівному складі Збройних Сил України.

За версією ZN.UA, супроводжуються вони проведеними вперше за весь час існування армії незалежної України обшуками у кабінетах вищого керівного складу Генштабу ЗСУ та позбавленням заступника голови Генштабу адмірала Ігоря Кабаненка доступу до державної таємниці.

Окрім того, цими днями вийшло кілька телесюжетів, присвячених цій ситуації. Зокрема, коротке відео в новинах на телеканалі "Інтер", а також розслідування в програмі "Гроші" на "1+1".

Щоправда, в останній зі згаданих програм, а також у блозі Анатолія Гриценка на УП про обшуки та державні таємниці не йшлося, натомість акцент був виключно на походженні нерухомості того ж таки адмірала Кабаненка.

У середу 23 жовтня до інформаційного фону довкола подій у Генштабі додала свого і Генеральна прокуратура України. Під час брифінгу її представник офіційно повідомив, що СБУ перевіряє дотримання режиму секретності.

"Департаментом охорони державної таємниці та ліцензування Служби безпеки України проведена перевірка дотримання режиму секретності, зокрема, в Генштабі України і висновок надано керівництву Міністерства оборони України", – про це повідомив заступник начальника слідчого управління нагляду за дотриманням законів у військовій сфері Генпрокуратури України Григорій Рябенко.

У вівторок, 22 жовтня, Центр Громадянських Свобод отримав можливість дізнатися альтернативну точку зору на історію з обшуками – від джерела у Генштабі ЗСУ.

Вирішили, що ця точка зору має бути якомога швидше донесена до громадськості. Бодай тому, що позиція Генштабу в публічному просторі не звучить взагалі – можливо, це пов’язано з тим, що, як кажуть, минулого понеділка міністр оборони заборонив своїм підлеглим давати будь-які коментарі пресі.

Гарантувати істинність повідомленої точки зору ми не можемо.

І вона контрастує із деякими іншими заявами. Але було вирішено оприлюднити її тому, що якщо все сказане відповідає дійсності, то справи наші та нашого війська – дуже погані. Корупційний скандал на 5 квартир може здатися "квіточками".

Текст, який ви читатимете далі, побудований здебільшого на інформації, отриманій від згаданого вище джерела в Генштабі ЗСУ. Імені цієї людини ми зобов’язалися не озвучувати.

Сподіваємося, що публічний інтерес зрештою розставить у цій історії крапки над "і".

Також сподіваємося на офіційну реакцію президента України, міністра оборони, голови СБУ та секретаря РНБО, адже ця історія, поза сумнівом, вимагає коментарів осіб найвищого рівня.

Вилучення документів та експертиза: чи були фальсифікації?

Почалася ця історія щонайменше місяць тому, в кінці вересня. Саме тоді СБУ провела обшуки в кабінетах низки посадовців керівного складу Генштабу Збройних Сил та вилучила в них низку матеріалів.

За словами нашого джерела, які саме матеріали були вилучені – невідомо, адже вилучення відбулося з численними порушеннями процесуальних норм. Зокрема, воно не було засвідчене присутністю понятих, а на матеріалах немає підписів осіб, у котрих вони вилучалися.

Окрім того, є питання щодо наявності в цих матеріалах державної таємниці. Зі слів нашого співрозмовника, папери, які знаходилися в кабінетах військовослужбовців, якщо й містили інформацію з обмеженим доступом, то виключно службову.

І тільки після вилучення в терміновому порядку були "перекваліфіковані" на такі, що містять державну таємницю.

До процесу цієї "перекваліфікації", за його словами, долучені експерти з Міноборони, які не мають повноважень присвоювати документам відповідні грифи.

На цих осіб здійснюється постійний тиск і, таким чином, з їх легкої руки кількість державних таємниць, а також претендентів на звільнення із ЗСУ – примножується.

Після "перекваліфікації" документів відповідний висновок про витік державної таємниці підписується в "кулуарному порядку" та відправляється до СБУ. А Служба безпеки, своєю чергою, надсилає військовослужбовцю документ щодо позбавлення його допуску до державної таємниці.

