Фактчек Ющенка: Як екс-президент та банкір орієнтується в економіці?

VoxUkraine
18013 переглядів
Четвер, 6 вересня 2018, 14:00

У серпні "Українська правда" опублікувала інтерв’ю з третім президентом України Віктором Ющенком. Роки свого правління Ющенко згадує з гордістю. Мовляв, і економіка зростала швидше за всіх у Європі, і мільйони робочих місць створили, і золотовалютні резерви наростили.

Економіка це м’язи війни, вважає екс-президент та колишній голова НБУ. Але наскільки добре Віктор Ющенко пам’ятає основні макроекономічні показники 2005-2009 років і чи коректно оперує сучасними даними? Виявилося, що не дуже. У своєму великому інтерв’ю Ющенко намагався підкреслити власні досягнення, часто перебільшуючи реальні показники або маніпулюючи даними.

"Якщо ми беремо історію 2005-2009 років, то це роки з найвищими економічними темпами. Ми не опускалися нижче 7% динаміки. Це були найвищі економічні темпи в Європі".

Неправда

У 2005 році економічне зростання в Україні склало 3%. По 7% на рік Україна зростала лише у 2006 і 2007 роках. У 2008 році внаслідок кризи економічне зростання сповільнилося до 2,3%, а у 2009 році відбувся спад, і економіка України скоротилася майже на 15%. Тож середнє зростання за 2005-2009 становило лише 1,1%.

Також у ці роки темпи росту української економіки не випереджали решту європейських країн. Згідно з даними Світового банку, у 2005 році швидше за Україну зростали 19 країн ЄС, у 2006 5 країн, у 2007 році за темпами росту нас випереджали 4 країни, у 2008 році 9 країн. Тоді як падіння економіки України у 2009 році було найбільшим у Європі.

"За 15 років до цього (до 2005 року – ред.) Україна мобілізувала $5,3 млрд іноземних інвестицій".

Неправда

Офіційні дані щодо прямих іноземних інвестицій починаються з 1994 року. Ми беремо для оцінки чисті прямі інвестиції (ПІІ в Україну мінус ПІІ з України).

Отже, з 1994 до 2004 року чисті прямі іноземні інвестиції склали майже $8 млрд. Хоча даних за 1991-1993 роки немає, ми припускаємо, що ПІІ в Україну в цей час були, отже, реальна цифра більша за $8 млрд. Оскільки Ющенко значно применшив обсяг інвестицій в Україну до початку свого президентства (більше, ніж на 20%), вердикт  неправда.

"А ми за чотири роки (2005-2008 роки  ред.) мобілізували $32 млрд".

Правда

За час правління Ющенка, з 2005 до 2008 року (ст. 11 "Платіжного балансу") Україна мобілізувала $32,4 млрд чистих прямих інвестицій. З них $4,8 млрд (або 15%) це ціна реприватизованого заводу "Криворіжсталь". Інші інвестиції в основному припадали на український банківський сектор, на який після Помаранчевої революції звернули увагу міжнародні банки.

"Ми збільшили бюджет втричі за чотири роки (2004-2008 роки  ред.)".

Маніпуляція

З 2004 до 2008 року доходи Державного бюджету України збільшилися навіть більше, ніж утричі: з 70,3 млрд гривень у 2004 році до 231,7 млрд гривень у 2008 році. Однак, за рахунок зростання цін (а вони за цей період зросли на 75%) реальне зростання бюджету склало 88,4% тобто трохи менше, ніж вдвічі.

"Мінімальну пенсію (ми ред.) збільшили в 10 разів…"

Маніпуляція

З 2004 року до 2010-го (на цей рік розмір пенсії ще затверджувався за каденції Ющенка) розмір мінімальної пенсії зріс майже у 8 разів: з 92,4 гривень до 734 гривень.

Водночас темпи інфляції у 2007-2009 роках були більшими за темпи приросту мінімальної пенсії. За 4 роки мінімальна пенсія зросла втричі, якщо скоригувати на інфляцію. Тому маніпуляція.


"У країні, яка є парламентською за типом, очевидно, план перемоги вибудовує парламент країни. У його компетенцію входить і військова доктрина, і міжнародна політика, і оборонна, і безпекова, й економічна, соціальна. Ми чотири роки воюємо, у нас немає жодного документу цього високого органу".

