Справа техніки. Як заробляють технічні кандидати

Назар Бойко, Роман Свердан
11519 переглядів
Четвер, 21 березня 2019, 06:00

Поки штаби кандидатів плетуть, а силові органи розплітають виборчі сітки, ЦВК сформувала 199 окружних виборчих комісій (ОВК), а ті, у свою чергу, майже 30 000 дільничних виборчкомів (ДВК).

Система виборчої адміністрації запрацювала на повну.

Загалом до роботи в комісіях залучено більше 450 000 українських громадян.

Як формуються виборчі комісії в Україні? Які особливості цього процесу? Чому це важливо і як може вплинути на результати голосування?

Ключове:

  • Кандидати в президенти можуть мати по одному представнику у кожній окружній та дільничній виборчій комісії (ОВК і ДВК).
  • Основні кандидати залучають технічних, щоб збільшити представництво у виборчих комісіях.
  • В Україні сформувався повноцінний "ринок" технічних партій та кандидатів.
  • Технічні кандидати часто наповнюють комісії "мертвими душами". Коли місця в ОВК та ДВК успішно продані – відбувається масова заміна членів.
  • Кадрові маніпуляції у виборчкомах можуть покращити результат кандидата на кілька відсотків.
  • Політичний принцип формування виборчої адміністрації за певних умов може загрожувати зриву виборчого процесу.

По одному в одні руки

В Україні окружні та дільничні виборчі комісії формуються за поданнями кандидатів у президенти. Усі кандидати можуть мати по одному представнику у кожній ОВК та ДВК. Також їм належить пропорційна частка керівних посад – голів, заступників, секретарів комісій.

Така модель називається політичною (в хорошому розумінні цього слова) і повинна гарантувати рівне представництво кандидатів у виборчкомах. Це забезпечує взаємний контроль членів комісій один за одним. Принаймні так би це мало працювати в теорії.

На практиці ж претенденти на перемогу не задовольняються мінімальним представництвом в комісіях.

Щоб збільшити кількість лояльних членів виборчкомів, вони використовують так званих "технічних кандидатів". За поданнями цих кандидатів у комісії залучаються люди, лояльні до основного кандидата.

Детальніше: Армія клонів. Хто такі технічні кандидати та кому вони заважають

Ця технологія здебільшого працює у два способи. Основні кандидати реєструють своїх "технічних кандидатів" від самого початку або ж домовляються з іншими кандидатами уже пізніше – після створення ОВК/ДВК.

Часто ці дві стратегії поєднуються. Особливо, коли між кандидатами починається змагання за контроль над комісіями.

Куплю-продам

Попит на контроль за виборчими комісіями призвів до виникнення повноцінного ринку "технічних кандидатів".

Якщо коротко, то за 2,5 мільйони гривень реєстраційного внеску ви як кандидат одержуєте право номінувати три десятки тисяч членів виборчих комісій. Крім того, ви одержуєте квоти на керівні посади.

Loading...

Володіючи цим ресурсом, ви можете не лише компенсувати витрати на внесок, але й одержати прибуток. "Торгувати" ви можете як гуртом, так і в роздріб.

У першому випадку ви продаєте місця в комісіях лише одному кандидату, у другому –  різним кандидатам, які хочуть кадрово підсилити своє представництво в комісіях конкретних округів.

А якщо другий тур?

Використання "технічних кандидатів" для впливу на виборчий процес або захисту від нього – не єдиний стимул, який визначає дії потенційних переможців.

Виборчі правила передбачають, що перед другим туром голосування система виборчих комісій – ОВК і ДВК – створюється наново.

Виборчі комісії формуються за поданнями двох кандидатів, які потрапили до другого туру. Відповідно, ці кандидати повинні попередньо думати над тим, яким чином вони наповнюватимуть комісії кадрами після перемоги у першому турі.

Для цього кожному з них потрібен кадровий резерв у 1 400 членів окружних та більше 200 000 членів дільничних виборчих комісій.