Саме так, за словами нашого співрозмовника, відбулося і у випадку з адміралом Кабаненком.

Джерело в Генштабі натомість стверджує, що жодного витоку засекреченої інформації насправді не відбулося, і відбутися не могло. По-перше, тому що державної таємниці в тих матеріалах просто не було.

А по-друге, приміщення, з яких СБУ вилучала матеріали, відповідають низці суворих критеріїв, дотримання яких тільки й дозволяє працювати з документами, що містять державну таємницю.

То в чому ж тоді полягає розголошення державної таємниці, яке, згідно з КПКУ, може "коштувати" від 2 до 5 років позбавлення волі?

3 юридичної точки зору, злочин передбачає розголошення певних відомостей, яке полягає у діях – усна чи письмова розповідь стороннім особам, по радіо, тощо про зміст таємних документів, про таємні вироби чи інші матеріали, аналогічні публікації у відкритій пресі, демонстрування таємних документів, виробів чи інших матеріалів на зібранні або по телебаченню та інше віддання гласності, обнародування певних відомостей.

А в окремих випадках і в бездіяльності, якщо, скажімо, недбале зберігання відповідних документів, виробів чи інших матеріалів створило умови для ознайомлення з ними сторонніх осіб.

Жодні повідомлення в жодних ЗМІ, тим часом, не дають відповіді на питання: а яким же чином відбувся витік інформації, тобто розголошення державної таємниці, якщо зберігалися вони у кабінетах вищого начальницького складу ЗСУ? Повідомляється тільки про те, що це копії документів.

До речі, на цей момент, наскільки нам відомо, жодних конкретних звинувачень жодному з офіцерів висунуто не було. Інформації про відкриті кримінальні провадження так само немає.

Якщо припустити, що гучні заяви нашого джерела – небезпідставні, то що ж, у такому разі, змусило Міністерство оборони та Службу безпеки влаштувати похід проти начальницького складу ЗСУ, ще й із застосуванням фальсифікацій?

За словами представника Генштабу, причина, як би парадоксально це не звучало, – у виконанні проголошеного вищим керівництвом держави курсу на євроінтеграцію.

Таким чином, за його версією, "під прицілом" опинилися ключові особи в процесі запровадження європейських стандартів у ЗСУ, які активно форсують перехід до української армії на професійну основу.

Хто в цьому зацікавлений?

За словами нашого співрозмовника, невдовзі, а саме з початком 2014 року, в українському війську розпочнуться незворотні процеси, спричинені запуском механізму його реформування. Іншими словами, до системи призовного війська радянського штибу повернутися, по суті, буде неможливо.

"Створюється армія незалежної країни, – пояснює джерело. – Ми не прив’язуємося до уламку радянської армії, яким до цього часу й було наше військо. Але не всім це подобається. Є люди, котрі хочуть бачити в армії рабів".

Власне, саме з гальмуванням процесу створення професійної армії, бажанням ввімкнути "реверс" та прибрати з ключових посад тих людей, які були та залишаються найактивнішими в запровадженні європейських стандартів, і пов’язує наш співрозмовник природу останніх бурхливих подій у Генштабі.

За його інформацією, окрім офіцерів, тиск чиниться на начальника Генштабу, Головнокомандувача Збройних Сил України генерал-полковника Володимира Заману, "який стоїть на позиціях, що реформу треба довести до кінця".

Перший удар начебто мали завдати саме йому, але тактику було вирішено змінити – тому почали з оточення. При цьому, джерело зауважує, що доступу до державної таємниці найближчим часом можуть бути позбавлені й інші особи, імена яких згадані в пресі.

Судячи з публікацій, йдеться про заступника начальника Генштабу генерала-лейтенант Юрія Думанського та начальника Головного управління оборонного та мобілізаційного планування Генштабу генерал-лейтенанта Валерія Аскарова. Щонайменше.

