Вокзал в Одесі о 21:00 переповнений сотнями людей, а на колії немає жодного потяга. Пасажири заповнили весь простір станції просто неба. На табло – кілька рейсів і всі вони запізнюються. О 21:15 мав би відправитися міжнародний потяг Одеса – Перемишль, але його не те, що немає на пероні, про нього навіть немає згадки на табло, як і немає попередження, що він запізнюється. Диспетчер на вокзалі, як і онлайн-підтримка Укрзалізниці, не знають ні де потяг, ні коли він буде, ні чи буде взагалі. Треба чекати.
Чекати, на щастя, довелося недовго. За пів години потяг таки прибув на 3 колію одеського вокзалу і натовп подорожуючих швидко сунув до вагонів, щоб не проґавити його відправлення. Бо інформації, скільки часу потяг стоятиме на пероні – також немає.
Протягом літа-2026 Росія постійно атакувала поїзди, залізничні станції та інфраструктуру. Тому українці, які їздять потягами, особливо у близькі до фронту області або звідти, мають бути готові до затримки рейсів і до термінових евакуацій під час повітряної тривоги, навіть уночі і посеред поля.
Іншого безпечного варіанту немає – потяг зупиняють, як тільки безпосередньо у районі його руху є загроза атаки з повітря. Людям рекомендують відійти від вагонів як мінімум на дві сотні метрів. І поки на дворі тривало літо чи початок осені з теплою погодою, кожна евакуація була некомфортною, але не такою аж проблемною. Та тепер питання дальніх поїздок по Україні стає критичнішим, особливо на фоні того, що атаки стають частішими.
УП проаналізувала дані про 363 поїзди за період з 21 серпня по 9 вересня та атаки на залізницю з 1 липня до 9 вересня.
Як Росія бʼє по потягах та інфраструктурі Укрзалізниці, на яких маршрутах є найдовші затримки і що робити пасажирам під час евакуації – читайте в новому форматі "УП. Коротко".
Як Росія атакує Укрзалізницю
Від початку липня і до 9 вересня було щонайменше 14 ударів по поїздах в Україні – 4 у липні, 6 у серпні і 4 з початку осені, яка тільки-но почалась. Російські атаки забрали життя щонайменше чотирьох пасажирів, ще кілька отримали поранення. Зокрема 9 вересня у лікарні померли дві жінки, які постраждали під час атаки на потяг Київ – Суми. Ще двоє пасажирів зараз залишаються у важкому стані.
Повітряні удари несуть загрозу і для людей, які чекають поїзд на станції. Одна з таких жахливих трагедій сталася 5 серпня – ворожа ракета вдарила поруч із платформою станції "Квітнева" на Київщині. Загинули вісім людей, які чекали на останню електричку після роботи.
У небезпеці опиняються не лише пасажири, а й працівники Укрзалізниці. За два останні місяці загинули щонайменше 17 залізничників, серед яких троє провідників поїзда.
Під час останньої такої атаки на поїзд Дніпро – Запоріжжя 8 вересня загинула провідниця, яка повернулася до вагону вже після оголошення евакуації. Перед тим трагедія сталася в ніч на 1 вересня – через удар балістикою по залізничному депо у Києві загинули шестеро працівників Укрзалізниці, ще один помер у лікарні згодом.
Укриття наразі мають не всі вокзали в Україні. Та УЗ переконує, що працює над цим і на багатьох станціях вже встановили первинні мобільні укриття, де пасажири і працівники можуть сховатися під час повітряної тривоги. Якщо ж потяг зупиняється біля міста або села, де є укриття чи підземні переходи, людей закликають йти туди.
Дещо складніша ситуація якраз із зупинкою потяга та евакуацією людей, коли атака ракет і дронів застає людей далеко від станцій. І незважаючи на погоду або час доби, пасажирів можуть висадити посеред поля. До речі, начальник пасажирського поїзда УЗ Олександр Пирожков розповідав, що провідник не може змусити людину вийти з поїзда, якщо та не хоче. Але варто памʼятати, що вагон вигорає вщент за 9 хвилин і залишатися в ньому, коли поруч літає дрон або ракета, досить ризиковано.