Щоб мобілізувати таку кількість людей, потрібні не лише організаційні, кадрові та фінансові ресурси, але й час. За тиждень набрати "армію" членів виборчкомів не вдасться. Особливо, якщо вони мають бути навченими і досвідченими бойовими одиницями, а не статистами.

Так, правила гри стимулюють основних кандидатів заздалегідь вирішувати кадрові питання, пов'язані з адмініструванням виборів. Власне, в цьому їм і допомагають "технічні кандидати".

Заміни, заміни, заміни

Феномен технічних кандидатів напряму визначає інше явище – масові заміни членів виборчих комісій.

Якщо ви – "технічний кандидат", то у вас немає стимулів, а деколи – ресурсів наповнювати комісії живими людьми. Адже ви "торгуєте" не людьми, а місцями в комісіях. Щоб задовольнити формальні вимоги й одержати місця в комісіях, вам, умовно, вистачить телефонного довідника.

Ви формуєте подання на членів комісій з "мертвих душ", які найімовірніше навіть не здогадуються про своє включення в комісії. Коли місця у комісіях успішно продані, попередні члени виводяться зі складів комісій, а на їхні місця заводяться нові, живі люди.

Важливо, щоб заміни відбулись швидко, адже виборчкоми не можуть почати роботу без мінімально необхідної кількості реальних людей. Насамперед це стосується керівного складу, бо саме ці люди відповідають за скликання засідань комісій.  

Або густо, або пусто

Формування виборчих комісій за політичним принципом не дозволяє передбачити кількісний склад окружних та дільничних виборчкомів. Оскільки все залежить від кількості кандидатів, які братимуть участь у виборах, а також від того, скількох людей вони подадуть до комісії. Адже подавати членів комісій – це право, а не обов'язок кандидатів.

Наприклад, якщо на виборах президента у 2010 році у кожній ДВК в середньому було по 22 члени комісії, то на президентських виборах 2014-го виникли серйозні проблеми з укомплектуванням ДВК навіть до необхідного мінімуму в 12 людей.

Саме вибори 2014 року продемонстрували вразливість політичної моделі формування виборчої адміністрації перед проблемою колективної дії.

Чому це важливо?

Очікується, що виборчі комісії є незалежними, неупередженими та професійними. Навіть якщо вони формуються за політичним принципом.

Їхнє завдання – адмініструвати вибори і забезпечувати належну якість виборчого процесу. Цього вимагають демократичні стандарти проведення виборів.

Іншими словами, система виборчої адміністрації не повинна бути фактором, який впливає на результат голосування.

Однак дослідження демонструють, що кадрові маніпуляції у виборчкомах – особливо з керівним складом – дозволяють кандидатам покращити свій результат.

Хоча очікувана перевага не перевищує декількох відсотків, за умов високої конкуренції між кандидатами саме ці відсотки можуть стати визначальними.

Що далі?

Описані феномени добре відомі як експертному середовищу, так і керівництву ЦВК.

Експерти сходяться на думці, що косметичними змінами "підлатати" систему виборчої адміністрації в Україні не вдасться.

На часі – повноцінна, комплексна реформа виборчої адміністрації, частиною якої повинні стати зміни у підходах до формування виборчих комісій.

Нова система повинна бути менш політизованою та більш передбачуваною. Це дозволить відновити довіру до системи адміністрування виборів, виборчого процесу і результатів волевиявлення.

Назар Бойко, Роман Свердан, Моніторингово-Аналітична Група  "ЦИФРА"



powered by lun.ua
Що не так з повітрям у Києві. Пояснює екоактивістка
На межі катастрофи. П'ять найбільших екологічних проблем України
Ринок електроенергії: як бізнес оцінює головну енергетичну реформу країни
Детектор брехні і $30 тисяч. Як депутати Зеленського посварилися через схеми Яценка
Усі публікації