В один голос: що хвилює мерів із різних кінців України

8409 переглядів
Наталія СудаковаНаталія Судакова
Понеділок, 22 січня 2018, 12:25
politeka.net

Сьогодні Україна відзначає День Соборності. Це свято на честь Акту Злуки – об’єднання 22 січня 1919 року Української Народної Республіки (УНР) і Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР).

На тлі війни та окупації Криму свято набуло особливого символізму. Як ніколи хвилює питання: яким чином фізично і морально об’єднати українців?

Щоб наблизитися до відповіді, "Українська правда" поговорила з мерами чотирьох міст із протилежних кінців України.

Вони розказали, чи вважають, що проблеми різних регіонів – різні, де шукали б рішення конфлікту на сході країни, що думають про "мовне питання", та хто повинен об’єднати Україну.

Передісторія

Певна типовість у поведінці мерів виявилася вже на етапі запиту про коментар: поговорити з мером із Півдня виявилося досить складно – хтось був на тривалому лікарняному, хтось не мав бажання чи компетенції відповідати на запитання про корупцію та війну.

Поки мери південного регіону боялися говорити, Захід і Північ ішли на контакт досить легко, а в розмові активно запрошували в гості.

Зі Сходом також довелося складно. Відповіді надав Олексій Рева, мер Бахмута (Донецька область) у письмовому вигляді, зваживши там кожне слово.

На своїй посаді він беззмінно з 1991 року. 12 квітня 2014-го Рева дозволив підняти над мерією прапор "ДНР", як пояснив потім – це був "компроміс", щоб адміністрацію не захопили.

Така ситуація виявилася доволі типовою для регіону – інші три мери, з якими намагався зв’язатися автор, теж вдало "перефарбувалися" і просто проігнорували запити та дзвінки.

Правда посередині

Із відповідей опитаних мерів очевидно одне – проблеми малих міст дійсно багато в чому схожі. Усім їм болять високі тарифи, низька якість медицини й освіти. Мерів хвилює, як зробити місто енергоефективним, адже будинки і трубопроводи в регіонах часто збудовані ще минулого століття.

Мери Дрогобича і Шостки, так само як і мер Бахмута, відчувають, що в країні війна – частина з містян воює, ветерани потребують реабілітації, міста втрачають інвесторів і почуваються більш депресивно.

Як результат, міські голови прокидаються з думкою "Де знайти інвестора?", особливо місцевого, і бідкаються, що для іноземних інвесторів тут поганий клімат, а внутрішнього доводиться "носити на руках". Щоправда, це оминуло Схід – його грантодавці і фонди фінансують як ніколи.

Хоча всі міста підтримали децентралізацію, мер Южноукраїнська був єдиним, хто говорив про неї згнітивши серце. Адже саме це місто заробляє більше, ніж витрачає, і частина його прибутків вилучається на користь інших.

Цікаво, що поки на Заході та Півночі дозвілля міста – це, перш за все, фестивалі, благодійні вечори і традиційні свята, Південь і Схід роблять акцент на палацах культури, звітують про спортивні майданчики і концерти відомих поп-співаків.

Мовне питання принципово хвилює лише мера Дрогобича (Львівська область), натомість в інших регіонах очільники міст вважають, що нав’язувати будь-яку мову недоречно.

Врешті, усі наголошують: об’єднати Україну – завдання держави. І допоможуть це зробити спільна історія та культура.

Фото_1
Шостка, Сумська область, ~310 км від Києва, населення 76,5 тисяч.
Микола Нога, на посаді з 2001 року

 

 
Дрогобич, Львівська область, ~631 км від Києва, населення 76,7 тисяч.
Тарас Кучма, на посаді з 2015 року

 
Бахмут, Донецька область, ~700 км від Києва, населення 75,7 тисяч.
Олексій Рева, на посаді з 1991 року

 
Южноукраїнськ, Миколаївська область, ~364 км від Києва, населення 40,2 тисяч.
Віктор Пароконний, на посаді з 2015 року (також був мером з 2000 по 2005 рік)

#Корупція: Україна – 131-ша з 176 країн у рейтингу сприйняття корупції. Хто винен і що з цим робити?

Микола Нога

"Я не бачу тут чиєїсь вини. Бачу велику оману України. Боротьба з корупцією – це відволікання від реальної розбудови країни.

Ми занадто багато займаємося публічним озвучуванням цього питання, замість того щоб розбудовувати села, міста і країну. Наприклад, за допомогою децентралізації, реформи медицини й освіти.