Подібні справи начебто "шиються" проти десятків інших військовослужбовців – не лише генералів, а й полковників. Нас запевнили, що їх об’єднує те, що всі вони, по-перше, мають західну освіту, а по-друге, підтримують європеїзацію стандартів роботи армії та прагнуть якомога швидше розпрощатися з радянським "передовим" досвідом.

Джерело говорить, що між поняттям "європейські стандарти" та "стандарти НАТО" в збройних силах можна ставити знак рівності. "Європейські військові стандарти – це стандарти НАТО. Тому що є домовленості "Берлін-плюс". Підготовка армії до стандартів ЄС, по суті, означає, що вона буде готова до стандартів НАТО", – каже він.

Для кого НАТО – ворог №1 нагадувати, напевне, не треба.

Все – очевидно. Було б. Але в українських політичних і геополітичних реаліях не буває нічого простого і очевидного.

У вівторок на Фейсбук-сторінці народного депутата фракції "Батьківщина" Олега Медуниці з'явився запис, який інтерпретує ситуацію з точністю до навпаки, по суті, називаючи військовослужбовців, у кабінетах яких проводили обшуки, агентурою Кремля.

"Масштабні обшуки в Генштабі ЗСУ. Виявлено десятки незаконних копій документів. Зачищають агентуру іноземної держави, що розплодилась за часів Саламатіна. Яким треба бути м...ком щоб колись призначити цього кадра міністром оборони України, а тепер "героїчно" долати наслідки його антидержавної діяльності".

Ми зателефонували Олегові Медуниці, аби поцікавитися походженням його версії.

"Вона базується на двох моментах. По-перше, те, що я прочитав у відкритих джерелах. По-друге, те, що мені розповіли мої колеги по парламенту, які мають трохи більше інформації, аніж я, але не такі публічні, – пояснює народний депутат. – Взагалі-то було декілька хвиль зачисток. Одна з них стосувалася майна. А от остання пов'язана саме з російським вектором, який залишив слід по собі після міністра Саламатіна".

Ще одна версія подій у Генштабі, яку нам довелося почути від колишнього працівника Міноборони, полягає в тому, що ця кампанія присвячена підготовці ґрунту до президентських виборів 2015 року.

Разом із тим, ця особа не пригадує, щоб до процесів у ЗСУ були активно залучені медіа, як цього разу. Ця структура, що б там не відбувалося, завжди любила тишу. З боротьбою з корупцією чи з розголошенням державної таємниці ця історія зв'язку не має, переконаний колишній чиновник міністерства.

Чому не чутно реакції міністра та президента?

Жодної офіційної реакції на кадровий колапс у Генштабі з боку міністра оборони Павла Лебедєва не було. За нашою інформацією, отриманою з Міноборони, 22 жовтня міністр вирушив у відрядження на тиждень, далі планується його тижнева відпустка.

Тим часом, наше джерело в Генштабі висловлює впевненість у тому, що міністр в курсі всього, що відбувається. На відміну від Верховного Головнокомандувача ЗСУ Януковича, який так само ситуацію досі не прокоментував.

Але до президента, припускає наш співрозмовник, може доходити не зовсім достовірна інформація про події в Генштабі.

"Я думаю, що Верховному Головнокомандувачу представляють інформацію у певному ракурсі. Можливо, що тут зібралися суцільні вороги… Припускаю, що повною картиною він не володіє", – каже він.

І ще раз наголошує, що військовослужбовці високого рангу, проти яких начебто почалася кампанія, діяли виходячи не з власних міркувань чи переконань, а чітко дотримувалися державної лінії, зокрема, Воєнної доктрини, та Державної комплексної програми реформування і розвитку Збройних Сил на період до 2017 року, які затверджені указами президента.

Чи означає це, що події в Генштабі можуть бути розцінені ще й як похід персонально проти президента?

"За великим рахунком, це заколот, – відповідає наш співрозмовник. – Державна програма мала бути підписана президентом ще в січні, але сталося це тільки у вересні. Отже, її підписання було суттєво затягнуте. А зараз деякі сили постійно її ревізують та намагаються переписати".