Неправда

Україна не чисто парламентська республіка, а парламентсько-президентська. Стаття 85 Конституції України визначає повноваження Верховної Ради України. Зокрема, п.п. 5 і 6 цієї статті говорять, що до повноважень парламенту належать внутрішня і зовнішня політика, а також розробка програм економічного, науково-технічного, соціального, національно-культурного розвитку, охорони довкілля.

Права й обов’язки президента України визначені статтею 106 Конституції України. Згідно з 3 пунктом цієї статті, саме президент представляє державу в міжнародних відносинах, здійснює керівництво зовнішньополітичною діяльністю держави, веде переговори та укладає міжнародні договори України. Отже, зовнішня (міжнародна) політика входить до сфер діяльності як президента, так і парламенту.

П. 17 ст. 106 Конституції регламентує першочерговість та впливовість президентських рішень щодо оборони та безпеки України. Отже, оборонна і безпекова політики належать до сфери діяльності президента, а не парламенту.

Також, згідно з п.1 ст. 4 Закону України "Про Раду національної безпеки і оборони України", до компетенцій РНБО належить:

1) визначення стратегічних національних інтересів України, концептуальних підходів та напрямів забезпечення національної безпеки й оборони;

2) розробка проектів державних програм, доктрин, міжнародних договорів та інших НПА з питань національної безпеки й оборони.

Щодо "плану перемоги". В Україні існують деякі нормативно-правові акти, які мають концепцію "планів перемоги":

Отже, Ющенко каже неправду, тому що

1) військова доктрина, оборонна і безпекова політики належать до компетенції президента та РНБО, а не парламенту,

2) міжнародною політикою займається як парламент, так і президент,

3) з названих Ющенком, лише соціальна і економічна політики сфери діяльності парламенту та уряду, а не президента,

4) так звані "плани перемоги" існують, хоча затверджені вони президентом, а не парламентом.

"Що з нами відбувається? Коли ворог, який окупував, анексував 7% української території, сьогодні має безвізовий режим (з Україною ред.)? Ви можете в Москві сісти в перший поїзд і приїхати вранці в місто-герой Київ. Пересічний росіянин може з Камчатки заїхати в будь-який прикордонний район України. Легально!"

Перебільшення

Показник того, що 7% території України окуповано,  коректний, хоча офіційних розрахунків у публічному просторі немає (але можна порахувати приблизну територію ОРДЛО разом з Кримом)). А от фраза "ворог, який окупував, сьогодні має безвізовий режим" це перебільшення.

З одного боку, РФ справді входить до країн, громадяни яких можуть в’їжджати в Україну без візи. Але існує низка обмежень.

Може знадобитися підтвердження фінансової спроможності. Росіяни, що приїжджають в Україну, повинні мати кошти на суму не менше 20 прожиткових мінімумів на одну особу на місяць. Ці документи вимагають за потребою.

По-друге, 17 квітня 2014 року було призупинено пропуск громадян РФ, чоловіків віком від 14 до 60 років. Їх пропускають на територію України лише на запрошення або через смерть членів родини та інше. Також з 1 березня 2015 року для перетину кордону з Україною росіянам потрібен закордонний паспорт.

А з 1 січня 2018 року процедура в’їзду в Україну для громадян РФ складається з трьох етапів: онлайн-повідомлення про намір відвідати Україну, фіксація біометричних даних на кордоні, реєстрація в органах влади за місцем проживання.

"Росія залишається першим торговельним партнером (України ред). <...> Росія у 2014 році перший торговий партнер, у 2015-му, в 2016-му, в 2017-му".

Правда

Це коректна інформація. Якщо дивитися серед окремих країн, то основний торговельний партнер це справді Росія.

Але додамо, що у 2014-2016 роках обсяги торгівлі з РФ істотно скорочувались. У 2013-му на Росію припадало 27,7% торговельного обороту України, у 2017-му 13,3%.

"За чотири роки девальвували національні гроші на 350% і мали другу в світі інфляцію — 48,5%. Після Венесуели ми були другі. Це велика помилка".

Маніпуляція

Якщо фразою "це велика помилка" Ющенко звинувачує в девальвації керівництво НБУ, то він маніпулює.

