Росія атакувала Україну у ніч на 5 серпня, застосувавши 24 балістичних ракети – жодну з них збити не вдалося. Повітряні Сили повідомили про це у ранковому зведенні, як і після кожної атаки. Медіа, телеграм-канали та українці у соцмережах активно поширювали саме факт того, що жодну з ракет збити не вдалося.
Речник ПС Юрій Ігнат тоді закликав не роздмухувати ситуацію, мовляв, ми підігруємо ворогу. Вже 12 серпня військове керівництво заборонило публікувати дані щодо кількості запущених і знешкоджених російських ракет.
У новому форматі "УП.Коротко" з'ясуємо, чи виправдані зміни у ранкових зведеннях ПС та чи існує схожа військова практика в країнах Близького Сходу, коли кількість збитих ракет засекречують.
Досвід Ізраїлю у закритті статистики обстрілів
Ізраїльський військовий оглядач Ігаль Левін у коментарі УП пояснив, що Ізраїль публікував статистику перехоплення ракет, але зазвичай це відбувалось у час невеликих операцій в секторі Гази, зокрема у 2012 та 2014 роках. Зазвичай ці операції тривали лічені дні чи тижні.
З 7 жовтня 2023 року, коли розпочалась масштабна війна з угрупованням ХАМАС, Ізраїль більше не публікує дані щодо збитих ракет. Влада пояснила це тим, що не хоче дати ворогу зрозуміти, скільки ракет потрібно, аби пробити систему ППО. За словами Левіна, практика засекречення цих даних є досить поширеною.
Пряма мова Левіна: "У війнах зазвичай не повідомляють ворогові інформацію. Скільки є ракет-перехоплювачів і скільки ракет перехопили – це інформація, яку шпигуни завжди у всіх війнах хотіли б дізнатися".
За його словами, ці дані допомагають ворогові. Звичайно, кількість перехоплювачів часто обмежена. Якщо говорити про Україну – ворог знає, скільки партнери надали перехоплювачів або ж Україна закупила. Якщо щоразу Україна говорить офіційно, скільки змогла перехопити – можна легко порахувати, скільки ще перехоплювачів залишилося. Це інформація, яка ворогові допомагає планувати удари.
Таку ж думку розділяє ізраїльський журналіст, військовий експерт Сергій Ауслендер, наголошуючи у коментарі УП, що інформація – це теж зброя. За його словами, якщо іранці зрозуміють, що їм треба масштабувати пуски на 20% і тоді вони будуть досягати результату – вони це зроблять.
Рішення Ізраїлю про приховання інформації жваво обговорювали у суспільстві, адже ізраїльтяни звикли, що влада відкрита у більшості питань. Все ж ці зміни не викликали обурення.
У США та в інших країнах НАТО немає чіткої практики, адже ще з часів Другої світової війни ніхто ніколи не атакував балістичними ракетами їхню територію.
Чи правильне рішення ухвалила Україна
Ауслендер вважає, що засекречена від Росії інформація є лише перевагою для України. Серед мінусів такого рішення військового командування України Ауслендер назвав часткову втрату довіри до влади. Для демократичних суспільств це характерно, адже люди звикли знати важливу інформацію. "Іноді краще пожертвувати цією довірою, ніж дати ворогу козир в руки", – підсумував ізраїльський журналіст.
Повідомлення Повітряних Сил України про кількість збитих ракет не допомагають ворогу коригувати вогонь. Однак це спрощує "математику" росіян – маючи відкриту інформацію, а також методом "спроб і помилок", вони намагаються завдати найбільш нищівного удару.
Пряма мова Ауслендера: "Наприклад, росіяни запускають 20 ракет, всі 20 перехоплені. Наступного разу запускають 25, а з них 2 пробили протиповітряну оборону. Це означає, якщо збільшити на 25% кількість ракет в залпі – певний результат буде. Таким чином емпірично вичисляється межа насичення протиракетної оборони".
Комунікація з українцями щодо рішення
Радник президента з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій "Флеш" Бескрестнов писав у Facebook, що ця тема справді викликає дискусії, адже, з одного боку, інформація про кількість збитих ракет допомагає ворогу зрозуміти, які в України справи з антибалістикою. З іншого боку, Росія все одно знає, що і куди долетіло та влучило, а відкриті результати відбиття атак показують всьому світу наші проблеми. Також при відкритій інформації населення розуміє, що погана робота ППО – це не провина війська, а дефіцит ресурсів.
Цей допис викликав шквал обговорень у коментарях. Натомість чіткої комунікації та пояснень для українців з боку Повітряних Сил не відбулось. Речник ПС Юрій Ігнат під дописом, у якому повідомляв про рішення, написав невеликий коментар.
Пряма мова Ігната: "Прилетіло 28 балістичних, ставимо офіційне повідомлення – 28/0. Результат – "ПС не збили жодної ракети". І пишуть усі наші медіа, тиражують по всій країні. А ворожі ресурси лише усе це скрінять і пишуть у себе, аплодуючи стоячи! Ну хіба недостатньо інформації, що ворог завдав масованого удару по місту балістикою, є влучання на 10-ти локаціях?!".
УП намагалась поговорити з комунікаційниками, аби з'ясувати, чому діалог суспільства та військового командування у цьому питанні був не найвдалішим. Однак низка експертів відмовились надавати коментарі, оскільки вважають, що не мають права коментувати дії військового керівництва.
Раніше президент України говорив, що партнери втричі скоротили постачання ракет-перехоплювачів у порівнянні з 2025 роком. В інтерв'ю CNN Володимир Зеленський заявляв, що Україні потрібні 5% поточних запасів США ракет до Patriot, щоб пережити зиму. Аби зупинити балістичні ракети повністю – необхідно 10% цих запасів. Наразі питання про постачання перехоплювачів відкрите, а жодних рішень ще немає. Україна має домовленість зі США про щомісячне виділення ракет для ППО, але проблема у тім, що їх кількості недостатньо.
Нагадаємо, що під час зустрічі Зеленського та Трампа 28 липня у США обговорювалось питання ліцензії на виробництво ракет до систем ППО, але вже 10 серпня зі ЗМІ стало відомо, що у виробників Patriot є певні побоювання, тому нібито ліцензію поки не надають. Йдеться про страх, що Україна вдосконалить і здешевить їхні ракети.
Тетяна Кривішин, Наталя Боднар, УП