Безумовно, у Шостці є корупційні прояви. Але не на такому рівні, що треба покинути все і з нею боротися. Для нас значно болючіше – перспектива розвитку міста, стратегічне планування, матеріальна база житлово-комунального господарства, біоенергетика, розвиток медицини.

Нам саме треба створити госпітальний округ. Не боротися в лікарні, яка вже існує, з корупцією – вона там безумовно є, а будувати сучасну без неї".

Тарас Кучма

"Проблема корупції в місті дуже гостра. Люди звикли, що все вирішується тільки через хабарі. Причому більшість чиновників дають підстави так думати.

Як із цим боротися? Перше – пояснити: той, хто дає хабар, є ще більшим злочинцем за того, хто бере. Коли це усвідомлять і перестануть давати – не буде того, хто буде брати.

Друге – у нас є правоохоронні органи. Вони зобов’язані виконувати свою роботу і, певен, будуть її виконувати. От мене перевіряли вздовж і впоперек, ніби я найкорупційніший мер в Україні. І я щасливий від того! Хочу, щоб так було з кожним.

Люди не мають права говорити за інших, мов, хтось поганий. Кожен повинен відповідати за себе. Бути перед собою чесним. Усі ми колись предстанемо перед судом – тільки неземним. І про це треба пам’ятати".

Олексій Рева

"Перш за все, корупція в Україні – персональна відповідальність кожного: того, хто бере, і того, хто дає. Для викорінення корупції потрібно міняти свідомість народу.

Рівень довіри громадян до місцевої влади напряму залежить від того, як вона надає адміністративні послуги. Якщо всі державні установи будуть працювати відкрито і прозоро – корупцію перемогти вдасться.

Останнім часом у нашому місті боротьбу з корупцією проводить дуже багато громадських організацій і активістів. Але слід зазначити, що явних корупційних фактів, випадків підкупу чи скандалів у нашому місті ніхто так і не виявив".

Віктор Пароконний

"Для нас самих це актуальне питання. Міська казна розграбована. Є низка справ щодо цього, які дуже кволо розслідуються. Майну громади завдано багатомільярдної шкоди. Матеріали перебувають у правоохоронних органів. Наразі їх близько – десятка. Але чомусь не розслідуються.

Що з цим робити? Моя думка – судді повинні обиратися, як у США. Крапка. Якщо цього не буде – ніякої боротьби не буде".

#Гроші: за рахунок чого місто заробляє і куди вкладає?

Микола Нога

"Основний дохід – від ПДФО, роботи промислових, будівельних і житлово-комунальних підприємств. У нас багато заводів: "Імпульс", група компаній "Бель Шостка Україна", міський "Хлібзавод", завод хімічних реактивів "Хемікал Інвест Лімітед", єдине в Україні підприємство з виробництва піноскла, філія підприємств з виробництва медичних препаратів тощо.

Також у нас – один з кращих показників закордонних інвестицій на душу населення в Сумській області. Щоправда, бюджет все одно потребує дотацій. Ми їх отримаємо, за що вдячні.

 
Шостка
venividi.ru

Найбільше ми витрачаємо на розвиток системи освіти. У нас є інститут, коледж, медичне училище. У кожному садку є англомовна група. У всіх школах проводимо уроки програмування за позашкільною програмою, а цього року всі класи пройдуть елементи програмування робота. У це і вкладаємо".

Тарас Кучма

"Ви будете здивовані, але найбільші доходи – освіта і медицина, ПДФО.

Колись у Дрогобичі було понад 18 великих підприємств. Після розпаду СРСР усі вони потихеньку повмирали. Не функціонує жоден! Зараз кілька нових потроху піднімаються, але боюся то казати – ще наврочу.

Ми пробуємо заробляти, бачимо як. Скажімо, оренда. У нас багато землі, за оренду якої ніхто не платив. Ми проаналізували, де "наша" земля, і розіслали всім листи з вимогою заключити договір. Чотири мільйона гривень за цей рік ми отримали тільки з оренди.

Також заключаємо договори з рекламодавцями на рекламні щити або зносимо їх. Завдяки цьому отримали ще понад 100 тисяч гривень. Отак по копійці і збираємо.

Зараз оцифровуємо все місто, щоб проаналізувати, де найбільші затрати. Наприклад, у нас є два садочка, але один із них витрачає вдвічі більше тепла. Ми побачили, що в одному поганий дах. І не просто віддаємо гроші, а думаємо, на що.