З 2014 року гривня втратила дві третини своєї вартості (і це з точки зору математики та економіки більш правильне формулювання, ніж "девальвувала на 350%"). Девальвація була пов’язана з економічним станом України та валютного ринку у 2014-2015 роках, хоча цілком можливо, що політика НБУ, зокрема видача рефінансування банкам у 2014 році, також вплинула на здешевлення гривні.

Але якби у 2010-2013 роках Нацбанк не стримував курс гривні, він би плавно знижувався ще тоді, адже в цей період в Україні накопичувався дефіцит поточного рахунку платіжного балансу (грубо кажучи, валюти виходило з України більше, ніж заходило). Проте тодішній НБУ утримував курс гривні фіксованим, "спалюючи" резерви та залучаючи зовнішні борги. До того ж, на 2014-2015 роки припала чергова корекція цін на світових ринках, що також призвело до зниження вартості українського металу та агропродукції.

Так само як і девальвація, інфляція в Україні також була зумовлена економічною ситуацією. За 2015 рік інфляція сягнула 48,7% через підвищення тарифів на комунальні послуги, яке треба було провести ще кілька років тому, та девальвацію, причини якої ми зазначили вище. Але це правда, що вища інфляція в тому році була тільки у Венесуелі (121,7%) та Південному Судані (50,2%).

За 2017 рік інфляція становила 14,4%.

Більше про монетарну політику НБУ у 2014-2016 роках за посиланням.

"Ми 4 мільйони робочих місць зробили за 4,5 роки. Там була криза, тому п'ятий рік можна не рахувати. Ми за чотири роки привели в Україну 32 мільярди (доларів ред.) інвестицій. Звісно, ці 32 мільярди сформували мільйони робочих місць. Валютні резерви країни були 37 мільярдів. А прийняв я 5 мільярдів. Як кажуть в Одесі: "Вопросы есть?".

Неправда

Як свідчить статистика, протягом 2005-2010 років не були створені мільйони робочих місць, а міжнародні резерви НБУ і до Ющенка були в досить гарному стані. Приплив інвестицій був ситуативним і, на жаль, не свідчив про суттєве покращення інвестиційного клімату.

З 2004 до 2009 року кількість зайнятих в економіці зросла, але на сотні тисяч, а не мільйони: з 20,3 млн у 2004 році до 20,97 млн у 2008 році. Також безробіття скоротилося з 8,6% у 2004 до 6,4% у 2008 році, але зросло до 8,8% у 2009 році.  

Рівень безробіття 2004-2009 рр.
Рівень безробіття у 2004-2009 роках

Стосовно міжнародних резервів. Станом на січень 2005 року, коли Ющенко став президентом, резерви НБУ складали $10 млрд. Протягом всього 2004 року середній показник резервів був $9,6 млрд. Тобто Ющенко отримав міжнародні резерви не в найгіршому стані.

Обсяг золотовалютних резервів у 2004 та січні 2005
Обсяг золотовалютних резервів у 2004 та січні 2005 року

Але це правда, що резерви протягом 2005-2009 років сильно зросли.

Золотовалютні резерви у 2002-2010 рр.
Золотовалютні резерви у 2002-2010 роках

Протягом наступних кількох років резерви зростали через популярність України після Помаранчевої революції та сподівання іноземних інвесторів на швидкий розвиток у наступні роки. Інша причина зростання резервів підйом світових ринків, зокрема металургійного. Так, у серпні 2008 року міжнародні резерви НБУ складали вже більше $38 млрд.

Але такі великі резерви також наслідок того, що гривня була фіксована, і в умовах припливу валюти Нацбанк був вимушений її скуповувати, а не давати формувати ринкову вартість гривні.

Така політика, яка сформувалась ще на початку 2000-х, створила в людей стійке переконання, що курс гривні має бути стабільним. Що призвело до паніки як наприкінці 2008-го, так і в 2014 році та до сильної девальвації гривні.

Інша проблема тих років відсутність суттєвих зрушень в інвестиційному кліматі України. Не була проведена судова реформа, реформа силових органів, податкової служби і так далі. Тому стрімке падіння української економіки у 2009 році, під час світової фінансової кризи, було спричинено недостатнім реформуванням української влади протягом минулих років та, як наслідок, відтоком іноземного капіталу з України. Після 2009-го іноземні інвестори так і не повернулися в тому обсязі, який спостерігався у 2005-2007 роках.

"План судової реформи в мій час був заблокований парламентом на чотири роки".