Які маршрути найчастіше обстрілюють
Росія найчастіше атакує поїзди на таких напрямках:
- Харківський,
- Сумський,
- Дніпропетровський,
- Запорізький,
- Миколаївський,
- Одеський.
Не дивно, що під обстріли попадають саме потяги, які їдуть у прифронтові або близькі до них регіони. Адже так Росія намагається знищити або принаймні призупинити логістичну систему України. Залізниця зараз є чи не найефективнішим транспортом для масового постачання військовим на фронт техніки, боєприпасів та пального. Якщо ж рух на ключових маршрутах зупиняється, навіть через пасажирський потяг, це може блокувати логістику і призводить до зриву або затримки військових постачань.
Тим не менш УЗ зберігає загальну керованість рухом. У відповідь на запит УП у перевізника заявили, що наразі жоден поїзд далекого сполучення не планують скасовувати через обстріли. Питання про зупинку руху на певному напрямку вимушено розглянуть лиш тоді, коли буде масове пошкодження потягів, залізничної інфраструктури та ще більша загроза безпеці пасажирів.
Правда, тепер подорожуючим краще наперед розраховувати, що час поїздки може збільшуватися на кілька годин, а графіки стабілізують протягом 1–2 днів після атаки.
Відповідь Укрзалізниці на запит УП: "Більшість рейсів курсують із відхиленнями від графіків від 1 до 9 годин. У пікові дні атак (наприклад, 27–28 серпня) кількість затриманих рейсів одночасно зростала до 40–90 поїздів на добу, а час запізнення окремих потягів (наприклад, сумського напрямку) сягав від 10 до 17 годин".
Затримки поїздів Укрзалізниці у цифрах
Редакція УП проаналізувала дані сервісу "УЗ Затримки", який приблизно кожні 15 хвилин фіксує інформацію з публічної сторінки Укрзалізниці про поїзди, що на момент перевірки перебувають у списку затримок. Аналіз охопив 20 днів: з 21 серпня по 9 вересня 2026 року і 363 поїзди із 436 маршрутів руху. Загалом за цей період зафіксовано 2 334 випадки затримки. Як наголошують в Укрзалізниці, графіки руху зазнали найбільшого за останні пів року зміщення через нові масовані обстріли енергетики і транспортної інфраструктури.
Варто враховувати, що сервіс фіксує лише потяги, які саме в момент аналізу офіційно значилися як затримані, тож частина запізнень могла залишитися невідстеженою. Укрзалізниця не завжди пояснює, чому сталася затримка, і в більшості зафіксованих випадків поле "причина" лишається порожнім.
Найчастіше до списку затримок Укрзалізниці за ці 20 днів потрапляли поїзди сумського напрямку. №779 Суми – Київ-Пасажирський запізнювався 19 із 20 днів – фактично щодня, крім одного. Слідом ідуть №775 (той самий напрямок, але вдвічі довші затримки – в середньому понад 6 годин), №121 Миколаїв – Київ і №5/6 Івано-Франківськ – Запоріжжя: у кожного затримка фіксувалась 18 із 20 днів. Загалом із 436 маршрутів, які ми відстежували, хоча би раз до списку затримок поїздів потрапляли 400 – тобто регулярні запізнення для УЗ зараз не виняток, а норма.
Як демонструє статистика, у 65% зафіксованих випадків Укрзалізниця не вказує причину затримки взагалі. Серед випадків, де причина названа, найчастіше йдеться про вплив бойових дій – що є майже третиною (29,2%) усіх затримок. Технічні причини – 9,6%, значно рідше трапляються затримки на кордоні (2,4%) і затримки обігового поїзда (1,4%) – коли склад запізнюється через те, що той самий потяг ще не повернувся з попереднього рейсу. Більше того, іноді одна затримка може мати кілька причин одночасно.
