Наталія Влащенко: У мене є смс-ки від людей з АП – нам розказують, кого запрошувати
22 січня в ефірі передачі Hard Talk телеканалу ZIK Наталія Влащенко взяла інтерв’ю в екс-заступника голови Адміністрації президента Віктора Януковича – Андрія Портнова.
Подія сколихнула соцмережі. Журналісти здебільшого підтримували ведучу, аргументуючи це "свободою слова".
Натомість частина Фейсбуку, серед якої було чимало пропрезидентських депутатів та лояльних до влади блогерів, зайняла протилежну позицію. Мовляв, на розмову з Портновим Влащенко не мала морального права, особливо в річницю смертей на Майдані.
За останній місяць це вже третій скандал, пов’язаний з телеканалом.
Так, 17 січня ведуча Роксана Руно пішла з ZIKy, за її словами, через прохання розкрити тему "заручників врятували завдяки Медведчуку". А в грудні власник ZIKу Петро Димінський звинуватив Банкову в спробі рейдерства телеканалу.
"Українська правда" поговорила з Наталією Влащенко про те, хто саме запросив на ефір Андрія Портнова, чому Роксана Руно пішла з каналу, та яка роль Віктора Медведчука в роботі ZIKy.
– На вашу думку, чи є для журналіста заборонені теми та герої для інтерв’ю?
– Думаю, люди, які викликають несхвалення держави, сепаратисти, вороги країни, терористи і так далі. Вони, на мою думку, не прийнятні для співпраці.
– Андрія Портнова ви не вносите до цього переліку?
– Вчора Андрій Портнов опублікував документи, де сказано, що Українська держава не має до нього жодних позовів і справ. Європейський суд ухвалив, що потрібно не тільки зняти санкції з Портнова, а й заплатити йому компенсацію.
Тож запитання, чому так, треба ставити Європейському суду чи українському правосуддю.
– Більшість ваших запитань під час інтерв’ю стосувалися критики чинної влади. У титрах екс-заступник глави АП часів Януковича був підписаний як "юрист". Чи вважаєте ви доречним подібне позиціонування і чому обрали такий підхід?
– Це не зовсім так. Ви дивилися інтерв’ю?
– Так, звісно. Ви почали з запитань про диктаторські закони 16 січня та Майдан, а потім перейшли до нинішньої судової системи і дій влади.
– Дві третини інтерв’ю було присвячено проблемі судової і правоохоронної реформи. Портнов займався цими питаннями. Я запитувала його, чому зараз виникла дуальність законів, чому виникли ті чи інші ситуації.
Дуже багато часу було присвячено саме цьому. Зрозуміло, були запитання про стосунки з Юлією Тимошенко, закони 16 січня – хто їх розробляв, та особисті.
– Хто вирішив запросити Портнова, і як довго ви домовлялися про інтерв’ю?
– На каналі багато авторських проектів, Hard Talk – авторська програма, як і у Рахманіна, у Кіпіані і в Даниленко. Усі журналісти самостійно вирішують, кого запрошувати в студію. На каналі немає цензури чи централізованих вказівок. Людина знає, яка в неї тема, що вважає цікавим чи актуальним і, виходячи з цього, запрошує.
Портнов не хотів давати інтерв’ю. Ви ж бачите по медіапростору, що він не дуже хотів спілкуватися з журналістами. Ми кілька разів телефонували з програми "Народ проти", хотіли включити його на профільну тему, але він не дуже хотів говорити.
Він кілька разів відмовляв давати інтерв’ю, але ми продовжували зв’язуватися і вмовили. Це тривало, може, кілька місяців. Врешті-решт дав згоду на Skype.
– Тобто запросити Портнова – ваша ініціатива?
– Так, це моя ініціатива.
У програмі Портнов чітко сказав: він вважає, що в країні – війна, висловив позицію проти побиття майданівців. Сказав, що жалкує, що був в Адміністрації Януковича і так далі.
Він сьогодні – прецедент. Врешті-решт, це дуже цікава доля чиновника часів Майдану, часів Януковича. Думаю, це важливо.
– Чому Портнова запросили саме 22 січня, у День Соборності та річницю подій на Майдані?
– Інтерв’ю було записано раніше. Ми його поставили в графік, і те, що воно вийшло 22 січня, – просто накладка. Я це вже пояснювала.
Але зверніть увагу ось на що: якщо політики організовують кампанію проти каналу, то в який би день не вийшло інтерв’ю з Портновим – воно було б недоречним. І стало б приводом.