Правда

Ймовірно, Віктор Ющенко має на увазі проект Закону України "Про судоустрій і статус суддів". Він вніс цей законопроект ще в грудні 2006 року, однак його так і не було прийнято навіть після закінчення президентського терміну: у травні 2010 року документ зняли з розгляду.
Натомість, на початку свого правління вже Віктор Янукович вніс інший законопроект, який був прийнятий протягом 2 місяців.  

"Ми зараз маємо валовий продукт 2 трлн 525 млрд гривень. Динаміка його така: у 2014 році мінус 17%, у 2015-му — мінус 14%, у 2016 році — плюс 1%, у 2017-му — 2% приросту. Якщо ми будемо жити такими темпами, економічно, для того, щоб наздогнати 2013 рік, нам треба жити до 2032 року".

Неправда

Ющенко називає неправильні показники падіння ВВП і некоректно рахує кількість років, які необхідні для досягнення рівня ВВП 2013 року.

У 2014 році ВВП скоротився на 6,6%, а не 17%, у 2015 році на 9,8%, а не 14%. У 2016 році зростання складало 2,4%, а у 2017 році 2,5%. При цьому номінальний ВВП у 2017 році склав 2,983 трлн грн, а не 2,525 трлн грн.

І хоча VoxCheck не робить власних прогнозів і не перевіряє прогнози політиків, ми можемо суто математично розрахувати, чи справді Україна відновить обсяги виробництва 2013 року лише у 2032 році з такими темпами зростання.

Якщо зростати хоча б на 2% щорічно, то рівня 2013 року ми досягнемо у 2024 році. А якщо зростати по 2,5% (як у 2017 році), або на 3% і більше (згідно з прогнозами МВФ і НБУ), тоді ВВП 2013 року буде досягнуто раніше.

"У нас країна, де більше 50% економіки в тіні, а це значить 1 трлн 200 млрд у тіні обслуговуються готівкою. 100 млрд доларів на руках людей, бо вони не довіряють фінансово-банківській системі".

Перебільшення

Існують різні оцінки розміру тіньової економіки. Наприклад, МЕРТ за різними методами оцінює тіньову економіку від 20% до 47% у 2017 році, остання оцінка МВФ  42,9% у 2015 році, АCCA  46,1% у 2017.

Існує також оцінка австрійського професора Фрідріха Шнайдера (див. звіт Міжнародного центру перспективних досліджень, ст. 2). Станом на 2013 рік він оцінював тіньову економіку у 52,8% ВВП. Але з 2013 року ситуація могла змінитись (тим більше з окупацією Криму та Донбасу), тоді як нових досліджень професора Шнайдера на цю тему не було.

Але скільки грошей є на руках у людей? Люди можуть тримати як гривню, так і валюту, і ці показники можна знайти у звітності Нацбанку.

Станом на червень 2018 року (ст. 3) в обігу перебувало 343,86 млрд готівкових гривень. За офіційним курсом НБУ за червень це $14,15 млрд. Але не вся ця готівка перебуває на руках у домогосподарств, певні залишки є в бізнесу. Отже, обсяг гривневої готівки на руках у домогосподарств менше, ніж $14,15 млрд.

За оцінкою НБУ, готівкова іноземна валюта (ст. 13) у позабанківському секторі складала майже $84 млрд. Тобто разом виходить $14 млрд + $84 млрд = $98 млрд (майже $100 млрд, про які каже Ющенко).

Але високо ймовірно, що суттєва частина цієї суми використовується не для економічних транзакцій населенням (оплата товарів або послуг, заощадження), а для виводу капіталу бізнесом або оплати "сірого" імпорту. Тобто обсяг готівкової іноземної валюти в економіці справді може сягати $100 млрд, але далеко не всі ці гроші є на руках у людей.

Отже, вердикт перебільшення, тому що

1) жодна з останніх оцінок поточного стану тіньової економіки не дає 50%,

2) обсяг готівки на руках домогосподарств явно менший за $100 млрд.

powered by lun.ua
Ілюзія перемоги. Які секретні прийоми використовує Юлія Тимошенко
"Піч-холодильник" в сумці. Як український стартап планує звільнити офіси від мікрохвильовок
Любов і ненависть у Пхеньяні: чому угода двох Корей стала викликом для США
Замах на активіста Олега Михайлика. Що сталося в Одесі і кому це вигідно?
Усі публікації