Найдовша поодинока затримка сталася із потягом №775 Суми – Київ-Пасажирський 26 серпня – 17 годин 15 хвилин. Ще сім затримок перевищили 15 годин, і майже всі вони припадають на ті самі кілька днів – 26–28 серпня та 3–5 вересня, – коли по всій країні фіксувались масові збої через російські удари по інфраструктурі. Це узгоджується із загальною картиною: два найгірші дні всього проаналізованого періоду сталися саме 27 і 28 серпня.
Що робити пасажирам під час затримки і евакуації потяга
Укрзалізниця почала висаджувати людей із поїздів під час повітряних тривог з початку 2026 року. Як пояснили в УЗ, у них є моніторингові групи, які цілодобово стежать за безпековою ситуацією. Якщо фахівці бачать, що до потяга наближаються ракети чи дрони, то вирішують зупиняти його, евакуювати пасажирів і працівників. Якщо даних про пряму загрозу немає, то поїзд продовжує рух навіть під час повітряної тривоги, просто на значно меншій швидкості, аби за потреби негайно зупинитися.
Якщо потяг таки зупиняється, то провідник дає сигнал на евакуацію і рекомендує людям вийти з вагону через найближчий вихід. З собою варто взяти теплий одяг, документи і телефон. Далі провідник координує усіх, допомагає пасажирам з інвалідністю, дітям і людям похилого віку. В УЗ додають, що усі пасажирські поїзди мають спеціальні додаткові сходинки, аби люди могли зійти або зайти у вагон у місцях, де немає облаштованої платформи. Також у потягах є ноші та спеціальні крісла для маломобільних пасажирів.
Пояснення Укрзалізниці: "Під час евакуації у прохолодну погоду або за потреби всім пасажирам дозволяється брати з собою ковдри, наявні у вагоні… Пасажирам необхідно негайно відійти від поїзда на безпечну відстань (бажано не менше 200 метрів) або знайти укриття, оскільки потяг може бути ціллю".
Далі людям радять знайти будь-яке заглиблення або лісосмугу, уникати скупчення, а в разі вибухів поблизу – лягати обличчям вниз, закрити голову і тримати рот відкритим.
До вагонів безпечно повертатися лише після сигналу провідника. І можна не хвилюватися, що поїзд когось забуде, адже працівники УЗ перед відновленням руху перевіряють, чи всі пасажири є на своїх місцях. До речі, якщо у підсумку рейс затримується більше, ніж на 5 годин, то пасажирам пропонують безкоштовні перекуси.
Однак бувають і випадки, коли людям після евакуації пропонують пересісти в інший потяг або взагалі скористатися автобусами.
Якщо ж через затримку поїздів пасажири не змогли сісти на свій рейс, УЗ пропонує повернути кошти за квитки.
***
Ситуація з поїздками потягом в Україні стає все більш непередбачуваною, і чим ближче напрямок до лінії бойових дій, тим менше шансів приїхати згідно з графіком. Наразі Укрзалізниці вдається оперативно відновлювати рух на різних маршрутах. Але кожна нова атака забиратиме більше часу на відновлення, ніж попередня. Особливо напередодні зими.
Для пасажирів це означає просту річ: плануючи поїздку Україною, треба закладати час не лише на дорогу, а й на можливі затримки, і мати з собою речі першої необхідності. Теплий одяг, документи і телефон з повербанком можуть здатися дрібницями, поки в який момент не доведеться виходити з вагону вночі посеред поля чи лісосмуги і ховатися від російського шахеда.
Тож поки Росія майже щодня атакує УЗ, залізничний графік в Україні поступово перетворюється на прогноз. Його можна скласти наперед, але вже не можна бути упевненим, що за кілька годин все залишиться таким самим. І це стосується не лише пасажирів, а й залізничників, яких кожна атака змушує заново вибудовувати маршрути, ремонтувати пошкоджене і вирішувати, як проїхати потягом там, де ще вчора все працювало за розкладом. І, як кажуть в самій Укрзалізниці, сподіватися на те, що "УЗ везе – і ти вивезеш!".
Наталя Боднар, Анастасія Зазуляк УП