54% українців в Facebook публікують фейки, маніпуляції та сайти-сміттярки. Всеукраїнське дослідження

Понеділок, 14 вересня 2020, 05:30
Фото: Freepic

У серпні 2017 року сорокарічний Михайло із Закарпаття зареєструвався у Facebook. Відтоді чоловік витрачає на нього чимало часу. П'ять постів на день — його мінімум. 

Михайло любить ділитися з друзями усім — від смішного до сумного. Він не проходить повз чуже горе і, як мінімум, поширює інформацію, коли потрібна допомога. От тільки не перевіряє, кому йдуть гроші — шахраям чи нужденним. 

8 серпня він репостнув черговий допис з проханням про допомогу. Згодом Facebook промаркував його як фейковий. Схоже, Михайло не помітив цю підказку соціальної мережі, бо далі продовжив поширювати схожі дописи.

 
Facebook стрічка Михайла із Закарпаття наповнена фейками та маніпуляціями

Також Михайло завзято поширює картинки з іконами та молитвами. Не вірить в коронавірус, але, схоже, вірить у шкоду 5G. 

"Кожна вишка розповсюджує 5 млн негативних променів, направлених на людей. Вони знімуть оболочку з ДНК клітин. 5G вбиває, викликаючи рак. COVID-19 не існує, насправді у всьому винно 5G. Чому ЗМІ мовчать?" — це лише кілька цитат з семи хвилин відео, яке Михайло поширив 26 липня. Цей ролик Facebook також промаркував як фейк. 

Поведінка Михайла типова, адже 54% українських користувачів Facebook публікують фейки та маніпуляції. Це результати дослідження рівня інформаційної гігієни українців у Facebook, яке у серпні 2020 року провела ініціатива "Як не стати овочем". 

Що в Facebook публікують українці

Не всі українці ігнорують попередження Facebook про недостовірну інформацію. Є й ті, які звинувачують соціальну мережу в цензуруванні та намагаються боротися з фактчекерами.

Серед них і Тетяна. Влітку Facebook промаркував два її дописи як недостовірні. У одному з них було відео, де орел нібито схопив акулу і поніс за обрій. Індійські фактчекери визначили інформацію як таку, що не відповідає дійсності. Проте Тетяна з цим не погодилась і розкритикувала роботу соціальної мережі. З недовірою вона відноситься і до роботи фактчекерів.

 
Татьяна не погоджується з політикою Facebook по маркуванню недостовірної інформації

В березні 2020 дві українські організації стали партнерами Facebook з фактчекінгу. Вони шукають та декодують фейки. Спираючись на їхні дані, соціальна мережа і маркує недостовірну інформацію. Мережа таких організацій працює по всьому світу. Це чи не найдієвіших інструмент боротьби з фейками.

Проте більшість українців не помічають такі маркування Facebook. Протягом літа 2020 року 13% українських користувачів соцмережі публікували фейки, половина з яких були відмічені фактчекерами. Проте користувачі однаково не видалили ці дописи зі своїх сторінок. 

Як досліджували

Волонтерська ініціатива "Як не стати овочем" досліджувала дотримання українцями базової інфогігієни у Facebook. Її порушеннями вважалися:

  • публікація матеріалів з посиланням на сайти-сміттярки — ресурси, які імітують онлайн-медіа. Вони публікують новини, не дотримуючись журналіських стандартів, перекручують та маніпулюють фактами, формулюють спекулятивні заголовки;
  • посилання на тексти, які містять маніпулятивну інформацію;
  • фейки, в тому числі дописи, які були помічені Facebook як фейкові чи маніпулятивні;
  • тести та ігри розважального характеру, проходячи які людина дає доступ до своїх даних.

Вибіркова сукупність дослідження становить 3 049 акаунтів українського сегменту Facebook. 

Дослідження проводилося у серпні 2020. Аналіз охоплював дописи користувачів соціальної мережі, які вони опублікували влітку 2020. Кожен акаунт проходив верифікацію, зокрема відсіювалися боти.

Обраховане теоретичне статистичне відхилення для наведених даних без урахування дизайн-ефектів не перевищує 2,2%.

Детальний опис методології та додаткові таблиці даних за посиланням.

Одна з основних тем фейків, які публікували українці, — коронавірус. Окрім вже згаданих конспірологічних теорій щодо його походження, популярними є фейки про шкоду носіння масок та відсутність у них захисних властивостей. Опублікував такий допис і Михайло з Закарпаття. 

Проте фейки — не основна проблема інформаційної гігієни українців. Лідирують публікації маніпулятивної інформації (34%) та посилання на сайти-сміттярки (29%). 

  • На Заході більше публікують посилань на сміттярки та фейки. Меньше проходять тестів і публікують їхні результати.
  • На Півдні більше публікують посилань на сміттярки.
  • На Півночі найнижчий рівень порушення базової інформаційної гігієни. 
  • На Сході найвищий рівень порушень інформаційної гігієни, особливо публікації маніпулятивної інформації.
  • В Центрі найменше публікують фейків.
 