Деколи потрібно замінити вікна чи труби. Так, за допомогою проектів Програми розвитку ООН ми реконструювали кілька будинків. Тепловитрати на кожному знизилися на 60%! А тепер уявіть, якщо взяти ціле місто?".

Олексій Рева

"Бюджет Бахмута – збалансований, правильно буде сказати так. Це надходження від податку на доходи фізичних осіб, плати за землю і так далі.

Необхідно шукати й додаткові джерела. Тому ми продовжуємо працювати з донорами – це державний фонд регіонального розвитку, Європейський інвестиційний банк, секторальна підтримка ЄС, Програма розвитку ООН, USAID, обласний екологічний фонд, ЮНІСЕФ. За рахунок цього на одну гривню бюджету розвитку залучено 4,5 гривень зовнішніх ресурсів.

Це дозволяє реалізувати багато проектів. З масштабних – проекти двох гуртожитків: один реконструювали під житловий будинок для воїнів АТО, другий – для студентів і викладачів переміщеного Горлівського інституту іноземних мов. З точкових – створення "Смарт-Школи", установка по місту камер спостереження, створення центру розвитку громади "Квартал" і багато інших.

 
Бахмут

wikipedia.org

Перш за все, ми вкладаємо в розвиток інфраструктури, підтримку соціальної сфери, енергоефективність. До прикладу, займаємося капітальними ремонтами 2 шкіл, 2 дитсадків та 6 гуртожитків. Також будуємо сучасний ЦНАП у форматі прозорого офісу.

Віктор Пароконний

"У нас самодостатній бюджет. Він формується за рахунок податкової бази. Частина коштів вилучається – ми є донором для реципієнтів, міст, які не можуть звести кінці з кінцями. Нам також коштів не вистачає, але як у гостях були скандинави, сказали, що в них теж є "закон Робін Гуда", коли багаті діляться з бідними.

Чи правильно це? Є принцип розумної достатності. Так от нам теж не так просто. Цьогоріч ми зверталися-їздили по всіх вищих інстанціях, поки не відстояли мінімально необхідний для громади бюджет. Не зовсім такий, як нам би хотілося... Але не гірший, ніж торік, і нас це влаштовує.

У рамках фінансування вирішуємо, що перш за все хвилює громаду. Для 90% українських міст проблеми однакові.

Найбільша – помірковані ціни на житлово-комунальні послуги. Вони не повинні стільки вартувати, скільки вартують, бо з’їдають щонайменше половину сімейного бюджету. Із досягнень – ми знизили тариф на поводження з побутовими відходами у 5 разів.

Далі з важливого – безпека, доступні та якісні медицина й освіта. Є також окремі проблеми нашого міста, наприклад, якість води. Через неї траплялися і гепатити, і які хочеш захворювання. Половину будинків ми обладнали відповідними фільтрами з ультрафіолетовими лампами. Коли вода дуже брудна, на виході ми отримуємо в 10 разів чистішу.

Гострою була проблема безпритульних тварин, півтора роки тому ми створили притулок, де зараз утримують понад 200 собачок на постійний основі. Також побудували центр надання адміністративних послуг (надається більше 200 видів послуг)".

#Майбутнє: яким ви бачите економічний потенціал міста?

Микола Нога

"Реальний сектор економіки на серйозному рівні, але потребує подальшої модернізації. Для цього потрібно залучати нові технології і вкрай необхідні наукомісткі професії, адже для них є проблема з працевлаштуванням.

У нас є Науково-дослідний інститут хімічних продуктів, ми відкрили коворкінг і арт-центр, але цього недостатньо. Потрібні робочі місця в галузі IT, інтелектуальної праці.

Держава повинна повернутися до підтримки індустріальних парків. У нас в Україні єдиний реально працюючий індустріальний парк – "Свема". Але держава не підтримує задум ні фінансово, ні ідеологічно.

Проблеми різних регіонів абсолютно різні, і держава не звертає на це увагу. Коли кордон з Євросоюзом був закритий, Захід дуже підтримували грантодавці і фонди. Усе змінилося – сьогодні відкритий західний кордон, і намертво закритий східний. А нам до кордону з Росією – 30 кілометрів. Геополітична ситуація змінилася, а політика грантодавців – ні.

Зараз ми як ніколи потребуємо підтримки ЄС та США. А вони по інерції продовжують вкладати у Львів, Івано-Франківськ. Таке відчуття, що наш регіон живе сам по собі".