Водночас, Олег Медуниця переконаний, що "без погодження з адміністрацією, СБУ не наважилася б на такі кроки".

З точки зору тривіальної логіки, ця версія може підтверджуватися ще й тим, що сьогодні, як було згадано вище, у цій справі публічно проявила себе Генеральна прокуратура, яку в незалежності також навряд чи можна запідозрити.

Але й словам нашого джерела в Генштабі можна знайти підтвердження. Центр Громадянських Свобод не раз наголошував, що в усій зливі документів та декларацій, що обіцяють перехід на контрактну армію, є одне, але дуже слабке місце – необхідні зміни не були внесені до закону "Про військовий обов’язок і військову службу".

А це дає простір для різких поворотів, наприклад, для того, аби в будь-який момент заявити, що перехід до контрактної форми – скасовується, і ми повертаємося до примусового призову.

Саме через це "вікно можливостей", яке, на нашу думку, українська влада цілком свідомо залишила привідчиненим, внутрішня боротьба в Міноборони, на яку натякає джерело, здається нам цілком імовірною.

А суттєві розбіжності в інтерпретаціях конфлікту служивих людей із Міноборони, з одного боку, та представників Генштабу ЗСУ, з іншого, – абсолютно очевидні та не потребують доведень. Питання в тому, чи посилює це обороноздатність країни? І тут відповідь так само очевидна.

Що далі?

Джерело в Генштабі переконане, що зараз – ключовий момент, який вирішує долю як окремих військовослужбовців, які можуть втратити свої високі посади, так і реформування Збройних Сил України.

"Якщо ми не привернемо увагу громадськості до того, що відбувається насправді, на нас чекають погані часи. "Вишибуть" усіх, хто має причетність до реформи, та поставлять інших. Яких саме – можна спрогнозувати. Після можна очікувати на принципові зміни. Однозначно буде відкат".

Тим часом, у середу, 23 жовтня, відбулося виїзне засідання Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони. Коли наш журналіст зателефонував до секретаріату комітету, заступник завідувача секретаріату Олександр Тіщенко "люб'язно" повідомив, що "кому попало" про місце проведення засідання він повідомляти не збирається.

Але нам-таки вдалося поспілкуватися з секретарем Комітету Сергієм Капліним з "УДАРу". За його інформацією, питання щодо ситуації в Генштабі на порядку денному засідання комітету не стояло, але голова комітету мав оприлюднити позицію з цього питання.

Щодо загальної оцінки ситуації, народний депутат каже, що, на його думку, ця історія викрила внутрішню корумпованість Збройних Сил та існування "військової мафії, яка є серйозною загрозою для національної безпеки нашої країни".

Окрім того, він заявляє: "можу вам відповідально заявити: я не виключаю, що більшість керівництва Генштабу є агентами або Кремля або інших розвідок".

Утім, якоїсь конкретної версії Сергій Каплін не притримується. "Це може бути все, що завгодно: це можуть бути внутрішні "розборки" в клані Януковича. Я спостерігаю як у комітеті протягуються закони, які забезпечують нові можливості для такої структури як "Укроборонпром", який є статутним органом, але його, де-факто, перетворюють в окреме міністерство, яке торгує зброєю та контролює більш ніж 100 підприємств по всій країні, якому списують мільярдні борги".

Не виключає Сергій Каплін також і можливості викриття – "але не в національних інтересах, а в кланових".

"Це може бути пов'язане з тим, що хтось намагається себе убезпечити від зайвої проросійськості генералів".

- А може бути навпаки? – запитуємо.

- А може бути і навпаки, – відповідає він.

І це найкраще резюмує спроби з'ясувати щось, бодай наближене до істини. Чи це майнові питання збурили Генштаб? Чи хоробре СБУ викрило підступне ФСБ? Чи це агентура ФСБ намагається "задушити" реформу Збройних Сил України?

Жодних конкретних відповідей. Суцільні запитання.

Олександра Матвійчук, Марія Томак, Центр Громадянських Свобод, для УП



powered by lun.ua
Головне на Українській правді