Я хочу вам нагадати, що в 2015 році "Українська правда" опублікувала інтерв'ю покійного Павла Шеремета з Андрієм Портновим. Паша, якого я дуже поважала, записував це інтерв’ю в Москві.
Крім того, у 2015 році в ефірі телеканалу "1+1" у програмі "Право на владу" виходив коментар Портнова. Чи бігав тоді пан Олєшко навколо "1+1" чи редакції УП?
Дуже прошу не вилучати ці слова з інтерв’ю, бо для багатьох людей це буде ознакою, що це – цілеспрямована кампанія.
– Ваша програма виходить майже рік. За цей час були випадки нав’язування героїв з боку керівництва каналу?
– Я – керівництво каналу (Наталія Влащенко – генеральний продюсер каналу ZIK – УП). Думаєте, я можу собі щось нав’язати? Ви знаєте, що Сергій Рахманін ніколи не бреше. Кіпіані – ніколи не бреше. Зателефонуйте і спитайте: їм хтось щось колись нав’язував? І ви отримаєте відповідь.
Натомість, у мене є смс-ки, які я "любовно храню" від людей з Адміністрації президента. Вони є в Данила Нікуленка (шеф-редактор телеканалу ZIK – УП). Думаю, до них ще теж дійде черга.
– Що сказано в цих смс?
– Там нам розповідають, що в нас немає балансу, що ми маємо того запрошувати, а того не запрошувати.
– Ви їх ігноруєте?
– Ну так. У нас є такі повідомлення. Приходили неодноразово.
– Хто конкретно вам їх надсилав?
– Коли настане час їх опублікувати, ви будете знати, від кого вони.
– 17 січня ведуча Роксана Руно оголосила про своє звільнення з каналу, через прохання розкрити тему "заручників врятували завдяки Медведчуку" та небажання запрошувати політика на ефір. Яка роль Медведчука на каналі?
– У нас щойно були збори, на яких ми говорили про те, що відбувається, про мітинг під каналом. Була відверта бесіда з колегами, мене питали, чому в цей день вийшло інтерв’ю. Я чесно відповідала, як було.
А коли почали говорити про Медведчука і Роксану Руно, всі почали сміятися. Скажу чесно. Тому що всі знають, що про Медведчука ніколи не йшлося на каналі ZIK взагалі.
Включайте логіку – якби комусь нав’язували Медведчука, це точно не була б Роксана Руно. І він би так чи інакше показався на каналі, а його ніколи не було в ефірі. Жодного коментаря за останні чотири роки!
Це просто вигадка.
– Навіщо Роксані це вигадувати?
– Буває, люди йдуть з колективу через конфлікт. Абсолютно не творчий конфлікт. Скажу більше – вона каже, що йде з каналу, але в нас досі немає заяви про звільнення, вона просто не ходить на роботу.
І ще одне скажу. Ну дуже багато українських телеканалів надсилало заявку Медведчуку на інтерв’ю. Медведчук не дає інтерв’ю! От і оцініть примітив цієї брехні.
– Ви публічно стверджуєте, що це "історія, ініційована однією з політичних сил". Кого маєте на увазі?
– Це абсолютно очевидно, я вже говорила про це. За 10 хвилин до ефіру мені подзвонив депутат "Народного фронту". Почав мене тупо залякувати, що якщо я зараз вийду в ефір, мені потрібна буде охорона.
Наступного дня у ФБ до мене прийшли сотні пустих сторінок, ботів і почали не просто ображати, а й погрожувати. Причому залучені були "елітні" боти.
Хочу вам нагадати, що BBC брало інтерв’ю в самого Януковича, коли той утік. Чому Геращенко і Шевченко не посилають на BBC Олєшка?
Скажу одне: у день, коли політика починає працювати проти ЗМІ, – це лише означає, що її кінець дуже близький.
– У грудні 2017 року власник каналу ZIK Петро Димінський звинуватив Адміністрацію президента в спробі захопити канал. На вашу думку, події пов’язані?
– Зрозуміло, що це може бути пов’язано. У Димінського конфлікт з АП, яка пропонувала йому віддати телеканал в управління на три роки. Наскільки я знаю, він відмовив, це його офіційний прес-реліз. Тепер ми під лупою.
Скажіть мені, навіщо депутат від БПП Іван Вінник цілеспрямовано приходить на ефір на канал ZIK до відомого журналіста Рахманіна і там влаштовує цирк: "Я протестую проти трансляції в програмі HARD, тому йду з ефіру"? Тоді навіщо ти приходив?