Тарас Кучма

"Ми однозначно бачимо економічний потенціал міста. Хочемо зробити Дрогобич розумним і модернізованим, застосовуємо інноваційні програми. Це – єдиний вихід.

Ми перейшли від індустріального, навіть постіндустріального до суспільства інформаційних технологій. Немає перспективи за тими громіздкими енергозатратними заводами. Як лікар кажу: реанімувати того, хто помер, не можна.

 
Дрогобич

zik.ua

Тож потрібно втримати IT-шну молодь, яка вміє працювати по-новому. Вона розлітається з Дрогобича по цілому світу, студенти їдуть вчитися до Польщі й Німеччини. І ми хочемо це зупинити. Це – наше завдання номер один.

Розробляємо інвестиційний паспорт Дрогобича, де показуємо, що можна зробити і де, яка в нас кваліфікована робоча сила, і інвестори потихеньку приходять. Спочатку боялися – ну що там якийсь Дрогобич? А зараз відкривають супермаркети, швейні цехи. Інвестори є з Туреччини, Бельгії, інших країн.

Та моя особиста думка (вона помилкова, але) – наш внутрішній інвестор потужніший від зовнішнього. Якщо вдасться повернути довіру самих українців, що треба вкладати на місцях, а не їхати кудись, це буде "бум".

Олексій Рева

"Складно уявити, але за період військового конфлікту до нас у місто перереєструвалися 170 юридичних та 88 фізичних осіб – суб'єктів господарювання. І я вважаю, що кожен, вибираючи Бахмут, бачив: навіть незважаючи на складні обставини останніх років, війну, місто розвивається.

Серед перешкод для цього – близькість міста до лінії розмежування, відтік кадрів, відсутність державних програм щодо забезпечення житлом і робочими місцями внутрішньо переміщених осіб.

Зараз, щоб допомогти підприємцям у Бахмуті, реалізується обласна програма "Український Донецький куркуль", яка фінансує бізнесменів з креативними та інноваційними ідеями. У 2017 році 5 підприємців стали переможцями конкурсу, що дозволило створити 22 робочих місця".

Віктор Пароконний

"У нас незвичайне місто. В Україні є лише 4 міста, на території яких розташовані атомні електростанції. По своїй суті вони монопрофільні, потенційно депресивні. Якщо зупиниться електростанція, люди муситимуть десь шукати роботу. У держави відсутні програми для таких міст.

Ми залучаємо інвесторів своїми силами. Наприклад, зараз за рахунок них реконструюємо ринки, впроваджуємо роздільне поводження з відходами.

 
Южноукраїнськ

yu.mk.ua

Але цього недостатньо. Ми пропонували створювати в Южноукраїнську технопарк та привабливі умови для інвесторів. Адже тут можна вкладати в багато підприємств, наприклад, тепличне господарство – у нас багато зайвого тепла. Але в держави руки не доходять.

Окремі країни світу стали такими заможними і розвиненими тільки завдяки винахідникам. У них працювала наука. Як у всьому цивілізованому світі, у нас повинно стимулюватися будь-яке винахідництво".

#Війна: яким ви бачите рішення конфлікту на сході України?

Микола Нога

"Більше 100 людей у нас на фронті. Ми втратили вже багато хлопців, тому що... (голос мера здригнувся, він на кілька секунд замовчав – УП). Ми це дуже відчуваємо. Сідати треба за стіл і миритися. Будь-яка війна закінчується миром. Убивати один одного в 21 столітті немає сенсу.

У нас є музей "Родинна пам’ять", він побудований разом з німецьким благодійним фондом. Там відображаються події Другої світової і прослідковуються долі як українців, так і німців.

Принцип музею – наш принцип. Ми повинні навчитися жити без конфліктів в Україні, Росії, Штатах. І це треба вкладати дітям з дитсадка. Щоб вони росли з думкою, як розвиватися, а не як грабувати і вбивати.

Щоб об’єднати народ, ЗМІ повинні зрозуміти, що Україна у всіх одна. Нас це слово повинно об’єднувати, а не роз’єднувати.

Мова – надзвичайно важлива, але силою її в жодному разі не треба нав’язувати, це не спрацює. Раніше в нас більшість класів були російські, зараз усі – україномовні. Усі хочуть вчити мову. Але ми це не нав’язуємо – треба знати й англійську, й інші мови".

Тарас Кучма

"Я воював у 2014-2015 роках. Пішов, коли відчув, що війна фактично закінчилася. Я вважаю, що у 2018 році московський, не російський, агресор піде геть. Пізніше піде і з Криму.