Серед українських користувачів Facebook дуже популярні заклики поширювати релігійний контент. Шахраї та спеціалісти з популяризації пабліків-сміттярок у соцмережах вправно користуються вірою українців. 

Саме їхньою жертвою став Михайло. Поряд з молитвами він публікує фото чудодійних ікон. Одне з них, яке він опублікував 4 липня, разом з ним поширили ще 42 000 людей.

 

Основні теми дописів українців у Facebook — це кулінарні рецепти, картинки природи та квітів, привітання, жарти, цитати про стосунки та життя, фото дітей, заклик до захисту тварин. 

На цій тематиці сформувався окремий вектор маніпуляцій — тести та ігри, які крадуть дані користувачів в обмін на сумнівні розваги. 

Так, 10% українців у Facebook опублікували результати таких тестів протягом літа. Не став винятком і Михайло. 13 серпня протягом 15 хвилин він опублікував результати проходження трьох тестів. Розпочавши ігри, важко зупинитися, це теж типова поведінка українців.

 

Такі платформи для тестів вказують, що збирають дані користувачів: електронні адреси, телефони, фото, тексти, список місць, де побували, та ще багато іншого. Проте користувацькі угоди написані дрібними літерами, англійською чи німецькою мовами та ще й з купою абревіатур і складних термінів. Навряд Михайло їх читав, а от кнопку "погодитися" натискав, і не раз.

Вагоме, проте не ключове місце в дописах українців у Facebook, займає політика. Українська та міжнародна. 

З серпня домінує підтримка білорусів. Натомість інформації про місцеві вибори вкрай мало. Не більше і дописів щодо дій діючої влади. 

Проте на сторінки Команда Зеленського та Офіс Президента України підписані 7,2% та 6,6% українських користувачів Facebook відповідно. Ці дані отримані у результаті аналізу 1 000 сторінок українців у Facebook інструментарієм SemanticForce. 

Сайт-сміттярка — основне джерело новин

Ще один герой дослідження — 50-річний Володимир з Прикарпаття. Якщо вірити Facebook-акаунту, то він патріот і зневажає Росію та її режим. Читає та поширює публікації відомих українських журналістів та медіа. 

Проте їхні сухі заголовки він розбавляє емоційними твердженнями з сайтів-сміттярок. За літо він опублікував понад 50 посилань на сміттярки, маніпуляції та фейки. 

Часто в його стрічці поряд різна інформація про одну і ту ж подію — з медіа та сайту-сміттярки. Це типова для українців спроба розібратися, де правда, через вивчивчення максимуму інформації. 

 

Саме сайти-сміттярки лідирують у списку ключових джерел інформації для українців у Facebook. (Дані отримані у результаті аналізу 1 000 сторінок українців у Facebook інструментарієм SemanticForce).

Кожен українець в середньому підписаний на 69 публічних сторінок. Проаналізувавши 68 605, ми виділили десять найпопулярніших.  

 
Дані SemanticForce — міжнародна продуктова компанія, яка з 2009 року розробляє платформу  моніторингу та аналітики медіа та соціальних мереж

Завдяки дослідженню також виділили сторінки політиків, на які дійсно підписувалися українці. Він відфільтровує накрутки, які були зроблені ботами.

 
Дані SemanticForce — міжнародна продуктова компанія, яка з 2009 року розробляє платформу  моніторингу та аналітики медіа та соціальних мереж

Як серед лідерів опинився Парцхаладзе? Метод простий. Лідери списку топполітиків запускають рекламні кампанії в Facebook, які пропонують підписатися на сторінку у разі, якщо людина підтримує одне з загальних гасел "Україна — красива. Згоден? Став лайк та підписуйся!" чи "Чинна влада наживається на людях і буде покарана за це! Підтримуєте? Ставте лайк!". 

Не всі, хто натиснув лайк, усвідомлює, що паралельно підписується на сторінку політика. Проте ціль була досягнута — дописи політиків починали з'являтися в стрічках українців. Це поширений інструмент швидкого нарощення підписників.

 
Дані Бібліотеки реклами Facebook

Михайло був та є легкою жертвою для шахраїв та маніпуляторів у Facebook. Він, як і мільйони українців не відчувають небезпеки у соціальних мережах. Для них це зона відпочинку та обміну думками з друзями. 

Проте за ширмою цікавої та ніби корисної інформації ховається чіткий розрахунок, побудований на знаннях людських слабкостей та прогалин в розумінні нової цифрової реальності. Та й друзі не всі друзі, чимала їх кількість — боти, які розганяють потрібну замовникам інформацію.

***

Соцмережі — основне джерело отримання новин для українців, а 49% споживають новини з Facebook. Він і є основним розповсюджувачем інформаційних вірусів. Людям бракує обізнаності, щоб розпізнавати фейки та маніпуляції. Українці могли б ефективніше протидіяти їм, якби навчились більш якісно фільтрувати джерела інформації. 

Оксана Мороз, для УП



powered by lun.ua
Головне на Українській правді