Політика опустилася до шоу-бізнесу, на жаль.
– Власне, інтерв’ю з Портновим уже стало одним з найбільш рейтингових за історію вашої програми. Сам Портнов повідомив, що тепер буде частіше з’являтися в медіапросторі. Ефект виявився зворотнім.
– Так! Він дуже радіє, не думав, що стане такий популярний.
Мюллер, герой фільму "Сімнадцять миттєвостей весни", сказав: "Як це все непрофесійно". Політика – теж менеджмент. Якщо політики будуть професійними, вони просто не опускатимуться до таких речей. Для партій і політиків – це втрата репутації.
Зауважу, що ті самі люди – Геращенко, Вінник, Пашинський – схвалювали фізичні напади на "Інтер" та NewsONE. Історія з нами – не відкриття.
– Які особисто ваші подальші дії та дії каналу?
– Будемо працювати!
Знаєте, в Ізраїлі є такий госпіталь – мені про нього розповів друг Діма Розенфельд. Каже: "Наташа, ти не уявляєш, там хірургів вчать робити примітивні операції в темноті, а якщо починається бомбардування – усі 6 поверхів йдуть під землю". Це дуже круто.
Якщо почнеться тиск на журналістів... От ви б що робили? Продовжили б працювати? Правильно? І я продовжу. І продовжить колектив ZIKу – це справа честі, чого б не хотіли найняті люди, що зараз бігають навколо нашої будівлі.
Якщо журналіст боїться політика – він має змінити професію.
Роман Сініцин, волонтер:
"Я не дивився це інтерв’ю і не буду. Читав лише окремі цитати висловлювань Портнова. Інтерв’ю вийшло в прайм-тайм і таку дату...
Це символічно: брати інтерв’ю в архітектора псевдосудової системи, яка залишилася нам у спадок, у річницю розстрілів Сергія Нігояна і Михайла Жизневського. На ефірі він розповідав, що майданівці самі себе постріляли – це, як мінімум, блюзнірство.
Ще до інтерв’ю в Інтернеті почалися суперечки щодо програми. Автори могли зважити на громадську думку, але цього ніхто не зробив. Усе, що відбувається зараз, – наслідок. Громадяни мають право збиратися і протестувати. Треба було думати, що робить, перед тим, як робила.
Я не є членом мережі з розгортання інформаційної атаки. Я просто кажу свою думку. Бо мене це дуже обурило. Здебільшого, через таку дату".
Євген Якунов, заслужений журналіст України:
"Я не дивився інтерв’ю і не збираюся. Яка його ціль? Будь-які подробиці від Портнова можуть бути брехнею і пропагандою.
У свій час я працював у газеті, де Медведчук був, скажімо, куратором. Коли він давав інтерв’ю, те, що казав, абсолютно не збігалося з реальністю. Такі люди ніколи не будуть говорити правду. Вони казатимуть заздалегідь підготовлені відповіді, потрібні для досягнення їхньої мети.
Я не звертав уваги, коли вийшло інтерв’ю – дата могла бути випадковою. Суть в іншому: я принципово не вважаю необхідним запрошувати таких людей. Поясню.
Є три види інтерв’ю. Інформаційне – вивідати щось нове і корисне в джерела інформації, яке викликає довіру. У мене Портнов довіру не викликає. Він перекручує обставини.
Друге – в ролі експерта. Так, Портнов – сильний експерт з точки зору юриспруденції. Але в цьому випадку він – зацікавлене обличчя і ніколи не оцінить нинішню систему правосуддя об’єктивно, не побачить її переваг.
Третє – іміджеве. Коли ми намагаємося розкрити внутрішній світ людини. Але така людина ніколи не скаже, про що думає. Вона скаже, що йому потрібно.
Пам’ятаю, у 1990-х роках записували інтерв’ю з Наталією Вітренко. Намагалися "розкатати" її втрьох й отримали тільки демагогію. Це безсенсовно. Все одно брешуть.
Тобто кликати Портнова можна було хіба що для епатажу. Але чи є сенс заради цього розкручувати таких людей? Я не суддя Наталії, але особисто б такого не робив.
Я проти звільнень, закриття каналу, мітингів. Але наше фактично зруйноване журналістське співтовариство повинно прописати власну етику.
У часи Другої світової в Англії забороняли цитувати Гітлера – за це могли закрити газету за один день. У нашому випадку ставити межі повинна не влада, а самі журналісти – що допустимо, а що ні.
Давати слово людині, яка стоїть на стороні ворога, не можна".
Наталія Судакова