2016 рік був роком падіння і відчаю, 2017-й – роком стабілізації. Думаю, 2018-й буде роком миру, росту і мрії. Усі війни закінчуються, і ця закінчиться.

Ментальність у різних регіонів – різна, але вона формується державою. На нижчому рівні у всіх людей однакові проблеми і бажання – будь-то Захід чи Схід. А от формування культури, менталітету і нації загалом – завдання влади.

Де була держава 25 років? У Станиці-Луганській у школі не було жодного українського слова. Там у підручнику про "украинское козачество" – усе про донських козаків і Росію-матушку, а про запорожців нічого.

Коли ми заходили в Станицю-Луганську чи Зайцеве під Горлівкою, мені в обличчя кричали: "Фашист, бандеровец, куда ты пришел?". А коли виходили – просили: "Тарас, пожалуйста, не бросай нас". За ті півроку діти нас дуже полюбили. З "бандитів" ми перетворилися на захисників. За 25 років держава не могла антиукраїнські настрої перетворити на проукраїнські?

Хто каже, що мова при цьому не має значення, "лишь бы человек хороший был" – ні. Не було б проблематики мови – не було б Криму і Сходу. Я чудово владею руским языком, и английским. Для меня не проблема немецкий и польский. Але є українська мова й українська держава. У побуті розмовляємо, як хочемо. Але на державному рівні це – ключовий момент.

Дрогобич дуже відчуває на собі, що в країні війна. Є загальна депресія. Дрогобичани не дозволяють собі надлишковості у святкуваннях. Ми переконуємо інвесторів, що війна йде за тисячу кілометрів від нас, і це не впливає. Але підсвідомо розуміємо, що це не так. У нас 800 ветеранів АТО в місті. Але українці – сильна нація. Ми з того вийдемо".

Олексій Рева

"Я вважаю, що військовим шляхом проблему на Донбасі не вирішити. Потрібно застосувати весь арсенал дипломатичних інструментів, адже на дипломатичному фронті Україна забезпечена ресурсами впливу набагато більше, ніж Росія.

Війна принесла вже дуже багато втрат: це загиблі українські воїни, горе сімей... Тільки дипломатія, і ніякої гонки озброєнь.

Об'єднати Україну можна лише зміцненням національної ідеї, популяризацією традицій та історії, самоідентифікацією себе як вільного і незалежного народу.

Як відомо, без історії немає народу. Ухвалення російської мови другою державною не допоможе об'єднати країну. Знову ж таки, справа не в мові, а в самоідентифікації.

Те, що в країні війна, відчувається у всьому. Через погіршення інвестиційного клімату два підприємства з іноземними інвестиціями покинули Бахмут, втрачено деякі ринки збуту продукції і договірні відносини. Місто вже прийняло 110 тисяч тимчасово переміщених осіб, і це було величезним навантаженням на всю інфраструктуру".

Віктор Пароконний

"От ухвалили закон про інтеграцію Донбасу, президент підпише – хоч якийсь засіб впливу, стабілізації. Принципово проблема, певно, все одно не вирішиться. Це складне питання. Я – міський голова провінційного містечка. А це глобальні речі".

#Децентралізація: хто повинен модернізувати ваше місто – Київ, область чи громада?

Микола Нога

"Децентралізація – це світовий досвід, ми з задоволенням над нею працюємо. Вона підвищує відповідальність громади, дає можливості для розвитку, механізми інтегруватися в європейське суспільство.

Місту вистачає всіх інструментів. Головна проблема – треба інтенсивніше розвивати матеріальну базу. Тобто краще заробляти. От і все".

Тарас Кучма

"Децентралізація – хороша справа, і роблять її з позитивних міркувань. Відповідальність повинна нести громада. І вона має розказувати, як хоче модернізувати місто.

Але центральна влада має обов’язково дослухатися до того, що кажуть міста. Бо зараз вони просто скидають деякі проблеми державного рівня на місця.

Наприклад, влада вирішує, що такі-то категорії населення повинні мати пільги, але фінансування на це не дає. Може, ми не хочемо давати тих пільг? Те саме стосується медицини. Держава вирішила, що гроші рухаються за хворим. То зробіть так, щоб рухалися!

Ми маємо страшну проблему на рівні Дрогобича. Зараз місто лікує близько 40% районних хворих. За законом гроші нам повинні повертати міжбюджетними трансферами. Але яка сільська рада добровільно захоче нам платити? У результаті, жодної копійки ми не отримали. Борг становить близько 20 мільйонів гривень щорічно.

Втім, основна рушійна сила – суспільство. На початку каденції всі розказували, що мені робити і де відремонтувати дорогу. Минуло два роки. Зараз, коли я зустрічаюся з громадою, мені кажуть: "Пане Тарасе, ми зібрали кошти, хочемо отут зробити дорогу. Поможіть нам грейдером чи ще чимось". Ми з виконавців перетворилися на партнерів. Оце – найбільша перемога.

Українцям не треба звертати увагу ні на керівництво, ні на мерів, ні на кого. Чітко робити свою справу. Бо Україна починається з тебе і того, що ти робиш навколо себе".

Олексій Рева

"Безумовно, я підтримую децентралізацію. Але кожен несе свою частку відповідальності. Наше завдання – створити самодостатню громаду. На сьогодні необхідне чітке врегулювання окремих норм законодавства, які б дозволили завершити процес об'єднання".

Віктор Пароконний

"В основі децентралізації лежить принцип субсидіарності. Тобто, коли держава відмовляється керувати і вирішувати цілу низку питань – передає клопіт на місця, але під це дає фінансове забезпечення.

Давайте я скажу, як працює закон. Нам збільшують на виконання певних позицій бюджетне фінансування. У нас набігає півтори сотні проблемних питань. Головну масу з них за ті кошти, що маємо, намагаємося вирішувати".

#Розваги: як виглядає дозвілля містян?

Микола Нога

"У нас є річка Десна – це найпопулярніше місце відпочинку. Приїжджайте, ми вас туди повеземо! Я не сміюся, нам є що показати!

На Водохреща от теж купалися у річці. А ще в нас найгарніша ялинка: є її онлайн-трансляція. На ній ми повісили екрани, на яких можна через СМС привітати один одного зі святами.

Намагаємося підтримувати тонус. Бо ж тут живуть найбільш активні, розумні і перспективні люди (сміється – УП).

Щороку в квітні у нас відбувається фестиваль камерної та класичної музики. "Поліська рапсодія" – от! Приїжджайте на поліську рапсодію!".

Тарас Кучма

"У грудні відбувся 4-денний міжнародний джазовий фестиваль Jazz Bez – усе місто гуділо. На Водохреща з усієї області з’їхалися АТО-вці, щоб купатися на озері. Потім пішли на фестиваль вертепів, де колядувало "Дрогобицьке Підгір’я" – усі дрогобицькі хорові колективи.

27 січня буде скрипковий концерт братів Дарміців, вони збиратимуть кошти для безпритульних. 15 лютого відбудеться великий доброчинний бал, щоб зібрати гроші на апаратуру для реанімаційного відділення. Щороку проходить "Франко Фест", фестиваль Бруно Шульца.

Ще в нас є вечірні історичні екскурсії – стежками Франка, дорогами Бруно Шульца, освітянські маршрути, є маршрути патріотичного виховання, "Вечірній Дрогобич", який увійшов у десятку найкращих в Україні. Гуляти дрогобичани вміють, як і працювати".

Олексій Рева

"У нас добре розвинена спортивна інфраструктура, у будь-якому куточку міста є дитячі майданчики, упорядковані паркові зони. Є 5 зон відпочинку з вай-фаєм, кінотеатр, басейн, функціонує мережа кафе.

В останні роки в Бахмут приїжджає багато артистів і виконавців, які виступають в міському центрі культури і дозвілля імені Мартинова. Наприклад, колективи київського і львівського театрів з виставами "Майстер і Маргарита" та "Анна Кареніна".

Приїжджали Світлана Лобода, Тіна Кароль, Віталій Козловський, гурт "НеАнгели". На День міста запрошували Олега Винника, який з радістю виступив у нас уже вдруге".

Віктор Пароконний

"Місто розвиваються гармонійно. Палац культури працює. Багато кружків – діти і співають, і танцюють. Що хочеш. Є школи творчості і мистецтв. І фізкультурний рух – усе на своїх місцях. Молодь знаходить, куди дівати свій талант і енергію.

На День Соборності у нас буде хода, будемо об’єднувати прапори. От усі свята так проходять".

Наталія Судакова, УП

powered by lun.ua
"У 90% населення Криму немає ніякої позиції". Українці про життя в окупації
Географ Богдан Портяний: Нашій освіті бракує чоловічої складової
Знову в ту ж пастку. Які уроки повинна винести Україна з турецької кризи
"За" чи "проти": чи підтримують у Верховній Раді виборчу реформу?
Усі публікації